Рішення № 29807679, 05.03.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.03.13 р. Справа № 905/887/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Захарченко Г.В. при секретарі судового засідання Зеленевій Т.М, розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна», м.Дніпропетровськ

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Шахта імені О.Ф.Засядька», м.Донецьк

про стягнення 155338,76грн.

за участю представників:

від позивача: Гапонова О.М. (за довір.)

від відповідача: Пропастін В.М.(за довір.)

Суть справи:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна», м.Дніпропетровськ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Шахта імені О.Ф.Засядька», м.Донецьк про стягнення 155 338,76грн., яка складається з основного боргу в розмірі 119 995,87грн., пені в сумі 29 553,77грн., 3% річних в розмірі 5 809,12грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір №У405/2010/1229 від 02.12.10р.; специфікацію №5, в виді додатку №6 до договору №У405/2010/1229 від 02.12.10р.; накладні №169780 від 11.01.11р., №917180 від 22.04.11р., №928180 від 29.04.11р., №924180 від 30.04.11р., №929180 від 30.04.11р.; рахунки на оплату товару; квитанції про приймання вантажу.

Ухвалою від 06.02.13р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №905/887/13-г.

25.02.13р. відповідач надав відзив на позов №1/юр від 12.02.13р., в якому визнав позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 119995,87грн. та 3% в сумі 5809,12грн. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені просив відмовити у зв'язку зі спливом позовної давності.

05.03.13р. позивач надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій вбачається, що позивачем зменшено розмір позовних вимог до 155297,65грн., з яких: основний борг - 119995,87грн., 3% річних - 5809,12грн. та пеня - 29492,66грн. Отже, справа №905/887/13-г розглядається судом з урахуванням вказаної заяви позивача.

Відповідач 05.03.12р. надав пояснення №2/юр від 05.03.13р., в яких повідомив про часткове погашення суми заборгованості, внаслідок чого сума основного боргу зменшилась до 56278,80грн.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд Встановив:

Як встановлено судом, 02 грудня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна», м.Дніпропетровськ (Продавець) та Орендним підприємством «Шахта імені О.Ф.Засядька», м.Донецьк (Покупець) було укладено договір №У405/2010/1229, за яким Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити трубну продукцію, далі «Товар», найменування, сортамент, кількість, ціна, якої вказані у специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до Договору, які є невід'ємною його частиною.

Відповідно до п.2.1 Договору ціна Товару за договором встановлена у гривнях та вказана у додатках до договору. Ціна Товару не включає ПДВ, порядок розрахунку якого встановлений Законом України «Про податок на додану вартість».

Згідно п.2.5 Договору сума Договору визначається вартістю Товару, що постачається відповідно до Специфікацій, які є невід'ємною частиною Договору.

Згідно п. 3.1 Договору Товар за Договором поставляється партіями на умовах та в строки, що обумовлені сторонами у додатках до Договору.

Відповідно до п.4.1 Договору та специфікації №5, Покупець здійснює розрахунок за договором шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця протягом 20 банківських днів з дати постачання. Датою постачання, згідно Договору та специфікації є дата, вказана в товарній накладній Продавця.

За вказаною специфікацією покупцю мають бути поставлені: труби обсадні та муфти до них АРІ 5 СТ: діаметр 339,73х10,92мм, гр.пр. J55 ВТС, R3, у кількості 76 штук та загальною вартістю 988000,00грн. з ПДВ.

Договір №У405/2010/1229 від 02.12.10р. підписаний уповноваженими особами сторін та скріплений печатками.

Оцінивши договір, з якого виникли права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм §3 глави 54 Цивільного кодексу України та §1 глави 30 Господарського Кодексу України.

Відповідно ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається зі змісту договору, сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного договору, відсутні докази його припинення або визнання у встановленому порядку недійсним. З наведеного суд робить висновок, що вищевказаний договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Сторонами підписано специфікацію №5 від 07.04.11р. до Договору №У405/2010/1229 від 02.12.10р., в якій узгоджено найменування Товару, його кількість та вартість, умови поставки та умови оплати.

Виходячи зі змісту наданих до матеріалів справи накладних, рахунків та квитанцій про приймання вантажу Позивачем в період з 11.01.11р. по 30.04.11р. було передано, а відповідачем прийнято товар на суму 4 522 641,79грн. з урахуванням часткової оплати товару з боку Відповідача.

Факт постачання Позивачем товару на вказану суму за договором №У405/2010/1229 від 02.12.10р. з боку Відповідача не спростований.

Тобто обов'язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідачем в період з 09.12.10р. по 21.04.11р. здійснені оплати за поставлений товар на загальну суму 4578145,92грн.

09.03.11р. позивач повернув відповідачу попередню оплату в розмірі 175500,00грн.

На підставі зазначеного позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 119995,87грн.

