Рішення № 29806722, 07.03.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2013 року Справа № 925/165/13-г

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М., з секретарем Волна С.В. за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гюнсел" до товариства з обмеженою відповідальністю "Спецторг Трак" про стягнення 47 372,84 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача боргу за надані послуги перевезення багажу (вантажу) в сумі 47 372,84 грн. з яких: 45 247,20 грн. основного боргу, 354,24 грн. 3% річних, 1 771,40 грн. пені на підставі договору про надання послуг перевезення багажу (вантажу) від 02 листопада 2009 року, укладеного між сторонами. В останнє засідання представник позивача направив клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, свого представника в жодне судове засідання не направив, заперечень проти позову суду не надав.

Суд вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності представника відповідача за наявними в справі документами згідно ст. 75 ГПК України. Клопотань про відкладення розгляду справи суду не подано.

Дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з наступного:

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З матеріалів справи вбачається наступне:

02 листопада 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Гюнсел" (далі - Виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Спецторг Трак" (далі - Замовник) було укладено договір (далі - Договір, а.с. 11-012) про надання послуг перевезення багажу (вантажу), у відповідності до якого відповідач (Замовник) доручає, а позивач (Виконавець) приймає на себе обов'язок по доставці вантажу (далі - Послуги), а Замовник бере на себе зобов'язання сплатити встановлену Виконавцем плату за надані послуги.

Укладений сторонами договір відповідає положенням чинного законодавства, зокрема ст. 901,902 ЦК України, у відповідності до яких за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Виконавець повинен надати послугу особисто.

За умовами договору від 02.11.2009 року між сторонами, послуги перевезення надаються позивачем у відповідності до правил, викладених у додатку № 1 до договору. Розділом 2 договору передбачено, що позивач обслуговує доставку вантажу замовника-відповідача по маршруту, який вказується у деклараціях. Вантаж передається отримувачу вантажу, якого вказано у декларації. Декларацію оформляє замовник при відправці вантажу, декларує його вартість, знайомиться із умовами доставки вантажу.

За змістом розділу 3 договору, розцінки по доставці вантажу встановлює виконавець самостійно, розрахунок за надані послуги відповідач повинен проводити не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним. Для узгодження розрахунків сторони складають акти виконаних робіт.

Розділом 6 договору сторонами спеціально обумовлено, що після закінчення терміну дії договору 31.10.2010 року дія договору автоматично продовжується щоразу на рік, якщо за місяць до закінчення дії договору жодна із сторін не заявить про припинення його дії.

Позивач доводить, що він на користь відповідача надав послуги з перевезення вантажів на загальну суму 45 247,20 грн., що підтверджується актом № ОУ-0003049 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за червень 2012 р. на суму 787,20 грн. (а.с. 15), актом № ОУ-0001295 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за травень 2012 р. на суму 22 881,60 грн. (а.с. 16), актом № ОУ-0001066 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за квітень на суму 21 578,40 грн. (а.с. 17).

Із вказаних актів відповідачем не підписано акт від 30.06.2012 року на суму 787,20 грн. (а.с. 15), однак для підтвердження наданих відповідачу послуг за червень 2012 року позивач направив суду копії декларацій про перевезення вантажу на замовлення відповідача по справі.

Заперечень проти неотримання послуг перевезення у квітні-червні 2012 року відповідач суду не надав, саме по собі формальне не підписання відповідачем акту здачі-прийняття робіт за червень 2012 року не є підставою для неоплати цих послуг.

Доказів про існування спору між сторонами з приводу якості наданих послуг у справі немає, послуги перевезення позивачем належним чином надавалися та приймалися відповідачем.

Відповідач не направив суду заперечень проти позову із доказами, які б звільняли його від виконання зобов'язання по оплаті отриманих послуг.

З доводів представника позивача вбачається, що відповідач не провів розрахунок за вказаними трьома актами здачі-прийняття робіт за квітень-червень 2012 року і борг становить 45 247,20 грн., що і спричинило виникнення спору.

У відповідності до п. 3.2 Договору відповідач (Замовник) оплачує послуги позивача (Виконавця) шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.

Зобов’язання, у відповідності зі ст. 526 Цивільного Кодексу України та ст. 193 Господарського Кодексу України, повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Строк виконання зобов'язання по оплаті наданих послуг за квітень-червень 2012 року по Договору вже є таким, що настав, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 45 247,20 грн. основного боргу.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1 771,40 грн. і 3% річних в сумі 354,24 грн. за прострочення проведення відповідачем розрахунків за послуги перевезення.

Дані вимоги підлягають до задоволення, виходячи з такого:

У відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до положень ст. 1,3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до п. 4.2. Договору Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на момент оплати від суми, що підлягає перерахуванню за кожен день прострочення платежу.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 1 771,40 грн. за період з 11.05.2012 року по 30.08.2012 року.

Розрахунок пені у позовній заяві зроблено вірно та у відповідності до умов договору між сторонами і обставин справи.

Доказів сплати пені у справі немає, строк виконання даного зобов'язання є таким, що настав, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 1 771,40 грн. пені.

У відповідності до ст. 625 ЦК України, у випадку прострочення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора повинен сплатити інфляційні втрати на суму боргу та 3% річних із простроченої суми, якщо більший розмір процентів не встановлено договором.

Оскільки така відповідальність за невиконання грошового зобов'язання встановлена законом, то не має значення, чи передбачена вона умовами договору між сторонами.

За розрахунками позивача, загальна сума трьох процентів річних за прострочення розрахунків за кожним актом в цілому складає 354,24 грн. за період з 11.05.2012 року по 30.08.2012 року.

Розрахунок процентів річних позивачем зроблено вірно та у відповідності до умов договору і обставин справи.

Доказів проведення розрахунку за процентами річних відповідач суду не надав, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 354,24 грн. процентів річних.

Заперечень проти доводів та розрахунків позивача відповідач суду не надав, доказів проведення розрахунку із позивачем суду не направив. Строки виконання всіх зобов'язань є такими що настали, доказів про обставини, які б звільняли відповідача від виконання зобов'язань перед позивачем у справу не надано.

На підставі викладеного, з відповідача на користь позивача слід стягнути 47 372,84 грн. з яких: 45 247,20 грн. основного боргу, 354,24 грн. 3% річних, 1 771,40 грн. пені на підставі договору про надання послуг перевезення багажу (вантажу) від 02 листопада 2009 року.

На підставі статті 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню в повній сумі сплачений судовий збір у розмірі 1 609,50 грн. Керуючись статтями 49, 82, 84 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства обмеженою відповідальністю "Спецторг Трак", м. Черкаси, вул. Смілянська, 163, код ЄДРПОУ 36701364 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Гюнсел", м. Київ, вул. Бубнова, 15, код ЄДРПОУ 25292096 ---- 45 247,20 грн. основного боргу за послуги перевезення, 354,24 грн. 3% річних, 1 771,40 грн. пені на підставі договору про надання послуг перевезення багажу (вантажу) від 02 листопада 2009 року та 1 609,50 грн. судового збору.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів.

Суддя Н.М. Спаських