Постанова № 29816590, 05.03.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2013 р.Справа № 5016/1805/2011(8/86)

Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді Ліпчанської Н.В.

Суддів Мацюри П.Ф., Разюк Г.П.

При секретарі судового засідання Стеблиненко В.С.

За участю представників сторін:

Від прокуратури - Коломійчук І.О., посвідчення № 005250, дата видачі : 22.09.12;

Від відповідача - Гусєв М.М., довіреність № 36/03-д, дата видачі : 29.01.13; Державного підприємства „Суднобудівний завод імені 61 Комунара";

Від відповідача - Мерлянова С.М., довіреність № 36/18-Д, дата видачі : 30.03.12; Державного підприємства „Суднобудівний завод імені 61 Комунара";

Від третьої особи - Тоцький Б.А., довіреність № Д-475/2012, дата видачі : 24.04.12; Державний концерн „Укроборонпром";

Представники спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві та Державної казначейської служби України в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином.

Розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора Миколаївської області

на рішення господарського суду Миколаївської області від 28.11.2012р.

по справі № 5016/1805/2011(8/86)

за позовом Заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном

до Державного підприємства „Суднобудівний завод імені 61 Комунара"

за участю третіх осіб без самостійних вимог на стороні позивача:

1) Спеціалізована Державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві

2) Державна казначейська служба України

за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача:

Державний концерн „Укроборонпром"

про стягнення 10 900 000,00грн., -

Встановив:

В червні 2011р. Заступник прокурора Миколаївської області звернувся до господарського суду Миколаївської області із позовом в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України до Державного підприємства „Суднобудівний завод імені 61 Комунара"(Далі - ДП „Суднобудівний завод") про стягнення заборгованості в сумі 10 900 000,00грн. за договором фінансової підтримки №7373/07 від 04.09.1997р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор, посилаючись на приписи ст.ст.526;530;625;629;1049 Цивільного Кодексу України вказав на те, що ДП „Суднобудівний завод" отримавши фінансову підтримку, не виконав умови договору по закінченню будівництва рефрижераторних суден, не повернув грошові кошти в сумі 10 900 000,00грн. до Державного бюджету України.

Відповідач не визнає позовні вимоги вважаючи, що позивачем пропущений строк позовної давності, без наявності на те, поважних причин. Повернення коштів відповідно до п.2.2 договору №7373/07 від 04.09.1997р. та додаткової угоди від 17.01.2001р. повинно здійснюватись шляхом реструктуризації заборгованості в термін до 01.01.2005р.

У доповненнях до відзиву ДП „Суднобудівний завод", посилаючись на приписи ст.ст.256;257;261;267 ЦК України вказує на недоведеність суми позову, оскільки надані позивачем платіжні доручення не містять посилання саме на договір №7373/07 від 04.09.1997р., а сума згідно цих доручень становить 3 000 000,00грн.

Справа розглядалась господарським судом неодноразово. Рішенням господарського суду Миколаївської області від 08.08.2011р. винесеним суддею Гриньовою-Новицькою Т.В. у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Мотивуючи дане рішення місцевий господарський суд, задовольнив клопотання ДП „Суднобудівний завод" про застосування позовної давності на підставі ст.ст.256;257;264;267 Цивільного Кодексу України.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.10.2011р., за апеляційною скаргою заступника прокурора Миколаївської області, рішення господарського суду Миколаївської області по даній справі залишено без змін.

За касаційною скаргою заступника прокурора Миколаївської області, Постановою ВГСУ від 24 грудня 2011р. зазначені Постанова Одеського апеляційного господарського суду від 06.10.2011р. та рішення господарського суду Миколаївської області від08.08.2011р. були скасовані з направленням справи на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 15.02.2012р. дана справа прийнята до провадження суддею Семенчук Н.О.

05.03.2012р. до господарського суду Миколаївської області надійшла Заява від Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном про заміну сторони (первісного позивача) її правонаступником.

14.03.2012р. від Державного концерну „Укроборонпром" надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 14 березня 2012р. суд задовольнив подані заяви та на підставі ст.15 ГПК України здійснив заміну первісного позивача у справі Міністерство промислової політики України на його правонаступника - Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном.

Господарський суд, керуючись ст.27 ГПК України залучив у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державний концерн „Укроборонпром".(т.2.а.с.91-95)

04 травня 2012р. Ухвалою господарського суду Миколаївської області, винесеною суддею Семенчук Н.О. провадження у даній справі на підставі п.1ч.1ст.80 ГПК України було припинено.

