Постанова № 29812020, 25.02.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 лютого 2013 року Справа № 812/176/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Коршикова С.К.

при секретарі: Шибаєвої Т.В.

за участі сторін:

представника позивача : Криштова Є.Ф.

Жердєвої М.Ф.

представника відповідача: Третьякової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Хімпостачальник» до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області Державної податкової служби про визнання дій протиправнимим, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001442201 від 03.10.2012, -

ВСТАНОВИВ:

08 січня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ПП «Хімпостачальник» до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001442201 від 03.10.2012.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду 10 січня 2013 року за зазначеним адміністративним позовом було відкрито провадження у адміністративній справі № 812/176/13-а.

21 січня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ПП «Хімпостачальник» до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду 23 січня 2013 року за зазначеним адміністративним позовом було відкрито провадження у адміністративній справі № 812/852/13-а.

06 лютого 2013 року ухвалою Луганського окружного адміністративного суду адміністративні справи № 812/176/13-а та № 812/852/13-а було об'єднано у одне провадження.

Позивач, обгрунтовуючи свої позовні вимоги, пояснив, що у період з 13.08.2012 по 10.09.2012 відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ПП «Хімпостачальник», за результатами якої 17.09.2012 складено акт № 981/22-13395997, отриманий позивачем у той же день.

21.09.2012 позивач подав відповідачеві заперечення до акту перевірки та надав копії документів, що були визначені у акті перевірки як відсутні, однак ані заперечення, ані надані копії документів відповідачем до уваги прийнято не було, і тому позивач вважає, що дії відповідача по відмові у прийнятті копій документів та заперечень до акту перевірки порушуюь його права, тому повинні ьути визнані протиправними.

03.10.2012 відповідачем, за результатами перевірки, було прийнято податкове повідомлення-рішення № 00011442201, яким донараховано податок на прибуток у розмірі 375025,00 грн,, та штрафні санкції у розмірі 61256,00 грн., а усього у сумі 436281,00 грн.

Позивач вважає, що зазначене рішення відповідача порушує його права та інтереси, а тому повинно бути визнано протиправним та скасовано з огляду на наступне.

Так, податкове законодавство не містить спеціальних норм, які регулюють оподаткування операцій вантажоперевезення та їх оформлення.

Відповідно до загальних правил податкового обліку, валові витрати збільшують або на дату списання коштів з банківського рахунку, або на дату оприбуткування придбаних товарів (робіт, послуг), і це означає, що необхідно документально підтвердити будь-яку із цих подій.

Якщо ця подія оформлена первинним документом, що містить у собі всі необхідні реквізити, визначені у ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (видаткова накладна, акт надання послуг, що складений у довільній формі), то вимоги про документальне підтвердження витрат можна вважати і без наявності товарно-транспортних накладних.

Далі, зазначив позивач, відповідно до п.п. 1.1 п. 1 «Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку записів», затверджених 10.01.2007 наказом Міцністерства фінансів України № 2, ці методичні рекомендації можуть застосовуватись підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами, тобто вони не обов'язкові до застосування.

Крім того, наказ Міністерства статистики, Міністерства транспорту України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобілю» № 488/346 від 29.12.1995 не зареєстровано у Міністерстві юстиції, тобто не існує затвердженої форми товарно-транспортної накладної, тому вимоги відповідача з надання товарно-транспортних накладних по деяким поставкам безпідставні.

Взаємовідносини ПП «Хімпостачальник» із контрагентами, зазначеними у акті, мали реальний характер, що підтверджене видатковими накладними, рахунками-фактурами, податковими накладними, банківськими виписками, товарно-транспортними накладними та сертифікатами якості.

Позивач вважає, що вимоги відповідача щодо надання сертифікатів якості (паспортів) є незаконні, враховуючи, що товари, отримані за договорами, вже використані у виробництві, зауважень щодо їх якості у позивача не було, зазначені сертифікати якості не є документами суворої звітності, а тому після використання товару на підприємстві не зберігаються, вони не є основними та первинними документами для підтвердження господарської операції та податкового обліку

У судовому засіданні представник позивача повністю підтримав свої позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві, та просив суд задовольнити його позов у повному обсягу.

У судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог позивача повністю заперечував, просив суд відмовити позивачеві у задоволенні позову, та обгрунтовуючи своїзаперечення, надав наступні пояснення.

Відповідачем було здійснено планову документальну виїзну перевірку позивача за період 01.07.2009 по 30.06.2012, за результатами якої 17.09.2012 було складено акт № 981/22-13395997.

Було встановлено, що за перевіряємий період контрагентами позивача були ТОВ «Алчевськ Алєко», ТОВ «Лана-Торг», ТОВ «Спецмегасервіс», ТОВ «Метал Трейд СВ», ТОВ «Ідея-2004», ПП «ТКФ «Юпітер», ТОВ «Домєн», ПП «Ардея-Тех», ТОВ «Авіноінвест», ТОВ «ТД «Промінвестгруп» тощо.

Згідно умов договорів про господарську діяльність, укладених позивачем із зазначеними контрагентами, передбачено, що приймання продукції здійснюється відповідно до положень Інструкції «Про порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку за кількістю», затвердженої 15.05.1965 постановою Державного арбітражу за № П-6 та Інструкції «Про порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення і товарів нардного вжитку за якістю», затвержженої 25.04.1996 постановою Державного арбітражу за № П-7.

Позивачем під час проведення перевірки не було надано відповідачеві товарно-транспортні накладні, відомості про транспортування товару та вантажні роботи, паспорта або сертифікати якості на товар, інші документи, що підтверджують перевезення та оприбуткування товарів, наявність яких передбачена умовами договорів і тому їх наявність є обов'язковою

Крім того, під час здійснення перевірки та прийняття рішення, відповідачем було використано наступну податкову інформацію, що підтверджує нездатність контрагентів позивача здійснювати господарські операції.

Відповідно до акту Алчевської ОДПІ Луганської області від 28.05.2012 за № 438/227-33157731, ТОВ «Алчевськ Алєко» не може фактично здійснювати господарські операції через відсутність матеріальних ресурсів, підприємство за місцезнаходженням не встановлено, у акті перевірки зроблено висновок про завищення податкових зобов'язань з- податку на додану вартість у сумі 156925,00 грн., та про завищення суми податкового кредиту з ПДВ на 149079,00 грн.

Згідно до акту зустрічної звірки Ленінської МДПІ м. Луганська від 30.01.2012 за № 102/16/33181570, ТОВ «Ідея-2004» не може фактично здійснювати господарські операції через відсутність матеріальних ресурсів, факт передачі товарів від покупця продавцю свого не знайшов підтвердження через його відсутність.

Актом Алчевської ОДПІ Луганської області від 15.05.2012 за № 299/22-300/37156768, ТОВ «Ардея-Тех» не може фактично здійснювати господарські операції через відсутність матеріальних ресурсів, підприємство за місцезнаходженням не перевірки зроблено висновок про завищення податкових зобов'язань з- податку на додану вартість у сумі 161534997,00 грн., та про завищення суми податкового кредиту з ПДВ на 148508579,00 грн.

Відповідно до акту перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва від 03.04.2012 за № 113/22-4/23739044, ТОВ «Домєн» » не може фактично здійснювати господарські операції через відсутність матеріальних ресурсів, персоналу, тощо.

Актом зустрічної звірки ДПІ у м. Херсоні від 21.12.2011 за № 90/15-2/36944452 ТОВ «Лана-Торг», у підприємств відсутні умови для здійснення господарської діяльності, згідно до пояснень директора підприємства, довіренсоті на отримання підприємтсвом товарно-матеріальних цінностей від постачальників та на здійснення господарських операцій від імені ТОВ «Лана-Торг» не виписувались.

Згідно до акту Ленінської МДПІ м. Луганська від 30.01.2012 за № 100/16/3335241, про неможливість проведення зустрічноїзвірки, ТОВ «Метал Трейд СВ» не може фактично здійснювати господарські операції через відсутність матеріальних ресурсів, факт передачі товарів від покупця продавцю свого не знайшов підтвердження через його відсутність, за місцезнаходженням підприємство не знаходиться.

