Вирок № 29802063, 07.03.2013, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа№ 712/17305/12

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.03.2013 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатськоі області в складі головуючого - судді Фазикош О.В., при секретарі Рабош А.О., з участю прокурора Ярема В.П., захисника ОСОБА_1 у розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ст. ст. 307 ч.2, 317 ч.2 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, українця, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 307 ч.2 КК України,-

встановив:

Органом досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні злочинів передбачених ст. ст. 307 ч.2, 317 ч.2 КК України та ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні злочину передбаченого ст. 307 ч.2 КК України.

Згідно пред'явленого обвинувачення, ОСОБА_2, приблизно в червні 2012 року, при невстановленому слідством часі, знаходячись біля недіючої будівлі колишнього цегляного заводу, розташованого по вулиці Минайська, 16 в м.Ужгород, умисно, повторно, з метою збуту придбав (знайшов) особливо небезпечний наркотичний засіб марихуану, вагою 10, 5908 гр., та 20 таблеток медичного препарату «Седалгін», які він переніс до себе додому у квартиру АДРЕСА_1.

В подальшому продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_2, 3 липня 2012 року, в період з 11 по 12 годину, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3, знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, умисно, незаконно, повторно, з метою збуту виготовили з вище вказаної кількості медичного препарату «Седалгін» 8 мл. наркотичного засобу- «кодеїн», з яких він разом з ОСОБА_3 вжили шляхом введення інєкції в руки по 2 мл. кожен, а решту 3,9 мл. кодеїну (загальна масса кодеїну в перерахунку на суху речовину складає 0,2959 гр.) та 10,5908 гр. марихуани, умисно, незаконно, з метою збуту зберігали за місцем проживання ОСОБА_2 у вище вказаній квартирі до моменту їх виявлення та вилучення працівниками міліції о 18 годині 3 липня 2012 року під час проведення санкціонованого обшуку.

Крім того, 3 липня 2012 року, приблизно о 11 годині 40 хв., ОСОБА_2, маючи на меті створення сприятливих умов для виготовлення та вживання наркотичного засобу -„кодеїну", діючи шляхом проведення заборонених операцій в сфері обігу наркотичних засобів і добре їх усвідомлюючи, умисно, повторно, надав безоплатно наркозалежному ОСОБА_3 кімнату належної йому на праві власності квартири АДРЕСА_1 для незаконного виготовлення та вживання останнім шляхом внутрівенної ін"єкції 2 мл. наркотичного засобу-кодеїну.

Органом досудового слідства дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 2 ст. 307 КК України, як - незаконне виготовлення, придбання, зберігання наркотичних засобів з метою збуту, вчинені повторно, за попередньою змовою осіб, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.ст. 309 та 317 КК України та за ч. 2 ст. 317 КК України, як - надання приміщення для незаконного виготовлення та вживання наркотичних засобів, вчинене повторно.

Також, згідно пред'явленого обвинувачення ОСОБА_3, 03 липня 2012 року, в період з 11 по 12 годину, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2, знаходячись за місцем проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, умисно, незаконно, з метою збуту виготовили з 20 таблеток медичного препарату «Седалгін» 8 мл. наркотичного засобу- «кодеїн», з яких він разом з ОСОБА_2 вжили шляхом введення інєкції в руки по 2 мл. кожен, а решту 3,9 мл. кодеїну (загальна масса кодеїну в перерахунку на суху речовину складає 0,2959 гр.) та 10,5908 гр. марихуни, умисно, незаконно, з метою збуту зберігали за місцем проживання ОСОБА_2 у вище вказаній квартирі до моменту їх виявлення та вилучення працівниками міліції о 18 годині 3 липня 2012 року під час проведення санкціонованого обшуку.

Органом досудового слідства дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 2 ст. 307 КК України, як - незаконне виготовлення, придбання, зберігання наркотичних засобів з метою збуту, за попередньою змовою осіб.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 в інкримінованому йому злочинах, передбачених ст. ст. 307 ч.2, 317 ч.2 КК України, свою вину визнав частково, та показав, що дійсно в червні 2012 року, через своїх спільних знайомих, кого саме не пригадує, він познайомився з ОСОБА_3, і в ході їх знайомства він від того дізнався про те, що йому не має де жити, і враховуючи те, що він мешкає один, він запропонував ОСОБА_3 тимчасово жити у нього, та що той не став заперечувати.

Десь 25 червня 2012 року, він повертаючись додому біля приміщення колишнього цегляного заводу, який знаходився неподалік його помешкання, по вулиці Минайська в м. Ужгород, він знайшов поліетиленовий пакет чорного кольору. Побачивши пакет він відкрив його і побачив, що там знаходяться: прозора пластикова пляшка, об'ємом 0,5 літра з бензином, в маленькій баночці була кислота соляна, повна пачка соди, таблетки „Седалгін" біля 2-х упаковок, кількістю 20 шт., а також паперовий згорток- частина газети, назви її назвати не може, оскільки не пригадує. Розгорнувши згорток він побачив подрібнену речовину рослинного походження зеленого кольору з характерним запасом марихуани. Оскільки він систематично вживає наркотичні засоби, він знав як приготувати з цих інгредієнтів наркотичний засіб, тому він забрав цей пакет і поніс його додому. Вдома він заховав його в кімнаті квартири, де він лежав до 29.06.2012 року.

Ввечері 29.06.2012 року під час розмови з ОСОБА_3 він запитав того чи вживає він наркотики і які. ОСОБА_3 сказав, що колись вживав, але оскільки вони коштують дорого, тому на даний час не в змозі купити їх. Тоді він розповів ОСОБА_3 проте, що недавно знайшов пакет, в якому було 2 пачки «Седалгіну», з яких можна виготовити непоганий „дурман", але для цього ще треба купити йод, сірники, бензин, але на даний час не має достатньо грошей. Тоді ОСОБА_3 повідомив, що гроші будить в понеділок і тоді вони зможуть купити все необхідне, щоб зробити „дурман". 03.07. 2012 року, приблизно о 11 годині, ОСОБА_3 сказав, що у нього є достатня сума грошей, яка саме той не називав, щоб придбати все необхідне для виготовлення „дурману". Він сказав, щоб ОСОБА_3 пішов у купив все необхідне, на що ОСОБА_3 заперечив, посилаючись на те, що він (ОСОБА_3) дає гроші, а інгредієнти хай купує він. Тоді він йому відповів, що оскільки квартира його та посуд, який він заздалегідь приготовив теж його, тому йому треба піти та купити все необхідне для виготовлення „дурману". Після цього ОСОБА_3 пішов і десь придбав все необхідне. На кухні належної йому квартири вони вдвох почали готувати „дурман", а саме: він перелив придбаний ОСОБА_3 йод в окрему скляну банку об"ємом 0,5 літра, після чого додав туди води, в результаті змішування води та йоду, йод осів на дно банки. Після того як йод осів, він вилив воду і таким чином в банці залишився йод. Після того осівший йод вони висипали на папір, видалили залишки води і в результаті чого вийшла порошкоподібна суміш. Після чого до вказаної суміші замість фосфору вони додали сірку з сірників, а також таблетки „Седалгін". Отримавши всі необхідні складові вони їх змішали шляхом рівномірного розтирання і таким чином вийшла суміш згаданих інгредієнтів і в подальшому з метою отримання кінцевого результату вказану суміш розігріли, до тих пір поки вона не набула рідкої маси і після того, коли в результаті відповідної реакції та кипіння згадані інгредієнти набули рідкої маси. Коли ця рідка маса трохи остигла вони, приблизно о 12 годині, ввели її у вену по 2 мл., він у розташовану на згибі лівої руки, після чого залишився відповідний слід, а ОСОБА_3- у праву руку в області долоні, на тильній її стороні, від чого також залишився відповідний слід. Враховуючи, що у них залишилося біля 5 мл. „дурману" вони вирішили виготовлену нами речовину розділити у два заздалегідь приготовлених медичних шприца, в таким чином вийшло два шприца, в яких знаходилося по 2,5 мл. „наркотичного дурману".

Біля 17.45 год., до нього додому прийшов його товариш ОСОБА_4, через деякий час, точної часу назвати не може, який хотів йому запропонувати роботу, яку саме той не встиг розповісти.

Через деякий час прийшов знайомий ОСОБА_3 - ОСОБА_5. З якою метою він прийшов до ОСОБА_3 йому не відомо, оскільки їх розмови він не чув. Десь біля 17.55 год. він почув стукіт у двері, на його запитання: "хто там?", він почув „міліція". Він їх впустив у квартиру. Слідчий пред'явив йому постанову суду про проведення в його квартирі обшуку. Ознайомившись з постановою, він зробив відповідну відмітку на постанові. Слідчий запитав його чи є у квартирі заборонені законом речі та предмети, на що він відповів, що не має, тоді працівники міліції в присутності нього, понятих та ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_5 почали обшук. В ході обшуку були виявлені використані ними медичні шприци, зі слідами „дурману", які вони заховали під ліжко у вітальній кімнаті, та знайдений згорток паперу, який був захований у кімнаті, яка знаходиться по ліву сторону від вхідних дверей. Згорток знаходився на матраці під одягом. Його заховати вони не встигли. Марихуану вони не використовували, тому яку кількість він знайшов така і залишилася в згортку. Вони використали лише найдений ним „Седалгін".

Наміру збувати „дурман" чи марихуану він не мав. Залишок дурману він разом з ОСОБА_3 мали намір вжити на наступний день.

Він надав ОСОБА_3 належну йому квартиру для вживання наркотику лише того дня.

Для виготовлення „дурману" вони використовували металеву миску, яку він викинув у смітник напроти будинку, скляну банку, об'ємом 0,5 мл., невелику скляну банку з сірою гумовою кришкою з-під „Пеніциліну", в якій змішували інгредієнти.

Вони використали 20 таблеток „Седалгіну" та виготовили 8 мл. „дурману"- 4 мл. вжили відразу, решта 4 розділили у два шприца.

Для виготовлення „дурману" використовували шприц, об'ємом 10 мл., який викинули у сміття, 2 шприца, обємом 2 мл. використали, для того щоб вжити наркотик і два шприца, об'ємом 2 мл., використали для зберігання залишків.

Пояснив також, що близько о 17.30 год., до нього додому прийшов його товариш ОСОБА_7, який не міг застати його спільно з ОСОБА_3, при виготовленні „дурману", оскільки вони вже виготовили такий біля обіду цього ж дня. Він не запропонував ОСОБА_7 вжити „дурман" з ними, а навпаки ОСОБА_8, коли прийшов до нього додому, просив йому дати можливість вжити „дурман", але ОСОБА_2 відмовився, мотивуючи це тим, що у нього вже закінчились наркотичні засоби. Наміру збувати кодеїн та марихуану він не мав. Їх мав намір використати для власного вживання.

Допитаний в якості підсудного ОСОБА_3 в інкримінованому йому злочині, передбаченому ст. 307 ч.2 КК України, свою вину визнав частково, та показав, що приблизно у червні 2012 року через своїх товаришів, кого саме на даний час не пригадує він познайомився з ОСОБА_2, в ході їх знайомства він розповів ОСОБА_2 про те, що він не має тимчасово де проживати, що ОСОБА_2 запропонував пожити у нього, оскільки той живе самостійно, на що він погодився.

