Постанова № 29815676, 11.01.2013, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2a-0770/3487/12

Ряд стат. звіту № 8.1.5

Код - 04

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2013 р. м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Рейті С.І., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м.Ужгороді Закарпатської області ДПС до Відкритого акціонерного товариства "Закарпатська автобаза" про стягнення заборгованості в сумі 10600,64 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м.Ужгороді Закарпатської області ДПС (далі –позивач, ДПІ у м.Ужгороді) звернулася до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Закарпатська автобаза" (далі - відповідач, ВАТ "Закарпатська автобаза"), яким просить стягнути з відповідача кошти з рахунків у банках на погашення податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 10600,64 грн.

Ухвалою суду від 05 грудня 2012 року, у відповідності до ст.183-2 КАС України, судом прийнято рішення про проведення розгляду справи в порядку скороченого провадження, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України та статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі –ПК України), кожен зобов’язаний сплачувати податки, збори, інші обов’язкові платежі до держбюджету в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ст.269 Податкового кодексу України, платниками плати за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі. Об’єктом оподаткування плати за землю є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідач самостійно задекларував податкове зобов’язання по орендній платі шляхом подання до інспекції податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2012 рік (№ 1161 від 31.01.2012р.) у розмірі - 15900,93 грн., з щомісячним розрахунком у розмірі –1325,08 грн. Суми, нараховані за лютий 2012 року (термін сплати –30.03.2012 р.), березень 2012р. (термін сплати –30.04.2012р.), квітень 2012р. (термін сплати –30.05.2012р.), травень 2012р. (термін сплати –30.06.2012р.), червень 2012р. (термін сплати –30.07.2012р.), липень 2012р. (термін сплати –30.08.2012р.), серпень 2012р. (термін сплати –30.09.2012р.), вересень 2012р. (термін сплати –30.10.2012р.) у розмірі 10600,64 грн., станом на день звернення з позовом до суду відповідачем непогашені.

Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пп.287.3 ст.287 ПК України).

Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України, самостійно визначені платником у поданій податковій декларації суми грошового зобов’язання є узгодженими. Такі суми грошового зобов’язання, відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України, платник зобов’язаний самостійно сплатити протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Відповідно до пп.14.1.175 ст.14 ПК України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Згідно п.59.1 ст.59 Податкового кодексу, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. П.59.4 цієї ж статті встановлено, що податкова вимога надсилається платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищевикладене, відповідачу направлено першу (від 09.01.2009р. № 1/4, вручено 21.01.2009р.) та другу (від 20.02.2009р. № 2/355, вручено 20.02.2009р.) податкові вимоги.

Податковий борг відповідача по орендній платі з юридичних осіб підтверджений матеріалами справи, зокрема, податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 31.01.2012 року, корінцями першої (від 09.01.2009р. № 1/4) та другої (від 20.02.2009р. № 2/355) податкових вимог, розрахунком заборгованості.

Відповідно до пп. 20.1.28 п. 20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 95.1 ст. 95 ПК України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності –шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ст.95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані (заперечення проти позову відповідач суду не надав) та підлягають до задоволення.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 256 КАС України, постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, виконуються негайно.

Згідно ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 17, 71, 94, 160, 163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Державної податкової інспекції у м.Ужгороді Закарпатської області ДПС до Відкритого акціонерного товариства "Закарпатська автобаза" про стягнення заборгованості в сумі 10600,64 грн. –задовольнити повністю.

2. Стягнути з розрахункових рахунків Відкритого акціонерного товариства "Закарпатська автобаза" (Закарпатська область, м.Ужгород, вул. Огарьова,4, код ЄДРПОУ 01268822) кошти у сумі 10600,64 грн. (десять тисяч шістсот гривень шістдесят чотири копійки) на погашення податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб.

3. Допустити негайне виконання постанови.

4. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України –протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя С.І. Рейті