Постанова № 29811959, 01.03.2013, Луганський окружний адміністративний суд

12.3

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 березня 2013 року Справа № 812/691/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Ірметової О.В.,

Судді: Прудника С.В.

Судді: Яковлева Д.О.

при секретарі судового засідання: Іванович К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Луганської митниці про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заробітної сплати за час не виконання судового рішення про поновлення на посаді -

ВСТАНОВИВ:

16 січня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Луганської митниці про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заробітної сплати за час вимушеного прогулу.

Ухвалою суду від 01 лютого 2013 року провадження у справі було відкрите після усунення недоліків, виявлених судом під час вирішення питання про відкриття провадження.

22 лютого 2013 року до початку розгляду справи по суті позивачем було подана заява про уточнення позовних вимог та просив визнати бездіяльність посадових осіб Державної митної служби та Луганської митниці у негайному виконанні частини постанови Луганського окружного адміністративного суду від 26 червня 2012 року у поновленні на посаді ОСОБА_1 та стягнути з Луганської митниці на його користь заробітну плату за час затримки виконання рішення суду за 25 робочих днів у сумі 4997,25 грн.

В обґрунтування уточнених позивних вимог позивачем зазначено, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26 червня 2012 року по справі №2а/1270/3728/2012 скасовано накази Державної митної служби України та Луганської митниці про припинення перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_1 та поновлено на посаді старшого інспектора сектору митного оформлення №4 митного поста «Просяне» Луганської митниці та стягнуто на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 14 квітня 2012 року по 26 червня 2012 року в сумі 9394,83 грн. При цьому постанова суду в частині поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць допущено до негайного виконання. Рішення суду в частині поновлення на посаді було виконано 02.08.2012 із затримкою 25 робочих днів. Позивач зазначає, що ані норми КЗпП України, ані законодавство про державну службу в Україні не передбачає подання заяви про поновлення на посаді за рішенням суду. За таких обставин позивач вважає бездіяльність Державної митної служби України та Луганської митниці в частині не своєчасного виконання судового рішення протиправною та як наслідок строк його вимушеного прогулу продовжився до 01.08.2012.

У судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним в уточнені до позовної заяви.

Представник відповідачів у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В своїх запереченнях представник відповідачів пояснив, що позивач з дати винесення Луганським окружним адміністративним судом постанови по справі №2а/1270/3728, тобто з 26.06.2012, з питань щодо виконання судового рішення в частині поновлення його на службі в митних органах України не звертався. При цьому постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26.06.2012 було отримано 07.07.2012. Лише 18.07.2012 Державною митною службою України було отримано заяву ОСОБА_1 про поновлення його на посаді за рішенням суду від 26.06.2012. Проте враховуючи необхідність дотримання вимог норм КЗпП України в частині недопущення порушення трудових прав інших працівників Луганської митниці, вирішення питання про поновлення позивача на посаді, з якої він був звільнений, потребувало певного часу. Отже, затримка виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді спричинена незалежними від відповідача причинами, в тому числі діями та бездіяльністю ОСОБА_1, а тому вимога позивача щодо стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу з 27.06.2012 по 01.08.2012 є безпідставною.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 69-72 КАС України, суд приходить до висновку по часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне..

Публічна служба це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 408 Митного кодексу України (далі МКУ) правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України "Про державну службу".

Законом, який регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, є Закон України "Про державну службу". Саме цим Законом визначено загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.

Відповідно до ст.ст. 407, 408, 413 Митного кодексу України посадовими особами митної служби України є працівники митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, на яких цим Кодексом та іншими законами України покладено здійснення митної справи, організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і яким присвоєно спеціальні звання.

Правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України "Про державну службу".

Спеціальним законодавчим актом у сфері проходження публічної служби є Закон України "Про державну службу", який регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу та визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про державну службу" державна служба ґрунтується на таких основних принципах: служіння народу України; демократизму і законності; гуманізму і соціальної справедливості; пріоритету прав людини і громадянина; професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі; персональної відповідальності за виконання службових обов'язків і дисципліни; дотримання прав та законних інтересів органів місцевого і регіонального самоврядування; дотримання прав підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян.