Мотивуючи дану Ухвалу, господарський суд, керуючись приписами ст.127 ГПК України дійшов до висновку, що даний спір виник із публічно-правових відносин, та віднесений до компетенції Конституційного суду України та адміністративних судів, а тому не підлягає вирішенню у господарському суді.(т.2а.с.140-144)

19 червня 2012р. Постановою Одеського апеляційної господарського суду, за апеляційною скаргою заступника прокурора Миколаївської області, Ухвала господарського суду Миколаївської області від 04 травня 2012р. була залишена без змін.

Постановою ВГСУ від 11 вересня 2012р. задоволена касаційна скарга заступника прокурора Миколаївської області, Ухвала господарського суду Миколаївської області від 04.04.2012р. та Постанова ОАГС від 19.06.2012р. були скасовані, а справа передана на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.(т.3а.с.88-94)

В Постанові ВГСУ колегія суддів зазначила, що з урахуванням даних конкретних обставин справи, існує спір про право, а тому компетенція адміністративних судів на цей спір не поширюється.

Правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер, а тому дана справа повинна розглядатись в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам ст.1 ГПК України.

При новому розгляді даної справи, Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 30 жовтня 2012р.(суддя Коваль С.М.) враховуючи приписи Постанови ВГСУ від 11.09.2012р., господарський суд, за власної ініціативи залучив до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1) Спеціалізовану Державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві

2) Державну казначейську службу України

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 28 листопада 2012р.(суддя Коваль С.М.) відмовлено в задоволенні позову Заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном.

Мотивуючий дане рішення, місцевий господарський суд посилався на положення ст.654 ЦК України, на приписи ст.ст.183;188 Господарського Кодексу України відповідно до яких внесення змін до господарських договорів за державним замовленням здійснюється шляхом підписання єдиного документа. Щодо наявності підстав для переривання строку позовної давності, згідно із ч.1ст.264 ЦК України господарський суд дійшов висновку, що лист № 36/814 від 18.09.2009р. не є доказом переривання перебігу строку позовної давності, оскільки на час підтвердження свого боргу ДП "Суднобудівний завод" позовна давність, вже сплинула(02.01.2008р.), та переривання цього строку не могло відбутися у зв'язку із його закінченням.

Господарський суд, відповідно до ч.2-5ст.267 ЦК України застосував наслідки спливу позовної давності, зробленого до винесення ним рішення, оскільки сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Не погоджуючись із винесеним рішенням господарського суду, Заступник прокурора Миколаївської області звернувся із апеляційною скаргою, вважаючи, що оскаржуване рішення суду, постановлене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а тому відповідно до ст.104ГПК України підлягає скасуванню. Висновки господарського суду щодо спливу строку позовної давності є необґрунтованими.

Статтею 50 Бюджетного Кодексу України, визначено, що на вимогу про погашення заборгованості перед бюджетом, позовна давність не застосовується.

На думку апелянта, господарським судом першої інстанції, зроблений помилковий висновок про необхідність застосування до договору про надання фінансової підтримки, положень про договір за державним замовленням. Зі змісту договору випливає, що його було укладено з метою підтримки підприємств суднобудівної галузі та забезпечення виконання відповідачем своїх зобов'язань перед іноземними замовниками. Отже, до указаного договору, застосовуються загальні положення, щодо укладення, зміни чи припинення договорів.

У відзиві на апеляційну скаргу ДП „Суднобудівний завод", вважає доводи прокурора помилковими та безпідставними.

Договором № 7401/07(із додатковою угодою №1) передбачено саме надання фінансової допомоги на зворотній основі в сумі 700 000,00грн.

Ця позика надавалась відповідачу на виконання Закону України „Про державний бюджет України на 1998р.", яким передбачено, що повернення наданих підприємству позичок прирівнюється до платежів у Державний бюджет України.

Відповідач вказує на те, що виступав виконавцем робіт за державним замовленням, тобто до оформлення угод згідно вимог ст.654 ЦК України, слід застосовувати положення ст.ст.183;188 ГК України, приписи яких вимагають внесення змін до господарських договорів за державним замовленням, шляхом підписання сторонами єдиного документа. (ч.3ст.183 ГПК України)

ДП „Суднобудівний завод" вважає, що при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а тому рішення суду слід залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Державний концерн „Укроборонпром" у наданому відзиві до апеляційної інстанції, вказує на те, що вимоги, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню. Норми бюджетного законодавства не підлягають застосування до спірних правовідносин.

Між сторонами виникли майнові правовідносини, що регулюються цивільним та господарським законодавством України.