Відповідно до акту Ленінської МДПІ м. Луганська від 26.02.2010 за № 141/23/36189677, ТОВ «Спецмегасервіс» не знаходиться за місцезнаходженням.

Постановою Господарського суду Луганської області від 16.11.2009 у справі № 22/84б ТОВ «Спецмегасервіс» визнано банкрутом, стан - 14, документи, підтверджуючі здійснення господарських операцій відсутні, у зв'язку з чим зроблено висновок про завищення податкових зобов'язань з- податку на додану вартість у сумі 24675079,00 грн., та про завищення суми податкового кредиту з ПДВ на 24577573,00 грн.

Далі, згідно до акту Ленінської МДПІ м. Луганська від 28.01.2010 за № 64/23/36324021, місцезнаходження ТОВ «Авіноінвест» не встановлено, документів на підтвердження господарськоїдіяльності не надано, у зв'язку з чим зроблено висновок про завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 5171653,00 грн., та про завищення суми податкового кредиту з ПДВ на 5142805,00 грн.

Актом Ленінської МДПІ м. Луганська від 01.04.2011 за № 187/23-36562542 встановлено, що у ТОВ «ТД «Промінвестгруп» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для виробництва, вбачається проведення транзитних потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди, переважно з контрагентами, що не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товрного характеру.

Зроблено висновок про завищення суми податкового кредиту з ПДВ у розмірі 2610278,00 грн., та завищення суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 2821923,00 грн.

Відповідно до акту Ленінської МДПІ м. Луганська від 22.06.2011 за № 1132/16-36901560, ПП «ТКФ «Юпітер» не знаходиться за місцезнаходженням, здійснювати господарську діяльність не може через відсутність трудових ресурсів,будь-яких матеріальних активів.

Згідно до положень та вимог п.5.1 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємства» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використвання у власній господарській діяльності.

Відповідно до положень п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст.5 зазначеного закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії.

Згідно до вимог п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього ж закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, що враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі перинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Враховуючи наведене, відсутні підстави вважати необгрунтованими висновки акту перевірки позивача щодо заниження податку на прибуток, натомість зазначені висновки підтверджують, що відносини позивача із його контрагентами мають нереальний характер, спрямовані на отримання податкової вигоди, а тому суми по ним не можуть бути включені до складу валових витрат.

Далі, 21.09.2012 позивачем було надано відповідачеві заперечення з приводу висновків, викладених у акті перевірки, та додано копії документів.

Твердження позивача про нібито порушення його прав та інтересів неврахуванням відповідачем заперечнь та доданих до ниїх копій документів є необгрунтованими та безпідставними.

Відповідно до положень та вимог абзацу 4 п. 44.7 ст. 44 ПК України, у разі надання платником податків документів після перевірки податковий орган має право не приймати рішення за результатами перевірки, тобто це не обов'язок відповідача.

Крім того, зазначеними діями права та свободи позивача нічим не порушувались, тому що не мали імперативного характеру та не створювали будь які юридичні наслідки, обов'язкові для виконання позивачем.

Відповідач вважає, що прийняте 03.10.2012 відносно позивача податкове повідомлення-рішення № 0001442201 щодо донарахування останньому грошового зобов'язання за основним платежем та у вигляді штрафних санкцій є правомірним, та не може бути скасованим.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, оцінивши докази, надані сторонами у підтвердження своїх вимог та заперечень, у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної лади та місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди, відповідно до положень та вимог ч. 3 ст. 2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Хімпостачальник» у якості юридичної особи було зареєстровано 02.04.1997 виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області, за номером 331.

Відповідно до положень п. 75.1 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно до вимог п.п. 75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків і зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податковоїслужби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до положень п.77.4 ст.77 ПК України, про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення докуметальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Судом встановлено, що 31.07.2012 начальником ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області було видано наказ № 15-у про проведення документальної планової перевірки ПП «Хімпостачальник» відповідно до плану-графіку перевірок.

Копію зазначеного наказу та письмове повідомлення іззазначенням дати початку проведення перевірки позивачем було отримано 01.08.2012, тобто за 10 календарних днів до початку проведення перевірки.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку що відповідач при призначенні та проведенні документальної планової виїзної перевірки позивача діяв відповідно до вимог діючого законодавства та у межах наданих йому повноважень.

