Рішення № 29816403, 06.03.2013, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" березня 2013 р.Справа № 912/283/13-г Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/283/13-г

за позовом: публічного акціонерного товариства "Кіровоград-Авто", м. Кіровоград

до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Бобринець Кіровоградської області

про стягнення 3 131,06 грн.

Представники :

від позивача - Житняк Д.Ю, довіреність б/н від 10.01.13 р.;

від відповідача - ОСОБА_1, особисто.

Публічне акціонерне товариство "Кіровоград-Авто" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача 3 131,06 грн.

Відповідач позовні вимоги не заперечив, відповідно до письмових пояснень, поданих у судовому засіданні 06.03.13 р., просить суд при винесенні рішення у справі врахувати його тяжкий матеріальний стан, а також здійснені ним поліпшення орендованого майна (а.с. 44-45).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані позивачем докази, господарський суд встановив наступне.

18.09.10 р. між публічним акціонерним товариством "Кіровоград-Авто" (далі - Орендодавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі - Орендар) укладено договір оренди (далі - Договір, а.с. 9-15).

Відповідно до умов Договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в користування на певний строк нежилі приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (далі майно); загальна площа майна, що передається в оренду, складає 0,1487 га; балансова вартість переданого в оренду майна складає 899 602,00 грн. (п.п. 1.1. - 1.2. Договору).

Пунктами 4.1. - 4.3. Договору визначено, що Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у п. 4.2. цього Договору, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі майна; майно повинно бути передане Орендодавцем і прийняте Орендарем за актом приймання-передачі протягом 10 днів з моменту підписання даного Договору. Акт приймання - передачі підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками і є складовою та невід'ємною частиною даного Договору, визначений як Додаток № 1; обчислення строку оренди починається з моменту підписання акту приймання-передачі.

У розділі 5 Договору сторонами погоджено орендну плату за Договором.

Так, згідно п.п. 5.1. - 5.2. Договору, за користування орендованим майном Орендар сплачує Орендодавцю орендні платежі, визначені сторонами в Додатку № 2; Орендна плата є фіксованим платежем, в який включено плату за користування майном, земельною ділянкою (амортизаційних відрахувань та витрат Орендодавця, пов'язаних із сплатою земельного податку пропорційно площі орендованого майна) та який Орендар сплачує Орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Обчислення орендної плати починається з дня підписання акту прийому-передачі.

В силу п. 5.6. Договору, сплата орендних платежів проводиться Орендарем самостійно не пізніше першого числа кожного поточного місяця шляхом грошового переказу на поточний рахунок Орендодавця.

Цей Договір укладено строком на один рік з дати підписання Договору; у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором (п.п. 17.1.- 17.2. Договору).

Договір підписаний Орендодавцем та Орендарем, скріплений круглою печаткою позивача.

У відповідності до умов п. 17.2 Договору, дія Договору пролонгувалась відповідно до 18.09.11 р. та до 18.09.12 р., однак, відповідно до пояснень представника позивача, Договір між сторонами розірвано з 01.09.12 р.

Укладений між сторонами Договір є договором оренди, правовідносини за яким регулюються Главою 58 Цивільного кодексу України та параграфом 5 Глави 29 Господарського кодексу України.

Так, стаття 759 Цивільного кодексу передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується переди наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з акту приймання-передачі орендованого приміщення (а.с. 16), позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, передавши в користування Орендарю майно загальною площею 0,1487 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 284, ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України, п. 7.3. Договору, Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати Орендодавцю орендну плату.

У додатку № 2 до Договору сторони погодили, що місячний розмір орендної плати за користування майном з урахуванням індексації складає на місяць 1750,00 грн., ПДВ (20%) - 350,00 грн., разом 2100,00 грн. (а.с. 17, 19).

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Однак, за твердженням позивача, Орендар свої зобов'язання за Договором виконував не належним чином, в результаті чого станом на 10.11.12 р. за ним рахується заборгованість з орендної плати в сумі 2715,58 грн.

У зв'язку з несплатою Орендарем зазначеної заборгованості, позивач надіслав на адресу відповідача претензію про сплату у п'ятиденний термін боргу, що виник (а.с. 22-24).

Однак, відповідач заборгованість не сплатив, згідно письмової заяви від 27.12.12 р. просив дозволу виплатити суму боргу рівними частками в розмірі 151 грн. протягом 18 місяців (а.с. 25).

