Ухвала суду № 29816526, 05.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/1365/13 05.03.13

За позовом Приватного акціонерного товариства «Будівельна фірма «Старатель»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська експертна група»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Відділ державної виконавчої служби Дарницького районного управління

юстиції в м. Києві

Про визнання незаконним висновку з оцінки майна

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Арабаджийський Є.Г. - по дов. № 1 від 17.01.2013

Від відповідача не з'явився

Від третьої особи Медведев О.В. - по дов. № б/н від 06.06.2012

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Приватного акціонерного товариства «Будівельна фірма «Старатель» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська експертна група» про визнання висновку з експертної оцінки майна - колісного транспортного засобу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська експертна група» від 15.11.2012 таким, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та не підлягає застосуванню в рамках виконавчого провадження ВП № 15775857 по виконанню виконавчого напису № 3905 від 22.10.2009, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчук С.П. про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Будівельна фірма «Старатель» на користь АКБ «Укрсоцбанк» боргу в розмірі 914 836,76 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2013 порушено провадження у справі № 910/1365/13, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відділ державної виконавчої служби дарницького районного управління юстиції в м. Києві, призначено справу до розгляду на 12.02.2013.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 12.02.2013 справу № 910/1365/13 передано на розгляд судді Трофименко Т.Ю., в зв'язку з перебуванням судді Сівакової В.В. у відрядженні.

Позивачем 12.02.2013 до відділу діловодства суду подано письмові пояснення, які просить врахувати при розгляді справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/1365/13 від 12.02.2013 (суддя Трофименко Т.Ю.) розгляд справи був призначений на 05.03.2013.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 25.02.2013 справу № 910/1365/13 передано на розгляд судді Сівакової В.В., в зв'язку з прибуттям судді з відрядження.

Позивач в судовому засіданні 05.03.2013 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 05.03.2013 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали про порушення провадження у справі від 25.01.2013 та ухвали від 12.02.2013 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали від 25.01.2013 та від 12.02.2013 було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : 04080, м. Київ, вул. М.Василенка, 8а.

При цьому, поштовим відділенням зв'язку ухвали не було повернуто на адресу суду.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Третя особа вимог ухвали про порушення провадження у справі від 25.01.2013 та ухвали від 12.02.2013 не виконала. Третя особа в судовому засіданні в усних поясненнях проти задоволення позовних вимог заперечувала.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача і третьої особи, Господарський суд міста Києва відзначає наступне

На виконанні Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції в м. Києві перебуває виконавчий напис № 3905 від 22.10.2009, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчук С.П. про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Будівельна фірма «Старатель» на користь АКБ «Укрсоцбанк» боргу в розмірі 914 836,76 грн.

10.11.2009 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби дарницького районного управління юстиції в м. Києві було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 15775857 з примусового виконання виконавчого напису № 3905 від 22.10.2009 та надано строк для добровільного виконання.

В зв'язку з тим, що виконавчий документ в добровільному порядку виконано не було державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції в м. Києві в ході примусового виконання було описане та арештоване рухоме майно боржника (акт опису та арешту майна від 08.06.2011), а саме транспортний засіб МАЗ 630303. 2008 року випуску, тип вантажний автокран, державний знак АА 6682 НМ, зареєстрований в ВРЕР-7 УДАІ в м. Києві 19.07.2008.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем 04.07.2011 на підставі постанови державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції в м. Києві від 15.06.2011 про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні - Антонова Володимира Олександровича, складено висновок з експертної оцінки майна - колісного транспортного засобу, а саме : МАЗ 630303, 2006 року випуску, державний номер АА 6682 НМ, власником якого є позивач. Відповідно до експертного висновку ринкова вартість майна становить 1 278 942,00 грн. без урахування ПДВ.

В подальшому державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції в м. Києві повторно призначено експертну оцінку згідно постанови від 13.04.2012 про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні - Антонова Володимира Олександровича, яким 26.04.2012 складено висновок з експертної оцінки майна - колісного транспортного засобу, а саме : МАЗ 630303, 2006 року випуску, державний номер АА 6682 НМ, власником якого є позивач. Відповідно до експертного висновку ринкова вартість майна становить 358 986,00 грн. без урахування ПДВ.

Із зазначеним висновком позивач не погодився та 11.07.2012 подав начальнику Відділу державної виконавчої служби дарницького районного управління юстиції в м. Києві заяву про рецензування цього висновку.

