Постанова № 29807762, 08.02.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2013 року Справа № 1170/2а-4037/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Державного підприємства «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»

до відповідача: Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

Державне підприємство «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» звернулося з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень:

- №0001680222 від 13.11.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 469 519,00 грн. основного платежу та 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів);

- №0001670222 від 13.11.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 31 794,00 грн. основного платежу та 7 949,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів);

- №0000670223 від 13.11.2012 р., яким відносно позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 17 903,90 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час перевірки податковим органом встановлено заниження ДП «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» податку на прибуток у зв'язку з не включенням до складу валових доходів у І кварталі 2011 року вартості земельних ділянок, які знаходяться у його постійному користуванні. Позивач вважає такий висновок податкового органу безпідставним, оскільки земельні ділянки, що перебувають у користуванні позивача не є нематеріальним активом в розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Позивач вказує, що податковим органом безпідставно зроблено висновок про перевищення у перевіряємому періоді витрат над доходами, так як до уваги взято показники діяльності ДП «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» за місяць, а не за квартал, що є звітним періодом для платників податку на прибуток.

Також позивач зазначив, що ним у період з липня по грудень 2011 року та у лютому, квітні, травні і липні 2012 року сформовано податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, отриманих від ТОВ «Олеко Будзв'язок», при цьому, усі придбані товари знаходяться на балансі підприємства як основні засоби та використовуються ним у господарській діяльності.

Окрім того позивач вказує, що висновки податкового органу щодо порушення працівником підприємства ОСОБА_1 порядку використання готівкових коштів підприємства, виданих їй під звіт, є безпідставними, так як ОСОБА_1 отримувала кошти від імені профспілкового комітету, а не під звіт і не повинна була звітувати про їх використання.

Позивач стверджує, що ОСОБА_3 про використання коштів виданих йому під звіт прозвітував та надав акт про списання коштів, однак перевіряючими необґрунтовано зроблено висновок про порушення порядку використання готівкових коштів.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки податковим органом встановлено завищення валових витрат підприємством у 2011 році, так як за господарськими операціями позивача у вказаному періоді не відбулося збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовили зростання власного капіталу. Окрім того, відповідач вказує, що перевіркою встановлено факти відсутності поставок товарів та укладення угод без мети настання реальних наслідків за господарськими операціями позивача з ТОВ «Олеко Будзв'язок» у період з липня 2011 р. по червень 2012 р., а також факти порушення Порядку ведення касових операцій в національній валюті, оскільки працівникам ОСОБА_1, та ОСОБА_3 видавалися під звіт кошти, однак ними не подано у встановленому порядку звітів про їх використання (а.с.3-7, Т.5).

У судовому засіданні 08 лютого 2013 року представниками позивача та відповідача подано клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні (а.с.105, 106, Т.5).

На підставі ухвали, прийнятої в судовому засіданні 08.02.2013 р. та занесеної до журналу судового засідання, подальший розгляд справи проведено в порядку письмового провадження у відповідності до ч.4 ст.122 КАС України.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

У період з 27.09.2012 р. по 24.10.2012 р. посадовими особами ДПС у Кіровоградській області та Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС на підставі направлень №480, №481, №482, №483, №484 від 26.09.2012 року (а.с.8-12, Т.5) відповідно до наказу №420 від 17.09.2012 р. проведено планову виїзну перевірку Державного підприємства «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 30.06.2012 р., за результатами якої складено акт №100/2240/00700186 від 26.10.2012 року, висновками якого, зокрема, є порушення ДП «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», на думку відповідача:

- п.п.4.1.6, п.4.1 ст.4, п.1.32 ст.1, п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за І квартал 2011 року на суму 324 377,00 грн.;

- п.138.1, 138.2, 138.4, 138.5 ст.138, п.п.153.2.2, 153.2.3 п.153.2 ст.153 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 145 142,00 грн., у тому числі: за ІІ квартал 2011 року на суму 55 716,00 грн., за ІІІ квартал 2011 року на суму 35 656,00 грн., за ІV квартал 2011 року на суму 53 770,00 грн.;

