ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2013 року Справа № 803/307/13-a
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,
при секретарі Кравчик В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Торгсервіс» про стягнення податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:
19 лютого 2013 року Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, позивач) звернулася з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Торгсервіс» (далі - ПП «Торгсервіс») про стягнення податкового боргу у сумі 2 320 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрований суб'єктом господарювання, взятий на облік як платник податків у ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя та зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України (далі - ПК України). За відповідачем рахується податковий борг на суму 2 320 грн., а саме з податку на додану вартість в сумі 2 320 грн. ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя відповідно до статті 59 ПК України була направлена податкова вимога № 323 від 06.09.2012 року, проте відповідач податковий борг не сплатив. Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20, пункту 95.3 статті 95 ПК України органи податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника. Позивач просить стягнути з рахунків ПП «Торгсервіс» у банках на користь держави податковий борг у розмірі 2 320 грн.
Представник позивача подав суду письмове клопотання № 1971 від 27.02.2013 року в якому просить проводити розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, не повідомив суд про причини неприбуття, заперечення на позов не надав, хоча відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 4302506407231 від 01.03.2013 року.
Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Частиною 4 ст.128 КАС України визначено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
У зв'язку з цим, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача або його представника, оскільки судом вжиті всі передбачені заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації права на судовий захист своїх прав та інтересів.
Разом з тим, частиною 1 статті 41 КАС України визначено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З урахуванням наведеного, справу вирішено у відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному об'ємі з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та Законами України.
Відповідно до пункту 15.1 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як юридична особа 08.02.2006 року, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 08.11.2012 року № 15080286.
Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
З матеріалів справи вбачається, що за ПП «Торгсервіс» рахується податковий борг з податку на додану вартість, який виник через несплату відповідачем узгоджених сум грошових зобов'язань визначених ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя. Зокрема, податковим органом визначено грошові зобов'язання:
- у сумі 2 320 грн. податковим повідомленням-рішенням від 13 жовтня 2011 року № 0002391600, яке було прийняте на підставі акта № 303/16/25677659 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 13 жовтня 2011 року;
Суд встановив, що відповідачем у встановленому законом порядку податкове повідомлення-рішення не оскаржувалось.
Податковий борг підприємства підтверджується податковим повідомленням-рішенням, зворотнім боком облікової картки платника податку.
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Штрафні санкції не сплачені відповідачем у визначеній статтею 57 ПК України строк.
Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визнається податковим боргом.
Таким чином, визначені податковим органом і узгоджені, однак не сплачені суми штрафних санкцій набули статусу податкового боргу.
Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Станом на день розгляду справи податковий борг у сумі 2 320 грн. залишається непогашеним. Про наявність суми податкового боргу свідчить облікова картка (зворотній бік) платника.
Згідно з пунктами 95.1, 95.3 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).
Суд встановив, що податкова вимога від 06 вересня 2012 року № 323, була направлена відповідачу рекомендованою кореспонденцією, та отримана представником ПП «Торгсервіс» 14.09.2012 року.
Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази та норми законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя до ПП «Торгсервіс» про стягнення податкового боргу у сумі 2 320 грн. в дохід Державного бюджету України є правомірними, а тому їх слід задовольнити.
Керуючись статтей 17, 35, 41, 71, 128, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20, пункту 54.3 статті 54, пункту 57.3 статті 57, статті 95 Податкового кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з рахунків приватного підприємства «Торгсервіс» у банках, обслуговуючих платника податків податковий борг в розмірі - 2 320 (дві тисячі триста двадцять) гривень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 09 березня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий С.Ф. Костюкевич
Судове рішення № 29808879, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 04.03.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 803/307/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: