Рішення № 29799012, 05.03.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" березня 2013 р. Справа № 918/138/13-г

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Трускавецького В.П.

при секретарі судового засідання Шандалюк О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ЦЕОЛІТ" , м. Бровари

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Захід" , Рівненська область, Дубенський район, с. Привільне

про стягнення в сумі 18 230 грн. 69 коп.

представники:

від позивача - Гісунова Н.В. - представник;

від відповідача - Герус Ю.А. - представник.

Представникам сторін, які прибули в засідання суду права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), роз'яснено. Заяв про відвід не поступало. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу -не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "ЦЕОЛІТ" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Захід" про стягнення в сумі 18 230 грн. 69 коп.

Ухвалою господарського суду від 04 лютого 2013 року порушено справу та прийнято заяву до розгляду, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 19.02.2013р.

18 лютого 2013 року до господарського суду Рівненської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Захід" надійшла факсограма клопотання № 110 від 18.02.2013 року в якому просить відкласти розгляд справи, який призначений на 19.02.2013 р. об 10 год. 00 хв., у зв'язку з неможливістю представити в судове засідання свого компетентного представника.

19 лютого 2013 року через канцелярію суду від представника позивача подано клопотання (вхідний номер канцелярії 01-27/2003/13/2030) про долучення до справи: витягу серія АА № 761115 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Захід"; витягу серія АА № 761117 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ЦЕОЛІТ".

Ухвалою суду від 19.02.2013р. у зв'язку з нез'явленням в засідання представника відповідача та необхідністю витребування нових доказів розгляд справи відкладено на 05.03.2013р.

27 лютого 2013 року через канцелярію суду від державного реєстратора Дубенської РДА надійшов лист № 33 від 25.02.2013 р. (вхідний номер канцелярії 01-27/2408/13/2401) про долучення до матеріалів справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців стосовно ТзОВ "РАЙЗ-ЗАХІД"; довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відносно ТзОВ "РАЙЗ - ЗАХІД"; копію Статуту ТзОВ "РАЙЗ - ЗАХІД", затвердженого Зборами Учасників ТзОВ "СП "Наша Україна" протокол від 09.03.2011 р.

28 лютого 2013 року через канцелярію суду від директора ТзОВ "РАЙЗ - ЗАХІД" подано відзив (вхідний номер канцелярії 01-27/2435/13/2431) в якому зазначено, що відповідач позов не визнає в частині стягнення 4 863,98 грн. пені, вважає позовні вимоги позивача в цій частині неправомірними, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем виникла з договору поставки мінеральних добрив від 30.04.2010 р. та специфікації до нього від 01.11.2010 р., в якій було передбачено строк проведення розрахунку за отриманий товар до 31.12.2010 р., тобто у позивача починаючи з 01.01.2011 р. виникло порушення його прав з боку відповідача, яке виявилося у простроченні оплати відповідачем отриманого товару. На підставі викладеного, відповідач заявив про застосування позовної давності до вимог позивача про стягнення 4 863,98 грн. пені, та просив відмовити ТзОВ Фірма "Цеоліт" в позові в частині стягнення 4 863,98 грн. пені.

В судовому засіданні 05.03.2013р. представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, та наполягала на їх задоволенні.

Представник відповідача, який прибув в засідання суду, заперечив вимоги позивача, в частині стягнення пені з підстав пропуску позовної давності та просив застосувати строк позовної давності, а суму основного боргу, інфляційних та річних не заперечив.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення присутніх представників сторін в судовому засіданні, суд встановив наступне.

30 квітня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "ЦЕОЛІТ" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СП "Наша Україна" (Покупець), правонаступником всіх прав та обов'язків якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "РАЙЗ - ЗАХІД" (а.с.а.с.46-68), було укладено договір № 108/10, за умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця мінеральні добрива (далі - Товар) , а Покупець зобов'язується оплатити вартість Товару по договірних цінах і прийняти його (а.с.11-12).

Вказаний договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками цих підприємств.

Пунктом 1.2 даного Договору передбачено, що найменування Товару, його кількість, вартість (ціна), термін передачі Товару Покупцю та базис поставки визначені, крім тексту цього Договору, також і в Додатках, які є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до пунктів 2.1. 2.2. Договору ціни та сума на Товар вказані в Додатку на день підписання Договору на умовах франко - склад Продавця. Строк оплати зазначається в Додатку, що є невід'ємною частиною даного Договору. Покупець сплачує вартість Товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця, відповідно рахунків за кожну партію поставки (п. 2.4. Договору).

Відповідно до п. 4.1. договір діє з дати підписання по 31 грудня 2010 року, а права та обов'язки Сторін цього Договору, що виникають в момент його підписання, припиняються належним виконанням Сторонами всіх його умов.

На виконання умов договору товар Покупцеві поставився партіями. На кожну окрему поставку Сторони договору підписували Специфікацію із зазначенням істотних умов поставки та строків розрахунків за поставлений товар.

1 листопада 2010 року була підписана Специфікація на Товар (мінеральні добрива), що постачається Продавцем для підживлення сільськогосподарських культур та здійснено поставку Товару Продавцем на загальну суму 123 039,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20 506,50 грн.), що підтверджується наявними в матеріалах справи: видатковою накладною від 05 листопада 2010 року № Ц-00000346 та довіреністю, виданою Вітчуку Андрію Дмитровичу на отримання товаро-матеріальних цінностей № 234 від 01.11.2010 р.(а.с.а.с.13-15).

Відповідно до пунктів 1, 2 Специфікації Товар відвантажується на протязі 10 (десяти) днів з дати отримання коштів в розмірі 50 % від вартості Товару на розрахунковий рахунок Продавця. Оплата вартості до 31 грудня 2010 р.

Відповідач свої зобов'язання щодо розрахунків за отриманий товар (сплата за товар до 31.12.2010 р.) виконав частково, що підтверджується банківськими виписками по рахунку: 16.11.2010 року оплачено 13 039,00 грн., 08.04.2011 року оплачено 50 000,00 грн., 18.04.2011 року оплачено 50 000,00 грн.(а.с.а.с.16-18).

Крім того, 16 листопада 2010 року між Сторонами був підписаний Акт звірки взаємних розрахунків (а.с. 19), відповідно до якого сторони підтвердили, що станом на 01.01.2010р., Позивач мав кредиторську заборгованість перед відповідачем за минулі поставки в сумі 2 479 грн. 99 коп.

Тобто, на день звернення Позивача до суду, у Відповідача існувала заборгованість за поставлений товар перед Позивачем на суму 7 520,01 грн.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини, що і є у цьому випадку.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що сума основного боргу за договором поставки від 30 квітня 2010 року № 108/10 у розмірі 7 520, 01 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, а відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які б свідчили про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ЦЕОЛІТ" про стягнення цієї суми, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

Як було зазначено вище, Товариство з обмеженою відповідальністю "РАЙЗ - ЗАХІД" є правонаступником усіх прав та обов'язків Товариством з обмеженою відповідальністю "СП "Наша Україна" (відповідно до п.1.1. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙЗ - ЗАХІД" в редакції від 2011 року, який зареєстрований 27.05.2011р., а.с.а.с.55-67).

Відтак, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ЦЕОЛІТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙЗ - ЗАХІД", є обгрунтованими.

Крім того, на підставі статті 625 ЦК України, позивач просив суд стягнути на його користь три проценти річних в сумі 1 314, 74 грн., нарахованих за період: з січня 2011 року по грудень 2012 року на суму основного боргу за відпущений товар в розмірі 7 520, 01 грн. та втрати від інфляції в розмірі 4 531, 96 грн. за цей же період.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, заявлений позивачем до стягнення розмір трьох процентів річних та інфляційних втрат є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та не суперечить положенням договору, позовні вимоги про стягнення вказаних сум підлягають задоволенню в повному обсязі.

Пунктом 6.3. Договору передбачено, що за прострочення платежу Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі 0,5 процента від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Керуючись п.6.3. Договору, з огляду на прострочення відповідачем виконання зобов'язання, позивач нарахував 4 863 грн. 98 коп. пені за період: з 01.01.2011 р. по 01.07.2011 р.

У відповідності до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до розрахунку пені зробленого позивачем пеня на основний борг нараховувалася за період: з 01.01.2011 р. по 07.04.2011 р. і становить 4383,36 грн., з 08.04.2011 р. по 17.04.2011 р. - становить 244,27 грн., з 18.04.2011 р. по 01.07.2011 р. - становить 236,35 грн.