05.03.13р. відповідач надав копії платіжних доручень №3430 від 01.03.13р. та №3431 від 01.03.13р., що підтверджують частковий розрахунок відповідача за отриманий товар на загальну суму 63717,07грн. Оплати здійснені на підставі рахунку позивача №0383 від 27.03.12р., в якому міститься посилання на спірний договір.

З огляду на вищевикладене, на даний момент заборгованість ПАТ «Шахта імені О.Ф.Засядька» за договором №У405/2010/1229 від 02.12.10р. складає 56278,80грн., у зв'язку з чим провадження по справі №905/887/13-г в частині стягнення основного боргу в сумі 63717,07грн. підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмета спору.

В свою чергу, за висновками суду, свої зобов'язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 56278,80грн. за договором №У405/2010/1229 від 02.12.10р. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

На підставі п.7.2 Договору (в редакції протоколу узгоджень положень протоколу розбіжностей від 27.01.11р. до договору №У405/2010/1229 від 02.12.10р.) у разі несвоєчасного здійснення остаточного розрахунку за поставлений товар за Договором Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості несплаченого товару за кожен день прострочки. Пеня нараховується за весь період прострочення.

Позивачем нараховано на суму заборгованості та заявлено до стягнення пеню за період з 01.06.11р. по 09.01.13р. в сумі 29492,66грн.

Відповідач заперечив проти нарахування пені з підстав пропущення позивачем строку позовної давності.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За приписами ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Згідно ч.3 та ч.4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як вбачається з поштового штемпеля на описі вкладення до цінного листа про відправлення кореспонденції на адресу господарського суду Донецької області, позовна заява №741 від 24.01.13р. надіслана до суду 31.01.13р.

Пунктом 7.2 договору (в редакції протоколу узгоджень положень протоколу розбіжностей від 27.01.11р. до договору №У405/2010/1229 від 02.12.10р.) передбачено нарахування пені за весь період прострочки, а отже в даному випадку вимоги ст.232 ГК України не застосовуються і нарахування може здійснюватись до дати повної оплати відповідачем заборгованості за поставлений товар.

Враховуючи вищевикладене пеня може бути стягнута за весь період, що становить один рік до дати звернення позивача до суду з позовною заявою, а саме за період з 01.02.12р. по 31.01.13р.

З огляду на відсутність у суду повноважень виходити за межі заявлених вимог, підлягає стягненню з відповідача пеня в сумі 17047,63грн. за період з 01.02.12р. по 09.01.13р. В задоволенні вимог про стягнення пені поза межами строку позовної давності слід відмовити.

Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в сумі 5809,12грн. за період з 01.06.12р. по 09.01.13р. включно.

Під час судового розгляду справи №905/887/13-г відповідач не надав доказів повернення в повному обсязі суми боргу, який виник на підставі договору №У405/2010/1229 від 02.12.10р., з чого суд дійшов висновку про правомірне нарахування позивачем плати за прострочення виконання зобов'язання.

За розрахунками суду, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 5 809,12грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Беручи до уваги викладене і враховуючи, що позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені і відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 56278,80грн., 3% річних в сумі 5 809,12грн. та пені в сумі 17047,63грн.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позову позивач сплатив судовий збір в розмірі 3106,79грн., тоді як за подачу позову на суму 155297,65грн. (згідно заяви про зменшення позовних вимог) розмір судового збору складає 3105,95грн.

Згідно п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» в разі зменшення розміру позовних вимог сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду.

Судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми відповідно до ч.2 ст.7 зазначеного вище закону у випадках установлених пунктом 1 частини першої цієї статті.

Переплачена сума судового збору підлягає поверненню позивачу.

Оскільки частина заборгованості в сумі 63717,07грн. сплачена відповідачем після подачі позову до суду та порушення провадження у справі №905/887/13-г, судові витрати в цій частині покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 256, 258, 267, 525, 526, 530, 610, 612, 625, §3 Глави 54 Цивільного кодексу України, ст.193, 265, §1 глави 30 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 22, 33-35, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Припинити провадження по справі №5006/15/81/2012 в частині стягнення основного боргу в сумі 63717,07грн.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна», м.Дніпропетровськ до Публічного акціонерного товариства «Шахта імені О.Ф.Засядька», м.Донецьк про стягнення 155338,76грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахта імені О.Ф.Засядька» (83054, м.Донецьк, пр-т Засядька; ЄДРПОУ 00174846) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна» (49005, м.Дніпропетровськ, вул.Писаржевського, буд.1-А; ЄДРПОУ 33668606) основний борг в сумі 56278,80грн., пеню в сумі 17047,63грн., 3% річних в сумі 5809,12грн., судовий збір в сумі 2857,16грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна» (49005, м.Дніпропетровськ, вул.Писаржевського, буд.1-А; ЄДРПОУ 33668606) з державного бюджету України судовий збір в сумі 0,84грн.

В судовому засіданні 05.03.13р. оголошено повний текст рішення.

Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 05.03.13р.

Суддя Захарченко Г.В.