Судом встаовлено, що відповідачем у період з 13.08.2012 по 10.09.2012 було здійснено планову документальну виїзну перевірку позивача за період з 01.07.2009 по 30.06.2012, за результатами якої 17.09.2012 було складено акт № 981/22-13395997, копію якого було вручено позивачеві у той же день

Відповідно до висновків зазначеного акту, перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог та положень п.5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п. 8.1.1, п.п.8.1.2 п. 8.1 ст.8 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємства», у результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за друге півріччя 2009 року - півріччя 2012 року у сумі 375025,00 грн., та порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п. 7.5 ст.7 ЗУ «Про додаток на додану вартість», у результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за друге півріччя 2009 року - півріччя 2012 року у сумі 285325,00 грн.

Із змісту зазначеного акту вбачається, що під час проведення перевірки позивач, на вимогу відповідача надати на підтвердження господарських операцій з ТОВ «Алчевськ Алєко», ТОВ «Лана-Торг», ТОВ «Спецмегасервіс», ТОВ «Метал Трейд СВ», ТОВ «Ідея-2004», ПП «ТКФ «Юпітер», ТОВ «Домєн», ПП «Ардея-Тех», ТОВ «Авіноінвест», ТОВ «ТД «Промінвестгруп» первинні документи бухгалтерського обліку, у повному обсягу товарно-транспортні накладні, паспорта або сертифікати якості, відомості про транспортування товару та вантажні роботи не надав, про що зроблено висновок про відсутність зазначених документів у позивача.

Крім того, із змісту акту вбачається, що під час проведення перевірки для формування висновків відповідачем використовувалась податкова інформація, визначена у актах перевірок контрагентів позивача та судові рішення за наслідками оскарження деякими контрагентами рішень контролюючих органів.

Судом встановлено, що 21.09.2012 позивачем було направлено відповідачеві заперечення на акт перевірки та додано копії документів, які у акті перевірки визначено як відсутні, відповідь на які останнім було надано 28.09.2012.

Із змісту зазначеної відповіді, наданої відповідачем за результатами розгляду заперечень позивача, вбачається, що заперечення позивача визнані відповідачем необгрунтованими і такими, що не приймаються при прийнятті рішення.

Відповідно до положень абзацу 2 п.44.6 ст. 44 ПК України, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час проведення перевірки (крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Абзацом другим пунтку 44.7 ст. 44 ПК України передбачено, що протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Відповідно до положень та вимог абзацу третього пункту 44.7 ст.44 ПК України, у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Із системного аналізу наведеної норми вбачається, що приймати або не приймати рішення за результатами перевірки, оформленої актом, та призначати або не призначати позапланову документальну перевірку, у випадку надання платником податків документів після отримання акту перевірки, визначених у акті як відсутні, є правом, а не обов'язком контролюючого органу.

Судом встановлено, що заперечення позивача на акт перевірки від 21.09.2012 за № 978 та додані до них копії документів у кількості 168 штук було отримано та прийнято відповідачем 21.09.2012, про що свідчить штамп останнього.

Із змісту відповіді відповідача на зазначені заперечення, надіслані позивачеві 28.09.2012 за № 13055/7/22-105, вбачається, що відповідач вважає документи, надані після закінчення перевірки такими, що були відсутні під час перевірки, мови про відмову у їх прийнятті не йдеться.

Будь-яких доказів того, що відповідач відмовивсь прийняти долучені до заперечень копії докментів, позивачем суду не надано.

Дії із неврахування наданих позивачем відповідачеві заперечень на акт та копій документів, визначених у акті перевірки як відсутні, після отримання акту, не несуть будь-яких юридичних наслідків для позивача, а тому не порушують його права чи інтереси, а відтак такі дії відповідача не можуть бути визнані протиправними.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що посилання позивача на протиправні дії відповідача з приводу відмови у прийнятті документів, визначених у акті перевірки як відсутні є необгрунтованими та надуманими, а тому зазначені дії відповідача не можуть бути визнані протиправними.

