Постанова № 29814524, 05.03.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2013 р. Справа№ 5011-6/16290-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Жук Г.А.

Сухового В.Г.

секретар судового засідання: Кац О.В.,

в судове засідання з'явились представники:

від позивача: Мальцева О.О. - дов. б/н від 04.01.2013р.;

від відповідача: Цимбалюк І.В. - № 1442 від 02.08.2011р.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-Солсиф»,

на рішення господарського суду міста Києва від 10 грудня 2012 року,

у справі № 5011-6/16290-2012 (суддя Ковтун С.А.),

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Корал, ГМБХ», м. Запоріжжя,

до спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-Солсиф», м. Київ,

про стягнення 26 342 грн. 98 коп. та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Корал, ГМБХ» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-Солсиф» (далі СП ТОВ «Основа-Солсиф») про стягнення 26 342,98 грн. та зобов'язання вчинити дії (а.с. 6-9).

Рішенням господарського суду міста Києва від 10 грудня 2012 року по справі № 5011-6/16290-2012 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з СП ТОВ «Основа-Солсиф» на користь ТОВ «Корал, ГМБХ» 14 342,98 грн. - суму основного боргу, 12 000 грн. - за несвоєчасне повернення зворотної тари та зобов'язано повернути кубоконтейнери в кількості 4 штуки. Також стягнуто судові витрати (а.с. 33-35).

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського міста Києва від 10 грудня 2012 року по справі № 5011-6/16290-2012 в частині стягнення 12 000 грн. - за несвоєчасне повернення зворотної тари та зобов'язання повернути кубоконтейнери в кількості 4 штуки та відмовити в цій частині у задоволенні позову.

Автоматизованою системою документообігу суду здійснено розподіл справ між суддями, відповідно до якого апеляційну скаргу СП ТОВ «Основа-Солсиф» по справі № 5011-6/16290-2012 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Чорногузу М.Г. Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду сформовано колегію для розгяду даної справи.

Ухвалою від 18 січня 2013 року апеляційну скаргу по справі № 5011-6/16290-2012 повернуто скаржнику.

Усунувши обставини, що стали підставою для повернення апеляційної скарги, відповідач вдруге звернувся з апеляційною скаргою. Також, скаржник просив поновити строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 10 грудня 2012 року у справі № 5011-6/16290-2012.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду Верховця А.А. від 11 лютого 2013 року апеляційну скаргу СП ТОВ «Основа-Солсиф» передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Чорногузу М.Г. Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду Верховця А.А. від 13 лютого 2013 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 5011-6/16290-2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Чорногуз М.Г., судді: Агрикова О.В., Суховий В.Г.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції задовольняючи позов в частині стягнення 12 000 грн. - за несвоєчасне повернення зворотної тари та зобов'язуючи повернути кубоконтейнери порушив норми матеріального та процесуального права та не з'ясував обставини, що мають значення для справи, скільки, вказані кубоконтейнери були повернуті позивачу в обумовлені строки.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13 лютого 2013 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено справу до розгляду на 05 березня 2013 року.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 05 березня 2013 року, у зв'язку з перебуванням судді Агрикової О.В. на лікарняному, колегію суддів змінено на: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Жук Г.А., Суховий В.Г. Ухвалою від 05 березня 2013 року вказана колегія прийняла справу № 5011-6/16290-2012 до свого провадження.

В судовому засіданні 05 березня 2013 року представник СП ТОВ «Основа-Солсиф» надав суду свої пояснення, в яких підтримав апеляційну скаргу, просив частково скасувати рішення господарського суду міста Києва від 10 грудня 2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення за несвоєчасне повернення зворотної тари та повернення кубоконтейнерів.

Представник ТОВ «Корал, ГМБХ» надіслав на адресу суду заперечення на апеляційну скаргу. В судовому засіданні 05 березня 2013 року представник позивача теж надав суду свої пояснення в яких заперечував проти апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

16 лютого 2012 року ТОВ «Корал, ГМБХ» (постачальник) доставило, а СП ТОВ «Основа-Солсиф» (покупець) отримало за видатковою накладною № С-00000138 комплексну добавку марки «Coral Expert Frio» на загальну суму 15 360 грн. з врахуванням ПДВ ), (а.с. 10).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

12 вересня 2012 року позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 1215 про сплату заборгованості в сумі 14 342,98 грн. (а.с. 12).