- п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 31 794,00 грн., у тому числі: за липень 2011 р. на суму 11 577,00 грн., за серпень 2011 р. - 99,00 грн., за вересень 2011 р. - 3 869,00 грн., за жовтень 2011 р. - 628,00 грн., за листопад 2011 р. - 173,00 грн., за грудень 2011 р. - 180,00 грн., за лютий 2012 р. - 3 961,00 грн., за квітень 2012 р. - 1 260,00 грн., за травень 2012 р. - 9 081,00 грн. та за червень 2012 р. - 966,00 грн.;

- п.п.170.9.2, 170.9.3 п.170.9 ст.170 Податкового кодексу України, п.2.11 гл.2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637, а саме подання підзвітними особами авансових звітів за використані готівкові кошти на господарські потреби, згідно яких проведено виплату готівкових коштів, без подання одержувачем відповідних платіжних документів, які підтверджували б сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 7 000,00 грн. та за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів у сумі 43 615,63 грн. (а.с.30-65, Т.1).

На підставі акту перевірки Кіровоградською ОДПІ Кіровоградської області ДПС винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0001680222 від 13.11.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 469 519,00 грн. основного платежу та 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а.с.24, Т.1);

- №0001670222 від 13.11.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 31 794,00 грн. основного платежу та 7 949,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а.с.26, Т.1);

- №0000670223 від 13.11.2012 р., яким відносно позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 17 903,90 грн. (а.с.28, Т.1).

Податкове повідомлення-рішення №0001680222 від 13.11.2012 р. з податку на прибуток

Як встановлено в судовому засіданні, податкове зобов'язання (основний платіж), нараховане вказаним податковим повідомленням-рішенням в сумі 469 519,00 грн. визначено у зв'язку з виявленим, на думку відповідача:

- заниження у І кварталі 2011 року валових доходів у розмірі 1 055 940,00 грн. та завищення валових витрат на суму 241 569,00 грн.;

- завищення у ІІ кварталі 2011 року валових витрат на суму 242 252,00 грн.;

- завищення у ІІІ кварталі 2011 року валових витрат на суму 155 019,00 грн.;

- завищення у ІV кварталі 2011 року валових доходів на суму 233 782,00 грн.

ДП «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» до податкового органу подано декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року, півріччя 2011 року, ІІ-ІІІ квартали 2011 року, ІІ-ІV квартали 2011 року (а.с.117-127, Т.1).

Судом встановлено, що у відповідності до державних актів на право постійного користування земельною ділянкою №155787 та №155788, виданих на підставі рішення сесії Кіровоградської міської ради від 28.12.2007 р. №405 Державному підприємству «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» належить право постійного користування земельними ділянками площею 0,4630 га та 0,2000 га розташованих у м. Кіровограді по вул. Академіка Корольова, 26 та вул. Покровська, 48 (а.с.109, 110, Т.1).

Відповідно до висновків про експертну грошову оцінку земельної ділянки, загальна вартість зазначених земельних ділянок переданих позивачу в постійне користування складає 1 055 940,00 грн., при цьому грошова оцінка земельної ділянки площею 0,2000 га. становить 201 940,00 грн., грошова оцінка земельної ділянки площею 0,4630 га. становить 854 000,00 грн. (а.с.215-216, 217-218, Т.2).

У березні 2011 р. ДП «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» в бухгалтерському обліку по дебету рахунку 122 «Права користування майном» та кредиту рахунку 422 «Інший вкладений капітал» відображено право постійного користування вказаними земельними ділянками (а.с.129-132, Т.3).

В судовому засіданні представник позивача повідомив, що з огляду на зміст ПБО 8 «Нематеріальні активи» та п.1.2 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» право постійного користування земельними ділянками є нематеріальним активом позивача, а відтак відповідно до ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підлягає включенню до складу валових доходів ДП «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» за І квартал 2011 року.

У відповідності до п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. №334/94-ВР, чинного на час виникнення спірних взаємовідносин, валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з п.п.4.2.15 п.4.2 ст.4 зазначеного Закону до складу валового доходу не включаються вартість основних фондів, безоплатно отриманих платником податку з метою здійснення їх експлуатації у випадках, передбачених законодавством.

У відповідності до абз.8 п.4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 р. №242. в редакції чинній на час виникнення спірних взаємовідносин (далі за текстом - ПБО 8), нематеріальний актив - немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований.

