Рішення № 29796729, 05.03.2013, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638\337\13-ц

Провадження № 2\638\1869\13

РІШЕННЯ

Іменем України

05 березня 2013 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Задорожного М.І.

при секретарі Жупник Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа: Шоста Харківська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Харківської міської ради, третя особа: Шоста Харківська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно, в якому просить визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2.

Свій позов позивач обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2, померла ОСОБА_2, про що в книзі реєстрації смертей 05.10.2010 р. зроблено відповідний актовий запис за № 13980 (свідоцтво про смерть від 05.10.2010 Серія НОМЕР_1 ), яка 19 квітня 2006 року на випадок своєї смерті, заповіла все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Заповіт зареєстровано в реєстрі за № 2-774.

Разом з тим, спадкоємцями, визначеними в заповіті, не подано заяви про прийняття спадщини в порядку статті 1269 ЦК України та в строки встановлені статтею 1270 ЦК України. За заповітом все майно ніким не успадковане і протягом визначеного законом шестимісячного строку заяву про прийняття спадщини ніким не подано, що свідчить про пропущення строку для прийняття спадщини та не прийняття останньої.

Відповідно до частини другої статті 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Він є племінником ОСОБА_2, оскільки його батьком є ОСОБА_5 про що свідчить свідоцтво про народження видане 22 лютого 1968 року за НОМЕР_2, а тому він претендує на визнаня за ним право власності в порядку спадкування на майно померлої тітки.

Представник позивача до суду не з'явився, надав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача ХМР до суду не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву, в якій заперечував проти задоволення позовних вимог та просив розглянути справу без його участі згідно чинного законодавства.

Представник третьої особи Шостої Харківської державної нотаріальної контори до суду не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі згідно чинного законодавства.

Суд вважає, що неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом питання по суті.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 61 ЦПК України передбачено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідно до наданих сторонами доказів судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_2, померла ОСОБА_2, про що в книзі реєстрації смертей 05.10.2010 р. зроблено відповідний актовий запис за № 13980, що підтверджується свідоцтвом про її смерть від 05.10.2010 серія НОМЕР_1, яка 19 квітня 2006 року на випадок своєї смерті, заповіла все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Заповіт зареєстровано в реєстрі за № 2-774.

Відповідно до повідомлення Шостої Харківської державної нотаріальної контори від 7 лютого 2013 року за № 215/01-16 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 спадкова справа не заводилася, спадкоємцями, визначеними в заповіті, не подано заяви про прийняття спадщини в порядку статті 1269 ЦК України та в строки встановлені статтею 1270 ЦК України.

Таким чином, за заповітом все майно ніким не успадковане і протягом визначеного законом шестимісячного строку заяву про прийняття спадщини ніким не подано, що свідчить про пропущення строку для прийняття спадщини та не прийняття останньої.

Відповідно до частини другої статті 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Позивач по справі є племінником ОСОБА_2, оскільки його батьком є ОСОБА_5, який є братом померлої ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_5, виданим 22 лютого 1968 року за НОМЕР_2 та повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про його народження НОМЕР_3, повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_6 НОМЕР_4.

Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб НОМЕР_4 ОСОБА_6 24 лютого 1955 року уклала шлюб з ОСОБА_6, в зв'язку з чим змінили прізвище на ОСОБА_6.

Згідно з правилами статті 1220 Цивільного кодексу України часом відкриття спадщини слід вважати день смерті особи, зазначений у свідоцтві про смерть, виданим відповідним державним органом реєстрації актів цивільного стану.

У відповідності до свідоцтва про право власності на житло від 12 липня 1994 року, квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності - ОСОБА_2.

Відповідно до частини 2 статті 1270 Цивільного кодексу якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Позивач в строк встановлений статтею 1270 ЦК, а саме 02.04.2011 року, подав приватному нотаріусу ОСОБА_8 Харківського міського нотаріального округу Харківської області заяву про прийняття спадщини.

Нотаріусом ОСОБА_8 заведено та зареєстровано спадкову справу, номер у Спадковому реєстрі 50964362 про що свідчить витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі, виданий нотаріусом № витягу 26581112 від 02.04.2011.

Таким чином, суд вважає, що позивач по справі має право на визнаня за ним права власності в порядку спадкування на майно його померлої тітки ОСОБА_2.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215, 217, 218 ЦПК України, ст. ст. 1220, 1223, , 1265, 1266 ч. 1 ст. 1268, ст. 1270 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження - Україна, місто Харків, паспорт серії НОМЕР_5, виданий Київським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 16.12.1997 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, право власності на квартиру АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя