Рішення № 29798815, 05.03.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2013 р. Справа № 5010/1616/2012-18/71

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Гриняк Б. П., при секретарі судового засідання Михайлюк А. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк",

вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ,49094

адреса для листування: 49027, м.Дніпропетровськ, а/с 1800

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2,

АДРЕСА_1 , 77300

про стягнення заборгованості в сумі 23 268 грн. 37 коп., з яких 5 491 грн. 76 коп. - заборгованість за кредитом, 9 665 грн. 49 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 8 111 грн. 12 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

за участю представників сторін:

Від відповідача: ОСОБА_2, (паспорт серія НОМЕР_2 від 13.04.2000р )- підприємець

Від позивача -не з"явились ;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (надалі позивач) звернулось до господарського суду Івано - Франківської області із позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (надалі відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 23 268 грн. 37 коп., з яких 5 491 грн. 76 коп. - заборгованість за кредитом, 9 665 грн. 49 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 8 111 грн. 12 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. Позовні вимоги мотивовано невиконанням відповідачем умов Договору банківського рахунку №IFK5SH/1 від 09.03.2006р.

Ухвалою суду від 25.12.2012р. провадження у справі порушено, розгляд справи призначено на 29.01.2013р.

Відповідно до ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався на 12.02.2013р., 05.03.2013р.

Ухвалою суду від 12.02.2013 року, за клопотанням представника відповідача (вх. № 2380/2013), в порядку ст. 69 ГПК України продовжено строк вирішення спору на 15 днів до 11.03.2013, розгляд справи відкладено на 05.03.2013р.

Позовні вимоги мотивовано невиконанням відповідачем умов Договору банківського рахунку №IFK5SH/1 від 09.03.2006р.

Відповідач заявлений позов не визнає. Посилаючись на ст. 233 ГК, ч.3 ст. 551 ЦК України, просить суд зменшити розмір нарахованої пені в сумі 8 111 грн. 12 коп., оскільки такий розмір штрафних санкцій є неспівмірним та перевищує суму стягнення за основним боргом.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом з'ясовано наступне:

09 березня 2006 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено договір банківського рахунку №IFK5SH/1 (надалі Договір).

Відповідно до п.1.1. даного договору банк відкриває клієнту поточний (поточні) рахунок (рахунки) у національній та іноземній валюті (у тому числі картковий (карткові) та інші рахунки зі спеціальним режимом використання) та здійснює його (їх) розрахункове та касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативних актів Національного банку України та умов цього договору.

Пунктом 1.2 договору сторони передбачили, що за договором банківського рахунку банк зобов'язався приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та здійснювати інші операції за рахунком (рахунками) у порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Крім цього, 06 листопада 2006 року до Договору банківського рахунку №IFK5SH/1 укладено Додаток №7 "Регламент надання мінімального бланкового овердрафтового кредиту на картковий рахунок" (надалі Додаток), за умовами якого банк при наявності вільних грошових ресурсів зобов'язався здійснювати овердрафтове обслуговування клієнта на підставі Анкети-Заявки на встановлення овердрафтового кредиту на картковий рахунок, що полягає в проведенні платежів, здійснених довіреними особами клієнта з використанням корпоративних платіжних карток, понад залишок коштів на картковому рахунку клієнта НОМЕР_3, відкритому в Банку, за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, встановленого відповідно до п.1.3 цього додатку, шляхом дебетування картрахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Пунктами 1.2, 1.3, 1.4 Додатку визначено, що кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта по поверненню кредиту, дебіторської заборгованості, сплаті відсотків та винагороди в обговорені цим додатком до даного договору терміни.

Ліміт згідно з вказаним вище Додатком є сума коштів, у межах якої банк зобов'язався здійснювати оплату платежів довірених осіб клієнта, проведених із використанням корпоративних платіжних карток, понад залишок коштів на його картковому рахунку. Ліміт установлюється банком у залежності від кількості корпоративних карток, оформлених на довірених осіб клієнта і сумарного розміру бланкових лімітів овердрафтового кредитування, що банк встановлює згідно Анкети-Заявки.

Відповідно до п. 1.3. Додатку до Договору ліміт складає 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

Пунктом 1.4 встановлено, що овердрафтове кредитування клієнта здійснюється банком у межах ліміту і терміну визначених договором, з періодом безперервного користування кредитом не більше 30 днів.

Судом встановлено, що позивачем на виконання умов Договору та Додатку №7 до нього надано кредитний ліміт відповідачу у розмірі 10 000,00 грн.

Пунктами 1.5, п.3.1, п.3.2, п.3.3, п.4.1, п.4.1.1, п.4.2.5 Додатку визначено, що Клієнт сплачує відсотки за увесь час фактичного користування кредитом згідно п.п.3.1, 3.2, 3.3 цього додатка до чинного договору.

За користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо по картковому рахунку клієнта при закритті банківського дня, клієнт сплачує відсотки, виходячи з диференційованої процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом і встановлений у розділі 4 цього додатку до договору (п.3.1. Додатку).

Пунктом 3.2 Додатку встановлено, що відповідно до ст.212 Цивільного кодексу України при порушенні клієнтом якого-небудь із зобов'язань по погашенню кредиту, передбачених цим додатком до чинного договору, клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі подвійної ставки річних інтервалу « 16-30 днів» від суми залишку непогашеної заборгованості.