Зі змісту абз.3 п.5 ПБО 8 встановлено, що бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться, зокрема, щодо права користування майном (право користування земельною ділянкою відповідно до земельного законодавства, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо).

З аналізу зазначених норм суд дійшов висновку, що право постійного користування земельною ділянкою підлягає відображенню у бухгалтерському обліку як немайновий актив.

Натомість судом встановлено, що в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств», який визначав порядок формування валових доходів у І кварталі 2011 року, термін «нематеріальний актив» вживається у значенні п.1.2 ст.1 вказаного Закону.

Відповідно до п.1.1, 1.2 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» матеріальний актив - основні фонди та оборотні активи у будь-якому виді, що відрізняється від коштів, цінних паперів, деривативів та нематеріальних активів; нематеріальний актив - це об'єкти інтелектуальної, в тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані у порядку, встановленому відповідним законодавством, об'єктом права власності платника податку.

Згідно з ч.1 ст.78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

У відповідності до ч.1 ст.92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

На підставі п.«а» ч.2 ст.92 ЗК України, права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Таким чином, право постійного користування земельною ділянкою не є нематеріальним активом у розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а відтак, не підлягає включенню до складу валового доходу підприємства відповідно за І квартал 2011 року.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Кіровоградською ОДПІ Кіровоградської області ДПС безпідставно визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість за І квартал 2011 р. в розмірі 263 985,00 грн. у зв'язку з заниженням, на думку податкового органу, валового доходу за вказаний період у сумі 1 055 940,00 грн., а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Окрім того, під час перевірки ДП «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» перевіряючі дійшли висновку про завищення позивачем витрат у 2011 році, у тому числі у І кварталі 2011 року на 60 392,00 грн., у ІІ кварталі 2011 року на 242 252,00 грн., у ІІІ кварталі 2011 року на 155 019,00 грн., у ІV кварталі 2011 року на 233 782,00 грн.

В судовому засіданні представник відповідача повідомив, що під час перевірки згідно з даними головної книги за 2011 рік по рахунку 791 «Результати операційної діяльності, основна діяльність» встановлено, що витрати понесені ДП «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» у відповідному звітному місяці є більшими, ніж доходи, отримані від реалізації продукції, робіт, послуг такого місяця, зокрема, у січні 2011 р. різниця становить 114 285,70 грн., у лютому 2011 р. - 127 283,46 грн., у червні 2011 р. - 242 252,48 грн., у липні 2011 р. - 155 018,53 грн., у грудні 2011 р. - 233 781,96 грн., а тому позивачем, на думку податкового органу, у 2011 році допущено завищення валових витрат (а.с.210, Т.2). При цьому представник відповідача зазначив, що оскільки бухгалтерський облік підприємством ведеться щомісячно, а не щоквартально, то звітним періодом фінансового результату для позивача є саме місяць.

Судом встановлено, що при визначенні відповідачем розміру завищення витрат позивача за І, ІІ, ІІІ і ІV квартали 2011 року до уваги бралися показники ДП «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» щодо результатів операційної діяльності за відповідний місяць, а не за квартал.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», чинного на час виникнення частини спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 зазначеного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.11.2.1 п.11.2 ст. 11 вказаного Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

У відповідності до п.п.14.1.27 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, чинного на час виникнення іншої частини спірних правовідносин, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Зі змісту п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати; витрати банківських установ;

- інші витрати.

У відповідності до п.138.2 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Згідно з п.138.4 ст.138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

На підставі п.138.5 ст.138 ПК України інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

З аналізу зазначених норм суд дійшов висновку, що до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування (валових витрат) платника податку відносяться витрати, пов'язані з господарською діяльністю такого платника, які понесені ним у звітному періоді та підтверджені належними первинними документами.

У відповідності до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно з п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

У відповідності до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.33.3 ПК України базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.

Згідно з п.46.2 ст.46 ПК України платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.

Більш того, згідно п. 12 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду. Проміжна (місячна, квартальна) звітність, яка охоплює певний період, складається наростаючим підсумком з початку звітного року.

У зв'язку з викладеним суд дійшов висновку, що звітним періодом для визначення фінансового результату господарської діяльності підприємства є квартал.

Як встановлено судом, фінансовий результат ДП «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» за І, ІІ, ІІІ та ІV квартали 2011 року не є збитковим, оскільки за підсумками господарської діяльності підприємства у кожному кварталі доходи перевищують його витрати, що підтверджується відповідними звітами про фінансові результати (а.с.210, Т.2, а.с.47, 48, 49, 50, 52, 53, Т.5).

З огляду на викладене, в судовому засіданні не знайшов підтвердження факт завищення позивачем валових витрат у 2011 році в сумі 872 622,13 грн. та, як наслідок, заниження податку на прибуток в сумі 205 534,00 грн., у тому числі за І квартал 2011 р. - 60 392,00 грн., за ІІ квартал 2011 р. - 55 716,00 грн., за ІІІ квартал 2011 р. - 35 656,00 грн., за ІV квартал - 53 770,00 грн., а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №0001680222 від 13.11.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 469 519,00 грн. основного платежу та 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Податкове повідомлення-рішення №0001670222 від 13.11.2012 р. з податку на додану вартість

Як встановлено в судовому засіданні, грошове зобов'язання (основний платіж) вказаним податковим повідомленням-рішенням визначено у зв'язку з завищенням позивачем, на думку відповідача, податкового кредиту за період з липня 2011 р. по грудень 2011 р., за лютий, квітень - червень 2012 р. в загальній сумі 31 794,00 грн. за господарськими операціями з ТОВ «Олеко Будзв'язок», які, на думку Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби, не носять реального характеру.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем у період з серпня 2011 р. по липень 2012 р. подавилися до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість (а.с.133-140, 166-174, 200-208, 230-236, Т.3, а.с.24-31, 63-70, 102-109, 142-149, 171-178, Т.4, а.с.69-97, Т.5), в яких до складу податкового кредиту віднесено ПДВ у розмірі 32 043,00 грн. за господарськими операціями з ТОВ «Олеко Будзв'язок», зокрема:

- за липень 2011 р. в сумі 11 668,17 грн., згідно податкових накладних №21, №22, №24 від 19.07.2011 р., №26 від 22.07.2011 р. (а.с.131-134, Т.1);

- за серпень 2011 р. - 100,16 грн., згідно податкових накладних №2 і №3 від 05.08.2011 р. (а.с.135, Т.1, а.с.228, Т.4);

- за вересень 2011 р. - 3 898,83 грн., згідно податкових накладних №2 від 02.09.2011 р., №7 від 16.09.2011 р., №17 від 22.09.2011 р., №22 від 27.09.2011 р. (а.с.136, 138, 139, Т.1, а.с.98, Т.5);

- за жовтень 2011 р. - 632,90 грн., згідно податкових накладних №3 від 04.10.2011 р., №6 від 12.10.2011 р., №11 від 20.10.2011 р. (а.с.140-142, Т.1);

- за листопад 2011 р. - 174,16 грн., згідно податкових накладних №2, №3 від 01.11.2011 р., №5 від 03.11.2011 р. (а.с.143-145, Т.1);

- за грудень 2011 р. - 180,55 грн., згідно податкових накладних №18 і №19 від 19.12.2011 р. (а.с.146, 147, Т.1);

- за лютий 2012 р. - 3 992,10 грн., згідно податкових накладних №1 від 08.02.2012 р., №7 від 15.02.2012 р. (а.с.148, 149, Т.1);

- за квітень 2012 р. - 1 270,20 грн., згідно податкової накладної №8 від 20.04.2012 р. (а.с.150, Т.1);

- за травень 2012 р. - 9 152,00 грн., згідно податкової накладної №18 від 29.05.2012 р. (а.с.151, Т.1);

- за липень 2012 р. - 974,00 грн., згідно податкової накладної №47 від 25.06.2012 р. (а.с.152, Т.1).

Натомість судом встановлено, що у червні 2012 р. позивачем до складу податкового кредиту не відносилися суми ПДВ згідно податкових накладних виданих ТОВ «Олеко Будзв'язок», (а.с.200-227, Т.4), а тому в судовому засіданні не знайшов підтвердження висновок податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість за червень 2012 р. у розмірі 966,00 грн. у зв'язку з віднесенням до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковою накладною виданою ТОВ «Олеко Будзв'язок» у червні 2012 р.

Як встановлено судом, зазначені податкові накладні отримані ДП «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від ТОВ «Олеко Будзв'язок» за господарськими операціями щодо поставки комп'ютерної та офісної техніки, комплектуючих, елементів живлення, канцтоварів згідно договорів поставки №1 від 15.07.2011 р. і №7 від 01.02.2012 р. та за господарськими операціями з надання послуг по технічному обслуговуванню і ремонту комп'ютерної техніки, заправки та регенерації картриджів лазерних принтерів, копірів та іншої техніки, згідно договору про надання послуг від 15.07.2011 р. №1 (а.с.128, 129, 130, Т.1).

Зі змісту видаткових накладних та актів надання послуг встановлено, що ТОВ «Олеко Будзв'язок» поставило ДП «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» комплектуючі до комп'ютерної та офісної техніки та надало послуги по її технічному обслуговуванню на загальну суму 186 414,40 грн., у тому числі ПДВ в сумі 32 043,07 грн. (а.с.154-175, Т.1).

Оплату вартості товарів та послуг позивачем здійснено у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок ТОВ «Олеко Будзв'язок», що підтверджується банківськими виписками по рахунку ДП «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» за період з серпня 2011 року по червень 2012 року (а.с.199-227, Т.1).

Згідно з пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу зазначеної норми суд вбачає, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

З огляду на зміст п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Зі змісту довідки з ЄДРПОУ вбачається, що видами діяльності ДП «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» за КВЕД є, зокрема, діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук (а.с.23, Т.1).

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що вся придбана у ТОВ «Олеко Будзв'язок» комп'ютерна та офісна техніка, комплектуючі, елементи живлення, канцтовари використовуються ДП «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» у господарській діяльності підприємства, при цьому уся придбана техніка та обладнання оприбутковані та знаходяться на балансі підприємства, в обґрунтування чого позивачем до суду надано акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 29.07.2011 р., від 30.09.2011 р., від 29.02.2012 р., від 30.04.2012 р., від 31.05.2012 р., акти інвентаризації основних засобів від 01.12.0212 р., вимоги (а.с.228-239, Т.1, а.с.1-58, Т.2, а.с.60-68, Т.5).

Також представник позивача повідомив суду, що ТОВ «Олеко Будзв'язок» надавало ДП «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» послуги щодо технічного обслуговування і ремонту комп'ютерної техніки, заправки та регенерації картриджів лазерних принтерів, копірів та іншої техніки, що знаходиться на балансі підприємства та використовується у його господарській діяльності.

Пунктом 198.6 ст.198.6 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої та виданої податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому контрагентом у перевіряємому періоді. При цьому ТОВ «Олеко Будзв'язок» на момент їх виписки було зареєстроване платником податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, а тому, відповідно до вимог п. 201.8 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України мало обов'язок нараховувати податок на додану вартість та виписувати податкові накладні.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що в ході перевірки ТОВ «Олеко Будзв'язок» не відобразило у власній податковій звітності податкові зобов'язання по взаємовідносинах з ДП «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», що на думку податкового органу, свідчить про те, що правочини між ТОВ «Олеко Будзв'язок» та його контрагентами підприємствами-покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків.

Суд вважає таку позицію Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС безпідставною, оскільки покупець не може нести відповідальність у випадку порушення податкового законодавства своїм контрагентом (продавцем). Натомість у разі якщо ж така особа не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо такої особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до частини 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на зміст зазначеної норми, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Кіровоградською ОДПІ Кіровоградської області ДПС не доведено фактів відсутності реального характеру господарських операцій позивача з ТОВ «Олеко Будзв'язок» чи не пов'язаності їх з господарською діяльністю ДП «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».

Враховуючи викладене та з огляду на те, що позивач, сплативши суми податку на додану вартість в ціні придбаного товару та послуг, одержав податкові накладні, складені належним чином, суд погоджується з позицією позивача щодо правомірності віднесення до складу податкового кредиту за період з серпня по грудень 2011 р. та в лютому, квітні, травні та липні 2012 року ПДВ у сумі 32 043,07 грн. згідно податкових накладних виданих ТОВ «Олеко Будзв'язок», а тому податкове повідомлення-рішення №0001670222 від 13.11.2012 р. підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Податкове повідомлення-рішення №0000670223 від 13.11.2012 р. щодо штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення норм регулювання обігу готівки

Судом встановлено, зазначеним податковим повідомленням-рішенням Кіровоградською ОДПІ Кіровоградської області ДПС визначено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у загальному розмірі 17 903,90 грн., а саме:

- 7 000,00 грн. за подання підзвітними особами авансових звітів за використані готівкові кошти на господарські потреби, згідно яких проведено виплату готівкових коштів, без подання відповідних платіжних документів, які б підтверджували сплату покупцем готівкових коштів на суму 7 000,00 грн.;

- 10 903,90 грн. - за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів у сумі 43 615,63 грн.

Додатком до наказу ДП «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 04.01.2011 р. №1-О «Про організацію ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності» визначено перелік осіб, що наділяються правом проведення господарських операцій, до якого віднесено, зокрема, ОСОБА_3 (а.с.82-89, Т.2).

Наказом ДП «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 01.06.2011 р. №45-О у зв'язку з 50-річчям системи науково-дослідних та проектних інститутів землеустрою виділено кошти на святкування 50-річчя системи науково-дослідних та проектних інститутів землеустрою, створено комісію для проведення закупівель товарів та послуг необхідних для святкування та зобов'язано бухгалтерію інституту видавати членам комісії під звіт кошти необхідні для проведення закупівель (а.с.78, Т.2).

На підставі зазначеного наказу та відповідно до видаткового касового ордеру від 03.06.2011 року, ОСОБА_3 отримав з каси підприємства 7 000,00 грн. авансу на господарські витрати (а.с.79, Т.2).

Пунктом 2.3 ст.2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. року №637 (далі за текстом - Положення) передбачено, що підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.

У відповідності до п.2.11 Положення видача готівкових коштів під звіт або на відрядження здійснюється відповідно до законодавства України.

Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Відповідно до п.3.1 ст. 3 Положення касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Згідно з ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-ХІV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи працівником ОСОБА_3, за отримані готівкові кошти подано звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №9 від 06.06.2011 року, до якого додано акт про списанні коштів на проведення святкового вечора для святкування 50-річчя створення системи науково-дослідних та проектних інститутів землеустрою від 06.06.2011 року, відповідно до змісту якого комісією для проведення закупівель товарів та послуг придбано на продовольчих ринках м. Кіровограда для організації проведення святкового вечора для працівників та пенсіонерів інституту на суму 7 440,00 грн. (а.с.80, 81, Т.2).

Абзацом 6 пункту 1 указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 р. №436/95 установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів.

З аналізу зазначеної норми суд дійшов висновку, що підзвітні особи при звітуванні за одержані під звіт готівкові кошти зобов'язані подавати товарні чи касові чеки, квитанції до прибуткового ордеру або інші письмові документи, які б підтверджували сплату покупцем готівкових коштів.

При цьому суд зауважує, що акт про списанні коштів на проведення святкового вечора для святкування 50-річчя створення системи науково-дослідних та проектних інститутів землеустрою від 06.06.2011 року, складений у довільній формі комісією для проведення закупівель товарів та послуг не є письмовим платіжним документом, що підтверджує сплату покупцем готівкових коштів, а тому позивачем порушено п.2.11 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні.

В судовому засіданні представник позивача наголошував на порушенні відповідачем вимог ст.250 Господарського кодексу України щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій.

У відповідності до ст.250 Господарського кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.

Згідно з п.113.3 ст.113 ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.114.1 ст.114 ПК України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Із аналізу наведених норм суд дійшов висновку, що за подання підзвітними особами авансових звітів за використані готівкові кошти на господарські потреби, згідно яких проведено виплату готівкових коштів без подання відповідних платіжних документів, які б підтверджували сплату покупцем готівкових коштів штрафні санкції застосовуються у строки передбачені ст.102 ПК України.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000670223 від 13.11.2012 р. у частині штрафних санкцій у розмірі 7 000,00 грн. застосованих відповідно до абз.6 п.1 указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Окрім того, судом встановлено, що у період з березня 2011 р. по березень 2012 р. на підставі листів Профспілкового комітету ДП «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» та згідно видаткових касових ордерів ОСОБА_1 згідно довіреностей від 18.01.2011 р. та від 17.01.2012 р. від імені профспілкового комітету отримала в касі ДП «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» готівкові кошти в загальній сумі 96 083,00 грн. (а.с.117-130, 131-144, Т.2).

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що сума коштів отриманих ОСОБА_1 у період з березня 2011 р. по березень 2012 р. на 43 615,63 грн. перевищує суму нарахованих у відповідному періоді внесків членів профспілкового комітету, а тому, на думку податкового органу, такі кошти ОСОБА_1, отримані не як представником профспілкового органу, а як працівником підприємства під звіт, однак нею до відзвітовано про отримані кошти.

Відповідно до ст.250 Кодексу законів про працю України Власники або уповноважені ними органи зобов'язані відраховувати кошти первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективними договорами та угодами, але не менше ніж 0,3 відсотка фонду оплати праці відповідно до Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Згідно з ч.1 ст. 44 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15.09.1999 р. №1045-ХІV роботодавці зобов'язані відраховувати кошти первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективним договором та угодами, але не менше ніж 0,3 відсотка фонду оплати праці з віднесенням цих сум на валові витрати, а у бюджетній сфері - за рахунок виділення додаткових бюджетних асигнувань.

У відповідності до видаткових касових ордерів відповідно до яких позивачем у період з березня 2011 р. по березень 2012 р. видавалися кошти ОСОБА_1 судом встановлено, що такі кошти видавалися по кореспондуючому рахунку, субрахунку 3772, який згідно з додатками до наказів від 03.01.2011 р. та від 03.01.2012 р. «План рахунків» є рахунком щодо розрахунків з іншими дебіторами (у розрізі замовлень), натомість, як кошти під звіт видаються згідно рахунку 3723 Розрахунки з підзвітними особами (Госп. витрати) (а.с.93-97, 109-113, Т.2).

Більш того, суд зауважує, що кошти ОСОБА_1 видавалися позивачем на підставі довіреностей Первинної профспілкової організації ДП «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (а.с.114-115, Т.2). При цьому, такі кошти видавалися з призначенням на соціально-масові культурні заходи, однак ОСОБА_1 згідно з додатками до наказів ДП «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 03.01.2011 р. та від 03.01.2012 р не є особою, що наділена позивачем правом проведення господарських операцій (а.с.89, 105, Т.2).

З огляду на викладене, в судовому засіданні не знайшов підтвердження факт видачі ДП «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» коштів під звіт ОСОБА_1, а тому висновок податкового органу про не звітування ОСОБА_1 про отримані кошти є необґрунтованим.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000670223 від 13.11.2012 р. в частині штрафних санкцій у розмірі 10 903,90 грн. застосованих відповідно до абз.5 п.1 указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» підлягають задоволенню з урахуванням змісту п.1 ч.4 ст.105, п.1 ч.2 ст.162 КАС України.

У відповідності до ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно з п.п.3 п.9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Позивачем заявлено позовні вимоги про визнання недійсними податкових повідомлень рішень на загальну суму 527 166,90 грн., з яких судом задоволено вимоги про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень на суму 520 166,90 грн., що становить 98,67% від суми заявлених позовних вимог (527 166,90 грн. х 100 : 520 166,90 грн.).

З огляду на викладене, підлягає присудженню ДП «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» з Державного бюджету України шляхом його безспірного списання Державною казначейською службою у Кіровоградській області із рахунка Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби сплачений позивачем судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 2 117,46 грн. (2 146,00 грн. х 98,67%).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001680222 від 13 листопада 2012 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби, яким Державному підприємству «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 469 519,00 грн. основного платежу та 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001670222 від 13 листопада 2012 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби, яким Державному підприємству «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 31 794,00 грн. основного платежу та 7 949,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000670223 від 13 листопада 2012 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби, яким відносно Державного підприємства «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 17 903,90 грн. в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 10 903,90 грн.

5. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Присудити Державному підприємству «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», код ЄДРПОУ 00700186 (25030, м. Кіровоград, вул. Академіка Корольова, 26) судовий збір у розмірі 2 117,46 грн. (дві тисячі сто сімнадцять грн. 46 коп.), зобов'язавши Головне управління Державної казначейської служби у Кіровоградській області стягнути з Державного бюджету України вказаний судовий збір шляхом безспірного списання із рахунка Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. Момонт