Рішення № 29800423, 01.03.2013, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 436/8797/12

Провадження № 2/206/71/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2013 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого судді: Маштак К.С.

при секретарі: Віткалові А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ПрАТ «СК Лафорт» про стягнення матеріального збитку, завданого ДТП та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріального збитку, завданого у ДТП.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 12 березня 2012 року мала місце ДТП, в якій було пошкоджено належний йому автомобіль Shkoda Oktavia Tour. ДТП сталося з вини ОСОБА_2, водія транспортного засобу ВАЗ 1118. Згідно поліса № АА/7457079 цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «СК Лафорт», на період з 14.10.2011 року по 13.10.2012 року, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну: 50000 грн., франшиза: 500,00 грн. 21.03.2012 року на замовлення ПрАТ «СК Лафорт» виконавцем СОД ПП ОСОБА_3 було виготовлено звіт автотоварознавчого дослідження, згідно якого вартість матеріального збитку становить 55554,07 грн. За результатами розгляду страхового випадку ПрАТ «СК Лафорт» було прийнято рішення про виплату позивачу страхового відшкодування у розмірі 19710,34 грн. З метою поновлення пошкодженого внаслідок ДТП належного позивачу автомобілю, він звернувся до ФОП ОСОБА_4, який виконав ремонтно-поновлені роботи на загальну суму - 58094,40 грн. Отже виплаченого страхового відшкодування є недостатньо для покриття понесених позивачем збитків. Так сума невідшкодованого збитку становить 38384, 06 грн.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_2, на свою користь суму збитку не відшкодовану ПрАТ «СК «Лафорт», у розмірі 38384,06 грн. та 724,98 грн. за оцінку ремонту автомобіля, а також покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 391,10 грн.

25.02.2013 року позивач уточнив позовні вимоги, додатково зазначивши, що в даному ДТП машині позивача було завдано знаних ушкоджень, в результаті яких він отримав пошкодження та був госпіталізований до 6-ї міської лікарні. Медичним обстеженням у позивача було виявлено струс головного мозку, надрив зв'язок та ушкодження хребта. Таким чином ОСОБА_1 було завдано моральну шкоду, яка виражається у фізичних стражданнях у зв'язку з ушкодженням здоров'я. Також позивачу було завдано душевних страждань, які виникли внаслідок пошкодження його майна, так як він тривалий час не міг користуватися своїм автомобілем, а ні для робочих, а ні для власних цілей, та був вимушений шукати кошти на самостійний ремонт, що значно вплинуло на його матеріальне становище. Визначаючи розмір шкоди, завданої діями відповідача, позивач виходив з того, що за рекомендаціями лікарів для відновлення попереднього стану здоров'я, повернення до звичайного ритму життя, йому необхідно пройти курс санаторно-курортного лікування в санаторії в гірських районах, вартість путівки до якого (за даними спеціалізованих фірм) становить 20000 грн. Позивач просить стягнути з ОСОБА_2 суму збитку не відшкодовану ПрАТ «СК ЛАфорт» у розмірі 38384,06 грн., стягнути з відповідача на його користь 724,98 грн. за оцінювання ремонту автомобілю відповідно до акту виконаних робіт № 4210 від 24.04.2012 року, стягнути з відповідача заподіяну позивачу моральну шкоду у розмірі 20000 грн. та судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 620,50 грн. (а.с. 58-61).

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовних заявах.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та надав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що звіт не є документом або його копією, та звіт, наданий як доказ позивачем, ніким не підписаний та не завірений. Також даний звіт виконаний на підставі договору СК «Лафорт» з ПП ОСОБА_3, стороною якого позивач не є. Пошкодження, вказані в акті та в звіті не співпадають. Пошкодження зазначені в акті та довідці ДАІ також не співпадають. Так в акті врахований ремонт деталей, котрі в автомобілі «Шкода Октавія Тур» не використовуються. Відповідно до квитанцій, наданих позивачем до суду як доказ, СТО «Пегас» прийняло 58094,40 грн. від ОСОБА_1 за ремонт автомобілю, але саме якого автомобілю не зазначено. Страхова компанія «Лафорт» відшкодувала позивачу шкоду та готова збільшити суму страхового відшкодування, про що повідомляла позивача, при наданні останнім доказів щодо фактично понесених ним затрат. Після ДТП, позивач, в ПП «Автосервіс», котре є офіційним дилером марки Шкода в Україні, виконав оцінку ремонту автомобілю та оцінив вартість ремонту в 48319,13 грн. Однак останній здійснив ремонт автомобілю на СТО «Пегас», яке не є спеціалізованим підприємством, начебто сплативши 58094,40 грн. В задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі (а.с. 67-72).