Судом встановлено, що 03.10.2012 відповідачем відносно позивача було прийнято податкове повідомлення-рішення за № 0001442201, відповідно до якого останньому збільшено суму грошового зобов'язання у розмірі 436281,00 грн.

Статтею 1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ,який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно до положень та вимог ст. 1, п.2 ст. 3, ст. 4, п. 6 ст.8, пунктів 1 та 2 ст.9 ЗУ «Про бухгалтерськтий облік та фінансову звітність в Україні» первинні документи мають бути оформлені платником податків та знаходитись у нього у розпорядженні.

Відповідно до положень п.44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, вдення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Із системного аналізу наведеної норми вбачається, що саме на платника податків покладається обов'язок забезпечення зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів.

Відповідно до вимог п. 85.2 ст.85 ПК України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсягу всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним.

Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно до положень ст. 83 ПК України, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Судом встановлено, що під час перевірки відповідачеві однією з підстав для висновків за результатами перевірки слугувала податкова інформація.

Відповідно до положень ст. 25-1 ЗУ «Про інформацію», полаткова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій.

Відповідно до п.п. 72.1.5 п.72.1 ст. 72 ПК України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльногсті державної податкової служби використовується інформація, що надійшла від підрозділів податкової служби та митних органів - за результатами податкового контролю.

Так, судом встановлено, що відповідно до акту «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Ідея-2004» щодо підтвердження господарських відносин за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2010 та січень 2011», складеного 30.01.2012 Ленінською МДПІ у м. Луганську за № 102/16/33181570, зустрічну звірку провести неможливо, бо підприємством не надано документів.

ТОВ «Ідея-2004» має стан - 3 (прийнято рішення про припинення), у підприємства відсутні основні та оборотні засоби, відсутні первинні документи бухгалтерського обліку.

Далі, судом встановлено, що відповідно до акту Ленінської МДПІ у м. Луганську від 28.01.2010 за № 64/23/36324021 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Авіноінвест» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з серпня по листопад 2010», у підприємства відсутні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку.

Відповідно до акту Ленінської МДПІ у м. Луганську від 22.06.2011 за № 1132/16-36901560 «Про проведення невиїзної документальної (камеральної) перевірки ПП «ТКФ «Юпітер» з питань відносин з контрагентами за період червень-листопад 2010 року», остання податкова звітність (податкові декларації за червень-листопад 2010 року) не надано, декларацію на прибуток за 2010 рік не надано, за місцезнаходженням підприємство не виявлено, кількість працюючих -1 людина, відсутні основні та оборотні засоби виробництва, документи бухгалтерського обліку відсутні.

Згідно до акту ДПІ у м. Херсоні від 21.12.2011 за № 11966/7/15-211 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Лана-Торг» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за липень 2011 року», свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано14.11.2011, відсутні основні виробничі засоби, кількість працюючих - 2 особи, згідно довідки УДАІ, автотранспорт за підприємством не зареєстровано, згідно довідки ХБТІ - нерухомість не зареєстровано

Згідно до акту ДПІ у м. Херсоні від 26.09.2012 за № 516/22-4/36944452 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Лана-Торг» щодо підтвердження господарських відносин за червень 2011 року», свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано з причин відсутності поставок та ненадання декларацій, відповідно до висновку ГВПМ ДПІ у м. Херсоні від 25.09.2012 за № 4271/07-506 в провадженні СВ ПМ ДПА у Херсонській облаті знаходиться кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України відносно директора ТОВ «Лана-Торг» ОСОБА_6, відсутні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, підприємство знаходиться у розшуку.

Відповідно до акту Алчевської ОДПІ Луганської області від 28.05.2012 № 438/227-33157731 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Алчевськ Алєко» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.12.2010 по 31.12.2010», до перевірки документи первинного бухгалтерського та податкового обліку не надано, відсутні основні та оборотні виробничі засоби, відсутній автотранспорт.

