Рішення № 29807103, 05.03.2013, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 2601/24389/12

Провадження № 2/752/1255/13

РІШЕННЯ

Іменем України

заочне

05.03.2013 року Голосіївський суд м. Києва

в складі головуючого судді Чередніченко Н.П.

з участю секретаря Малоїд Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Домобудівний комбінат № 3", третя особа :Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань про відшкодування шкоди ,завданої ушкодженням здоров"я ,-

встановив :

Позивачка звернулася з вказаним позовом в суд до відповідачів мотивуючи свої вимоги тим , що з 21.07.1973 року і до цього часу позивач працює на посаді маляра у Відкритому акціонерному товаристві «Домобудівний комбінат № 3».

01 червня 1979 року о 14 годині 30 хвилин , в зв»язку з виконанням будівельних робіт , бригада малярів в тому числі і позивачка по справі перевозили інвентар за місцем виконанням робіт. . Під час руху автомобіля водій ОСОБА_2 не витримав безпечну дистанцію та допустив зіткнення з іншим автомобілем. В результаті дорожньо - транспортної пригоди позивачка отримала черепно-мозкову травму .

За результатами розслідування нещасного випадку на виробництві було складено акт № 2 по формі Н-1 від 03 червня 1979 року та позивачку було визнано потерпілою .

Внаслідок цього нещасного випадку позивачка була змушена тривалий час знаходитись на лікарняному, проходити тривале лікування, чисельні медичні огляди та обстеження, відновлювальні процедури.

В 1995 році позивачу було встановлено третю групу інвалідності, причина інвалідності була визначена як трудове каліцтво. Відповідно до Довідки МСЕК позивачу була протипоказана важка фізична праця та робота на висоті, та рекомендовано легкі малярні роботи. В 2005 році після чергового огляду позивачу було встановлена третя група інвалідності безстроково.

Вважає ,що за таких обставин з боку роботодавця позивачу мала бути відшкодована шкода, завдана ушкодженням здоров'я.

В судове засідання представник позивача та сам позивач не з»явилися , надали клопотання про розгляд справи за їх відсутності та підтриманням позову в повному обсязі .

Представники відповідача до суду повторно не з»явилися , судом про дату судового засідання повідомлялися належним чином.

Представник третьої особи до суду не з"явився , судом про дату судового засідання повідомлений належним чином та у встановлений законом порядок .

На підставі наявних в справі доказах суд ухвалив провести заочний розгляд справи .

Дослідивши матеріали справи , судом встановлено наступне .

з 21.07.1973 року і до цього часу позивач працює на посаді маляра у Відкритому акціонерному товаристві «Домобудівний комбінат № 3». 01 червня 1979 року о 14 годині 30 хвилин , в зв»язку з виконанням будівельних робіт , бригада малярів в тому числі і позивачка по справі перевозили інвентар за місцем виконанням робіт. . Під час руху автомобіля водій ОСОБА_2 не витримав безпечну дистанцію та допустив зіткнення з іншим автомобілем. В результаті дорожньо - транспортної пригоди позивачка отримала черепно-мозкову травму .

За результатами розслідування нещасного випадку на виробництві було складено акт № 2 по формі Н-1 від 03 червня 1979 року та позивачку було визнано потерпілою .

Внаслідок цього нещасного випадку позивачка була змушена тривалий час знаходитись на лікарняному, проходити тривале лікування, чисельні медичні огляди та обстеження, відновлювальні процедури.

В 1995 році позивачу було встановлено третю групу інвалідності, причина інвалідності була визначена як трудове каліцтво. Відповідно до Довідки МСЕК позивачу була протипоказана важка фізична праця та робота на висоті, та рекомендовано легкі малярні роботи. В 2005 році після чергового огляду позивачу було встановлена третя група інвалідності безстроково.

У зв'язку з травмою було порушено нормальні життєві зв'язки позивача, вона вимушена була позбавлена можливості реалізовувати свої звички та бажання, в неї постійно виникали складнощі у зв'язку загальною слабістю, втомою, головокружінням.

