Постанова № 29792264, 25.02.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 лютого 2013 року Справа № 2а/1270/10001/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Агевича К.В.,

при секретарі судового засідання Чуванову А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Ремпуть» до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 29.11.2012 № 0000201704 та від 03.12.2012 № 0000092302,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 14.12.2012 надійшов адміністративний позов приватного підприємства «Ремпуть» (далі - ПП «Ремпуть», позивач) до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби (далі - Стахановська ОДПІ, податковий орган, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 29.11.2012 № 0000201704 та від 03.12.2012 № 0000092302

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24.01.2013 після усунення недоліків було відкрите провадження за вказаним адміністративним позовом приватного підприємства «Ремпуть».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що Стахановською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області ДПС відносно приватного підприємства «Ремпуть» винесено наступні податкових повідомлень-рішень:

№ 0000201704 від 29.11.2012 р. форми «Р», яким визначено податкові зобов'язань з податку на доходи з фізичних осіб у загальній сумі 1090 грн. 13 коп., з яких основний платіж - 872,10 грн, штрафні санкції - 218,03 грн.

№0000092302 від 03.12.2012р. форми «Р», яким визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 505 536грн.,з яких основний платіж - 404 429 грн., штрафні санкції -101 107 грн.

З вказаними повідомленнями рішеннями позивач не згоден, у зв'язку з чим просив суд їх визнати протиправними та скасувати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позові.

В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення аналогічні викладеним та вказаних у письмових запереченнях до позову (т.1 а.с. 90-93) і просив суд у задоволенні позову відмовити за необґрунтованістю.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий Кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (надалі -ПК України).

Позивач - приватне підприємство «Ремпуть» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Стахановської міської ради Луганської області 25.05.1998 відповідно до довідки АБ № 585858 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (т.1 а.с. 78).

Як вбачається з матеріалів справи позивача зареєстровано платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 01.07.2008 № 100162172 індивідуальний податковий номер - 253675212069 (т.2 а.с.26). Позивача взято на податковий облік Стахановською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області Державної податкової служби 10.06.1998 за №6091 (т.2 а.с.25).

У відповідності до п. п. 41.1.1 Податкового Кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби України - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2. цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Згідно статті 75 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу податкової служби.

Відповідно до п.п. 75.1.2. ст.75 Податкового Кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідач - Стахановська об'єднана державна податкова інспекція Луганської області Державної податкової служби в розумінні ст.3 КАС України є суб'єктом владних повноважень.

Судом встановлено, що зв'язку з отриманням постанови про призначення позапланової невиїзної документальної перевірки від 25.09.2012 слідчого Алчевської ОДПІ (т.1 а.с. 94), Стахановською ОДПІ на підставі п.п.78.1.11 п.78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України було видано наказ № 609 від 27.09.2012 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «Ремпуть» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 30.06.2012» (т.1 а.с.34). Перевірка проводилась з 03.10.2012 по 09.10.2012.

За результатами даної перевірки Стахановською ОДПІ був складений Акт перевірки від 16.10.2012року №117/22-25367523 (т.1 а.с. 9-33).

На даний Акт ПП "Ремпуть" були подані заперечення від 25.10.2012 (т.1 а.с. 52).

У зв'язку з отриманням заперечень ПП "Ремпуть" до акту перевірки від 16.10.2012року № 117/22-25367523, документів бухгалтерського та податкового обліку для з'ясування обставин, що не були дослідженні під час перевірки та зазначенні у зауваженнях, згідно з підпунктом 78.1.5 п.78.1 статті 78, п.79.1 статті 79 Податкового кодексу України та відповідно до наказу Стахановської ОДПІ від 31.10.2012 №710 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП "Ремпуть" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 30.06.2012 (т.1 а.с. 100). Перевірка проводилась з 02.11.2012 по 08.11.2012.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 15.11.2012 р. за №126/22- 25367523(т.1. а.с. 35-52).

Відповідно до висновку вказаного акту встановлено наступні порушення ПП "Ремпуть" :

- п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість в розмірі 404 429ґрн, в т.ч. за періоди серпень 2010 в сумі 404 429грн.;

- п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4, п.п. 8.1.1 п.8.1 ст.8, пп.9.12.2 п.9.12 ст.9, п.17.1 ст17, абз. «а», «б» п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», у результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства щодо правильності утримання та своєчасності перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2009року по 30.06.2012року на суму 872,10грн.

