Постанова № 29808472, 05.03.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

05 березня 2013 року Справа № 5015/7574/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Саврій В.А.

судді Філіпова Т.Л. ,

судді Дужич С.П.

при секретарі судового засідання Бугай Н.С.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача - відкритого акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз" на рішення господарського суду Рівненської області від 18.12.12 р. у справі №5015/7574/11

за позовом заступника прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської ради

до відкритого акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз"

про внесення змін в договір оренди земельної ділянки

За участю представників:

Позивача - Горчак Юлія Пантелеївна (довіреність № 08.4 від 02.01.2013 р.)

Відповідача - не з'явився;

Прокурор - Рункевич Ірина Вікторівна (посвідчення №001247 від 22.08.2012 р.)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 18.12.2012р. року у справі №5015/7574/11 (суддя Торчинюк В.Г.) позов заступника прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської ради до відкритого акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз" про внесення змін в договір оренди земельної ділянки - задоволено.

Внесено зміни у договір оренди земельної ділянки від 16 серпня 2004 року №561, укладений між Рівненською міською радою (33000, м. Рівне, вул. Соборна, 12-А) та відкритим акціонерним товариством "Концерн Галнафтогаз" (79056, м. Львів, вул. Пластова,1) і викладено пункт 9 договору, що стосується розміру орендної плати, в наступній редакції:

"Розмір орендної плати в рік за земельну ділянку становить 426 737 (чотириста двадцять шість тисяч сімсот тридцять сім) грн. 12 коп.".

Суд першої інстанції, приймаючи рішення, виходив з того, що позовні вимоги відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами (арк.справи 121-126).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - ВАТ "Концерн Галнафтогаз" подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Рівненської області від 18.01.2012р. у справі №5015/7574/11 за позовом заступника прокурора м.Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської ради до публічного акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз" про внесення змін у договір оренди земельної ділянки - скасувати в повному обсязі та винести рішення яким відмовити у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на ту обставину, що в рішенні Рівненської міської влади від 18.08.2011 року, яким збільшено розмір орендної плати, не зазначено, що дане рішення поширюється на договори, укладені до прийняття такого рішення, не має і вказівок щодо внесення змін до діючих договорів.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про оренду землі", зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках встановлених договором або законом.

Скаржник стверджує, що прокурор в позовній заяві посилався на п.28 договору, відповідно до якого орендодавець має право в односторонньому порядку (шляхом посилання орендареві повідомлення через податкові органи чи через інший уповноважений на це орган) збільшити розмір орендної плати у випадку, коли внаслідок змін у податковому законодавстві орендна плата стане меншою від розміру земельного податку. Однак, апелянт стверджує, що змін в податковому законодавстві щодо ставок земельного податку не було: стаття 274 Податкового кодексу України та стаття 7 Закону України "Про оренду землі" (діяв до набрання чинності Податкового кодексу України) встановлюють ставку земельного податку на рівні 1 відсотка від нормативної грошової оцінки землі.

Отже, посилання на цей пункт договору не обґрунтовує позовні вимоги, а тому, відсутні підстави для внесення змін до договору в судовому порядку.

Крім того, апелянт звертає увагу на необґрунтованість розміру орендної плати, який просить встановити прокурор. У позовній заяві прокурор посилається на п.2.2.10 додатку 1 до Рішення Рівненської міської ради від 18.08.2011р. №1104, згідно якого, якщо земельна ділянка надана юридичній особі, дочірньому підприємству, філії підприємства, підприємцю (фізичній особі), які не мають державної реєстрації в м.Рівному, розмір орендної плати, встановлений на рівні мінімальної величини відповідно до п.2.1.1. додатку 1 до Рішення (на рівні 3 відсотків від нормативної грошової оцінки), збільшується на 5 відсотків від нормативної грошової оцінки. Отже, з Рішення Рівненської міської ради від 18.08.2011р. №1104, на яке посилається прокурор у позовній заяві, виходить, що розмір орендної плати має становити 8 відсотків від нормативної грошової оцінки. Однак, прокурор у позовній заяві просить встановити розмір орендної плати на рівні 11 відсотків від нормативно грошової оцінки. Стверджує, що жодних обґрунтувань правомірності визначення такого розміру орендної плати ні прокурором, ні судом не наведено.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 31.01.2013р. (гол.суддя - Гудак А.В., судді: Олексюк Г.Є., Сініцина Л.М.) апеляційну скаргу ВАТ "Концерн Галнафтогаз" у справі №5015/7574/11 прийнято до провадження, справу призначено до слухання (арк.справи 131).

30.01.2013р. на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшов відзив Рівненської міської ради на апеляційну скаргу ВАТ "Концерн Галнафтогаз" (арк.справи 147-150).

Щодо твердження відповідача у апеляційній скарзі про те, що положення Податкового кодексу України та Закону України «Про оренду землі», не мають зворотної сили та стосуються лише договорів, укладених після набрання чинності вказаних законодавчих актів, позивач зазначає, що зміни до договору оренди землі вносяться не з моменту його укладення, а на майбутнє і ці зміни мають відповідати чинному законодавству України.

Тому дія рішень міської ради від 28 грудня 2006 року №450 та від 18 серпня 2011 року №1104 обов'язково поширюється на правовідносини між позивачем і відповідачем, а твердження апелянта про те, що відсутнє рішення міської ради про зміну розміру орендної плати у апеляційній скарзі, не відповідає дійсності.

Позивач також зазначає, що встановивши підстави для зміни розміру орендної плати у договорі через його невідповідність встановленому законом розміру. Рівненська міська рада вправі вимагати від орендаря приведення цього договору у відповідність до вимог міської ради шляхом внесення відповідних змін з метою усунення порушення сторонами договору вимог законодавства, обов'язкового для позивача і відповідача.

Враховуючи те, що граничні розміри орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності встановлені відповідно до Податкового кодексу України, а згідно ст.68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно дотримуватись Конституції України та Законів України, орендна плата за зміненими ставками, після визначення орендної плати, і укладення додаткових договорів про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок, повинна нараховуватися і справлятися за зміненими ставками, як шляхом узгодження такої ціни сторонами, так і в судовому порядку у разі недосягнення такої згоди.

Також позивач зазначає, що вказаний у проекті договору оренди земельної ділянки розмір орендної плати (11% нормативної грошової оцінки земельної ділянки) відповідає Положенню про порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у власності Рівненської міської ради та, з огляду на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2012 у справі №1715/1060/12, чинному законодавству України. Відповідно до Положення, орендна плата в рік за земельну ділянку, передану в оренду відповідачу, встановлюється у розмірі 426 737 грн. 12 коп., що становить 11 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

На підставі викладеного просить залишити рішення господарського суду Рівненської області від 18.12.2012 у справі №5015/7574/11 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до розпорядження в.о.керівника апарату суду «Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ» від 05.02.2013р. №16, у зв'язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідач) по справі №5015/7574/11 - Гудак А.В. на листку непрацездатності по догляду за хворою дитиною, здійснено повторний автоматичний розподіл справи №5015/7574/11, за результатами якого головуючим по справі призначено суддю Саврія В.А. (арк.справи 161).

05.02.2013р. заступник прокурора м.Рівне надав Рівненському апеляційному господарському суду письмовий відзив на апеляційну скаргу (арк.справи 158-160).

У відзиві прокурор стверджує, що встановивши підстави для зміни розміру орендної плати у договорі у зв'язку з підвищенням тарифів, ставок (коефіцієнтів), Рівненська міська рада вправі вимагати від орендаря приведення цього договору у відповідність до Рішення міської ради, яке є обов'язковим до виконання всіма землекористувачами м. Рівне, шляхом внесення відповідних змін до договору.

У відзиві просить суд залишити апеляційну скаргу ВАТ "Концерн Галнафтогаз" без задоволення, а рішення господарського суду Рівненської області від 18.01.2012р. у справі №5015/7574/11 без змін.

До початку розгляду справи, розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 05.03.2013р. у справі №5015/7574/11 змінено склад колегії, окрім заміни головуючого судді, визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Філіпова Т.Л., суддя Дужич С.П. (арк.справи 167).

