Постанова № 29794388, 13.02.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 лютого 2013 р. Справа №2а-12637/12/0170/13

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанської Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засіданні Ківа А.С., представника позивача- Кемінь В. В., довіреність № б/н від 30.11.12, представник відповідача, Павлюкова О. В., довіреність № 7/10-0-25 від 19.01.12; Євтодієва Г. В., довіреність № 1/9/10-0 від 07.03.12, представника прокуратури- Березовиченко Ю. Ю., посвідчення служб. № 009334, адміністративну справу

за позовом Агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Южная-Холдінг"

до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби

третя особа- Головне управління державного казначейства України в АР Крим

за участю Прокурора АР Крим

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

Обставини справи: Агропромислове сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Южная-Холдінг" звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим до відповідача - Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим, з позовними вимогами про визнання недійсними та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.10.2007 №0000982302/0

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.01.2009 у справі №2-12/3390-2008А позов задоволено частково; скасовані податкові повідомлення-рішення від 10.10.2007 №0000982302/0 та від 12.01.2008 №0000042302/0.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2009 у справі № 2-12/3390-08А/5002 (№2-12/3390-2008А) апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим та Прокурора АР Крим задоволено. Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.01.2009 у справі №2-12/3390-2008А скасовано та прийнято нову постанову, а саме у позові відмолено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.10.2012 у справі №К-34571/09 (№2-12/3390-2008А) касаційну скаргу Агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Южная-Холдінг" задоволено частково. Постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2009 та постанову Господарського суду АР Крим від 21.01.2009 скасовано; справу направлено на новий розгляд до окружного адміністративного суду АР Крим.

Матеріали справи № 2-27/1900-2008А повернуто до Господарського суду Автономної Республіки Крим. В результаті проведення автоматичному розподілу справи №2-12/3390-2008А справу передано на розгляд судді Окружного адміністративного суду АР Крим Ольшанській Т.С. з присвоєнням номеру справи 2а-12637/12/0170/13.

Ухвалою Окружного адміністративного адміністративного суду АР Крим від 07.11.2012 прийнято адміністративну справу 2а-12637/12/0170/13 до свого провадження.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у позові.

Представники відповідача та представник прокуратури заперечували проти позовним вимог.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до статті 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є: органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби; митні органи - щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони.

Розмежування повноважень і функціональних обов'язків між контролюючими органами визначається цим Кодексом та Митним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Порядок контролю митними органами за сплатою платниками податків податку на додану вартість, акцизного податку та екологічного податку встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, у тому числі на запит правоохоронних органів.

Агропромислове сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Южная-Холдінг" зареєстроване Сімферопольською районною державною адміністрацією 20.07.1998.

27 вересня 2007 року на підставі направлення від 07.09.2007 №175/23-04, виданого ДПІ в Сімферопольському районі, головним державним податковим ревізором- інспектором відділу документальних перевірок суб'єктів господарювання - юридичних осіб управління аудиту, радником податкової служби 3 рангу ДПІ в Сімферопольському районі Парфенчиковим І.О., головним державним податковим ревізором - інспектором відділу документальних перевірок суб'єктів господарювання - юридичних осіб управління аудиту юридичних осіб, інспектором податкової служби 2 рангу ДПІ в Сімферопольському районі Новаковою Анастасією Володимирівною була проведена виїзна позапланова документальна перевірка АСТОВ "Южна-Холдінг" з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок по декларації за січень 2007року, лютий 2007року.

За результатами перевірки складено акт від 27.09.2007 №794/30025333/23-02, в якому зафіксовано порушення позивачем:

-пунктів 11.21, 11.29 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість", що виразилося у завищенні суми бюджетного відшкодування за січень 2007 року на суму 289413 грн. та за лютий 2007 року на суму 3053229 грн..

На підставі результатів вказаної перевірки та адміністративного оскарження, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

-№0000982302/0 від 10.10.2007 року про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 3 342 642 грн., у т.ч.: за січень 2007 року -на суму 289 413 грн., за лютий 2007 року -на суму 3 053 229 грн.;

-№ 0000042302/0 від 12.01.2008 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 23 671,50 грн., у тому числі 15781,00 грн. -з ПДВ та 7890,50 грн. -штрафним (фінансовим) санкціям.

Суть порушення вимог Закону України "Про податок на додану вартість" полягає у тому, що позивач включив до складу податкового кредиту загальної декларації з ПДВ затрати по сплаті ПДВ при придбанні кліткового обладнання у ТзОВ "Агромаш-ІФ" на загальну суму 20150539,20 грн., у тому числі ПДВ - 3358423,20 грн.

Позивач здає у податкову інспекцію три декларації з ПДВ:

декларацію № 1 (загальна декларація, де відображається обіг операцій, не пов'язаних з веденням основної діяльності -розведення птиці і виробництвом курячого яйця);

декларацію № 2 (спеціальна чи окрема декларація де відображається обіг операцій по реалізації продуктів, товарів власного виробництва -курячого яйця відповідно до пункту 11.29 Закону України "Про податок на додану вартість");

декларацію № 3 (спеціальна чи окрема декларація де відображається обіг операцій по реалізації птиці і м'ясопродуктів відповідно до пункту 11.21 Закону України "Про податок на додану вартість").

У серпні 2007 року товариством були надані до ДПІ, уточнюючий розрахунок до загальної декларації по ПДВ за грудень 2006 року №17860 від10.08.2007 року, де негативне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту з ПДВ за грудень складає 289413,00грн., та уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань по ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2007 рік №17865, сума підлягає відшкодуванню складає 3053229,00 грн.