Приблизно 29.06.2012 року ввечері в ході розмови з ним ОСОБА_2 запитав у нього чи вживає якісь наркотичні засоби чи психотропні речовини, на що він відповів ОСОБА_2, у зв'язку з тим, що вони коштують дорого, то на даний час він їх не вживає, бо в нього на них не має грошей. Тоді ОСОБА_2 сказав йому про те, що він (ОСОБА_2) неподалік від озера, розташованого неподалік від цегляного заводу, розташованого неподалік від вулиці Минайська в м.Ужгород знайшов пакет, в якому знаходилися медичні шприци, кількість ОСОБА_2 не називав, одну упаковку „Седалгіну" (кількість 10 штук) та якусь „траву". Після чого він запропонував виготовити кустарним способом наркотичний засіб- „дурман", але необхідно купити спеціальні інгредієнти - йод, сірники, бензин. Він сказав, що на даний час не має достатньої кількості грошей для їх придбання.

Тоді він сказав, що у нього буде достатня кількість грошей у понеділок, оскільки йому мали повернути борг. В понеділок, точної дати назвати не може, він сказав ОСОБА_2, що має достатню кількість грошей - це 50 грн. і вони можуть виготовити наркотичний засіб. Він передав йому 50 грн. і ОСОБА_2 пішов купити все необхідне. Через хвилин 15 ОСОБА_2 повернувся. Це було близько 11 год. Після того вони пройшли на кухню і ОСОБА_2 в його присутності почав готовити „дурман". Йод перелив у банку, об'ємом 0,5 літра, після чого добавив туди води , в результаті змішування води та йоду, йод осів на дно банки. Після того як йод осів, ОСОБА_2 вилив воду і таким чином в банці залишився йод. Після того осівший йод він (ОСОБА_2) висипав на папір, видалив залишки води і в результаті чого вийшла порошкоподібна суміш. Після чого до вказаної суміші замість фосфору вони додали сірку з сірників, а також таблетки „Седалгін". Отримавши всі необхідні складові ОСОБА_2 змішав шляхом рівномірного розтирання і таким чином вийшла суміш згаданих інгредієнтів і в подальшому з метою отримання кінцевого результату вказану суміш розігріли, до тих пір поки вона не набула рідкої маси і після того, коли в результаті відповідної реакції та кипіння згадані інгредієнти набули рідкої маси. Коли ця рідка маса трохи остигла вони, приблизно о 12 годині, ввели її у вену по 2 мл., ОСОБА_2 у розташовану на згибі лівої руки, після чого залишився відповідний слід, а він - у праву руку в області долоні, на тильній її стороні, від чого також залишився відповідний слід. Він не пригадує, чи залишилася якась кількість „дурману".

Після цього, десь о 17 год. 30 хвилин, прийшов знайомий ОСОБА_2 „ОСОБА_7". Його всі називають „ОСОБА_7". Він застав їх на кухні, коли ОСОБА_2 готовив „дурман". Чи пропонував ОСОБА_2 „ОСОБА_7" вжити разом з ними „дурман" йому не відомо.

Через декілька хвилин після того як вони вжили наркотики, до квартири прийшов до ОСОБА_2 якийсь незнайомий йому чоловік. На скільки він зрозумів з їх розмови, той пропонував ОСОБА_2 роботу, яку саме не пригадує. Десь о 17 год. 45 хв. прийшов вже його знайомий ОСОБА_5, який запропонував йому роботу сторожа та муляра. Вони не встигли договорити, оскільки десь о 17 год. 55 хв. почули стук у двері, на запитання: „хто там ?" ми почули „міліція". ОСОБА_2 відкрив двері. Після того як працівники міліції зайшли у приміщення квартири слідчий пред'явив ОСОБА_2 постанову про проведення обшуку, в ході якого вони виявили медичні шприци, пластикову пляшку з під „Живчика" з содою, її ОСОБА_2 використовував як реактив при виготовленні наркотика. Чи використовував речовину для „пайки" не пригадує. Медичні шприци, різного об'єму. А також на ліжку під речами речовину рослинного походження зеленого кольору, візуально схожу на марихуану.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_4 показав, що 03.07.2012 року, біля 17 год. 45 хв. він прийшов до свого знайомого ОСОБА_2 для того щоб запропонувати йому роботу на будівництві. В той час там знаходилося чотири чоловіка: ОСОБА_9, ОСОБА_3, як прізвище не знає, ОСОБА_6 та ОСОБА_5. Всі вони сиділи у кімнаті та розмовляли. Він сказав ОСОБА_9, що є робота, тоді той попросив почекати, щоб він одягнувся. Біля 17.55 год., вони почули стук у двері, на питання: „хто там?" вони почули „міліція". Через декілька хвилин ОСОБА_2 відкрив двері. Слідчий представив ОСОБА_2 постанову про проведення обшуку, на якій останній розписався. Після чого почався обшук і працівники міліції знайшли два медичні шприци з якоюсь бурою речовини. Коли слідчий запитав, що це речовина ОСОБА_2 сказав, що не знає. На ліжку під речами працівники міліції найшли також згорток з газети, назви її назвати не може, у якій знаходилася подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору з різким запахом. Зі слів ОСОБА_2, ця речовина належить йому, але він про неї забув і не встиг її заховати.

Працівники міліції також знайшли ще шприци, де саме та в якій кількості зараз не пригадує. Все в присутності понятих було упаковано у спец.пакети.

