Постанова № 29812117, 01.03.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2013 року Справа № 811/560/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Притули К.М.

при секретарі: Білоус І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Світловодського міськрайонного управління юстиції про скасування постанови, -

встановив

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Світловодського міськрайонного управління юстиції, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця ВДВС Світловодського МУЮ від 29.01.2013 року ВП № 25687298 про стягнення виконавчого збору у розмірі 137362,74 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на підставі рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області постановою державного виконавця ВДВС Світловодського МУЮ від 11.04.2011 року відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» боргу у розмірі 1371807,45 грн., судового збору 1700 грн., витрат ІТЗ 120 грн. та надано строк до 18.04.2011 року для добровільного виконання вказаного судового рішення.

Поручителем боржника, який солідарно з позивачем мав зобов'язання перед ПАТ «УкрСиббанк», рішення суду виконано 13.04.2011 року, тобто у встановлений державним виконавцем строк, проте відповідачем цих обставин не враховано та винесено оскаржувану постанову про стягнення з позивача виконавчого збору.

Крім того, позивач зауважив, що відповідач при надходженні документів про сплату боргу мав закрити виконавче провадження, а не виносити постанову про стягнення виконавчого збору, яка, до того ж, винесена з порушенням передбачених Інструкцією з організації примусового виконання рішень строків.

Враховуючи викладене, позивач вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

У судове засідання позивач, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується розпискою про одержання судової повістки (а.с. 24) не прибув, до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначав, що постановою державного виконавця ВДВС Світловодського МУЮ від 11.04.2011 року відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30.08.2010 року про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 1371807,45 грн., судового збору 1700 грн., витрат ІТЗ 120 грн. Вказаною постановою державного виконавця боржнику надано строк для добровільного виконання рішення суду до 18.04.2011 року.

Разом з тим, у зв'язку з неотриманням у встановлений строк інформації щодо виконання рішення суду, незважаючи на вжиті державним виконавцем заходи, відповідачем розпочато дії по примусовому виконанню виконавчого листа.

15.03.2012 року державним виконавцем отримано усну інформацію боржника про добровільне виконання рішення суду, а 16.07.2012 року до відділу надійшло повідомлення ПрАТ «Укрсиббанк» про добровільне виконання майновим поручителем боржника рішення суду 13.04.2011 року.

Таким чином представник відповідача вважає, що вказане повідомлення є належним доказом, що підтверджує факт виконання рішення боржником, проте оскільки встановити дату фактичної сплати боржником заборгованості, незважаючи на вжиті заходи, неможливо, відповідачем винесено постанову про стягнення з позивача виконавчого збору. Враховуючи викладене представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовної заяви.

Заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши матеріали, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області 15.03.2011 року видано виконавчий лист № 2-596 від 30.08.2010 року про стягнення з позивача та ОСОБА_2 (як поручителя) солідарно на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості по кредиту, відсоткам та пені у розмірі 1371807,45 грн., 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення (а.с. 7).

Постановою державного виконавця ВДВС Світловодського МУЮ від 11.04.2011 року ВП № 25687298 відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа Світловодського міськрайонного суду та надано строк до 18.04.2011 року для добровільного виконання боржниками рішення суду (а.с. 34).

У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що 15.03.2012 року державним виконавцем отримано інформацію про добровільне виконання рішення суду, а 16.07.2012 року до відділу надійшло повідомлення АТ «Укрсиббанк» про сплату боржником ОСОБА_2 боргу згідно вищевказаного документа у повному обсязі 13.04.2011 року (а.с. 36).

З метою підтвердження інформації про виконання боржником судового рішення відповідачем робились запити до ПАТ «Укрсиббанк» від 17.07.2012 року, 29.08.2012 року, 21.12.2012 року та16.01.2013 року (а.с. 44-51), проте вони залишились без відповіді.

Враховуючи викладене, 29.01.2013 року державним виконавцем винесено постанову ВП № 25687298 про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 137362,74 грн. (а.с. 38).