Не погодившись з даними висновками ПП "Ремпуть" 21.11.2012 подало свої заперечення на Акт перевірки, в яких просила скасувати акт перевірки в частині порушення п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (т.1 а.с. 52).

Однак, своєю відповіддю від 28.11.2012 №9309/10/22 на заперечення ПП "Ремпуть", Стахановська ОДПІ відмовила у задоволенні заперечень, оскільки на думку Стахановської ОДПІ висновки, зазначенні у Акті перевірки, є правомірними(т.1 а.с. 54-56).

В подальшому на підставі акту від 15.11.2012 р. за №126/22- 25367523 Стахановською ОДПІ були винесені наступні податкові повідомлення - рішення, які були отриманні ПП "Ремпуть" поштою 05.12.2012року :

№0000201704 від 29.11.2012 р. форми «Р» з податку на доходи з фізичних осіб у загальній сумі 1090 грн. 13коп, в т.ч. основний платіж - 872,10 грн., штрафні (фінансові) санкції-218,03 грн.; (т.1 а.с.69 ).

№ 0000092302 від 03.12.2012 р. форми «Р» з податку на додану вартість у загальній сумі 505 536 грн., в т.ч. основний платіж - 404 429 грн., штрафні (фінансові) санкції - 101107 грн.; (т.1 а.с. 70).

Підстави та порядок проведення перевірки позивачем не заперечуються.

Надаючи оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд виходить з наступного.

Вищим адміністративним судом України у листі від 02.06.11 № 742/11/13-11 зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції, при цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Пунктом 6 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та службами, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

З 01 січня 2011 відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України № 2755-VI, прийнятий 02.12.2010 (надалі -ПК України).

Оскільки в даному випадку перевірка проводилась за період з 01.01.2009 по 30.06.2012, то окрім норм Податкового кодексу України необхідно застосовувати норми Закону України «Про податок на додану вартість» (Далі - Закон N 168/97) та Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (Далі - Закон N 889-IV).

Згідно пп. 7.2.3. п.7.2 ст. 7 Закону N 168/97 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом».

Згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону N 168/97 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Пунктом 18 Порядку заповнення податкової накладної затверджений наказом ДПА України від 30 травня 1997 року N 165 (далі - Порядок №165), який втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року N 969, але діяв на момент виникнення спірних взаємовідносин, а тому підлягає застосуванню, зазначено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

Так, на підтвердження правомірності формування податкового кредиту позивачем на пропозицію суду надано платіжні доручення та податкові накладні (т.1 а.с.57-59,130-227).

Податкові накладні внесено до реєстру виданих та отриманих податкових накладних (т.2 а.с.1-19).

У наданому представником позивача реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (т.2 а.с.10) зазначено 20.08.2010 - дату отримання податкових накладних (т.1 а.с. 57-59) які містять порядковий номер 132-134 та отриманих від ТОВ «Мир оплат». В той час представник позивача пояснив суду, що позивач отримав виправлені податкові від ТОВ «Мир оплат» 31.08.2010 листом № 31/8/10 від 31.08.2010 (т.1 а.с. 60), але доказів іх отримання на пропозицію суду не надав, вказане зазначено також у запереченнях до акту перевірки (т.1 а.с. 52): «…листом від 31.08.2010 ТОВ «Мир оплат» надало на адресу ПП «Ремпуть» належним чином оформлені податкові накладні… ». Вказані пояснення до уваги судом не приймаються, оскільки до перевірки у 2012 році позивачем податковому органу було надано податкові накладні (т.1 а.с.106-108) засвідчені печаткою ТОВ «Пегас Крим» м.Сімферополь, а виправлені податкові накладні (т.1 а.с.57-59) вже після проведення перевірки.

Враховуючи, що податкові накладні за серпень 2010 року, виписані від імені ТОВ «Мир оплат» м. Київ засвідчені іншою ніж ТОВ «Мир оплат» печаткою підприємства, тобто з порушенням порядку заповнення податкової накладної, то позивач мав право відповідно до п.п. 7.2.6 п.7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97 у разі порушення з боку постачальника товарів (послуг) порядку заповнення податкової накладної, додати до декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. Вказаним правом, враховуючи пояснення представника відповідача та згоду з цим представника позивача, позивач не скористався.

Суд погоджується з доводами представника відповідача, що наявність печатки іншого підприємства на податковій накладній не дає можливості ідентифікувати особу, яка видала податкові накладні. До того ж, наприклад, у податковій накладній № 134 (т.1 а.с.106) в рядку умова поставки вказано договір № ДГ-0000030 від 16.06.10, в той час як в платіжних дорученнях (т.1 а.с. 130-227) у рядку признання платежу вказано договір комісії 8/2010 від 14.06.2010.

