Рішення № 29799136, 05.03.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2013 Справа № 917/152/13-г

За позовом Хмельницького міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері (30100, м. Нетішин Хмельницької області, вул. Лісова, 6, а/с 498) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, 29001, м. Хмельницький, вул. І.Франка, 2/2

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Ярмолинецька селищна рада, 32100, смт. Ярмолинці, Хмельницької області, вул. Щорса, 14

До відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькхлібопродукт", 36014, м. Полтава, вул. Жовтнева, 66

Про стягнення 97 848, 90 грн. шкоди, заподіяної забрудненням земельної ділянки за фактом перевірки позивача від 23.03.2011р. (акт №59/08),

Суддя БУНЯКІНА Ганна Іванівна

Представники:

від позивача: відсутні (див. протокол судового засідання)

від відповідача: Анкуца В.В. (див. протокол судового засідання)

від третьої особи: відсутні (див. протокол судового засідання)

від прокуратури: Буленко О.О.(див. протокол судового засідання)

05.03.2013 року у судовому засіданні відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 85 ГПК України оголошено вступну і резолютивну частину рішення, додано до справи та повідомлено про строк виготовлення повного тексту рішення.

Рішення виноситься після перерви, оголошеної в судовому засіданні 19.02.2013р. в порядку ст. 77 ГПК України з огляду на необхідність поповнення матеріалів справи додатковими документальними доказами, про що відображено в протоколі судового засідання від цієї дати.

Суть спору: Стягується 97 848,90 грн. шкоди, заподіяної забрудненням земельної ділянки за фактом перевірки позивача від 23.03.2011р. ( акт №59/08).

Позивач - Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області, та третя особа - Ярмолинецька селищна рада надіслали письмові клопотання про розгляд справи за відсутності повноважних представників (т. 1, а.с. 31, 39).

Відповідач позовні вимоги відхиляє за мотивами, викладеними у відзиві на позов від 15.02.2013р. (т. 1, а.с. 34-36) та доповнень до відзиву від 04.03.2013 року (т. 1, а.с. 51-52), посилаючись на те, що перевірка здійснена з порушенням Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008р. № 464, зареєстрований Міністерством юстиції України 15.01.2009р. № 18/16034, про що відображено в постанові Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012 року по справі № 2270/8996/11 (т. 1, а.с. 53-57).

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, заслухавши представника відповідача та прокурора, суд

в с т а н о в и в:

Відносини у галузі навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, міжнародними угодами України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до частини 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ст. 43 Закону України "Про відходи" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Виходячи з цієї норми, для настання негативних наслідків для відповідачів за цим позовом необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина.

Перераховані підстави визнаються загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Як свідчать матеріали справи, в період з 22 по 23 березня 2011 року на вимогу Хмельницької міжрайонної природоохоронної прокуратури державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища, землевпорядником Ярмолинецької селищної ради проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства при складуванні сміття в смт. Ярмолинці, вул. Залізнична, 16.

За результатами перевірки було складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 59/08 від 23.03.2011 року (т. 1, а.с. 8-9), в якому зазначено, що на земельній ділянці загальною площею 0,82 га, яка розташована на північний схід і прилягає до території ТОВ «Хмельницькхлібопродукт» виявлено несанкціоноване розміщення відходів, що спричинило її засмічення. Дану земельну ділянку на умовах договору оренди від 27.06.2008 року орендує ТОВ «Хмельницькхлібопродукт». Межові знаки на даній земельній ділянці відсутні. Цільове призначення земельної ділянки - для влаштування підприємств інших видів промисловості.

В ході проведення перевірки землевпорядником Ярмолинецької селищної ради проведено контрольні заміри земельної ділянки площею 0,82 га за адресою: смт. Ярмолинці, вул. Залізнична, 16.

На даній земельній ділянці встановлено засмічення як твердими побутовими, так і технологічними відходами (залишки від переробки зернових) суцільним шаром загальною площею 920 м3 та в акті робиться висновок про порушення ТОВ «Хмельницькхлібопродукт» ст. 211 Земельного кодексу України, ст. 17, 33 Закону України «Про відходи» та відповідно до «Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», затвердженої наказом Мінприроди від 27.10.1997 року № 171 (в редакції наказу Мінприроди 04.04.2007 року № 149 та зареєстровано в Мінюсті України 25.04.2007 року за № 422/13689) здійснено розрахунок розміру шкоди внаслідок засмічення земель у розмірі 97 848,90 грн. (т. 1, а.с. 15-17)

Внаслідок вищенаведених обставин, Хмельницький міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницькхлібопродукт», м. Полтава про стягнення 97 848,90 грн. шкоди, заподіяної забрудненням земельної ділянки.

Приймаючи рішення суд виходив із наступного.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити відповідні відомості, зокрема й відомості про стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Аналогічне положення закріплене в п. 4.15 Порядку, згідно якого, в акті перевірки зазначається, зокрема, обставини та суть порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища (за наявності) з посиланням на нормативно-правові акти, вимоги яких порушені.

Згідно п. 1.4. Порядку акт перевірки - документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

З проаналізованих норм чинного законодавства слідує, що саме в акті перевірки має міститись повна характеристика виявленого порушення.

Не погоджуючись із висновками екологічної інспекції, викладеними в акті перевірки № 59/08 від 23.03.2011 року, відповідач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області про визнання дій щодо проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства неправомірними, визнання дій по проведенню розрахунку шкоди від засмічення земельної ділянки технологічними відходами та твердими побутовими відходами неправомірними.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.11.2011 року в задоволенні позову відмовлено. Зазначене судове рішення було предметом оскарження в апеляційному порядку.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012 року постанову ХОАС від 15.2011 року в справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницькхлібопродукт» до Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області про визнання дій неправомірними скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання дій державної екологічної інспекції в Хмельницькій області неправомірними; визнано неправомірними дії Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області щодо оформлення результатів перевірки з порушенням вимог наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 року № 464.

Постанова Вінницького ААС від 01.03.2012 року є такою, що набрала законної сили.

Відповідно до приписів частини 4 статті 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

В пункті 38 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.03.2009 р. № 01-08/163 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» зазначено, що за змістом і направленістю положень статті 35 ГПК рішення суду з адміністративної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору, - з тих же підстав, що й рішення суду з цивільної справи (частина четверта статті 35 ГПК).

Враховуючи те, що судовим рішенням в зазначеній вище адміністративній справі визнано дії Держаної екологічної інспекції в Хмельницькій області щодо оформлення результатів перевірки неправомірними, акт перевірки № 59/08 від 23.03.2011 року позбавлений доказової сили, не є належним доказом в розумінні ст. 34 ГПК України, і відповідно не може бути підставою для нарахування шкоди за забруднення земельної ділянки.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Правило про належність доказів є обов'язковим для суб'єктів доказування. Належність доказів є мірою, що визначає залучення до процесу в конкретній справі належних доказів.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем не підтверджені належними доказами його позовні вимоги, а тому суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для їх задоволення.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Повне рішення складено 07.03.2013 року

СУДДЯ БУНЯКІНА Г.І.