У судовому засіданні встановлено, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26 червня 2012 року по справі №2а/1270/3728/2012 адміністративний позов ОСОБА_1 до Луганської митниці, Державної митної служби України про визнання дій посадових осіб протиправними, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково: скасовано наказ Державної митної служби України від 02.04.2012 №671-к про припинення 03 квітня 2012 року перебування на державній службі митних органах України ОСОБА_1, старшого інспектора сектору митного оформлення №4 митного поста «Просяне» Луганської митниці; скасовано наказ луганської митниці від 03 квітня 2012 року №419-к по особовому складу про припинення трудового договору з ОСОБА_1, старшим сектору митного оформлення №4 митного поста «Просяне» Луганської митниці, з 03 квітня 2012 року; поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого сектору митного оформлення №4 митного поста «Просяне» Луганської митниці з 04 квітня 2012 року; стягнуто з Луганської митниці на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період 14 квітня 2012 року по 26 червня 2012 року в розмірі 9394,83 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. При цьому Луганський окружний адміністративний суд допустив постанову в частині поновлення по посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць до негайного виконання. Повний текст постанови було складено 02 липня 2012 року.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2012 року постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 червня 2012 року по справі №2а/1270/3728/2012 було залишено без змін.

Наказом Державної митної служби України від 02.08.2012 №1392-к (а.с.16) та наказом Луганської митниці від 02.08.2012 № 1039-к (а.с.15) ОСОБА_1 було поновлено на посаді старшого сектору митного оформлення №4 митного поста «Просяне» Луганської митниці з 04 квітня 2012 року

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 256 КАСУ негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Згідно ч. 2, 3 ст. 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність встановлену законом.

Відповідно до вимог статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередні роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно ст. 236 Кодексу законів про працю у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Часом вимушено прогулу є період з дати звільнення до дати поновлення. Позивача було поновлено на посаді наказом від 02.08.2012. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26 червня 2012 року стягнуто з Луганської митниці, Державної митної служби України заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 9394,83 грн. за час вимушеного прогулу за період з 14 квітня 2012 року по 26 червня 2012 року. Таким чином відповідач поновив ОСОБА_1 на посаді старшого сектору митного оформлення №4 митного поста «Просяне» Луганської митниці за рішенням суду із затримкою 25 робочих днів за період з 27 червня 2012 року по 01 серпня 2012 року.

У зв'язку з чим суд прийшов до висновку, що позивачу за час вимушеного прогулу за час затримки у поновлені на роботі з 27 червня 2012 року по 01 серпня 2012 року середній заробіток ОСОБА_1 не виплачено Луганською митницею Державної митної служби України, в порушення вимог ст. 236 Кодексу законів про працю.

Виходячи з вищезазначеного, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення заробітної плати за час затримки виконання судового рішення про поновлення на посаді.

Середньоденний заробітна плата позивача становить 199,89 грн. Позивач працює у Вимушений прогул позивача становить 25 днів. (а.с.62)

За час вимушеного прогулу підлягає сплаті сума 4997,25 грн. (199,89 х 25 = 4997,25 грн.).

Щодо позовних вимог в частині визнання бездіяльність Державної митної служби України та Луганської митниці щодо не своєчасного виконання судового рішення протиправною суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.9 ст.267 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Таку заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідною постановою суду.

Таким чином позивач звернувся до суду із заявою про визнання дій відповідачів протиправними в частині не своєчасного виконання судового рішення з порушенням строків, передбачених ч.9 ст.267 КАС України.

Оскільки нормами ст.267 КАС України не передбачено залишення заяви без розгляду у зв'язку з пропушенням строку звернення до суду, позовні вимоги в частині визнання бездіяльність Державної митної служби України та Луганської митниці щодо не своєчасного виконання судового рішення протиправною не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 2,3, 9, 11, 17-18, 71,94, 158-163, 256 Кодексу адміністративного судочинства, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Луганської митниці про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заробітної сплати за час не виконання судового рішення про поновлення на посаді задовольнити частково.

Стягнути з Луганської митниці на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час не виконання судового рішення про поновлення на посаді у сумі 4 997,25 грн. (чот рити тисячі дев'ятсот дев'яносто сім грн. 25 коп.) з відрахуванням відповідних податків та зборів до Державного бюджету з цієї суми.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 57 грн. 35 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 06 березня 2013 року.

Головуючий суддя О.В. Ірметовасуддя суддя С.В. Прудник Д.О. Яковлев