Йому факти надання ОСОБА_2 приміщення належної тому квартири для вживання сторонніми особами не відомі, оскільки він рідко до нього заходить додому. Вони, як правило, зустрічаються на вулиці.

Допитаний по обставинам справи в якості свідка ОСОБА_5 показав, що наркотичні засоби він на даний час не вживає. 03 липня 2012 року, близько 17 год. 45 хв., він прийшов додому до свого знайомого ОСОБА_2, оскільки він знав, що ОСОБА_3 знімає у нього кімнату. ОСОБА_3 він знає давно. Він зайшов до них, бо хотів запропонувати їм роботу підсобниками в ресторані „Таверна". В квартирі окрім ОСОБА_2 та ОСОБА_3 знаходилося ще двоє чоловіків, як він пізніше дізнався ОСОБА_6 та ОСОБА_4.

В кімнаті почав розмовляти з ОСОБА_3 про роботу. Чи ще хтось знаходився в той момент в кімнаті пригадати не може. Через декілька хвилин після його приходу, почувся стукіт в двері. ОСОБА_2 запитав: „хто там?", на що хтось сказав, що міліція. Спочатку ОСОБА_2 не хотів відкривати, але потім все ж відкрив. Слідчий пред'явив ОСОБА_2 постанову про проведення обшуку, після чого ОСОБА_2 на ній поставив відповідну відмітку. Після чого працівники міліції в присутності понятих почали обшук. В кімнаті, яка знаходиться по ліву сторону від вхідних дверей на ліжку працівники міліції під речами працівники міліції знайшли згорток газети, в якій знаходилася подрібнена речовина зеленого кольору з вигляду схожа на марихуану. В іншій кімнаті, у вітальній, під ліжком працівники міліції виявили два медичних шприца з якоюсь бурою речовиною. Обєм медичних шприців та речовини у них назвати не може, не звертав на це уваги. На скільки я пригадує, на кухні квартири знайшли це декілька медичних шприців зі слідами якої речовини., якої саме йому не відомо. Також на кухні знайшли пластикову пляшку з якоюсь білою речовиною. Всі ці речі були упаковані у спец.пакети, на яких поняті та слідчий розписалися.

Він здогадувався, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вживають наркотики. Проте, чи ОСОБА_2 надав належну йому квартиру для вживання наркотичних заходів іншим особам йому не відомо.

Допитаний по обставинам справи в якості свідка ОСОБА_10 показав, що 3 липня 2012 року, приблизно о 18 годині, він був запрошений працівниками УБОЗ УМВС України в Закарпатській області в якості понятого для проведення санкціонованого обшуку в квартирі АДРЕСА_1.

Зайшовши у приміщення квартири, він відчув різкий та неприємний запах. У приміщенні квартири знаходилося п'ятеро чоловіків, у яких був схвильований вигляд. Слідчий пояснив власникові квартири, який представився ОСОБА_2, що суддею Ужгородського міськрайонного суду винесена постанова про проведення в його помешканні обшуку. Після чого слідчий надав ОСОБА_2 її для ознайомлення. Ознайомившись, ОСОБА_2 поставив відповідну відмітку на постанові. Надалі слідчий ознайомив його та ще одного чоловіка, якого було запрошено в якості понятого з правами, після чого слідчий запитав власника квартири чи має він за поборені предмети та речі, що останній заперечив.

Після того було розпочато обшук, в ході якого було виявлено та вилучено: на полиці серванту, розташованого у коридорі чотири медичні шприци : два- об"ємом 5 мл., один- 2 мл. та один-2,5 мл., в яких містилися сліди якоїсь бурої речовини.

В ході подальшого проведення обшуку у приміщенні кухні у шафі на верхній полиці знаходилася пластмасова баночка з написом „кислота", в якій містилася прозора речовина. В газовій плиті працівники міліції також найшли дволітрову пластикову пляшку з написом „Газована вода „Живчик", в якій містилася порошкоподібна речовина білого кольору, а також якась речовина брудного кольору.

У вітальній кімнаті під диваном, який знаходиться біля вікна було виявлено та вилучено чотири медичних шприца, в яких містилися залишки якоїсь речовини.

Надалі в тій же кімнаті під диваном, який знаходився з лівого боку від виходу працівники міліції знайшли два медичні шприци, об"ємом 2,5 мл., які були заповнені рідиною світло-червоного кольору. На запитання слідчого, що за речовина міститься у даних шприцах ОСОБА_2 пояснив, що це „дурман", який вони виготовили разом з ОСОБА_11 незадовго до приходу працівників міліції. Частину „дурману" ввели внутрівенно. Також поряд з медичними шприцами знаходилася прозора пляшка з гумовою кришкою сірого кольору, у якій були встромлені дві голки з медичних шприців.

Всі виявлені та вилучені речі слідчим були поміщені у спеціальні пакети, на яких він та вони, як поняті, розписалися. Надалі його, власника квартири, іншого понятого та працівників міліції було ознайомлено з протоколом обшуку.

З боку працівників міліції ні фізичний чи психологічний тиск ні на нього, ні на інших не здійснювався.

Аналогічні покази в судовому засіданні дав свідок ОСОБА_12.

Допитаний по обставинам справи в якості свідка ОСОБА_13 показав, що в червні 2012 року до УБОЗ УМВС України в Закарпатській області надійшло з військової прокуратури Ужгородського гарнізону доручення за № 1636 від 21.06.2012 року на проведення в інтересах кримінального судочинства по кримінальній справі №22122080005, порушеній стосовно військовослужбовця Чопського прикордонного загону капітана міліції ОСОБА_14 оперативно-розшукових заходів, спрямованих на викриття злочинної діяльності, яка вчиняється ОСОБА_2, мешканцем АДРЕСА_1 щодо незаконного зберігання, виготовлення та збуту наркотичних засобів.