У судовому засіданні апеляційної інстанції 05.03.2013р. представник від Рівненської міської ради проти апеляційної скарги заперечила. Вважає рішення місцевого господарського суду законним. В своїх поясненнях посилається на відзив на апеляційну скаргу. Просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник від органу прокуратури у судовому засіданні підтримала пояснення представника позивача. В своїх поясненнях додатково посилалася на відзив заступника прокурора м. Рівне.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (арк.справи 166).

Враховуючи приписи ст. 101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

17.03.2006 року між Рівненською міською радою (надалі - орендодавець) та відкритим акціонерним товариством "Концерн Галнафтогаз" (надалі-орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (надалі - Договір), відповідно до п. 1 якого орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 6800 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Рівне, вул. Київська, 84, для обслуговування нежитлової будівлі та автозаправної станції (арк.справи 11-12).

Пунктом 5 договору визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 717980, 81 грн. згідно з довідки №03-19 про визначення грошової оцінки земельної ділянки, виданої Рівненським міським управлінням земельних ресурсів від 29.06.2004р.

Строк дії договору, згідно з п.8 договору, становить 20 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

За п.9 договору за оренду земельної ділянки орендар сплачує орендодавцеві орендну плату виключно у грошовій формі. Розмір орендної плати в рік складає 57438,47 грн. Річна орендна плата не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється чинним законодавством України.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п.10 Договору).

Відповідно до п.13 договору, розмір орендної плати може змінюватись за згодою сторін (шляхом внесення змін до цього договору). Пропозиції про перегляд розміру орендної плати надсилаються не частіше ніж один раз на квартал і розглядаються відповідно до законодавства. Зміна розміру орендної плати при індексації провадиться без внесення змін до цього договору у порядку та у випадках, передбачених законодавством України. Розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у томі числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Договором визначені умови використання земельної ділянки. За п.п. 15, 16 договору мета оренди та цільове призначення земельної ділянки - обслуговування жилої будівлі та автозаправної станції.

Пунктом 34 договору встановлено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку.

27 липня 2004 року між сторонами підписано акт приймання - передачі земельної ділянки в оренду (арк.справи 13, оборот).

З метою приведення рішень міської ради у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства, керуючись ЗК України, Податковим кодексом України та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Рівненською міською радою прийнято рішення від 18.08.2011 року № 1104 "Про внесення змін до Положення про порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у власності Рівненської міської ради, та затвердження складу контрольної комісії Рівненської міської ради з питань встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки"(арк.справи 14).

Пунктом 2.1. Положення, затвердженого вказаним рішенням, передбачено, що розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку; та не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлених джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - трьох відсотків від нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - дванадцяти відсотків від нормативної грошової оцінки.

Відповідно до п.п.2.2.8., 2.2.10. п. 2.2. Положення розмір орендної плати, встановлений на рівні мінімальної величини відповідно до п. 2.1.1. розділу 2 цього Положення, збільшується:

- на 3% від нормативної грошової оцінки, якщо на земельній ділянці здійснюється торгівля нафтопродуктами;

- на 5% від нормативної грошової оцінки, якщо земельна ділянка надана юридичній особі, дочірньому підприємству, філії підприємства, підприємцю (фізичній особі), які не мають державної реєстрації в місті Рівному.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Рівненської міської ради від 18.08.2011 року № 1104 "Про внесення змін до Положення про порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у власності Рівненської міської ради, та затвердження складу контрольної комісії Рівненської міської ради з питань встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки" в частині п. 2.2.10. додатку 1 оскаржувалося відповідачем у судовому порядку. Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 28.03.2012 року, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2012 року, у задоволенні позову ПАТ "Концерн Галнафтогаз" про визнання незаконним та скасуванням п. 2.2.10. додатку 1 до вказаного рішення відмовлено.

Відтак, рішення Рівненської міської ради від 18.08.2011 року № 1104, на підставі якого визначено розмір плати за користування земельною ділянкою, є чинним, а отже ця обставина правомірно взята до уваги судом першої інстанції.

