Рішення № 29806756, 05.03.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2013 р. Справа № 923/194/13-г

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. при секретарі Перепелко В.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ПАТ "Укртелеком", м. Київ,

до військової частини А-1836, м. Херсон,

про стягнення 7532,35 грн.

За участі представників:

від позивача - Дубищев Ю.В., юрисконсульт, довіреність №1230 від 20.12.2012р.;

від відповідача - Щербина Р.О., представник, довіреність №2 від 02.01.2013р.

Суть спору: публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ПАТ "Укртелеком" (позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до військової частини А-1836 (відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 7532,35 грн. Судові витрати по справі позивач просить суд покласти на відповідача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору №358/8 на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів зв'язку, положення ст.ст. 526, 549, 550, 551, 552, 624, 625 ЦК України та положення ст.ст. 193, 224, 230, 573 ГК України.

04.03.2013р. представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позов та витребувані ухвалою суду від 20.02.2013р. документи. Дані документи прийняті судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

05.03.2013р. позивачем через канцелярію суду подано клопотання, в якому просить залучити до матеріалів справи витребуванні ухвалою суду від 20.02.2013р. документи. Дане клопотання з документами суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив та просив відмовити у задоволенні.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить про наступне:

1. Відмовити у задоволенні позову, обґрунтовуючи тим, що військова частина А1836 є бюджетною установою, виконує функції оборони держави, фінансується виключно з державного бюджету, здійснює оплату за наявності бюджетних асигнувань та за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету. Відповідач не здійснює прибуткової діяльності, а тому не має альтернативних джерел фінансування, кошти у спецфонді не передбачені. Також відповідач зазначає, що фінансування видатків, з яких військова частина А1836 повинна сплачувати послуги за договором, у 2012 роках було обмеженим, у 2013 році є відсутнім.

2. Залучити до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Херсонській області, оскільки останній здійснює розрахунково-касове обслуговування військової частини А1836, а також від нього залежить виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем згідно укладеного договору.

3. У разі задоволення позовних вимог допустити можливість здійснення захищених видатків по рахункам військової частини А1836, у тому числі на виплату грошового забезпечення і заробітну плату, під час виконання судового рішення.

Представник позивача у судовому засіданні висловив заперечення проти залучення третьої особи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що 01 квітня 2003 року між публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ПАТ "Укртелеком" (виконавець) та військовою частиною А-1836 (споживач) було укладено договір № 358/8 на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів зв'язку (надалі договір), відповідно до умов якого споживач здає, а виконавець приймає на експлуатаційно-технічне обслуговування за актом приймання-передачі (додаток № 1) такі засоби і споруди зв'язку кабелі ТЗБ 7х4х1,2 ТЗБ 4х4х1,2, МПЄВК 1х4х1,2, згідно з паспортом (додаток № 2) та необхідною для обслуговування нормативно-технічною документацією (п. 1.1).

Відповідно до приписів частини 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, договір № 358/8 на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів зв'язку від 01.04.2003р. за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Згідно п. 3.1 договору вартість технічного обслуговування засобів зв'язку відповідача визначається згідно тарифів на додаткові послуги електрозв'язку. Розрахунки за експлуатаційно-технічне обслуговування проводяться щомісячно, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним на підставі рахунків виконавця.

У додатку № 3 до договору № 358/8 від 01.074.2003р. зазначено, що вартість експлуатаційно-технічного обслуговування лінійних і станційних споруд за 1 км за місяць становить за кабель ТЗБ 7х4х1,2 - 83,08 грн., ТЗБ 4х4х1,2 - 83,08 грн., МПЄВК 1х4х1,2 - 76,50 грн.

Додатковою угодою № 1 про зміну і доповнення договору від 01.03.2005р. сторони замінили додаток № 3 до договору № 358/8 від 01.04.2003р. додатком № 3А. Всі посилання в тексті договору на додаток № 3 замінити посиланнями відповідно на додаток № 3А.

Так, у додатку № 3А до договору № 358/8 від 01.074.2003р. зазначено, що вартість експлуатаційно-технічного обслуговування лінійних і станційних споруд за 1 км за місяць становить за кабель ТЗБ 7х4х1,2 - 36,50 грн., ТЗБ 4х4х1,2 - 34,39 грн., МПЄВК 1х4х1,2 - 34,39 грн.

Додатковою угодою № 2 про зміну та доповнення договору від 01.07.2006р. сторони виклали п. 1 предмету договору в наступній редакції: "Споживач здає, а виконавець приймає на експлуатаційно-технічне обслуговування за актом приймання-передачі (додаток № 1А) такі засоби і споруди зв'язку кабелі: ТЗБ 7х4х1,2 ТЗБ 4х4х1,2, ТЗГ 12х4х1,2, згідно з паспортом (додаток № 2А) та необхідною для обслуговування нормативно-технічною документацією. Також замінено додатки № 1, № 2, № 3, № 4 до договору № 358/8 від 01.04.2003р. додатками № 1А, № 2А, № 3Б, № 4А. Всі посилання в тексті договору на додатки № 1, № 2, № 3, № 4 замінити посиланнями на додатки № 1А, № 2А, № 3Б, № 4А відповідно.