За результатами перевірки встановлено, що АСТОВ "Южная-Холдінг" придбало кліткове обладнання у ТОВ "Агромаш-ІФ", на що ТОВ "Агромаш ІФ" надано видаткову накладну АСТОВ "Южная-Холдінг" №ИВ-0000030 від 30.03.2007 на загальну суму 20 150 539,20гри., у тому числі ПДВ - 3358423,20 грн..

Для поставки кліткового обладнання АСТОВ "Южная-Холдінг" уклало з ТОВ "Агромаш-ІФ" наступні угоди:

- договір №ЮХ-03-11-2006-16М від 03.11.2006;

-договір №ЮХ-03-11-2006-10а від 03.11.2006;

-договір №ЮХ-03-1і-2006М від 03.11.2006;

-договір №ЮХ-03-11-2006-23М від 03.11.2006;

-договір №ЮХ-03-11-2006-3 від 03.11.2006;

-договір №МОХ-03-11-2006-9 від 03.11.2006;

-договір №ЮХ-03-11-2006-28М від 03.11.2006.

Перевіркою було встановлено, що придбане АСТОВ "Южная-Холдінг" кліткове обладнання зараховано на 152 субрахунок "Придбання основних засобів".

При цьому 152 субрахунок призначений для обліку витрат на придбання або виготовлення матеріальних активів, облік, яких ведеться на рахунку 10 "Основні засоби", що підтверджує факт придбання основних засобів для використання у господарській діяльності, а саме для розведення птахів та виробництва продукції птахівництва.

В ході перевірки була проведена інвентаризація придбаних основних фондів, не введених в експлуатацію, які обліковуються на 152 балансовому рахунку, по якому було заявлено ПДВ до відшкодування. За результатами була встановлена наявність 4 з 7 придбаних комплектів кліткового обладнання, наявність 3 комплектів встановити не вдалося.

Інвентаризацію придбаного кліткового обладнання встановлено, що придбані основні засоби вже частково використовуються у основному виді діяльності виробництво курячого харчового яйця про що також свідчать данні бухгалтерського обліку.

Зазначені обставини відповідають фактичним обставинам справи, тому суд використовує акт перевірки від 27.09.2007 у якості належного доказу по справі.

Таким чином, відповідач дійшов обґрунтованого висновку, що операції по придбанню основних засобів (кліткового обладнання) стосуються спеціального режиму оподаткування (пункт 11.21, 11.29 Закону України " Про податок на додану вартість"), оскільки кліткове обладнання придбане для ведення основного виду діяльності товариства та вже в ньому використовується.

Судом встановлено, та сторонами не заперечується, що джерелом коштів на придбання кліткового обладнання були кредитні кошти, залучені позивачем на підставі кредитного договору від 29.11.2009 №010/05-01/244, укладеного з ТОВ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива».

З цього приводу суд зазначає, що згідно з пунктом 11.29 статті 11 Закону №168/97-ВР не передбачено будь-яких винятків щодо формування податкового кредиту платників (зокрема, придбання основних фондів за рахунок залучених коштів), яким запроваджено спеціальний порядок використання податку на додану вартість, у зв'язку з чим сума цього податку, сплачена сільськогосподарським товаровиробником у складі вартості обладнання, придбаного для використання у власній господарській діяльності, включається до податкового кредиту саме спеціальної декларації.

Відповідно до пункту 11.21 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року (із змінами та доповненнями у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.

Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 11.29 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до державного бюджету України в безспірному порядку.

Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 4 пункту 1.2 загальних положень Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 09 липня 1997 року за № 250/2054, платники податку, в яких згідно з чинним законодавством (пункти 11.21, 11.29 Закону України № 168/97-ВР) суми ПДВ повністю залишаються у розпорядженні цих платників податку для цільового використання, подають податкову декларацію з ПДВ (скорочену). До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів, установлених указаними пунктами.

Згідно з пунктом 4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 року № 271, на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з ПДВ з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, і в терміни, передбачені законодавством для звітності, подають її до органів державної податкової служби. Одночасно з декларацією з ПДВ за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум ПДВ за попередній звітний період, форма та зміст якої визначаються Державною податковою адміністрацією України за погодженням із Міністерством аграрної політики. Залишок податкових зобов'язань відповідно до декларації з ПДВ з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою ПДВ, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою ПДВ, сплаченою ними з поточного рахунку на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми ПДВ до бюджету. Не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до Державного бюджету в безспірному порядку.

За змістом зазначених вище норм права спеціальний режим оподаткування, передбачений пунктом 11.29 статті 11 Закону № 168/97-ВР, поширюється на позивача, а отже, подання податкової декларації з ПДВ (скороченої) є його обов'язком.

Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України вже висловлювала правову позицію щодо застосування вказаної норми права при розгляді справ цієї категорії. Зокрема, у постановах від 17 червня 2008 р. N 21-587во08 і від 9 грудня 2008 р. N 21-1415во08 викладено висновок, що у разі, коли платник податку, реалізовуючи продукцію, на підставі п. 11.29 ст. 11 Закону N 168/97-ВР цього податку до бюджету не сплачує, а декларує податкові зобов'язання за спеціальною податковою декларацією, використовуючи кошти відповідно до Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками-платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого постановою КМУ від 26 лютого 1999 р. N 271, то і права на відшкодування цього податку з бюджету він не має.

З урахування наведеного, суд вважає адміністративним позов таким, що задоволенню не підлягає.

Під час судового засідання, яке відбулось 13.02.2013, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України постанову складено у повному обсязі 18.02.2013.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Т.С. Ольшанська