В результаті вжитих оперативно-розшукових заходів було встановлено, що ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою з неодноразово судимим наркозалежним ОСОБА_3, в приміщенні квартири АДРЕСА_1 незаконно виготовляють наркотичний засіб-кодеїн з метою подальшого збуту.

Про результати оперативно-розшукової діяльності було інформовано слідчого військової прокуратури, яким 18 червня 2012 року до Ужгородського міськрайонного суду внесено подання про проведення по місцю проживання ОСОБА_2 санкціонованого обшуку, яке того ж для суддею задоволено.

3 липня 2012 року з метою виконання постанови суду та припинення подальшої злочинної діяльності було прийняте рішення про проведення санкціонованого обшуку по місцю проживання ОСОБА_2. З цією метою він, оперуповноважений відділу УБОЗ УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_15 та старший слідчий в особливо важливих справах відділу СУ УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_16 та запрошені поняті підійшли до квартири АДРЕСА_1. Він постукав у двері і почув запитання „хто там?". Він відповів „міліція". Десь хвилин через п"ять йому відкрив двері власник квартири -ОСОБА_2. Вони пройшли до квартири. В коридорі відчував різкий запах. В квартирі окрім ОСОБА_2 знаходилося ще четверо чоловік. Слідчий надав для ознайомлення ОСОБА_2 постанову про проведення обшуку, з якою ОСОБА_2 ознайомився та поставив відповідну відмітку. Надалі слідчий роз"яснив понятим їх права, про що вони поставили відповідні відмітки у протоколі. Надалі слідчий запитав у ОСОБА_2 чи заборонені у квартирі речі, предмети, на що останній сказав, що заборонених речей не має.

Після того слідчий запропонував представитися присутнім. Ними виявилися - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6. Їм було запропоновано добровільно видати речі, які знаходяться при них. Жодних речей при них не знаходилось.

Надалі слідчим повторно було запропоновано видати заборонені речі та предмети, на що ОСОБА_2 заявив, що заборонених предметів не має.

Надалі вони приступили до обшуку, в ході якого було виявлено та вилучено медичні шприци різного об"єму зі слідами речовини, два медичні шприца, об"ємом 2,0 та 2,5 мл., з бурою речовиною, прозору пластикову пляшка, зі слів ОСОБА_3 в ній міститься сода, пляшку з записом „кислота" з прозорою рідиною, прозору скляну пляшка зі слідами речовини. На запитання слідчого що за речовина міститься у шприцах, ОСОБА_2 повідомив, що в них міститься „дурман", який вони недавно спільно з ОСОБА_3 виготовили з таблеток „Седалгін" для того щоб вжити його шляхом ін"єкції. Соду та кислоту використовували для виготовлення „дурману" (кодеїну).

Окрім того, в кімнаті під речами на ліжку вони виявили згорток газети, в якій знаходилася подрібнена речовина рослинного походження з різким запахом. ОСОБА_2 сказав, що це марихуана. Він забув про неї і не встиг її заховати. Всі виявлені речі були упаковані у спец.пакети, про що були зроблені відповідні відмітки.

Під час дачі пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтвердили факт незаконного зберігання, виготовлення за попередньою змовою наркотичного засобу -„кодеїну".

Ні під час обшуку, ні під час отримання пояснень ні психологічний, ні фізичний тиск не здійснювався.

Допитана в якості свідка ОСОБА_17, пояснила, що працюючи старшим слідчим в особливо важливих справах відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених членами організованих груп і злочинних організацій СУ УМВС України в Закарпатській області розслідувала на досудовому слідстві вказану кримінальну справу. Пояснила що під час розслідування кримінальної справи всі покази та пояснення підсудні та свідкі надавали добровільно ні психологічний, ні фізичний тиск не здійснювався.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_6 показав, що 3 липня 2012 року, біля 17 год. 30 хв., він прийшов до свого знайомого ОСОБА_2 в гості. Зайшовши в квартиру він відчув різкий запах і пішов на кухню. В той час ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не готували „дурман", однак по різкому запаху він зрозумів, що можливо у них залишилось якась кількість «дурману». Як саме готували він не бачив. Він запитав у ОСОБА_2 чи не залишилось ще «дурману», однак він відмовився, посилаючись на те, що у нього вже не залишилось і він більше у ОСОБА_2 не запитував.

Десь о 17 год. 15 хв. до ОСОБА_2 прийшов ОСОБА_4 На скільки він пригадує, ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_2 якусь роботу. Через хвилин двадцять до ОСОБА_18 прийшов ОСОБА_5, з яким підтримує дружні стосунки. Він не пригадує, чи ОСОБА_3 або ОСОБА_2 пропонували ОСОБА_4 та ОСОБА_5 „дурман".

Біля 17 год. 55 хв. вони почули стук у двері, на запитання „хто там?" вони почули відповідь „міліція". Через декілька хвилин ОСОБА_2 відкрив двері. Слідчий представив ОСОБА_2 постанову про проведення обшуку, на якій останній розписався. Після чого почався обшук і працівники міліції знайшли два медичні шприци з якоюсь бурою речовиною. Коли слідчий запитав, що це за речовина ОСОБА_2 сказав, що це „дурман", який вони зробили з ОСОБА_3 На ліжку під речами працівники міліції найшли також згорток з газети, назви її назвати не може, в якій знаходилася подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору з різким запахом. Зі слів ОСОБА_2, ця речовина належить йому, але він про неї забув і не встиг її заховати.