Відповідь на вказану претензію та докази сплати вказаної заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Позивач заборгованість в сумі 14 342,98 грн. у апеляційній скарзі та в поясненнях наданих в суді апеляційної інстанції - визнає.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість заявлених позовних вимог, що до стягнення з відповідача на користь позивача 14 342,98 грн. - основного боргу, а відтак про необхідність їх задоволення.

Заявляючи позовні вимоги позивач окрім основного боргу просив стягнути 12 000 грн. - за несвоєчасне повернення зворотної тари та зобов'язати повернути кубоконтейнери.

Звертаючись до відповідача з претензією № 1215 від 12 вересня 2012 року позивач не заявляв вимогу про повернення кубоконтейнерів та оплати штрафу за прострочення повернення, однак звертаючись з позовом, таку вимогу він заявив.

Позивач заявив вимогою про стягнення 12 000 грн. - за несвоєчасне повернення зворотної тари та зобов'язати повернути кубоконтейнери тільки 08 жовтня 2012 року у претензії № 1244 від.

Відповідач, звертаючись з апеляційною скаргою додав до неї «АКТ приема-передачи» від 28 лютого 2012 року в якому зазначено: «СП «Основа-Солсиф» в лице Буханенко Игоря Ивановича передает, а ООО «КОРАЛ, ГМБХ» в лице Геращенко Максима Анатолиевича принимает возвратную тару: наименования - Кубоконтейнер, количество, шт. - 4, цена за 1 шт., грн. с НДС - 1000,00, сума грн. с НДС - 4000,00. Тара передана в исправном виде. Стороны претензий по качеству и количеству не имеют». Вказаний акт підписаний сторонами та скріплений печатками (а.с. 68).

Зазначений акт не був поданий до суду першої інстанції. Позивач звертався до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою представника (а.с. 28). Таке клопотання місцевим господарським судом не було задоволено. Як вбачається з матеріалів справи, рішення по даній справі прийнято на першому ж судовому засіданні без участі представників відповідача. Отже, відповідач позбавлений був можливості надати відзив на позовну заяву та докази в його обґрунтування зокрема акт про повернення тари. За таких умов обґрунтував відповідач неможливість подання вказаного акту в суді першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Крім того позивач при заявлені вимог про стягнення штрафних санкцій за неповернення тари та зобов'язання повернути тару фактично ввів суд в оману, не повідомивши про наявність акту про привернення тари.

За таких умов акт прийому-передачі від 28 лютого 2012 року, прийняти як додатковий доказ по даній справі

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статтею 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач надав суду докази повернення кубоконтейнерів, а відтак вимога позивача про стягнення 12 000 грн. - за несвоєчасне повернення зворотної тари та зобов'язання повернути кубоконтейнери є безпідставною та необґрунтованою.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються (п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року N 6 «Про судове рішення»).

Сукупність вищезазначеного дає підстави дійти до висновку про неповне з'ясування місцевим господарським судом фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а, отже, і порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на зазначене колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга СП ТОВ «Основа-Солсиф» підлягає задоволенню.

Рішення господарського суду міста Києва 10 грудня 2012 року по справі № 5011-6/16290-2012 необхідно скасувати в частині стягнення 12 000 грн. - за несвоєчасне повернення зворотної тари та зобов'язання повернути кубоконтейнери в кількості 4 штуки, у зв'язку із неповним з'ясування місцевим господарським судом фактичних обставин справи, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.

Судові витрати, згідно до ст. 49 ГПК України розподілити пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-102, п. 2 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-Солсиф» на рішення господарського суду міста Києва 10 грудня 2012 року по справі № 5011-6/16290-2012 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва 10 грудня 2012 року по справі № 5011-6/16290-2012 скасувати частково.

Прийняти нове рішення:

« І.Позов задовольнити частково.

ІІ. Стягнути з спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-Солсиф» (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 17, код 20057315) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Корал, ГМБХ» (69057, м. Запоріжжя, проспект Леніна, 158, офіс 014, код 35365973) 14 342 грн. 98 коп. - суму боргу, 1 609 грн. 50 коп. судового збору.

ІІІ. В решті позовних вимог - відмовити.»

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Корал, ГМБХ» (69057, м. Запоріжжя, проспект Леніна, 158, офіс 014, код 35365973) на користь спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-Солсиф» (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 17, код 20057315) - 1 433 грн. 75 коп., судового збору за розгляд справи в Київському апеляційному господарського суді.

4. Доручити господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

5. Справу № 5011-6/16290-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя Чорногуз М.Г.

Судді Жук Г.А.

Суховий В.Г.