Відповідно до інформації отриманої від ДПІ у Печерському районі від 21.11.2012 № 16903/7 підприємство ТОВ «Мир оплат» не надавало до податкових органів податкову звітність за серпень 2010 року, тобто податкових зобов'язань по контрагенту ПП «Ремпуть» не задекларувало (т.1 а.с. 113-114).

П.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість'" № 168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими не підтверджені в даному випадку податковими накладними, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.п 78.1.11. п. 78.1. ст. 78 Податкового Кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Пунктом 86.9. ст. 86 Податкового Кодексу України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із законом України від 20.11.2012 р. N 5503-VI) передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Таким чином доводи представника позивача щодо неправомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення у зв'язку з призначенням перевірки за постановою слідчого у рамках кримінального провадження і повідомлення - рішення не може бути винесено до набрання законної сили відповідним судовим рішенням, якого на час розгляду справи не існує є помилковими, оскільки як вбачається із змісту постанови про призначення позапланової невиїзної документальної перевірки від 25.09.2012 слідчого Алчевської ОДПІ (т.1 а.с. 94) вбачається, що у вказаному кримінальному провадженні розслідується кримінальне правопорушення стосовно фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, а не відносно посадової особи (посадових осіб) приватного підприємства «Ремпуть», яке є позивачем по справі і відносно якого винесено оскаржувані повідомлення - рішення.

Також суд звертає увагу позивача на те, що оскаржувані повідомлення - рішення було винесено Стахановською ОДПІ на підставі акту від 15.11.2012 р. за №126/22- 25367523, який складено за результатами перевірки призначеною наказом № 710 від 31.10.2012 (т.1 а.с. 100), який не містить посилань на постанову слідчого, як на підставу проведення перевірки, на відміну від попереднього наказу № 609 від 27.09.2012 (т.1 а.с. 95),

Як встановлено ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (ч.1). До того ж якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. (ч.6).

Так судом неодноразово пропонувалось представникам позивача надати до суду всі первинні документи щодо взаємовідносин з ТОВ «Мир оплат», в тому числі договір комісії від 14.06.10, акти прийому - передачі, виписки з банківського рахунку, документи бухгалтерського обліку або інші наявні у позивача документи, яки б свідчили про здійснення господарських операцій позивачем та ТОВ «Мир оплат». На що представники позивача повідомляли, що вони надали всі необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій з ТОВ «Мир оплат», а інші документи не вважають за потрібне надавати (звукозапис судового засідання від 11.02.2013, файл 20130211-121327, хронометраж - з 00 хв. 40 сек.; судове засідання від 20.02.2013, файл 20130220-114652, хронометраж - з 12 хв. 00 сек.).

Надані позивачем первинні документи, досліджені судом в судовому засіданні, як і ненадання на пропозицію суду позивачем, тобто відсутність інших первинних документів, необхідність утворення яких передбачена нормативно - правовими актами, вказують на правильність доводів податкового органу про безтоварності вказаних господарських операцій, з якими суд погоджується.

Тому оформлені з порушеннями законодавства податкові накладні не можуть бути підставою для нарахування податкового кредиту.

Актом від 15.11.2012 р. за №126/22-25367523 встановлено порушення п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4, п.п. 8.1.1 п.8.1 ст.8, пп.9.12.2 п.9.12 ст.9, п.17.1 ст17, абз. «а», «б» п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», яке виразилося у не перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2009року по 30.06.2012року на суму 872,10грн.

Будь-яких заперечень з цього приводу позивачем не надано, окрім посилань щодо неправомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення у зв'язку з призначенням перевірки за постановою слідчого у рамках кримінального провадження.

В судовому засіданні підстав для скасування податкового повідомлення-рішення № 0000201704 від 29.11.2012 р. форми «Р», яким визначено податкові зобов'язань з податку на доходи з фізичних осіб у загальній сумі 1090 грн. 13 коп., з яких основний платіж - 872,10 грн., штрафні санкції - 218,03 грн. не встановлено.

За вказаних обставин у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 25 лютого 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 04 березня 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог приватного підприємства «Ремпуть» до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 29.11.2012 № 0000201704 та від 03.12.2012 № 0000092302 відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі до 04 березня 2013 року.

Суддя К.В. Агевич