Врахувавши при новому розгляді справи, вказівки суду касаційної інстанції, місцевий господарський суд правильно дійшов до висновку стосовно того, що спірні правовідносини між сторонами даного спору не є бюджетними, а тому до них не можуть застосовуватись норми бюджетного законодавства.

Апелянтом не доведено наявності жодної із передбачених ст.104 ГПК України підстав для скасування рішення місцевого господарського суду. А тому дане рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу заступника прокурора Миколаївської області - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.

Як встановлено матеріалами справи, 04.09.1997р. між Міністерством машинобудування, військово-промислового комплексу та конверсії України (правонаступником якого є Міністерство промислової політики України) та ДП „Суднобудівний завод імені 61 Комунара" був укладений договір №7373/07 на закінчення будівництва рефрижераторних суден, відповідно до умов якого відповідач зобов'язувався виконати відповідні роботи.(т.1а.с.9-10)

Відповідно до п.2.1 даного договору оплата за виконані роботи проводиться на зворотній основі і виконується за рахунок коштів від приватизації об'єктів державної власності згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №467 від 20.05.1997р.

Пунктом 2.2 договору сторони погодили термін повернення коштів, який визначений після 01.01.2000р.

17.01.2001р. між сторонами було укладено додаткову угоду №2 до договору. Умовами даної угоди, відповідно до ст.1 Закону України „Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні" від 18.11.1999р. №1242XIV та листа Міністерства Фінансів України від 12.12.2000р. №031-303/13-64 здійснюється реструктуризація заборгованості по цьому договору та додаткової угоди в сумі 10 900 000,00грн. на термін до 01.01.2005р. зі сплатою відповідачем щомісячно рівними частинами у розмірі 227 083,33грн., починаючи з січня 2001р.(т.1а.с.44)

Так, згідно постанови Кабінету Міністрів України № 467 від 20.05.1997р. з метою недопущення подальшого зменшення обсягів виробництва на суднобудівних підприємствах м. Миколаєва, розширення будівництва суден на експорт та створення умов для оснащення торгівельного і риболовецького флоту країни сучасними суднами Кабінет Міністрів України постановив:

1. Міністерству економіки та Міністерству фінансів забезпечити у 1997 році виділення Міністерству машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії на завершення будівництва суден згідно з укладеними контрактами із бюджету 57,6 млн. гривень передбачуваних на фінансування державних капітальних вкладень за рахунок надходжень від приватизації об'єктів державної власності.

Міністерству машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії профінансувати зазначені витрати на поворотній основі державним підприємствам „Суднобудівний завод імені 61 комунара" у сумі 27,6 млн. гривень і „Чорноморський суднобудівний завод" у сумі 30 млн. гривень.

Згідно преамбули Закону України "Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні" № 1242 від 18.11.1999р. цей Закон спрямований на ефективне використання виробничого, науково-технічного та експортного потенціалу вітчизняного суднобудування і підвищення його конкурентоспроможності, створення сприятливих умов для залучення інвестицій, у тому числі іноземних, зниження витрат на будівництво суден і поповнення обігових коштів суднобудівних підприємств.

Відповідно до ст.1 цього Закону на період з 1 січня 2000 року до 1 січня 2005 року впроваджуються такі заходи державної підтримки суднобудівної промисловості: суми авансових платежів та попередньої оплати за контрактами підприємств суднобудівної промисловості, визначених згідно із частиною другою цієї статті, отримані від замовників суден, зараховуються на окремі рахунки цих підприємств, не підлягають безспірному списанню та використовуються лише за цільовим призначенням відповідно до контрактних зобов'язань зазначених підприємств. Ці суми включаються до складу валових доходів таких підприємств з метою визначення прибутку, що підлягає оподаткуванню згідно з Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств", в момент здачі судна замовнику, а витрати суднобудівних підприємств, здійснені ними за рахунок авансових платежів та попередньої оплати відповідно до їх цільового призначення, включаються до складу валових витрат з метою визначення прибутку, що підлягає оподаткуванню, в податковому періоді, на який припадає дата збільшення валових доходів на суму зазначених платежів;

зазначеним підприємствам надається відстрочка на 60 місяців щодо сплати заборгованості перед Державним бюджетом України і державними цільовими фондами за станом на 1 січня 2000 року;

відстрочена заборгованість підлягає щомісячному погашенню рівними частками починаючи з 1 січня 2001 року.

Перелік суднобудівних підприємств, для яких запроваджуються зазначені заходи, крім підприємств, що є суб'єктами спеціальних(вільних) економічних зон, затверджується Кабінетом Міністрів України за наслідками їх діяльності у 1999 році.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2000р. №978 (в редакції чинній на час виникнення правовідносин) до переліку суднобудівних підприємств, для яких запроваджуються заходи державної підтримки суднобудівної промисловості включено Державне підприємство „Суднобудівний завод імені 61 комунара", м. Миколаїв ( код згідно ЄДРПОУ14313240 ).

На виконання Постанови Кабінету Міністрів України №467 від 20.05.1997р. та договору №7373/07 від 04.09.1997р. Міністерство промислової політики України перерахувало ДП „Суднобудівний завод" грошові кошти в сумі 10 900 000,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями:

- №1091 від 06.06.1997р. на суму 1 000 000,00грн.

- №1103 від 25.06.1997р. на суму 1 000 000,00грн.

- №1104 від 27.06.1997р. на суму 200 000,00грн.

- №1153 від 30.07.1997р. на суму 300 000,00грн.

- №1190 від 11.08.1997р. на суму 500 000,00грн.

- №1237 від 05.09.1997р. на суму 3 000 000,00грн.

Таким чином загальна сума грошових коштів складає 6 000 000,00грн.

Крім цього, факт отримання коштів підтверджується також розподілом державного бюджету при фінансуванні через органи Державного казначейства, а також актом звіряння розрахунків підписаного сторонами станом на 01.11.2002р(т.1а.с.65).

Приймаючи рішення про відмову в позові, господарський суд першої інстанції, керувався приписами ст.ст.256;257 ЦК України відповідно до яких, відсутність поважних причин пропуску позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем, є підставою для відмови у позову.

Проте, судова колегія не може погодитись із наведеним правовим обґрунтуванням відмови у позові.

За змістом договору №7373/07 від 04.09.1997р., додаткової угоди №2 від 17.01.2001р. та даних щодо розподілу коштів державного бюджету України, фінансування відповідача відбулось на умовах повернення у визначений строк та за рахунок державного бюджету.

Законами України „Про державний бюджет на 2000р.", „Про державний бюджет на2005р.", які регулюють відносини з виконання бюджету на час виникнення у відповідача обов'язку з погашення заборгованості перед бюджетом, передбачалось застосування механізму стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників. Відповідно до ст.1 Бюджетного Кодексу України, бюджетним Кодексом регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за утриманням бюджетного законодавства і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу.

18.09.2009р. ДП „Суднобудівний завод" звернувся до Міністерства промислової політики України із листом за №36/814 з проханням продовжити термін дії договору №7373/07 від 04.09.1997р.(з урахуванням додаткових угод до 01.07.2011р.(т.1а.с.13).

Листом від 09.10.2009р. №10/31-1451 Міністерство промислової політики України надало згоду на продовження терміну дії вказаного договору в строк до 01.01.2010р.(т.1а.с.14).

Таким чином наявні листи свідчать про продовження строку дії договору, визнання ДП „Суднобудівний завод" заборгованості по наданню фінансової підтримки.

За Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181, у редакції, чинній на час виникнення у відповідача боргового зобов'язання перед бюджетом, граничні строки стягнення бюджетної заборгованості за відсутності подання відповідної декларації, узгодження та самостійного погашення боргу не сплинули. На час пред'явлення позову та розгляду спору судом з 01.01.2011 року набрав чинності Бюджетний кодекс України у редакції від 08.07.2010 року, яким передбачено, що на вимоги про погашення заборгованості перед бюджетом позичальниками, якими надавались кредити з бюджету позовна давність не застосовується ( ст. 50 Бюджетного кодексу України).

Враховуючи викладене зобов'язання відповідача по погашенню заборгованості перед бюджетом не припинено. Приймаючи до уваги, що при винесені оскаржуваного рішення господарським судом допущена неправильна правова оцінка обставинам справи, судова колегія вважає, що рішення господарського суду підлягає скасуванню, а позовні вимоги частковому задоволенню.

На підставі вищезазначеного, дослідивши наявні в матеріалах справи платіжні доручення(т.1а.с.51-56), які підтверджують перерахування грошових коштів на суму 6 000 000,00грн. судова колегія вважає за можливе задовольнити позовні вимоги на зазначену суму.

Керуючись ст.ст. 99; 101; 103-105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Миколаївської області задовольнити частково.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 28.11.2012р. по справі № 5016/1805/2011(8/86) скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства „Суднобудівний завод імені 61 Комунара" на користь Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном 6 000 000,00грн. та 90 000 ,00грн. судового збору до державного бюджету.

Господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарську суду України.

Повний текст постанови підписаний 07.03.2013р.

Головуючий суддя Н.В. Ліпчанська

Суддя П.Ф. Мацюра

Суддя Г.П. Разюк