Працівники міліції також знайшли ще шприци, де саме та в якій кількості зараз не пригадує. Все в присутності понятих було упаковано в спец.пакети. Йому факти надання ОСОБА_2 приміщення належної йому квартири для вживання сторонніми особами не відомі, оскільки він рідко до нього заходить додому.

Досудовим слідством ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, як - незаконне виготовлення, придбання, зберігання наркотичних засобів з метою збуту, вчинені повторно, за попередньою змовою осіб, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.ст. 309 та 317 КК України та ОСОБА_3 пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, як - незаконне виготовлення, придбання, зберігання наркотичних засобів з метою збуту, за попередньою змовою осіб

Відповідно до роз'яснень, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 26 квітня 2002 року "Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів" під незаконним збутом психотропних речовин потрібно розуміти будь-які оплатні чи безоплатні форми їх реалізації. Під схилянням до вживання психотропних речовин потрібно розуміти будь-які ненасильницькі дії, спрямовані на збудження в іншої особи бажання вжити цю речовину (пропозицію, умовляння, пораду, переконування тощо). Відповідальність за даний злочин настає незалежно від наслідків схиляння, тобто від того, вжила інша особа психотропну речовину чи відмовилася це робити. Якщо особа, яка схиляла когось до вживання психотропних речовин, збувала ці засоби, її дії належить кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст. 315 КК України і відповідною частиною ст. 307 КК України.

Частиною 3 статті 62 Конституції України встановлено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Такі ж положення містяться у ч. 2 ст. 327 КПК Українии та п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01 листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», згідно яких обвинувачення не може грунтуватися на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом. Що відповідає ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка в практиці розгляду справа Європейським судом з прав людини, зокрема у справі «Атлан протии Сполученого Королівства» від 05 листопада 2002 року була розтлумачена в такому сенсі, що право на справедливий суд включає «також якість доказів, те чи викликають обставини, за яких вони були отримані, сумніви щодо їхньої достовірності або точності».

Проаналізувавши докази обвинувачення у їх сукупності, суд дійшов висновку, що на їх підставі неможливо беззаперечно встановити вину підсудних у вчиненні незаконного збуту наркотичних засобів.

В процесі судового слідства не знайшло свого підтвердження того, що в діях ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вбачається такі ознаки злочину, як незаконне виготовлення, придбання, зберігання наркотичних засобів з метою збуту за попередньою змовою осіб тобто злочину передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Вивчиши матеріали кримінальної справи, допитавши свідків суд приходить до висновку, що обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у скоєнні незаконного виготовлення, придбання, зберігання наркотичних засобів, саме з метою збуту грунтується лише на припущеннях і не підтверджується об'єктивними даними. Так, згідно показів ОСОБА_2 він не запропоновував ОСОБА_6 спробувати «дурман», вказані обставини підтвердив і сам свідок ОСОБА_6 - який сам просив дати йому наркотичні засоби. Інших доказів на доведення вказаної обставини досудовим слідством не здобуто. Підсудні же повністю заперечують факт збуту ОСОБА_6 наркотичного засобу в квартирі, пояснюючи свої покази на досудовому слідстві тим, що вони себе обмовили на прохання працівників міліції.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 р. N 5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», слід звернути увагу на недопустимість обвинувального ухилу при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного.

Оскільки стороною обвинувачення не доведено вчинення ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, його дії слід перекваліфікувати з ч. 2 ст. 307 КК України на ч. 2 ст. 309 КК України як незаконне виготовлення, придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинене повторно, за попередньою змовою осіб, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 317 КК України. А дії підсудного ОСОБА_3 слід перекваліфікувати з ч.2 ст. 307 КК України на ч.2 ст. 309 КК України, оскільки ним вчинено незаконне виготовлення, придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинене повторно, за попередньою змовою осіб.

Таким чином, суд приходить до висновку, що зібраними у справі доказами підтверджується, в діях ОСОБА_2 незаконне виготовлення, придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинене повторно, за попередньою змовою осіб, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 317 КК України, тобто вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.309 Кримінального кодексу України, а в діях ОСОБА_3 - незаконне виготовлення, придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинене повторно, за попередньою змовою осіб, тобто вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.309 Кримінального кодексу України..

Крім того, відповідно до п. 16 постанови пленуму Верховного суду України від 26.04.2002 року № 4 „Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, або прекурсорів" визначено, що організація такого місця полягає у вчиненні однією чи кількома особами дій, що фактично призвели до його створення або були на це спрямовані (підшукання приміщення, готування пристроїв для вживання, виробництва та виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин, залучення клієнтів і співучасників, розроблення конспіративних заходів тощо).

Під наданням приміщення для вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів потрібно розуміти забезпечення можливості одній чи декільком особам використати його в такий спосіб хоча б один раз.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_2 фактично залучив співучасника до вчинення злочину, а проживаючи в квартирі фактично надав свою квартиру для незаконного виготовлення та вживання наркотичних засобів, повторно.

Таким чином, суд приходить до висновку, що зібраними у справі доказами підтверджується, в діях ОСОБА_2 надання приміщення для незаконного виготовлення та вживання наркотичних засобів, вчинене повторно, та вважає, що органом досудового слідства вірно кваліфіковані його дії за ч.2 ст.317 Кримінального кодексу України.