Оцінивши законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суд дійшов наступних висновків.

За змістом ст. 1 Закону України «Про державну виконавчу службу» завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб, передбачених законом.

Порядок примусового виконання рішень органами державної виконавчої служби передбачено Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5.

Ч. 1 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач та боржник.

Згідно з ч.1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Частиною 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Згідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи.

Таким чином суд вважає, що обов'язок повідомлення державного виконавця про виконання відповідного рішення боржником належить сторонам виконавчого провадження незалежно від їх статусу - стягувачеві та боржникові.

З пояснень позивача вбачається, що постановою державного виконавця від 11.04.2011 року ВП № 25687298 його зобов'язано виконати судове рішення у строк до 18.04.2011 року.

За змістом ст. ст. 553, 554 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником та у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З описаного вище виконавчого листа та постанови про відкриття виконавчого провадження вбачається, що ОСОБА_2 у виконавчому провадженні виступає як солідарний боржник відтак має такі ж права та обов'язки як і позивач, тому у разі виконання нею відповідного рішення слід вважати, що воно виконано і боржником.

У судовому засіданні встановлено, що 16.07.2012 року до ВДВС Світловодського МУЮ надійшло повідомлення АТ «Укрсиббанк» про сплату 13.04.2011 року боржником ОСОБА_2 боргу згідно виконавчого листа від № 2-596 від 30.08.2010 року, виданого Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області (а.с. 36).

Відповідачем здійснювались запити до ПАТ «Укрсиббанк» щодо фактичної сплати боржником суми заборгованості, проте на момент винесення оскаржуваної постанови жодних даних, які б підтверджували висновки відповідача до державного виконавця не надійшло.

Таким чином, на підставі матеріалів справи та пояснень сторін суд вважає, що судове рішення було виконано боржником у встановлений державним виконавцем строк, Доказів, які б спростовували ці факти відповідачем суду не надано.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

В силу ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже відповідач, у розумінні ч. 2 ст. 6 Конституції України, п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС є органом державної виконавчої влади, суб'єктом владних повноважень та зобов'язаний діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом. Виключення з цього правила не допускається.

Ч. 2 ст. 71 КАС України на відповідача, як суб'єкта владних повноважень, покладено обов'язок доказати правомірність своїх дій та рішень.

Виходячи з системного аналізу приписів Закону України «Про виконавче провадження» суд зазначає, що за правовою природою інститут стягнення виконавчого збору є юридичною відповідальністю за невиконання боржником відповідного рішення у встановлений державним виконавцем строк.

Відтак, у разі добросовісного виконання боржником у встановлений державним виконавцем строк відповідного рішення, покладення на нього майнової відповідальності у вигляді виконавчого збору є необґрунтованим, навіть у разі невчасного надходження до державного виконавця інформації про таке виконання, оскільки закон пов'язує покладення на боржника обов'язку зі сплати виконавчого збору саме з невиконанням боржником у визначений строк відповідного рішення.

У судовому засіданні встановлено та матеріалами справами підтверджено, що рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області, на підставі якого видано виконавчий лист від 30.08.2010 року № 2-596, виконано боржником у встановлений державним виконавцем строк, тому, при відсутності інших фактичних даних, покладення на боржника обов'язку по сплаті судового збору є необґрунтованим.

Відповідачем, зважаючи на обов'язок довести правомірність свого рішення, жодних доказів, які б спростовували виконання позивачем судового рішення поза межами встановлених строків суду не надано.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість оскаржуваної постанови, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, судові витрати, здійснені позивачем, а саме сплачений судовий збір у розмірі 1373,62 грн., підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст. 162,163 КАС України, суд, -

постановив

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Світловодського міськрайонного управління юстиції від 29 січня 2013 року ВП № 25687298 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 137362,74 грн.

Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, судовий збір в розмірі 1373,62 грн.

З постановою в повному обсязі сторони можуть ознайомитися 05 березня 2013 року.

Постанова відповідно до ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі 05 березня 2013 року.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду К.М. Притула