Актом Ленінської МДПІ у м. Луганську від 26.02.2010 № 141/23/36189677 «Про результати невиїзної документальної перевірки «ТОВ «Спецмегасервіс» за період з 22.10.2008 по 31.12.2009» визначено, що 14.10.2009 стан платника - 3 (прийнято рішення про ліквідацію), 19.11.2009 рішенням Господарського суду Луганської області у справі № 22/84б, підприємство визнано банкрутом, первинні документи бухгалтерського та податкового обліку до перевірки не надано.

Згідно до акту Ленінської МДПІ від 01.04.2011 за № 187/23-36562542 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «ТД «Промінвестгруп» за період з 01.01.2011 по 31.01.2011», у підприємства відсутні основні та оборотні засоби виробництва, автотранспорт, первинні документи бухгалтерського та податкового обліку не надано.

Відповідно до акту Алчевської ОДПІ Луганської області від 28.05.2012 № 438/227-33157731 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Алчевськ Алєко» за період з 01.12.2010 по 31.12.2010», первинні документи бухгалтерського та податкового обліку до перевірки не надано, відомості про наявність основних та оборотних засобів виробництва відсутні, автотранспорт відсутній.

Згідно до акту Алчевської ОДПІ Луганської області від 14.11.2011 № 1813/236-37156768 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Ардея-Тех» за період з 01.04.2011 по 30.09.2011», під час перевірки первинні документи бухгалтерського та податкового обліку не надано, основні та оборотні засоби виробництва відсутні, автотранспорт відсутній.

Відповідно до положень ст. 69 КАС України, доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Враховуючи наведене, суд погоджується із доводами представника відповідача, що усі контрагенти позивача відповідно до податкової інформації, викладеної у актах перевірки, не надавали до перевірки первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, у них авдсутні основні та оборотні засоби виробництва, відсутні ресурси, кількість працюючих одна людина, відсутній автотранспорт, а тому позивач при проведенні перевірки повинен був надати докази підтвердження транспортування товару від своїх постачальників та його оприбутковування з метою спростування зазначеної інформації.

Відповідно до положень ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на викладене, суд не бере до уваги посилання позивача на рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2012 у справі № 2а-11618/12/2670, рішення Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2012 у справі № 2а-2557/12/2070, рішення Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.12.2012 у справі № 2а/1270/7145/2012, рішення Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.04.2012 у справі № 2а/0570/1619/2012, рішення Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.10.2011 у справі № 2а/0570/770/2011, рішення Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.12.2012 у справі 2а/0570/5472/2012, рішення Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.10.2012 у справі № 2а/1270/5641/2012, рішення Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.03.2012 у справі № 2а - 9742/11/1270, рішення Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.11.2012 у справі 2а/1270/6915/2012, враховуючи, що встановлені зазначеними судовими рішеннями обставини не стосуються позивача або відповідача у справі, при розгляді зазначених адміністративних справ судами не досліджувались господарські відносини позивача із його контрагентами та правильність формування позивачем валових витрат та нарахування і сплати податку на прибуток.

Разом з тим, суд погоджується з доводами позивача, що відповідач безпідставно посилається на акт ДПІ у м. Херсоні від 11.11.2011 № 63/15-2/36944452 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Лана-Торг» щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2011 по 31.05.2011», враховуючи, що відповідно до рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 30.10.2012 у справі № 2а-2191/12/2170, дії органу державної податкової служби із складання зазнченого акту визнано протиправними.

Рішенням Вищого адміністративного суду України від 15.10.2012 у справі К/9991/49521/12 за касаційною скаргою Алчевської ОДПІ на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10.02.2012 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012 у справі за адміністративним позовом ПП «Ардея - Тех» до Алчевської ОДПІ у Луганській області про визнання дій протиправними, визнання недійсним та скасування наказу про проведення перевірки від 10.11.2011 № 754 попередні судові рішення у справі було скасовано, прийнято нове рішення яким ПП «Ардея-Тех» у задоволенні позовних вимог відмолено у повному обсягу.

У своєму рішенні Вищий адміністративний суд України зазначив, що потрібно брати до уваги висновками акту перевірки щодо неможливості здійснення господарської діяльності позивачем згідно статутних документів, оскільки згідно довідки 1-ДФ, інформації отриманої від УПФУ, на підприємстві працювало 1 особа, відсутні основні засоби, складські приміщення, що підтверджено довідками МРЕВ та БТІ і погодивсь з доводами податкового органу про неможливість здійснення господарських операцій ПП «Ардея-Тех», на підставі яких сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за період з 01.04.2011 по 30.09.2011.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до положень ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до положень та вимог ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбаченому законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договору даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів,зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Позивачем суду надано догогвір поставки від 20.10.2010 за № 115, укладеного між позивачем та ТОВ «Алчевськ Алєко».

Із змісту зазначеного договору вбачається, що відповідно до п.п.2.2 п.2 якість товару повинна відповідати вимогам нормативно-технічної документації завода-виробника та підтверджуватись паспортом якості.

Якісні показники товару вказуються у спеціфіації.

Підпунктом 3.4 пункту 3 договору визначається, що з кожною партією товару постачальник надає настоупні документи (оригінали): рахунок - фактуру; видаткову накладну, податкову накладну; сертифікат якості на товар.

Таким чином, із наведеного виходить, що істотними умовами договору є наявність специфйікації, сертифікату якості на товар.

Позивачем не було надано до суду ані сертифікат якості на товар, ані специфікації, натомість представник позивача зазначив у судовому засіданні, що визначені договором первинні документи не є обов'язковими, а тому вони відсутні у підприємства.

Далі, судом встановлено, що у позивача відсутні сертифікати якості, специфікації або паспорти, що визначені у наданих їм до суду господарських договорах на підтвердження господарської діяльності із контрагентами, і наявність яких обумовлена умовами договорів.

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що наявність сертифікатів якості, специфікації, паспортів ні яким чином не впливає на податковий облік, їх наявність є необов'язковою, а тому зазначені документи у підприємства відсутні.

Відповідно до положень ст. 268 ГК України, якість товарів, що поставляється, повинна відповідати стандартам,технічним умовам, іншій технічній документації,яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Згідно до положень ч. 4 ст.268 ГК України, постачальник повинен засвдчити якість товарів, що поставляється, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом із товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

На підставі викладеного суд дійшов висногвку, що наявність сертифікатив якості, специфікації, паспортів товару є істотними умовами договорів, про що йдеться у наджаних суду позивачем господарських договорів, і тому їх наявність є обов'язковою умовою підтвердження поставки товару постачальникоми позивачеві, причому останній повинен їх зберігати у якості первинних документів на підтвердження господарської операції з поставки товару.

Відповідно до положень п. 5.1 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат, відповідно до положень п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємтсва», включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі придбання електричної енергії (включаючи реактивну),з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно до п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», визначено, що амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і виробництва багаторічних насаджень до початку плодоношення, самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів, проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.

Відповідно до підпункту 8.4.1 пункту 8.4 статті 4 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», у разі здійснення витрат на придбання основних фондів балансовая вартість відповідної групи збільшується на суму вартості їх придбання з урахуванням транспортних і страхових платежів, а також інших витрат, понесених у зв'язку з таким придбанням, без врахування сплаченого податку на додану вартість у разі, коли платник податку на прибуток підприємства зареєстрований платником податку на додану вартість.

Відповідно до положень п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.8 ст. 138 ПК України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг, інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії.

Згідно до положень п.п. 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Враховуючи наведене, беручи до уваги що такий контрагент позивача як ПП «Ардея Тех» відповідно до рішення Вищого адміністративного суду України від 15.10.2012 у справі К/9991/49521/12 не мало можливості взагалі здійснювати господарські операції, з огляду на відсутність основних засобів, складських приміщень, працюючих осіб, суд дійшов висновку, що зазначені позивачем обставини не знайшли свого підтвердження доказами, є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторонивсі здійснені нею документально підтверджені витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Складення постанови у повному обсягу відкладено до 01.03.2013, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено у судовому засіданні після проголошення вступної та резолютивної частин постанови.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-4,9,11,71,72,94,128,159,160163,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Хімпостачальник» до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області Державної податкової служби про визнання дій протиправнимим, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001442201 від 03.10.2012 - відмовити за необгрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову у повному обсягу складено та підписано 01 березня 2013 року.

Суддя С.К. Коршиков