Крім цього, вина підсудного ОСОБА_2 у скоєнні злочинів передбачених ч.2 ст.309 та ч.2 ст317 КК України та вина підсудного ОСОБА_3 у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст.309 КК України підтверджується, також іншими матеріалами зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні:

Ш Протоколом обшуку по місцю проживання ОСОБА_2 ( т.с.1 а.с. 29-43 )

Ш Протоколами медичного освідчення для встановлення факту сп"яніння, вживання алкоголя та стану сп"яніння №№ 486 та 487 від 4 липня 2012 року, якими визначено - у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стан сп"яніння внаслідок вживання наркотичних засобів, неускладений; (т.с.1 а.с. 60-61 )

Ш висновком експерта № 18/77 від 03.07.2012 року, яким встановлено, що речовина рослинного походження зеленого кольору, що надійшла на експертизу має ботанічні ознаки рослини коноплі, містить тетрагідроканабінол і є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено-канабісом. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину становить 10,2908 гр. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину, згідно висновку спеціаліста ОСОБА_20 № 18/104 від 06.07.21012 року становила 10.5908 гр. ; (т.с. 1 а.с. 103-116 )

Ш Висновком експерта № 18\78 від 09.08.2012 року, яким встановлено, що сліди рідини червоно-коричневого кольору у одноразових шприцах та сліди рідини блідо-жовтого кольору у одноразовому шприці є слідами наркотичного засобу, обіг якого обмежено-кодеїну. Встановити масу слідів кодеїну, у наданих на дослідження одноразових шприцах не можливо, у зв"язку з тим. що їх величина знаходиться за межею чутливості наявних відділі аналітичних ваг „АХІS" (точність до 0,0001 гр.) (т.с. 1 а.с. 117-128 )

Ш Висновком експерта № 18/80 від 08.08.2012 року, яким встановлено, що сліди речовини червоно-коричневого кольору у одноразових шприцах є слідами наркотичного засобу, обіг якого обмежено-кодеїну. Встановити масу слідів кодеїну, у наданих на дослідження одноразових шприцах не можливо, у зв"язку з тим. що їх величина знаходиться за межею чутливості наявних відділі аналітичних ваг „АХІS" (точність до 0,0001 гр.) (т.с. 1 а.с. 129-140);

Ш Висновком експерта № 18/79 від 09.08.2012 року, яким встановлено, що рідини оранжевого кольору, що надійшли на експертизу у двох одноразових шприцах містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено-кодеїн. Маса кодеїну в перерахунку на суху речовину : в рідині оранжевого кольору, об"ємом 1,7 мл. становить 0,1315 гр., в рідині оранжевого кольору, об"ємом 2,6 мл. становить 0,1189 гр. Загальна маса кодеїну в перерахунку на суху речовину складає 0,2504 гр. Маса кодеїну в перерахунку на суху речовину, згідно висновку спеціаліста № 18/101 від 09.07.2012 року : в рідині оранжевого кольору, об"ємом 2,0 мл. становила 0,1547 гр., в рідині оранжевого кольору, об"ємом 1,9 мл. становила 0,1412 гр. Загальна маса кодеїну в перерахунку на суху речовину, згідно висновку спеціаліста № 18/101 від 09.07.2012 року складала 0,2959 гр. встановити масу слідів кодеїну у наданій на дослідження баночці не можливо, у зв"язку з тим, що їх величина знаходиться за межею чутливості наявних у відділі аналітичних ваг „АХІS" (точність до 0,0001 гр.)( т.с. 1 а.с. 141-153 );

Ш Висновком експерта № 153 від 15.08.2012 року, згідно з яким встановлено, що ОСОБА_2 страждає синдромом наркотичної залежності. Потребує примусового лікування. (т.с. 2 а.с. 2-6);

Ш висновком експерта № 152 від 15.08.2012 року, згідно з яким встановлено, що ОСОБА_3 страждає синдромом наркотичної залежності. Потребує примусового лікування. (т.с.2 а.с. 7-15) ;

По місцю проживання ОСОБА_2 характеризується негативно. (т.с. 1 а.с. 204)

По місцю проживання ОСОБА_3 характеризується посередньо (т.с. 1 а.с. 173)

Обставини, що обтяжують вину обвинуваченого ОСОБА_2: вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів ; вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою.

Обставини, що пом'якшують вину підсудного ОСОБА_2. - щире каяття.

Обставини, що обтяжують вину підсудного ОСОБА_3: рецидив злочинів ; вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою.

Обставин, що пом"якшують вину підсудного ОСОБА_3 - щире каяття.

Призначаючи вид та міру покарання підсудному ОСОБА_2, у відповідності зі ст. 65-67 КК України, враховуючи характер, ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, особу винного, стан здоровя, обставини, які обтяжують покарання та обставин, що помякшують покарання, відношення підсудного до вчиненого, суд приходить до висновку, що його виправлення неможливе без ізоляції від суспільства та призначає покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статей.

Обираючи вид та міру покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує тяжкість вчинених злочинів, особу підсудного, яка негативно характеризується по місцю проживання, є особою молодого віку, а також те, що підсудний, будучи раніше судимим вироком від 11.05.2012 року Ужгородським міськрайонним судом за ч.1 ст. 307, ч.1 ст. 317 КК України до 4 років позбавлення волі та на підставі ст.ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим терміном на 3 роки, під час даного строку на шлях виправлення не став, а знову вчинив злочини.

На підставі викладеного суд не дійшов до висновку про можливість виправлення підсудного ОСОБА_2 без відбування покарання і вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_2 враховуючи тяжкість скоєних ним злочинів, його особу та усі обставини справи, можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства. Тому, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі, яке на думку суду, буде необхідне та достатнє для виправлення підсудного та попередження скоєння ним нових злочинів.

Разом з тим, оскільки в ході судового розгляду встановлено, що вчинення ОСОБА_2 злочину передбаченого ч.2 ст.317 КК України було безкорисним, за надання приміщення для незаконного виготовлення та вживання наркотичних засобів він не отримував будь-яких матеріальних чи інших благ, а відповідно до ч.2 ст.59 КК України, конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу, конфіскацію майна слід не застосовувати.