Перебуваючи на лікуванні,вона не могла вести повноцінний образ життя, відчувала фізичні страждання, фізичну біль, обумовлену важкістю травми та особливостями її лікування, психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначалося і позначається на її душевному стані.

За результатами висновків останнього медичного обстеження позивачу встановлено діагноз:«Стійкі залишкові явища перенесеної черепно - мозкової травми (1979 р.) у вигляді посттравматичного церебрального арахноідиту, дисциркуляторної енцефалопатії 2-го спупеня з помірною вестибулопатією, атаксиєю, інтелектуально - мнестичним зниженням, легким парезом у лівій руці, періодичними лікворо - динамічними кризами, астено - невротичним синдромом».

Підприємства, установи, оргнізації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ними трудових обов'язків. Відшкодування шкоди полягає у виплаті грошових сум у вигляді заробітку (або відповідної його частини), якого працівник позбувся внаслідок втрати працездатності або її зиження, а також в компенсації додаткових витрат, викликаних ушкодженням здоров'я. Потерпілому, переведеному за його згодою в зв'язку з трудовим каліцтвом на більш легку нижчеоплачувану роботу, виплачується різниця між попереднім і новим заробітком.

Окрім можливості визначити та відшкодувати реальний втрачений середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого, встановлено також можливість вимагати відшкодувати також і той заробіток (дохід), який він міг би отримувати в майбутньому (ч. 4 ст. 1197 ЦК).

Стаття 153 Кодексу законів про працю України встановлює , що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

У відповідності до норм Ст. 173 Кодексу законів про працю України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08.10.2008 року № 20-рп, громадянам надано право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника, або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Згідно статті 237-1 КЗпП України, відшкодування шкоди власником, або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

За змістом ч.ч.І-З ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я (ч. 2 цієї норми).

За ст. 1168 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

На час настання нещасного випадку на виробництві, внаслідок якого позивачка отримала трудове каліцтво вона мала 4-й розрад маляра.

05.05.1987 року в зв'язку з переходом на нову форму оплати праці у відповідності з Постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС № 1115 від 17.09.1986 року мені було встановлено 3-й розряд маляра.

В судовому засіданні встановлено , що за весь час роботи позивача у відповідача , їй не було виплачено жодних компенсацій та відшкодувань. З вказаної заробітної плати позивачу було обчислено і розмір моєї пенсії за віком.

Надання потерпілим одноразової допомоги та відшкодування моральної шкоди в разі ушкодження здоров'я, яке сталося до 01.04.2001 року, визначалося Законом України «Про охорону праці», який набрав чинності 24.11.1992 року і діяв у цій частині до введення в дію Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Відповідно до ст. 11 та 12 Закону України «Про охорону праці» власник зобов'язаний відшкодувати працівникові шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'яязним з виконанням трудових обов'язків, у повному розмірі втраченого заробітку відповідно до законодавства, а також сплатити потерпілому одноразову допомогу і відшкодувати йому моральну шкоду, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної шкоди потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

З цих же підстав на мене також поширюється стаття друга Закону України від 23.09.1999, № 1105-ХІУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", відповідно до положень якої особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Соціальні послуги та виплати, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків, визначені ст. 21 Закону № 1105 -XIV:

У разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку:

1) своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні:

а) допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення

працездатності або встановлення інвалідності;

б) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;

в) щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності,

що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;

Статтею 1208 Цивільного кодексу України передбачено збільшення розміру відшкодування шкоди у випадках:

а) підвищення вартості життя (ч. 1 ст. 1208 ЦК);

б) збільшення розміру мінімальної заробітної плати (ч. 2 ст. 1208 ЦК)

тощо.

В обох випадках за заявою потерпілого розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, підлягає індексації або відповідному збільшенню на підставі рішення суду.

Отже, вперше одноразова допомога і відшкодування моральної шкоди були передбачені Законом України «Про охорону праці», обов'язок її виплати покладався на власника - роботодавця.

