Рішення № 29799170, 05.03.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2013 р.Справа № 922/626/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

розглянувши справу

за позовом ТОВ госпорозрахункова фірма "КАМАЗ - Транс - Сервіс" м.Рівне до ТОВ "Трансімперіал-М", с. Подольох про стягнення коштів в сумі 19 000 грн. за участю представників сторін :

позивача - Опанасюка А.О.,

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2013 року ТОВ госпрозрахункова фірма "КАМАЗ - Транс - Сервіс" (надалі - позивач) звернувся до господарського суду з позовом до ТОВ "Трансімперіал-М" (надалі - відповідач), в якому просив суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 19 000 грн., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 1 720,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог заявник посилається на порушення відповідачем умов договору №24-08 від 24.08.2012 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.02.2013 року за позовною заявою порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 26.02.2013 року о 10:00 год.

Ухвалою суду від 26.02.2013 року, у зв'язку із неявкою відповідача у судове засідання, розгляд справи було відкладено на 05.03.2013 року до 09:30 год.

Представник позивача у призначеному судовому засіданні 05.03.2013 року підтримав заявлений позов та просив суд його задовольнити,

Відповідач, повідомлений належним чином, в призначене судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, вимоги ухвали господарського суду Харківської області від 12.02.2013 року не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно положень ст.ст. 4-3, 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Так, 24 серпня 2012 року між ТОВ госпрозрахункова фірма "КАМАЗ - Транс - Сервіс" (надалі - Перевізник) та ТОВ "Трансімперіал-М" (надалі - Експедитор) був укладений договір на перевезення вантажу автомобільним транспортом за № 24-08 (надалі - Договір).

За умовами вказаного Договору, Перевізник взяв на себе зобов'язання доставити ввірений йому уповноваженою особою вантаж до пункту призначення та передати його особі уповноваженій на отримання вантажу у порядку та на умовах визначених договором та поданих Заявках, а Експедитор - сплатити встановлену за перевезення плату.

Відповідно до пп. 2.3, 2.5 п. 2 Договору, на кожне окреме завантаження оформлюється транспортне замовлення (Заявка), що має перелік умов та особливостей конкретного перевезення та є додатком до Договору і являється його невід'ємною частиною.

Згідно п. 5.1. Договору, розрахунки за транспортні послуги здійснюються шляхом банківського переказу Експедитором грошових коштів на рахунок Перевізника, якщо інше не передбачено додатковими угодами.

Оплата рахунків проводиться протягом 15-ти днів з дня їх отримання, якщо інший термін оплати не визначений Заявкою.

На виконання умов Договору, сторони підписали Заявку б/н від 23.08.2012 року, якою погодили:

- маршрут перевезення - Tiszaujvaros (Угорщина) - м. Харків (Україна);

- найменування вантажу - поліетилен гранульований в мішках;

- дата завантаження - 27.08.2012 року;

- маса - до 23 тон., об'єм - 86 кубів;

- адреса завантаження - Tiszaujvaros (Угорщина);

- вантажовідправник - "Tiszai Vegyi Kombinat":

- дата поставки - 30.08.2012 року;

- вантажоодержувач - ТОВ "Харків Хімпром";

- місце розвантаження - Харківський район, с. Васищеве, вул. Промислова, 22;

- сума та форма оплати - 19 000 грн., безготівковий розрахунок протягом 5-7 днів з моменту отримання оригіналів документів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, покладені на нього зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі та належним чином, що підтверджується міжнародною товарно - транспортною накладною (СМR) № 162930 (а.с. 15).

За результатами здійснення перевезення, позивачем на адресу відповідача були направлені: рахунок № А0000003785 від 31.08.2012 року, акт виконаних робіт, податкову накладну, СМR № 162930, які отримані останнім 21.09.2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 17).

Між тим, відповідач, в порушення умов Договору, покладені на нього зобов'язання з оплати наданих послуг з перевезення не виконав, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 19 000 грн.

У зв'язку із відсутністю оплати за надані послуги, позивачем було повторно направлено вищезазначений пакет документів за юридичною адресою відповідача, який був отриманий підприємством 26.12.2012 року.

Так, листом за Вих. № 13/12 від 13.12.2012 року відповідач повідомив позивача, що отримав раніше направлені оригінали документів та зобов'язався погасити існуючу заборгованість протягом тижневого строку (а.с. 26).

Проте, гарантовані кошти на погашення заборгованості на рахунки позивача не надійшли, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом за захистом свого порушеного права.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Положення ст. 909 цього Кодексу встановлюють, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів на підтвердження оплати спірних сум заборгованості відповідачем суду не надані та матеріали справи не містять, у зв'язку з чим суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 19 000 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У відповідності до ст. 49 ГПК України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору на відповідача, оскільки саме з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 33-34, 43, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов зодовольнити.

Стягнути з ТОВ "Трансімперіал-М" (62495, Харківська область, Харківський район, с. Подольох, вул. Лісна, буд. 8, р/р 26006060329034 в Харківському ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 351533, код ЄДРПОУ 37682027) на користь ТОВ госпрозрахункова фірма "КАМАЗ - Транс - Сервіс" (33027, м. Рівне, вул. Київська, 64 - а, р/р 26003001012395 в ПАТ "Перший інвестиційний Банк", МФО 300506, код ЄДРПОУ 03567150) суму заборгованості в розмірі 19 000 грн., а також судовий збір в сумі 1 720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05.03.2013 р.

Суддя Лаврова Л.С.

справа № 922/626/13-г