Постанова № 29812074, 18.02.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 лютого 2013 року 810/401/13-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

до Приватного підприємства «БЦ Вітал»

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Білоцерківська об’єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби з позовом до Приватного підприємства «БЦ Вітал» про стягнення заборгованості у розмірі 11 810, 06 грн.

18.02.2013 від представника позивача до суду надійшло клопотання про зменшення розміру позовних вимог, у зв’язку з частковою сплатою відповідачем суми заборгованості, а саме позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 10 810, 06 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача наявна заборгованість у сумі 10 810, 06 грн. (з урахуванням клопотання про зменшення позовних вимог), яка утворилась у зв’язку з несплатою відповідачем штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього за порушення правил застосування реєстратора розрахункових операцій, а саме незабезпечення зберігання фіскальних чеків в книгах обліку розрахункових операцій та не забезпечено відповідачем оприбуткування в касі підприємства готівки.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.01.2013 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду на 18.02.2013.

В судове засідання 18 лютого 2013 року сторони, повідомлені належним чином про розгляд справи, не з’явились. Повідомлення позивача та відповідача про розгляд справи підтверджується поштовими повідомленнями про вручення рекомендованого листа № 0113315362570 та № 0113315362589, які наявні в матеріалах справи.

Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності. Від відповідача до суду надійшла заява про розгляд даної справи за його відсутності. Крім того, у вказаній заяві відповідач зазначив, що позовні вимоги визнає та зобов’язується сплачувати штрафні санкцій частково, оскільки на даний час перебуває у скрутному матеріальному становищі.

Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності, належним чином повідомлених представників сторін та у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом, Приватне підприємство «БЦ Вітал» зареєстроване, як юридична особа Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради та перебуває на обліку в Білоцерківській ОДПІ Київської області Державної податкової служби, як платник податків.

У жовтні 2012 року податковим органом проведено фактичну перевірку відповідача, за наслідками якої позивачем складено Акт перевірки від 10.10.2012 № 1436/1000/22/38010036 (далі – Акт перевірки).

Згідно даного Акта перевірки, податковим органом встановлено такі порушення, допущені відповідачем:

- в порушення пункту 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», не забезпечено щоденне друкування на реєстраторах розрахункових операцій фіскальних звітних чеків та не забезпечено їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій у 22 випадках;

- в порушення пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ № 637 від 15.12.2004, відповідачем не забезпечено оприбуткування в касі підприємства готівки в сумі 1 053, 50 грн.

На підставі вказаного Акта перевірки Білоцерківською об’єднаною державною податковою інспекцією Київської області прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24.10.2012 № 0000472240/2428, згідно з яким до позивача застосовано штраф у сумі 7 480,00 грн., а також рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24.10.2012 № 0000462240/2429 згідно з яким до позивача застосовано штраф у сумі 5 276,50 грн.

Вказані рішення отримані уповноваженою особою відповідача, про що свідчить підпис на копіях корінців податкових повідомлень-рішень.

За даними податкового органу станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем становить 10 810, 06 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 1 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (надалі - Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР), реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Згідно з пунктом 1 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Пунктом 9 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Згідно з пунктом 1 статті 17 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР, за порушення вимог зазначеного закону до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються штрафні (фінансові) у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання.

Відповідно до пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні затвердженого постановою Правління НБУ № 637 від 15.12.2004, 2.6, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Згідно з частиною першою статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Враховуючи наведене, а також те, що від відповідача до суд надійшла заява в якій відповідач вказав, що визнає суму заборгованості, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до часини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони – суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача – суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 136, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «БЦ Вітал» (код ЄДРПОУ - 38010036) до Державного бюджету України штрафні (фінансові) санкції в сумі 10 810 (десять тисяч вісімсот десять) грн. 06 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Терлецька О.О.