Призначаючи вид та міру покарання підсудному ОСОБА_3, у відповідності зі ст. 65-67 КК України, враховуючи характер, ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, особу винного, стан здоровя, обставини, які обтяжують покарання та обставин, що помякшують покарання, відношення підсудного до вчиненого, суд приходить до висновку, що його виправлення неможливе без ізоляції від суспільства та призначає покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статей.

Обираючи вид та міру покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховує тяжкість вчинених злочинів, особу підсудного, яка посередньо характеризується по місцю проживання, те, що підсудний, будучи раніше судимим вироком від 27.09.2011 року Ужгородським міськрайонним судом за ст. 15 ч.2, ст. 185 ч.2 КК України на строк 2 роки позбавлення волі та на підставі ст. 75, 76 КК України від відбування показання звільнений з іспитовим терміном на 1 рік, під час даного строку на шлях виправлення не став, а знову вчинив злочини.

На підставі викладеного суд не дійшов до висновку про можливість виправлення підсудного ОСОБА_3без відбування покарання і вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_3 враховуючи тяжкість скоєних ним злочинів, його особу та усі обставини справи, можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства. Тому, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі.

Згідно медичних амбулаторних висновків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 потребують лікування від наркоманії. Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 96 КПК України, примусове лікування може бути застосовано судом до осіб, які вчинили злочин та мають хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб. Підтвердження наявності такої хвороби матеріали справи не містять, у зв'язку з чим суд вважає, що підстав для застосування до підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 примусового протинаркоманійного лікування не має, оскільки відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 03.06.2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» - примусовому лікуванню на підставі ст.96 КК України підлягають … лише ті особи, які вчинили злочини та страждають на хвороби, що становлять небезпеку для здоровя інших осіб. Алкоголізм та наркоманія до цих хвороб не належать.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд,-

засудив:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ст. 309 ч.2 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ст. 317 ч.2 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки без конфіскації майна.

На підставі ст.. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки позбавлення волі без конфіскації майна.

У відповідності до ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання призначеного за даним вироком, невідбутої частини покарання за вироком від 11.05.2012 року Ужгородського міськрайонного суду - суд приєднує шість місяців позбавлення волі,- остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки та шість місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ст. 309 ч.2 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.

У відповідності до ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання призначеного за даним вироком, невідбутої частини покарання за вироком від 27.09.2011 року Ужгородського міськрайонного суду - суд приєднує один рік позбавлення волі,- остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити попередній, тримання під вартою, до набрання законної сили вироком суду, зарахувавши в строк відбування покарання термін тримання ОСОБА_2 під вартою.

Строк виконання покарання обчислювати з моменту затримання ОСОБА_2, тобто з 07 серпня 2012 року.

Запобіжний захід ОСОБА_3 залишити попередній, тримання під вартою, до набрання законної сили вироком суду, зарахувавши в строк відбування покарання термін тримання ОСОБА_3 під вартою.

Строк виконання покарання обчислювати з моменту затримання ОСОБА_3, тобто з 07 серпня 2012 року.

Стягнути на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області, код ЄДРПОУ 25575144 Банк - УДК в Закарпатській області, МФО 812016, р/р 31256272210434 з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно судові витрати по справі в розмірі 940 (дев'ятсот сорок) гривень 80 коп. за проведення судово - хімічних експертиз.

Речові докази по справі здані на зберігання в Ужгородське МУ УМВС України в Закарпатській області: паперовий згорток (частина газети), в середині якого міститься суха подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору ; одноразовий медичний шприц, об"ємом 5,5 мл. із ін"єкційною голкою та ковпачком зі слідами рідини червоно-коричневого кольору на внутрішній поверхні; три одноразових медичних шприца, об"ємом 5,0 мл. із ін"єкційною голкою та ковпачком зі слідами рідини блідо-жовтого кольору на внутрішній поверхні; одноразова ін"єкційна голка з ковпачком зі слідами рідини блідо-жовтого кольору на ній ; одноразовий медичний шприц, об"ємом 2,5 мл. із ін"єкційною голкою та ковпачком, в якому міститься 2,0 мл. рідини оранжевого кольору ; одноразовий медичний шприц, об"мом 2,5 мл. із ін"єкційною голкою та ковпачком, в якому міститься 1,9 мл. рідини оранжевого кольору ; безбарвна, прозора скляна баночка циліндричної форми, висотою біля 6 см., діаметром біля 2 см., зі слідами речовини червоно-коричневого кольору, закрита гумовою кришкою сірого кольору. В кришку встромлені дві ін"єкційні голки; деформована, прозора пластмасова пляшка з кришкою жовтого кольору, на якій присутній напис „Живчик". В пляшці міститься речовина білого кольору ; пластмасова баночка білого кольору, на якій міститься етикетка з написом „кислота для пайки черньїх и цветньїх металлов". В пляшці міститься безбарвна, прозора рідина ; одноразовий медичний шприц, об2мом 2,5 мл. із ін"єкційною голкою та ковпачком зі слідами речовини червоно-коричневого кольору ; одноразовий медичний шприц, об"ємом 2,0 мл. із ін"єкційною голкою та ковпачком зі слідами речовини червоно-коричневого кольору ; одноразовий медичний шприц, об"ємом 5,5 мл. із ін"єкційною голкою та ковпачком ; одноразовий медичний шприц, об"ємом 5,0 мл. із ін"єкційною голокю та ковпачком. - знищити.

Арешт накладений на майно підсудних на досудовому слідстві - скасувати.

Апеляція на вирок може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення до Апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Фазикош О.В.