Сплата відсотків за користування кредитом, розрахованих згідно п.п.3.1, 3.2 цього Додатка до чинного договору, здійснюється в порядку, визначеному в п.п.1.11, 2.3 цього Додатка до чинного договору. Відсотки, несплачені після закінчення періоду безперервного користування кредитом, вважаються простроченими. Сплата відсотків може бути здійснена клієнтом також з інших належних йому рахунків у встановленому законом порядку (п.3.3. Додатку).

Для розрахунку відсотків за користування кредитом установлена диференційована процентна ставка (п. 4. 1 Додатку).

Відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 вказаного Додатку процентна ставка до розрахунку залежить від терміну існування непогашеного залишку за кредитом і визначається наступним чином:

користування кредитом протягом 1-3 днів - процентна ставка складає - 15%;

користування кредитом протягом 4-7 днів - процентна ставка складає - 17%;

користування кредитом протягом 8-15 днів - процентна ставка складає -19%;

користування кредитом протягом 16-30 днів - процентна ставка складає 22%.

Підпункт 4.2.5 пункту 4.2 зазначеного Додатку встановлює, що у випадку непогашення кредиту після закінчення 30-ти днів з дати початку періоду безперервного користування кредитом, починаючи з 31-го дня встановлена подвоєна процентна ставка, визначена у інтервалі « 16-30 днів».

В силу ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України між сторонами на підставі договору виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Оскільки, Позичальник не виконує взяті на себе зобов'язання Позивач направив претензійний лист №60711FK0O214 від 08.10.2012р. про добровільне виконання прострочених зобов'язань, який залишений без відповіді і задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконує прийняті на себе договірні зобов'язання, внаслідок чого заборгованість перед позивачем станом на 22.10.2012 року, згідно розрахунку заборгованості поданого останнім, становить 23 268 грн. 37 коп., з яких 5 491 грн. 76 коп. - заборгованість за кредитом, 9 665 грн. 49 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 8 111 грн. 12 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.

Згідно ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до вимог ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.1 вказаного Додатку №7 до договору визначено, що у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов"язань: зі сплати відсотків за користування кредитом, передбачених пунктами 1.5, 1.9, 1.12.1, 3.1, 3.2, 3.3 цього додатка до Договору; термінів повернення кредиту й інших витрат, передбачених пунктами 1.3, 1.4, 1.6, 1.7, 1.8, 1.9, 1.12.2, 1.12.4 цього додатка до Договору, винагороди, передбачених пунктами 1.10, 3.4, 3.5, 3.6 цього додатка до Договору клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня.

Відповідно до п.5.3 Додатку до договору нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбаченої пунктами 5.1 та 5.2, здійснюється протягом 3 (трьох) років із дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане Клієнтом.

Згідно поданого позивачем розрахунку пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором банківського рахунку складає 8 111 грн. 12 коп.

В силу ч. 1 ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. Згідно ч.3 ст. 551 ЦК України , розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

При застосуванні ч.3 ст.551 ЦК України та ст.233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними, а тому, враховуючи вищевказані норми матеріального та процесуального законів (п.3 ст.83 ГПК України), клопотання відповідача про зменшення розміру пені, суд прийшов до висновку про зменшення її розміру до 10% із заявленої суми пені, тобто до 811 грн. 11 коп. При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно п.5.3 Додатку №7 до Договору нарахування неустойки здійснюється протягом 3 (трьох) років із дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане. В порушення даного пункту, згідно поданого позивачем розрахунку заборгованості, відповідачу нараховано пеню з 27.04.2007р. по 22.10.2012р. Задовольняючи позовні вимоги, суд вважає що стягнення 10 % заявленої суми пені є достатнім та дієвим засобом стимулювання відповідача до належного і своєчасного виконання умов договорів у майбутньому і водночас слугуватиме фінансовою сатисфакцією для позивача за неналежне виконання відповідачем умов Договору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви у повному обсязі, не надано суду доказів про наявність інших обставин, що мають суттєве значення для вирішення спору, а тому позов необхідно задовольнити частково. Заперечення відповідача не свідчить про відсутність його обов'язку повернути

Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Таким чином, судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, Законом України "Про судовий збір", ст.509, 525, 526, 530, ч.3 ст. 551, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, ст.175, 193, 220, 233 Господарського кодексу України, ст. 33, 49, ст. ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

частково задовольнити позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 23 268 грн. 37 коп., з яких 5 491 грн. 76 коп. - заборгованість за кредитом, 9 665 грн. 49 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 8 111 грн. 12 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (77300, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094, код 14360570) заборгованість в сумі 15 968 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 36 коп., з яких 5 491(п'ять тисяч чотириста дев'яносто одна) грн. 76 коп. - заборгованість за кредитом, 9 665 (дев'ять тисяч шістсот шістдесят п'ять) грн. 49 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 811 (вісімсот одинадцять) грн. 11 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 7 300 грн. (сім тисяч триста) грн. 01 коп. пені - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Гриняк Б. П.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Лоза В.В. 07.03.13