Постанова № 29808346, 06.03.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2013 р. Справа № 5015/5594/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКравчука Г.А.,суддівМачульського Г.М., Полянського А.Г.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Термоприлад"на постановуЛьвівського апеляційного господарського судувід14.11.2012р.у справі№5015/5594/11Господарського судуЛьвівської областіза позовомПрокурора Сихівського району міста Львова в інтересах держави в особі: 1. Львівської міської ради 2. Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго"доЗакритого акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Термоприлад"простягнення заборгованості

за участю представників

- відповідача:1. Тацишин І.Б. (довіреність від 01.03.13р.) 2. Лозинський А.П. (довіреність від 01.03.13р.)- прокурора:Романов Р.О.(посвідчення № 014714), -

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись у суд із даним позовом в інтересах держави в особі Львівської міської ради (далі - позивач-1) та Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" (далі - позивач-2), прокурор Сихівського району міста Львова просив стягнути із Закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Термоприлад" (далі - відповідач) на користь позивача-2 154239,23 грн. боргу, 11892,60 трьох відсотків річних та 32686,93 грн. інфляційних втрат. Позовні вимог обґрунтовані невиконанням відповідачем взятих згідно договору на себе обов'язків по оплаті поставленої теплової енергії в гарячій воді.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.09.2012р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Козак І.Б., судді Бортник О.Ю., Кітаєва С.Б.) позов залишено без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.11.2012р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Мельник Г.І., судді Новосад Д.Ф., Михалюк О.В.) цю ухвалу скасовано, а справу передано на розгляд Господарському суду Львівської області.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та залишити в силі ухвалу місцевого господарського суду, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Позивачі не використали наданого законом права на участь своїх представників у судовому засіданні.

Переглянувши у касаційному порядку прийняті у справі рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, залишаючи позов прокурора без розгляду, виходив з того, що Львівське міське комунальне підприємство "Львівтеплоенерго", на користь якого прокурор просить стягнути борг, є самостійним господарюючим суб'єктом на ринку послуг теплопостачання, не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, і прокурор не довів, що позов поданий для захисту інтересів держави.

Апеляційний господарський суд, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, своє рішення мотивував тим, що прокурором зазначено, в чому полягає порушення інтересів держави, які можуть збігатись і з інтересами суб'єктів господарювання.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно ч.3 ст.361 Закону України "Про прокуратуру" підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Частиною п'ятою цієї норм визначено, що за наявності таких підстав, з метою представництва держави прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом, зокрема, звертатися до суду з позовами (заявами, поданнями) (п.1), брати участь у розгляді справ (п. 4).

Обираючи форму представництва, передбачену частиною п'ятою цієї статті, прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту (ч.6 ст.361 вказаного Закону).

Відповідно до ч.2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

В рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999р. у справі N1-1/99 щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України вказано, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді; проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як встановлено судами, Львівське міське комунальне підприємство "Львівтеплоенерго" (позивач-2) підпорядковане Львівській міські раді і прийняте у комунальну власність територіальної громади міста Львова, а на департамент міського інженерного господарства ЛМР покладено повноваження щодо оперативного управління ЛМКП "Львівтеплоенерго".

Прокурором в обґрунтування поданого позову в інтересах держави, як зазначив апеляційний суд, вказано на те, що погіршення фінансово-економічного становища позивача заподіює шкоду економічним інтересам держави, що виявляється в ускладненні діяльності позивача із реалізації теплової енергії та в неналежному проведенні виплат заробітної плати, сплати до держбюджету податків та інших обов'язкових платежів. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України та рішення Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999р. не обумовлюють можливість подання прокурором позову в інтересах держави залежно від ступеня порушення таких інтересів.

В позові прокурором зазначено, що невиконання відповідачем своїх зобов'язань завдає істотної шкоди інтересам держави в особі органу місцевого самоврядування - Львівської міської ради, а виробництво, транспортування, реалізація теплової енергії є однією з пріоритетних і найважливіших галузей народного господарства в Україні і покликана задовольняти потреби населення та юридичних осіб в тепловій енергії.

Відтак, підстав вважати, що апеляційний господарський суд невірно застосував норми процесуального права, а винесена ним постанова, відповідно, має бути скасована, немає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Термоприлад" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.11.2012р. у справі Господарського суду Львівської області №5015/5594/11 - без змін.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.М. Мачульський

А.Г. Полянський