Представник відповідача позов не визнає в частині стягнення 4 863,98 грн. пені, вважає позовні вимоги позивача в цій частині неправомірними, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем виникла з договору поставки мінеральних добрив від 30.04.2010 р. та специфікації до нього від 01.11.2010 р., в якій було передбачено строк проведення розрахунку за отриманий товар до 31.12.2010 р., тобто у позивача починаючи з 01.01.2011 р. виникло порушення його прав з боку відповідача, яке виявилося у простроченні оплати відповідачем отриманого товару. На підставі викладеного заявляє про застосування позовної давності до вимог позивача про стягнення 4 863,98 грн. пені. Просить відмовити ТзОВ Фірма "Цеоліт" в позові в частині стягнення 4 863,98 грн. пені.

Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно статті 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

У відповідності до статті 260 ЦК України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Так статтями 253 - 255 ЦК України визначено, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

До строку, що визначений півроком або кварталом року, застосовуються правила про строки, які визначені місяцями. При цьому відлік кварталів ведеться з початку року.

Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Строк, що визначений у півмісяця, дорівнює п'ятнадцяти дням.

Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.

Строк, що визначений тижнями, спливає у відповідний день останнього тижня строку.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.

Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

Виходячи із змісту зазначених норм, початком для нарахуванню штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Відтак, частиною шостою статті 232 ГК України визначено строк на порядок нарахування штрафних санкцій, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

Таким чином, з урахуванням положень статтей 253 - 255, 258 та 260 ЦК України вбачається, що перебіг строку позовної давності щодо вимог позивача про стягнення пені нарахованої за період з 01.01.2011 р.- 07.04.2011 р.; з 08.04.2011 р. - 17.04.2011 р.; з 18.04.2011 р. - 01.07.2011 р. розпочався з 01.01.2011 року та сплив 01.01.2012 р., тоді як позивач звернувся з даним позовом до суду 28.01.2013р.

У відповідності до частини 3 та 4 статті 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

28.02.2013р. представник відповідача подав відзив, в якому в порядку статті 267 ЦК України, просить застосувати строк позовної давності в один рік та відмовити в задоволенні позову.

У випадку, коли суд на підставі досліджених у судовому засіданні доказів установить, що право позивача, про захист якого він просить, відповідачем не порушено, ухвалюється рішення про відмову в задоволенні позову саме з цих підстав, а не через пропуск строку давності. Якщо ж буде встановлено, що таке право позивача порушено і строк позовної давності пропущено без поважних причин, суд на підставі статті Цивільного кодексу України ухвалює рішення, яким відмовляє в позові у зв'язку із закінченням строку давності. (постанова Верховного Суду України від 25.03.2003р. № 3-275к03).

На підставі вищевикладеного в сукупності суд задовільняє заяву відповідача про застосування строку позовної давності, а відтак вимога Позивача про стягнення з відповідача на його користь 4 863 грн. 98 коп. пені не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, положення норм ст.ст.32, 33, 34, 43 ГПК України, та оцінюючи усі докази, які містяться у матеріалах справи у сукупності, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 7 520,01 грн. основного боргу, 1 314,74 грн. трьох відсотків річних та 4 531,96 грн. інфляційних нарахувань, є обґрунтованими та законними, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

За частиною 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст.32-34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙЗ - ЗАХІД" (35622, Рівненська область, Дубенський район, с. Привільне, вул. Грушевського, 6, код ЄДРПОУ 33246716) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ЦЕОЛІТ" (07404, м. Бровари, вул. Єсеніна, 1/1, код ЄДРПОУ 19417174) 7 520 (сім тисяч п'ятсот двадцять) грн. 01 коп. - основного боргу, 1 314 (одна тисяча триста чотирнадцять) грн. 74 коп. - трьох відсотків річних, 4 531 (чотири тисячі п'ятсот тридцять одна) грн. 96 коп. - інфляційних нарахувань та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3.У задоволенні позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙЗ - ЗАХІД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ЦЕОЛІТ" 4 863 грн. 98 коп. пені - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06 березня 2013 року.

Суддя Трускавецький В.П.