Ухвала суду № 29798407, 04.03.2013, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 1306/2-2098/11 Головуючий у 1 інстанції: Гарасимків Л.І.

Провадження № 22-ц/783/1736/13 Доповідач в 2-й інстанції: Зверхановська Л. Д.

Категорія: 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Зверхановської Л.Д.

суддів: Шеремети Н.О., Бойко С.М.

при секретарі: Служала А.Ю.

з участю: представника позивача - ОСОБА_2, представника відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідачів ОСОБА_6, ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на рішення Дрогобицького місьрайонного суду Львівської області від 13 листопада 2012 року,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням Дрогобицького місьрайонного суду Львівської області від 13 листопада 2012 року задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором №E/V 3845/2 від 18.08.2008 року.

Стягнуто з ОСОБА_3, жительки АДРЕСА_1 (ІНД № НОМЕР_1), ОСОБА_4, жителя АДРЕСА_2 (ІНД НОМЕР_2), солідарно в користь ПАТ комерційний банк "Приватбанк", 49094 м. Дніпропетровськ код ЄДРПОУ 14360570 р/р №29098829000000) для погашення заборгованості), МФО - 306=5299, заборгованість по кредитному договору № E/V 3845/2 від 18.08.2008 року в розмірі 10046,16 доларів США, що за курсом НБУ станом на 13.11.2012 року становить 80 299.69 грн. (вісімдесять тисяч двісті дев'яносто дев'ять) грн. 69 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3, жительки АДРЕСА_1 (ІНД № НОМЕР_1), ОСОБА_4 жителя АДРЕСА_2 (НОМЕР_2), солідарно в користь ПАТ комерційний банк "Приватбанк", 49094 м. Дніпропетровськ код ЄДРПОУ 14360570 р/р № 64993919400001, МФО - 305299- 801,01 грн. державного мита та 120 грн. витрат на інформаційно-техгічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду оскаржив представник відповідачів ОСОБА_6, ОСОБА_4 - ОСОБА_5.

В апеляційній скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що в порушення вимог ч.5 ст.119 ЦПК України позивачем представлено платіжне доручення, однак таке не може слугувати належним доказом оплати судового збору, оскільки суперечить Постанові №22 від 21.01.2004 року "Про затвердження інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті". Звертає увагу суду, що позовна заява підписана невідомою особою, оскільки в матеріалах справи відсутнє доручення позивача на виконання цих дій представником позивача - ОСОБА_8 Вважає, що копії документів, доданих до матеріалів справи, не можуть бути належними доказами при розгляді справи, так як відсутня довіреність на надання права фізичній особі ОСОБА_9 посвідчувати такі .

Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.

Районним судом встановлено, що 24.07.2008 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_6 укладено кредитний договір і загальна сума кредиту в рамках кредитної угоди становить 40000 доларів США.

З договору траншу № E/V 3845/2 від 18.08.2008 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_6, вбачається, що згідно п. 1.2 сума траншу кредиту - 10.000 доларів США, п. 1.3 - термін повернення Траншу кредиту і відсотків визначається відповідно до графіку погашення, відсотків і винагороди.

24.07.2008 року в якості забезпечення виконання зобов'язань за даним Кредитним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 було укладено договір поруки, відповідно до якого він являється поручителем по зобов'язаннях відповідача ОСОБА_3

Заборгованість по договору про видачу траншу № E/V 3845/2 від 18.08.2008 року станом на 20.06.2001 року становить 10046,16 доларів США, що за курсом НБУ станом на 13.11.2012 року складає 80 299,69 грн.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст.1054 ч.3 ЦК України).

Згідно ст.553 ч.1 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову(субсилідарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Тому колегія суддів вважає правильним висновок суду про покладення обов'язку по сплаті боргу солідарно обома відповідачами.

Твердження апелянта про те, що копії документів, доданих до матеріалів справи, не можуть бути належними доказами по справі, оскільки відсутня довіреність на надання права фізичній особі ОСОБА_9 завіряти такі, не можуть бути підставою для скасування рішення, так як апелянтом не спростовано того, що дані документи не відповідають оригіналам, вони завірені печаткою позивача, а оригінали даних документів були предметом дослідження суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги у тій частині, що позовна заява підписана невідомою особою, оскільки в матеріалах справи відсутнє доручення позивача на виконання цих дій представником позивача - ОСОБА_8, так як на а.с. 25 знаходиться довіреність видана ПАТ КБ "Приватбанк" ОСОБА_8 на представлення його інтересів, у тому числі з правом підписувати, пред'являти та підтримувати позови у загальних судах всіх інстанцій.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення у повній мірі відповідає даним вимогам.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення немає.

Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду, передбачена ЦПК України, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника відповідачів ОСОБА_6, ОСОБА_4 - ОСОБА_5 відхилити

Рішення Дрогобицького місьрайонного суду Львівської області від 13 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: