Постанова № 29807717, 01.03.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2013 року 2а-6314/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю.,

при секретарі судового засідання Маковецька І.М.,

за участю:

представника позивача - Кравченко Р.М., Хорошайло О.В.,

представника відповідача - Покотило Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЗЛОВ" до Київської обласної митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Резлов" з позовом до Київської обласної митниці про визнання недійсними та скасування Рішення про корегування митної вартості товару № 125000004/2012/111729/1 від 22.11.2012 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.11.2012 № 125130000/2012/00009.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в листопаді 2012 року здійснював ввезення (імпорт) на територію України товару - лікарського засобу "ТРАВІСИЛ® ЛЬОДЯНИКИ". Для проведення митного оформлення зазначеного товару, 19 листопада 2012 року позивач подав до Київської обласної митниці всі необхідні документи, проте 22 листопада 2012 року відповідачем було видано Картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, якою повідомив про відмову в митному оформленні (випуску) товарів, пояснюючі свої дії тим, що декларантом було обрано невідповідний метод визначення митної вартості, а також надав рішення про корегування митної вартості відповідно до другорядного (резервного) методу, за яким визначив митну вартість значно більшу, ніж була встановлена декларантом.

Позивач не погоджується із зазначеним Рішенням та Карткою відмови, вважає їх незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав. В обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що рішення про визначення коду товару та про відмову у його митному оформленні прийнято митним органом правильно, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, тому скасуванню вони не підлягають. У судовому засіданні представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, розглянувши надані сторонами докази та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відносини, з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, який набув чинності з 01.06.2012р., а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення

Так, у червні 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Резлов" та фірмою "Комедж Інтернешнл ФЗЕ" (ОАЕ) був укладений контракт від 18.06.2012р. № UA-14/12, згідно з яким позивач придбав товар - лікарський засіб розфасований для роздрібної торгівлі "ТРАВІСИЛ® ЛЬОДЯНИКИ" в асортименті, згідно доповнень №1, №2 та №3 до контракту.

Судом встановлено, що митну вартість задекларовано позивачем за основним методом, тобто за ціною договору, а саме - 0,80 доларів США за одну упаковку.

Для проведення митного оформлення зазначеного товару, 19 листопада 2012 року позивач подав до Київської обласної митниці вантажно-митну декларацію № 125130000/2012/905771 (надалі - ВМД) до якої були додані наступні документи: митна декларація за якою було відмовлено у випуску товарів № 125180000.2012.905202 від 15.11.2012 р., рішення про визначення коду товару згідно УКТЗЕД № КТ-125000000-1150-2012 від 31.10.2012 р., картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами № 10000/26/12/6027 від 13.02.2012 р., картка відмови в прийняття митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 125180000/2012/00022 від 15.11.2012 р., міжнародна автомобільна накладна (СМR) № 4012 від 29.08.2012 р., коносамент № GDM/КЕV/0712/0013 від 17.07.2012 р., рахунок-фактура №РРL/К/007/2012 від 09.07.2012 р., №РРL/К/008/2012 від 09.07.2012 р., №РРL/К/009/2012 від 09.07.2012 р., контракт № UА-14/12 від 18.06.2012 р., доповнення до контракту №1, №2 та №3 від 18.06.2012 р., реєстраційні посвідчення на лікарський засіб №UА/4745/01/01, № UА/4742/01/01 та № UА/4743/01/01 від 03.08.2011 р., довідка 26088788 ДПІ Голосіївського району про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами № 43 від 05.10.2012 р., інформація про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару №2730 від 29.08.2012 р., інформація про позитивні результати здійснення біологічного контролю товару №2761 від 17.07.2012 р., сертифікати про походження товару форми А № ЕІ 35508814 710177, № ЕІ 35508813 710177 та № ЕІ 35508812 710177 від 01.08.2012 р., сертифікати якості від 22.06.2012 р., від 27.06.2012 р., від 28.06.2012 р. та від 05.07.2012 р., екологічна декларація №58449 від 27.08.2012 р.

Крім цього, додатково позивач подав Декларацію митної вартості № 125130000/2012/905771 (далі - ДМВ), до якої були додані наступні документи: рахунок-фактура № РРL/К/007/2012 від 09.07.2012 р., №РРL/К/008/2012 від 09.07.2012 р., №РРL/К/009/2012 від 09.07.2012 р., контракт № UА-14/12 від 18.06.2012 р., доповнення до контракту №1, №2 та №3 від 18.06.2012 р.

В судовому засіданні встановлено, що під час здійснення контролю поданих до митного оформлення документів спрацювала форма контролю «Автоматизована система аналізу та управління ризиками» (АСАУР) за ВМД №125130000/2012/905771, оскільки в наданих до митного оформлення ТОВ «РЕЗЛОВ» документах містяться розбіжності та неточності, а також документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. На підставі вищезазначеного, 19.11.12 сектором митного оформлення м/п «Святошин» було сформовано Запит №905771 від 19.11.2012 до сектору по контролю за правильністю визначення митної вартості відділу митних платежів щодо перевірки правильності визначення митної вартості товару.

Відповідно до приписів чч. 1, 3 ст.53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. У разі якщо документи, подані декларантом не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, то декларант на письмову вимогу митного органу зобов'язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійсненим платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Судом встановлено та не заперечувалось позивачем, що на підставі вищезазначеного, відповідачем з декларантом митної вартості була проведена консультація та запропоновано надати додаткові документи, а саме:

- прайс-лист фірми-виробника;

- відповідну бухгалтерську документацію (видаткові накладні та оплату за попередні митні оформлення);

- рахунок про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором;

- договір з третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- копія митної декларації країни відправлення.

Дані вимоги зазначені у письмовому вигляді на зворотному боці декларації митної вартості № 125130000/2012/905771, про що повідомлено під підпис декларанта 19.11.2012 року.

Судом встановлено, та не заперечувалось представником позивача, що декларантом ТОВ «Резлов», в якості додаткових документів був надані не всі документи.

Крім того, відповідачем було встановлено, що в наданих до митного оформлення ТОВ «Резлов» документах містяться розбіжності та неточності, а також надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч.1 ст.. 265 Митного кодексу України митний орган, що здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів з урахуванням положень цього Кодексу, має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів.

Аналіз наведених норм, а також положень постанов Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2008 року № 339 «Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів» та № 1766 дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання має надати належні документи для перевірки та підтвердження правильності зазначеної митної вартості товару.

Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог Митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.

За таких обставин, 22.11.2012 року, відділом митних платежів винесено рішення про коригування митної вартості № 125000004/2012/111729/1.

Згідно зі ст.. 266 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, може здійснюватися за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митну вартість не може бути визначено за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною в кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари було продано в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митну вартість товарів не може бути визначено шляхом застосування попереднього методу.

В судовому засіданні було встановлено, що митницею на підставі вищевикладеного та відповідно до вимог статті 57 Митного кодексу України, було здійснено послідовний перехід від першого до останнього методу визначення митної вартості заявленого товару і правомірно застосований 6-й (резервний) метод.

Крім того, судом встановлено, що 22 листопада 2012 року декларантом позивача ОСОБА_4 особисто отримано рішення у відділі митних платежів, про що свідчить особистий підпис на рішенні, а на зворотній стороні ДМВ № 125130000/2012/905771 декларантом вчинено запис, що він не надає додаткові документи, згоден з митною оцінкою та бажає отримати рішення про коригування митної вартості від 22.11.2012 року.

Цього ж дня, на підставі рішення відділу митних платежів декларантом була оформлена нова митна декларація № 125130000/2012/966062 у режимі ІМ-40 і додатково сплачено до Держбюджету України мито у розмірі 114 272,12 грн. яке було визначено митним органом.

Отже, з аналізу вищезазначеного, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації від 22.11.2012 р. №125130000/2012/00009 та рішення митного органу про корегування митної вартості товарів від 22.11.2012 р. № 125000004/2012/111729/1 є законними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства України, прийняті рішення про є обґрунтованим та правомірним, а тому адміністративний позов ТОВ «Резлов» не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 71, 72, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "РЕЗЛОВ" в задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 06 березня 2013 р.