Позивач з пропозицією Орендаря про розстрочення заборгованості не погодився та звернувся до господарського суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Згідно розрахунку, наданого до суду позивачем (а.с. 41), станом на 01.09.12 р. заборгованість приватного підприємця ОСОБА_1 перед Орендодавцем за надане в оренду приміщення складає 2 100,00 грн. Заборгованість в сумі 615,58 грн. виникла в наслідок невиконання в повному обсязі наказу господарського суду від 30.09.10 р. у справі № 16/74. Таким чином, як стверджує позивач, стягненню з відповідача підлягає сума в розмірі 2 715,58 грн. (2 100,00 грн. + 615,58 грн. = 2 715,58 грн.).

В матеріалах справи відсутні докази сплати Орендарем заборгованості з орендної плати в сумі 2 100,00 грн. за серпень місяць 2012 року на підставі укладеного між сторонами Договору, відповідачем такі докази до суду не надані.

Отже, вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Що ж до стягнення з відповідача 615,58 грн. згідно наказу від 30.09.10 р., то в цій частині вимоги позивача є безпідставними, а тому правові підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

Крім суми основного боргу позивач також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 3 131,06 грн.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 12.4 Договору, за несплату орендних платежів у повному обсязі й у визначений термін, Орендар на користь Орендодавця сплачує пеню у розмірі 0,1% від суми не перерахованих вчасно платежів, за кожен день прострочення.

Як вбачається з розрахунку, позивачем пеня нарахована за період з вересня 2012 року по січень 2013 року на суму 2715,58 грн. та складає 3 131,06 грн. (а.с. 36).

Разом з цим, відповідно до умов Договору та вимог чинного законодавства, обґрунтованим є нарахування пені на суму заборгованості за Договором в сумі 2 100,00 грн. за період з серпня 2012 року по січень 2013 року.

Та, оскільки, позивач у своєму розрахунку зазначив період з вересня 2012 року по січень 2013 року, пеня нараховується за вказаний проміжок часу (з 01.09.12 р. по 31.01.13 р.) на суму 2 100,00 грн. та складає 131,68 грн.

В результаті викладеного, стягненню з відповідача підлягає пеня в сумі 131,68 грн., а тому вказана вимога підлягає частковому задоволенню.

Що ж до доводів відповідача, викладених у письмових поясненнях, господарський суд зазначає наступне.

Доля поліпшень орендованого майна, здійснених Орендарем за час дії Договору погоджено сторонами у розділі 11 Договору.

Так, пунктами 11.2. - 11.5. Договору сторони визначили, що будь-які поліпшення майна, що можуть бути зроблені Орендарем, можливі тільки з письмової згоди Орендодавця. При цьому, вартість таких поліпшень не може перевищувати 25% вартості орендованого майна, визначеної у п. 1.3. даного Договору; якщо Орендар без згоди Орендодавця зробив поліпшення, які можна відокремити без шкоди для майна, він не має права на відшкодування їх вартості; у випадку розірвання або припинення даного Договору, поліпшення, що були зроблені Орендарем за власний рахунок та за згодою Орендодавця, підлягають поверненню Орендарю, якщо вони віддільні від майна без завдання йому шкоди; у випадку, якщо сторони дійшли згоди щодо проведення поліпшень орендованого майна, то порядок проведення і компенсаційні витрати визначаються в окремій угоді, виконаній у письмовій формі.

Враховуючи, що умовами Договору не передбачено можливості зарахування орендної плати в рахунок компенсації витрат Орендаря за здійсненні ним поліпшення орендованого майна, у господарського суду відсутні правові підстави для врахування таких витрат при винесенні рішення у справі.

Що ж до скрутного фінансове становище відповідача, відповідно до вимог чинного законодавства, дана обставина не є підставою для звільнення від відповідальності за неналежне виконання взятого на себе зобов'язання.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, в решті позову позивачу слід відмовити.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, банківський рахунок не відомий) на користь публічного акціонерного товариства "Кіровоград-Авто" ( 25011, м. Кіровоград, вул. Генерала Родимцева, 123, р/р 26007261497 в "Райффайзен банк "Аваль" м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 03120392) заборгованість в сумі 2 231, 68 грн., з них: 2100,00 грн. - основний борг; 131,68 грн. - пеня, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1 221, 56 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 11.03.2013 року.

Суддя Л. С. Коротченко