Оскільки стійка втрата працездатності мені була встановлена в 1995 році, тобто після введення в дію Закону України «Про охорону праці», я маю право на отримання одноразової допомоги та відшкодування моральної шкоди.

незалежно від вини органу державної влади, органу влади

тисячам) гри. у рахунок відшкодування моральної шкоди отриманої у зв'язку з нещасним випадком, пов'язаним з виробництвом та ушкодженням здоров'я.

В зв'язку з тим, що на мої неодноразові усні та письмові звернення до Відповідача - Відкритого акціонерного товариства «Домобудівний комбінат № 3» з проханням та вимогами надати документи, які б підтверджували здійснення на мою користь будь - яких соціальних виплат, відповіді не отримано, враховуючи, що у моєму розпорядженні немає документів, необхідних для обчислення розміру належних мені виплат в зв'язку з трудовим каліцтвом та ушкодженням здоров'я, я позбавлена можливості визначити розмір належних мені виплат, а відтак і ціни позову при поданні позовної заяви.

З 1 квітня 2001 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Одним із завдань цього Закону та обов'язком Фонду було відшкодування моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва, застрахованим і членам їх сімей від нещасних випадків.

Разом із тим, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08.10.2008 року № 20-рп, за громадянами залишилося право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника, або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Таким чином відповідно до вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок порушення її прав .

В судовому засіданні достовірно встановлено , що позивач по справі відчув негативні емоції , моральні переживання та дискомфорт , внаслідок порушення відповідачем чинного законодавства .Була вимушена втрачати особистий та робочий час для вирішення питань , пов"язаних із захистом своїх прав , що порушило її звичний спосіб життя .

З урахуванням викладеного , суд вважає , що з вини відповідачів , позивачу було заподіяно моральну шкоду , яка має бути відшкодована відповідачем по справі .Однак позивачем не доведено розмір спричиненої йому моральної шкоди саме в розмірі 50000 ,00 грн. тому суд вважає , що вимоги позивача в частині відшкодування йому моральної шкоди підлягають частковому задоволенню в розмірі 10000 ,00 грн..

Одночасно підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача шкода ,завдана ушкодженням здоров»я ,за розрахунками ,яка становить 223254,00 коп. за період з грудня 1999 року по березень 2013 року ( 158 місяців та ,яка скадається з заробітної плати позивача ,згідно розрахункових листів -1,03748 грн.; з заробітної плати маляра 2-3 розряду -2450,00 грн. та розміру щомісячної доплати до втраченого заробітку 1413,00 грн.) .

У відповідності до вимог ст.. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів в бюджет держави кошти у розмірі 114,70 грн.- судового збору.

Керуючись ст.. 212-215 ,226 ЦПК України ,суд ,-

Вирішив :

Позов задовольнити частково .

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Домобудівний комбінат № 3» (03061, проспект Відрадний, 103, м. Київ, Україна, код ЄДРПОУ: 04012773) на користь ОСОБА_1 (03187, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) суму моральної шкоди у зв'язку з нещасним випадком, пов'язаним з виробництвом та ушкодженням здоров'я у розмірі 10 000,00 (десять тисяч) грн..

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Домобудівний комбінат № 3» (03061, проспект Відрадний, 103, м. Київ, Україна, код ЄДРПОУ: 04012773) на користь ОСОБА_1 (03187, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) суму шкоди спричиненої ушкодженням здоров»я в розмірі 223254,00 грн. ( двісті двадцять три тисячі двісті п»ятдесят чотири гривні )

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Домобудівний комбінат № 3» (03061, проспект Відрадний, 103, м. Київ, Україна, код ЄДРПОУ: 04012773) на користь ОСОБА_1 (03187, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) суму судового збору в бюджет держави в розмірі 114,70 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення . Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційного скарги , якщо апеляційну скаргу не було подано . У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано , набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .

Заочне рішення може бути переглянуте судом ,що його ухвалив за письмовою заявою відповідача по справі .

Суддя :