У додатку № 3Б до договору № 358/8 від 01.074.2003р. зазначено, що вартість експлуатаційно-технічного обслуговування лінійних і станційних споруд за 1 км за місяць становить за кабель ТЗБ 7х4х1,2 - 36,50 грн., ТЗБ 4х4х1,2 - 34,39 грн., ТЗГ 12х4х1,2 - 38,32 грн.

На підтвердження виконання умов договору № 358/8 від 01.04.2003р. та додаткових угод до нього позивачем надані рахунки № 838403/12-2154 від 31.08.2012р.; № 838403/12-2549 від 30.09.2012р.; № 838403/12-2767 від 31.10.2012р.; № 838403/12-3044 від 30.11.2012р.; № 838403/12-3497 від 31.12.2012р. з описами вкладень на відправку рекомендованої письмової кореспонденції у підтвердження направлення виставлених рахунків відповідачу.

Таким чином, у період з серпня 2012 року по грудень 2012 року позивачем було надано відповідачу послуги на загальну суму 7422,55 грн.

Відповідачем договірні зобов'язання з оплати за надані послуги в період з серпня 2012 року по грудень 2012 року не виконі, в зв'язку з чим утворилась заборгованість у сумі 7422,55 грн., що підтверджується розрахунком позивача (а.с. 32).

В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань, позивач 14.12.2012р. був змушений звернутися до споживача з претензією за вих. № 545/06 про сплату заборгованості, яку останнім залишено без задоволення (а.с. 36-37).

Станом на день звернення позивача з позовом до суду, сума заборгованості відповідача перед позивачем за основним боргом становить 7422,55 грн.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію, тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до приписів частини 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Доказів погашення заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 7422,55 грн. відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 7422,55 грн. є доведеними і обґрунтованими.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних, ст. 625 ЦК України допускає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора. Індекс інфляції, застосований у розрахунку відповідача, відповідає таким даним.

В разі, якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею.

Право нарахування пені сторони узгодили в п. 3.5 договору, при невиконанні пункту 2.1.2 (в разі затримки оплати) споживач сплачує пеню за кожну добу затримки, яка обчислюється від вартості неоплачуваних послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Доказів сплати нарахованих сум пені, інфляційних втрат та 3% річних, відповідачем суду не надано.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 68,94 грн., інфляційних втрат у розмірі 13,36 грн. та 3% річних у розмірі 27,50 грн. підлягають задоволенню, оскільки вони погоджені в установленому законом порядку.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Розглянувши клопотання відповідача (вх. № 2770) про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Херсонській області, вислухавши думку позивача, який заперечував проти його задоволення, визнав його таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.

В даному випадку з поданого клопотання та з матеріалів справи не вбачається підстав для висновку про те, що рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки Головного управління Державної казначейської служби України в Херсонській області по відношенню до будь-якої зі сторін у даній справі. Та обставина, що Головне управління Державної казначейської служби України в Херсонській області здійснює розрахунково-касове обслуговування військової частини А1836, не утворює необхідності її участі саме у цій справі.

За таких обставин суд, приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про залучення до участі у справі третьої особи.

Суд звертає увагу, що в порушення вимог ухвали суду від 20 лютого 2013 року клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи подане відповідачем не за три дні до дати судового засідання, що може свідчити про зловживання відповідачем своїми процесуальними правами.

Крім того, суд вважає, що право позивача не повинно завдавати шкоди інтересам інших військовослужбовців, а тому стягнення зазначених сум необхідно провести відповідно до вимог абз. 3 п.п. 1 п. 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України з видатків військової частини, які статтею 55 Бюджетного кодексу України не визначені як захищені.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в сумі 1720,50 грн. відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представникам сторін про дату складення повного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Військової частини А 1836 (73036, м. Херсон, вул. Пестеля, 1, код ЄДРПОУ - 07738045) на користь публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ПАТ "Укртелеком" (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 3, код ЄДРПОУ - 16479714) суму основного боргу у розмірі 7422,55 грн., суму пені у розмірі 68,94 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 13,36 грн., суму 3% річних у розмірі 27,50 грн. та 1720,50 грн. судового збору.

3. Стягнення зазначених сум здійснити з видатків відповідача, які статтею 55 Бюджетного кодексу України не визначені як захищені.

Повне рішення складено 07.03.2013 р.

Суддя С.В. Нікітенко