Рішення № 29818644, 06.03.2013, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2013 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Винту Ю. М.,

Суддів : Заводян К.І., Лисака І.Н.

При секретарі : Ковальчук Н.О.

За участю : позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа - Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення майнової шкоди за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_3 на рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 11 січня 2013 року,-

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звернувся до Хотинського районного суду Чернівецької області з позовом до ОСОБА_3 про стягнення майнової шкоди, посилаючись на наступне.

12 квітня 2012 року ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки ВАЗ 21213, д.н. НОМЕР_1, на автодорозі у Новоселицькому районі Чернівецької області допустив зіткнення, внаслідок чого було пошкоджено його автомобіль марки Dacia Logan, д.н. НОМЕР_2 та завдано матеріальну шкоду в сумі 56137 гривень, яка складається з вартості нових запасних частин в сумі 42137 грн. 42 коп. та 14000 грн. орієнтовної вартості ремонтних робіт.

Оскільки вказана ДТП настала з вини відповідача, що підтверджується постановою Новоселицького районного суду Чернівецької області від 20 квітня 2012 року, просив стягнути з ОСОБА_3 56137 гривень в рахунок відшкодування майнових збитків та понесені ним судові витрати.

Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 11 січня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування майнових збитків 34372 грн. 04 коп. та 343 грн.72 коп. судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

На зазначене рішення подано дві апеляційні скарги.

Апелянти посилаються на те, що суд першої інстанції, приймаючи рішення по справі дав неправильну оцінку зібраним доказам, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 11 січня 2013 року змінити, стягнути з ОСОБА_3 на його користь 56 137 грн. відшкодування завданої майнової шкоди та судові витрати у розмірі 842,05 грн.

_________________

№22ц-298/2013 р. Головуючий у 1 інстанції: Єфтеньєв О.Г.

Категорія : 30/34 Доповідач: Винту Ю.М.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 11.01.2013 року скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог. На момент звернення до суду позивач вже звертався до страхової компанії про відшкодування завданих йому внаслідок ДТП збитків та рішення про відшкодування було прийнято страховиком ще до винесення судом оскаржуваного рішення. При настанні страхового випадку саме страховик, відповідно до страхових сум, відшкодовує у встановленому законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. З моменту укладання договору страхування з ВАТ Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" його цивільна відповідальність була застрахована і страховик взяв на себе обов'язки по відшкодуванню вказаних збитків. Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 судом першої інстанції не у повному об'ємі з'ясовано обставини справи, не вірно застосовано до правовідносин, що склалися, норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши доводи апеляційних скарг, матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню, апеляційна скарга ОСОБА_1 - відхиленню, а рішення скасуванню з постановленням нового.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач по справі, згідно вимог ст.1166 ЦК України повинен відшкодувати вартість відновлення пошкодженого автомобіля Dacia Logan за виключенням вартості відновлення лівого зовнішнього дзеркала з корпусом заднього виду.

Проте, колегія суддів не погоджується з даним висновком суду з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 квітня 2012 року ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки ВАЗ 21213, д.н. НОМЕР_1, порушивши правила дорожнього руху, допустив зіткнення з автомобілем Dacia Logan, д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1, внаслідок чого автомобіль останнього отримав механічні пошкодження, що підтверджується постановою Новоселицького районного суду Чернівецької області від 20 квітня 2012 року.

Відповідно до ст.21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без чинного поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Отже, в усіх випадках пред'явлення позову про відшкодування шкоди до володільця наземного транспортного засобу судам слід обов'язково з'ясовувати те, чи була застрахована в установленому законом порядку його відповідальність полісом обов'язкового страхування на момент завдання шкоди. Якщо так, необхідно вирішити питання про залучення страховика до участі у справі.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 03 вересня 2012 року до участі в справі було залучено - Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія „Оранта", в якому відповідач застрахував цивільно-правову відповідальність власника наземного транспортного засобу.

Зазначене підтверджується полісом №АА/3939865 від 23.04.2011 року на строк до 22.04.2012 року. Згідно цього полісу ліміт відповідальності ВАТ НАСК „Оранта" за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) складає 50 000 грн., сума франшизи - 510 грн. (а.с.21). Тобто, на момент скоєння дорожньо-транспортної події, поліс був чинний, а вказана дорожньо-транспортна подія є страховим випадком.

Згідно ч.1 ст.33 ЦПК України, суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Даною нормою передбачено, що, якщо відповідач є неналежним, то за згодою позивача суд здійснює заміну чи залучення до участі у справі іншу особу як співвідповідача, а в разі, якщо при тих же обставинах позивач не згоден на заміну, то суд з метою процесуальної економії притягає належного відповідача як співвідповідача і задовольняє позов щодо належного, а щодо неналежного відмовляє.

Проте, позивач відмовився від пред'явлення вимог до ВАТ НАСК „Оранта", а тому справу було розглянуто у межах заявлених позовних вимог згідно ст.11 ЦПК України.

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхових сум відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

Виходячи з суті страхування, цей Закон має на меті захист не лише прав потерпілих на відшкодування шкоди, але й захист інтересів страхувальника - заподіювача шкоди. Отже, позивач вправі пред'явити позов до винної особи лише у випадку недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої шкоди.

Посилання позивача на те, що завдана матеріальна шкода повинна бути відшкодована винною особою не заслуговують на увагу з огляду на те, що за змістом положень вказаного Закону та статті 1194 ЦК України питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування. Проте, такої згоди відповідачем не надано.

Крім того, оскільки представник третьої особи ВАТ НАСК „Оранта" визнав, що саме страхова компанія повинна відшкодовувати збитки та в якості доказу пред'явила суду прийняте рішення про відшкодування збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, суд, в зв'язку з відмовою позивача замінити відповідача на належного, повинен був визнати ОСОБА_3 неналежним відповідачем по справі та відмовити позивачу в задоволенні йому його позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, позовна заява ОСОБА_1 подана до неналежного відповідача, оскільки шкода, заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди застрахованим автомобілем повинна бути відшкодована страховиком, а у разі недостатності коштів та майна страховика, відшкодування йде за рахунок коштів заподіювача шкоди. Оскільки сума спричиненої особі шкоди не перевищує ліміт відповідальності, встановлений страховим полісом, колегія суддів дійшла висновку, що в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 слід відмовити.

За таких обставин, підстав для задоволення позову ОСОБА_1 не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст.60,131 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.209, 218, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 11 січня 2013 року скасувати та ухвалити нове.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення майнової шкоди відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий :

Судді :