Листом від 30.07.2012 № 227/20 державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції в м. Києві звернувся до позивача з вимогою про необхідність авансування витрат на рецензування висновку експерта та запропоновано сплатити кошти в розмірі 1 000,00 грн. на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Оціночна компанія "Вега".

Позивачем 06.08.2012 було сплачено кошти для проведення рецензування висновку експерта згідно квитанції № 360610023.

25.09.2012 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції в м. Києві винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні - Антонова Володимира Олександровича, яким 15.11.2012 складено висновок з експертної оцінки майна - колісного транспортного засобу, а саме : МАЗ 630303, 2006 року випуску, державний номер АА 6682 НМ, власником якого є позивач. Відповідно до експертного висновку ринкова вартість майна становить 342 949,00 грн. без урахування ПДВ.

Позивач вважає, що висновок підлягає визнанню недійсним, оскільки його виконано з порушенням норм чинного законодавства про оціночну діяльність, а отриманий результат є необ'єктивним, не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки вартості майна, зокрема, містить недоліки, що вплинули на достовірність висновків оцінки та призвели до зниження реальної вартості оцінюваного транспортного засобу.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду вправі звертатися згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (в тому числі іноземні), а також громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

спорів про приватизацію державного житлового фонду;

спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів;

5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;

6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів;

7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України;

8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.

При цьому, стаття 12 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік справ, підвідомчих господарським судам України, і розширеному тлумаченню не підлягає.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачені способи захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів, до яких зокрема, відноситься визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів. Аналогічні приписи містить і ст. 16 Цивільного кодексу України.

Тобто, господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акта.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Отже, спірний висновок є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача з визначених питань і не є актом державного чи іншого органу, тому не може вважатись юридичним актом, тобто офіційним письмовим документом державного чи іншого органу (посадової особи), виданим в межах його компетенції, визначеної законом, який має точно визначені зовнішні реквізити та породжує певні правові наслідки, створює юридичний стан, спрямований на регулювання суспільних відносин, має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, поширює свою чинність на певний час, територію, коло суб'єктів.

Не є зазначений висновок і нормативним правовим актом, оскільки він не встановлює, не змінює і не скасовує норми права та неодноразово не застосовується; не є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), оскільки він не породжує права та обов'язки позивача та йому не адресований.

Відтак, позивачем фактично оскаржуються дії оцінювача, що виходить за межі підвідомчості, встановленої ст. 12 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим господарським судом України в постанові від 24.12.2009 у справі № 05-6-6/575 та постанові від 14.06.2011 у справі № 2/5/2011/5003.

Постановою Верховного Суду України від 07.10.2003 у справі №18/478 (03/158) також наголошено на непідвідомчості спору про визнання недійсним висновку оцінювача господарським судам, оскільки він не є юридичним актом.

До того ж суд відзначає, що статтею 58 Закону України «Про виконавче провадження», яка зазначена позивачем як правова підстава для звернення до суду з даним позовом, визначено право сторін у виконавчому провадженні на оскарження оцінки майна до суду в 10-денний строк з дня отримання повідомлення державного виконавця про таку оцінку.

Однак, відповідно до положень зазначеного Закону оцінка майна є процесуальною дією державного виконавця, а відтак приписи вищенаведеної норми надають учаснику виконавчого провадження право на оскарження оцінки як процесуальної дії державного виконавця, оскільки відповідно до ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець лише залучає оцінювача, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Визначення вартості, оцінки майна боржника (ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження») є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії.

Таким чином, враховуючи, що оцінка транспортного засобу в межах виконавчого провадження є процесуальною дією державного виконавця, позовні вимоги учасника виконавчого провадження до суб'єкта оціночної діяльності, залученого державним виконавцем в межах виконавчого провадження, щодо оскарження здійсненої оцінки, не підлягають розгляду у господарських судах.

Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 13.09.2012 у справі № 5011-38/4624-2012.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, а відтак, провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України .

У відповідності до статті 7 Закону України «Про судовий збір» судовий збір, сплачений позивачем, підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в:

1. Припинити провадження у справі № 910/1365/13.

2. Повернути Приватному акціонерному товариству «Будівельна фірма «Старатель» (м. Київ, вул. А.Ахматової, 5, код ЄДРПОУ 13682121) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1 147 (одну тисячу сто сорок сім) грн. 00 коп., що перерахований згідно квитанції № 15 від 23.01.2013. Квитанцію № 15 від 23.01.2013 залишити в матеріалах справи Господарського суду міста Києва № 910/1365/13.

Суддя В.В.Сівакова