До того ж, як роз'яснено у п. 2.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", що хоча фактам, встановленим іншими судовими рішеннями, крім зазначених у статті 35 ГПК України, й не надано преюдиціального значення для господарських судів, але вони мають враховуватися судами у розгляді справ з урахуванням загальних правил статті 43 названого Кодексу щодо оцінки доказів. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

З метою приведення розміру орендної плати за земельну ділянку відповідно до вимог чинного законодавства, 25.10.2011р. позивачем направлено відповідачу пропозицію з проектом додаткового договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 16.08.2004 року №561 та розрахунком розміру орендної плати за земельну ділянку, що стверджується списком згрупованих поштових відправлень, списком рекомендованих листів та фіскальним чеком.

Згідно з редакцією позивача запропоновано відповідачу деякі пункти договору викласти в такі редакції:

"п.5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3879428,39 грн. - розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку виконаний управлінням Держкомзему у м. Рівному станом на 01.01.2011 року.

п.9. Розмір орендної плати в рік за земельну ділянку складає 426737,12 грн. - розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку виконаний управлінням Держкомзему у місті Рівному станом на 01 січня 2011 року.".

Відповідач жодної відповіді на пропозицію позивача щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки не надав.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що земельна ділянка надана відповідачу, як юридичній особі, яка не має державної реєстрації в місті Рівне.

З огляду на викладене, коефіцієнти збільшення розміру орендної плати, що передбачені п.п. 2.2.8., 2.2.10. п. 2.2. Положення про порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у власності Рівненської міської ради, можуть бути застосовані для визначення орендної плати щодо земельної ділянки, наданої у користування відповідачу.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзивів на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Спірні відносини, які виникли між сторонами, випливають з укладеного ними договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частино ю 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Зі змісту ст. 13 Закону України "Про оренду землі" вбачається, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Частиною 1 статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі", істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Частиною 1 статті 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі", норми якої також зазначено в п.33 Договору, зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін, а у разі недосягнення такої згоди - спір вирішується в судовому порядку.

Приписами ст. 188 Господарського кодексу України, також зазначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором, та встановлено порядок зміни (розірвання) договору, в якому сторона договору, яка вважає за необхідне змінити (розірвати) договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала цю пропозицію про зміну (розірвання) договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Таким чином, діючим законодавством встановлено порядок внесення змін до угод, згідно якого особа, на думку якої необхідно змінити попередні домовленості, повинна надіслати власні пропозиції (примірник угоди, яку пропонується укласти для зміни договору) іншій стороні по договору, і лише у разі неповідомлення останнім про результати розгляду цих пропозицій та/або недосягнення сторонами згоди відносно зміни умов договору, у сторони, ініціатора внесення змін до існуючого договору, виникає право звернутись до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01 січня 2011 року, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди земельної ділянки. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою, зокрема, для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку та більшою, ніж 12% нормативної грошової оцінки.

Відповідно до п. 2.18, 2.19. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" вирішення спорів про внесення змін до договору пов'язане із застосуванням положення частини першої статті 626 ЦК України, відповідно до якої договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, і тому суд не може зобов'язати іншу сторону договору внести зміни до нього. Отже, зацікавлена сторона у випадках, передбачених законом, може просити суд про внесення зміни до договору згідно з рішенням суду, а не про зобов'язання відповідача внести такі зміни до договору.

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що встановивши підстави для зміни розміру орендної плати у договорі у зв'язку з підвищенням тарифів, ставок (коефіцієнтів), а також враховуючи набрання чинності Податковим кодексом України, Рівненська міська рада вправі вимагати від орендаря приведення цього договору у відповідність до рішення міської ради, яке є обов'язковим до виконання всіма землекористувачами м. Рівне, шляхом внесення відповідних змін до договору, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

У Постанові Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012р. "Про судове рішення" зазначено, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз" на рішення господарського суду Рівненської області від 18.12.12р. у справі №5015/7574/11- залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Дужич С.П.