Представник третьої особи ПрАТ «СК Лафорт» в судове засідання не з'явився.

Вислухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, вивчивши та дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА 77457079, виданого ПАТ «Страховою Компанією «Лафорт» ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «СК Лафорт», на період з 14.10.2011 року по 13.10.2012 року, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну: 50000 грн., франшиза: 500,00 грн. (а.с. 4).

Згідно постанови АНД районного суду м. Дніпропетровська від 11.04.2012 року ОСОБА_2 було визнано винною в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та було притягнуто до адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 420 грн. (а.с. 5).

Відповідно до звіту автотоварознавчого дослідження ПП ОСОБА_3 по визначенню вартості шкоди №51/2011 від 21.03.2012 року, в результаті пошкодження транспортного засобу, вартість матеріального збитку, спричиненого власнику автомобілю Shkoda Oktavia, реєстраційний номер НОМЕР_1, пошкодженого в результаті ДТП, без врахування втрати товарної вартості складає: 55554,07 грн. Однак зазначений звіт не підписаний та не має печатки (а.с. 6-11).

У відповідності до листа ПрАТ «СК Лафорт» від 19 липня 2012 року, ОСОБА_1 був повідомлений про те що після розгляду наданих до компанії документів, за страховим випадком, що стався 12.03.2012 року, був складений страховий акт №1312487-1 та прийняте рішення про виплату страхового відшкодування (а.с. 12).

Листом від 17.08.2012 року №1368, ПрАТ «СК Лафорт» повідомило ОСОБА_1, що на підставі калькуляції № SCH141 та розрахунку №1312487-1 розміру страхового відшкодування по пошкодженому ТЗ ПрАТ «СК Лафорт» було прийнято рішення про виплату ОСОБА_1 страхового відшкодування та в триденний термін було направлено письмове повідомлення. На даний час ОСОБА_1 не було надано до ПрАТ «СК Лафорт» жодного обґрунтованого документу, що підтверджував би виконання ремонтно-відновлюваних робіт (а.с. 13).

24.04.2012 року ОСОБА_1 та ПП «Автоінтерсервіс» склали акт виконаних робіт №0000004210 про те що, ПП «Автоінтерсервіс» були виконані ремонтні роботи та використані запасні частини та матеріали на загальну суму 724,98 грн. (а.с. 14).

Згідно акту виконаних робіт на автомобіль Шкода Октавия Тур № 349 від 08 червня 2012 року було проведено ремонтні роботи зазначеного автомобілю, загальна вартість яких склала 58094,40 грн. (а.с. 15-16).

Відповідно до квитанцій до прибуткових касових ордерів 01-04 ПП ОСОБА_4 СТО «Пегас» від ОСОБА_1 було прийнято за ремонт автомобілю 58000,94 грн. (а.с.17).

Згідно довідки Дніпропетровської шостої міської клінічної лікарні Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_1 було завдано автодорожньої травми 12.03.2012 року (а.с. 62).

Відповідно до довідки КОШМД Індустріального району м. Дніпропетровська ОСОБА_1 має забій шийного хребту (а.с. 63).

Листом МВС України відділу Державтоінспекції ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 31.01.2013 року було повідомлено, що 12.03.2012 року близько 15 год. 30 хвилин в м. Дніпропетровську на вул. Маліновського, в буд. 2-А, мала місце ДТП за участю автомобілів ВАЗ-1118, під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобілю Шкода Октавія, під керуванням водія - ОСОБА_1, при якому обидва водія отримали тілесні пошкодження. Внаслідок даної ДТП автомобілю Шкода Октавія нанесені зовнішні механічні пошкодження: задній бампер, кришка багажника, задня панель, обидва задніх ліхтаря, переднє праве крило, правий передній поворотник, передній бампер з права, правий передній диск та праве переднє колесо (а.с. 71).

Відповідно до розрахунку на оплату № 000003160 від 24 квітня 2012 року ПП «Автоінтерсервіс», покупцем якого є ОСОБА_1, ремонтні роботи та запчастини автомобілю Octavia Tour складають 48319,13 грн. (а.с. 72).

Вищевказані спірні правовідносини регулюються Законом України «Про страхування», Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, відшкодування збитків є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, спрямованих на відновлення порушеного майнового стану потерпілої особи та на усунення негативних майнових наслідків, що настали.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальнику) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до вимог ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором і страхового акта.

Відповідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок здійснити виплату страхової суми.

В статті 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страхова сума - це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. При страхуванні майна, страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування або законом.

Відповідно до п. 3, 5 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Позивачем до матеріалів справи як доказ був наданий звіт автотоварознавчого дослідження ПП ОСОБА_3 по визначенню вартості шкоди №51/2011, яка складає: 55554,07 грн. Але суд не може прийняти до уваги цей доказ, так як всупереч ст. 59 ЦПК, де зазначено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом, даний звіт не підписаний особою, яка його склала.

Відповідно до ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відшкодовуються витрати потерпілої особи, що фактично понесені нею на відновлення транспортного засобу з урахуванням зносу.

Так, ПрАТ «СК Лафорт» було прийнято рішення про виплату ОСОБА_1 страхового відшкодування та в триденний термін було направлено письмове повідомлення, а позивачем не було надано до ПрАТ «СК Лафорт» жодного обґрунтованого документу, що підтверджував би виконання ремонтно-відновлюваних робіт.

Також, слід зазначити, що пошкодження, вказані в акті № 0000004210 та в зазначеному звіті не співпадають. Пошкодження зазначені в акті та довідці ДАІ від 31.01.2013 року також не співпадають.

Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди з відповідача суд виходив з наступного.

Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, внаслідок порушення її прав.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року N 4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Пунктом 9 вказаної Постанови роз'яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Моральна шкода - категорія глибоко суб'єктивна та оціночна, коли постає питання про наявність підстав для її матеріальної компенсації, так і у грошовому вимірі, коли визначається розмір її компенсації. Під моральною шкодою фізичної особи розуміється наявність негативного сприйняття особою вчинених стосовно неї протиправних дій, що досягло певного психологічного стану - фізичних (відчуття фізичного болю) та душевних страждання.

Врахувавши засади розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що нема підстав для задоволення даного позову в частині відшкодування моральної шкоди.

Згідно норм ст. 3 ЦПК України кожна особа вправі звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваний прав, свобод чи інтересів, а в інтересах інших осіб, або державних чи суспільних інтересах лише у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог та заперечень. Суд не приймає до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 2 ст. 59 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В силу ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу. Слід також зазначити, що позивач в разі наявності труднощів щодо витребування доказів по справі, відповідно до статті 137 ЦПК, мав право скористатися своїм процесуальним правом та звернутися до суду з відповідним клопотанням про витребування доказів або призначення експертиз. Але з відповідними клопотаннями позивач до суду не звертався.

Судом роз'яснювалось сторонам положення ст.ст. 10, 11, 57-60 ЦПК України та наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій, а також те, що суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь справі, при цьому суд приймає до розгляду тільки ті докази, які мають значення по справі.

Статтею 212 ЦПК України, передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з вищенаведених обставин справи, а також діючого матеріального закону, з урахуванням загальних засад цивільного судочинства відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення матеріального збитку, завданого ДТП та моральної шкоди не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, оскільки в задоволенні позовних вимог судом має бути відмовлено, судові витрати понесені позивачем не відшкодовуються.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15, 16, 22, 23, 979-984, 988-992, 1166, 1167, 1187 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-64, 79, 86, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ПрАТ «СК Лафорт» про стягнення матеріального збитку, завданого ДТП та моральної шкоди - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя: К.С. Маштак