Ухвала суду № 29812019, 06.03.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Капинос О.В.

Суддя-доповідач:Євпак В.В.

УХВАЛА

іменем України

"06" березня 2013 р. Справа № 0670/3207/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Євпак В.В.

суддів: Капустинського М.М.

Мацького Є.М.,

при секретарі Волянська О.В. ,

за участю відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_4 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "10" січня 2013 р. у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області до Приватного підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості ,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області 24.05.2012 року звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до приватного підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка виникла в період з січня 2011 року по грудень 2011 року, в сумі 4010,30 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 10 січня 2013 року позов задоволено. Стягнуто з Приватного підприємця ОСОБА_4 (пров. Партизанський 7, м. Олевськ, Житомирська область, 11002 Ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області 4010,30 грн. заборгованості по сплаті єдиного соціального внеску за період з січня 2011 року по грудень 2011 року.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі посилається на те, що позивачем не було своєчасно направлено вимогу про сплату заборгованості, що затрудняє її погашення. Вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що є підставою для скасуванню рішення.

Переглянувши судове рішення, матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення відповідача, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлено, що ОСОБА_4 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, та з 01.01.2011 року по 31.12.2011 рік перебувала на загальній системі оподаткування з фіксованою сплатою прибуткового податку за патент.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010 року, який набрав чинності з 01.01.2011 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон) фізична особа - підприємець ОСОБА_4 є також платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Відповідно до п. п. 1, 4 ст. 2 Закону, платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону, єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Частина 5 вказаної статті Закону передбачає, що єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону).

Згідно із ч. 11 ст. 8 Закону, єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Статтею 22 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" було установлено на 2011 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 941 гривня, з 1 квітня - 960 гривень, з 1 жовтня - 985 гривень, з 1 грудня - 1004 гривні.

Мінімальний страховий внесок для платників, зазначених у п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону, з січня по березень 2011 року становив по 326,53 грн., з квітня по вересень 2011 року - по 333, 12 грн., з жовтня по листопад 2011 року - по 341, 80 грн., з грудня 2011 року - 348, 39грн.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 9 Закону).

Встановлено, що єдиний внесок у 2011 році у розмірі не меншому за розмір мінімального страхового внеску ОСОБА_4 сплачено не було.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань у неї утворилась заборгованість перед позивачем зі сплати єдиного внеску за січень - грудень 2011 рік у розмірі 4010, 30 грн.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом, є недоїмкою.

Станом на 07 лютого 2012 року відповідач мала недоїмку зі сплати єдиного внеску за 2011 рік у сумі 4010,30 грн.

07 лютого 2012 року управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області винесено вимогу про сплату боргу № Ф-144У, в якій зазначено, що сума боргу (недоїмка) приватного підприємця ОСОБА_4 становить 4010, 30 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 21.08.2012 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2012 року, в задоволені позовних вимог ОСОБА_4 про скасування вимоги УПФУ в Олевському районі № Ф-144У від 07.02.2012 року про сплату недоїмки у сумі 4010,30 грн. було відмовлено.

Рішення набрало законної сили.

Відповідно до ст.72 КАСУ України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільний, господарський справі, що набрало законної сили , не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, як пенсіонер, не звільнена від сплати єдиного внеску, оскільки приписами частини 4 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", у редакції з 06.08.2011 року, передбачено, що від сплати за себе єдиного внеску звільняються особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Відповідачка у 2011 році перебувала на загальній системі оподаткування, що підтверджується довідкою Олевського відділення Лугинської МДПІ від 20.08.12 року №3669/17 тому зазначена норма Закону на неї не поширюється.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення про стягнення заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "10" січня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.В. Євпак

судді: М.М. Капустинський Є.М. Мацький

Повний текст cудового рішення виготовлено "11" березня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області вул.Свято-Миколаївська,31,м.Олевськ,Житомирська область,11002

3- відповідачу Приватний підприємець ОСОБА_4 АДРЕСА_1