Ухвала суду № 297906, 17.10.2006, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

УХВАЛА

17.10.06 Справа № А-11/114-12/342-8/77

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Бонк Т.Б.

суддів Марко Р.І.

Давид Л.Л.

розглянув апеляційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області (далі Калуська ОДПІ ) від 30.01.2006р. №530/100

на постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 22.12.2006р.

у справі № А-11/114-12/342-8/77

за позовом Дочірнього підприємства "Калійний завод" ВАТ "Оріана" (далі ДП " Калійний завод "), м. Калуш

до відповідача Калуської ОДПІ, м.Калуш

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Калуська ОДПІ від 27.08.2003р. №1568/23-1/22176314-6098.

за участю представників:

від позивача – Коваль В.А - юрисконсульт;

від відповідача –Мельник Р. І. –старший державний податковий інспектор.

Постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 22.12.2006р. у справі № А-11/114-12/342-8/77 позов задоволено. Визнано протиправним рішення суб'єкта владних повноважень та скасовано податкове повідомлення-рішення Калуської ОДПІ від 27.08.2003р. №1568/23-1/22176314-6098.

Постанова суду мотивована нормами п.4.1, п.4.2, п.4.5 ст.4, п.п.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", а також тим, що вищезазначеним законом не пердбачено необхідність коригування податкового кредиту внаслідок продажу товарів по ціні, нижчій ціни їх придбання; відповідачем не доведено, що по сумі кредиторської заборгованості за 2002-2003 р. минули строки позовної давності.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Калуська ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 22.12.2006р у справі № А-11/114-12/342-8/77 та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити. Зокрема, скаржник посилається на те, що позивачем були отримані товарно-матеріальні цінності згідно накладних, щодо яких в подальшому на підставі протоколу було розроблено ціну на дані товарно-матеріальні цінності, на основі якого було зроблено уцінку товару; дана уцінка проведена з порушенням положенням Положення про порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалась, з групи товарів широкого вжитку і продукції виробничо-технічного призначення затвердженого наказом Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України від 10 вересня 1996 р. N 120/190 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 1999 р. за N 921/4214, а також тим, що суду були надані світлокопії відомостей в підтвердження кредиторської заборгованості, по якій минув строк позовної давності.

ДП "Калійний завод" у запереченні на апеляційну скаргу посилається, зокрема на те, що судом першої інстанції правильно встановлено, що Закон України "Про податок на додану " не зобов’язує коригувати податковий облік, також скаржником не подано доказів в підтвердження кредиторської заборгованості по який минув строк позовної давності, з огляду на викладене вважає постанову місцевого господарського суду обґрунтованою та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення постанову господарського суду Івано-Франківської області без змін.

Представник скаржника у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив вимоги апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін та розглянувши доводи скаржника, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Калуською ОДПІ проведено перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства, про що складено акт перевірки від 22.08.2003р. №706/23-1/23-030/1/22176314/44 про результати перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ДП «Калійний завод»ВАТ «Оріана»за період з 01.01.2002 року по 31.03.2003р. по ПДВ та з 01.01.2002р. по 31.03.2003р. по інших податках та неоподаткованих платежах (а.с.197-220 том - ІІ), на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення від 27.08.2003р. №1568/23-1/22176314-6098, яким позивачу згідно з підпунктом «б»п.п.4.2.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»на підставі акту документальної перевірки №№706/23-1/23-030/1/22176314/44 22.08.2003р. відповідно до п.п. 4.5 ст.4 п.п.7.4.1 п.7.4. п.п.7.4.4 п.7.4.ст.7, Закону України «Про податок на додану вартість», п.6.1.6, п.6.1.10 Інструкції про порядок застосування штрафних санкції визначено суму податкового зобов’язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 498282, з них основний платіж –316947 грн. штрафні санкції –181335 (а.с.9 І- том).

В розділі ІІІ «Перевірка правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неоподаткованих доходів, встановлених законодавством»п.3.4. «Податкове зобов’язання»акту перевірки вказано, що в порушення п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»ДП «Калійний завод»завищено податковий кредит з податку на додану вартість в березні 2002 року на суму 107920 грн., чим занижено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в березні 2002р. на суму 107920 грн. Зокрема, протоколом наради ВАТ «Оріана»було розроблено виробничу програму на березень 2002р. по ДП «Калійний завод». На основі вищенаведеного протоколу ДП «Калійниз завод»проведена уцінка калімагнезії порошкової в кількості 4874,466 тон із старої ціни 345,7 грн. без ПДВ на нову 235 грн. без ПДВ.

В податковому обліку позивача операцію по уцінці матеріальних запасів не відображено (а.с.212 том ІІ).

Відповідно до п.4.1. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»база оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових) платежів, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) таким платником податку.

Відповідно до п.4.5 ст.4 вищезазначеного закону у разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації за продаж товарів (робіт, послуг), включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари продавцю, а також у зв'язку з визнанням боргу покупця безнадійним у порядку, визначеному законодавством України, податок, нарахований у зв'язку з таким продажем, перераховується відповідно до змін бази оподаткування. При цьому продавець зменшує суму податкового зобов'язання на суму надмірно нарахованого податку, а покупець відповідно збільшує суму податкового зобов'язання на таку ж суму в період, протягом якого була зменшена сума компенсацій продавцю. У зворотному порядку відбувається перегляд сум податкових зобов'язань при збільшенні суми компенсації продавцю. Правила, визначені цим пунктом, застосовуються також при збільшенні суми валових витрат або валового доходу платника цього податку внаслідок проведення процедур врегулювання сумнівної або безнадійної заборгованості відповідно до положень статті 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" чи визнання боргу покупця безнадійним з інших причин, визначених законом.

З приписів п.п.7.4.1 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»вбачається, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

З наведеного вбачається, що база оподаткування податку на додану вартість при продажі товарів не залежить від вартості придбання матеріальних цінностей і визначається виключно по договірній вартості, а всі суми (податку на додану вартість) сплачені платником податку у зв’язку з придбанням товару, вартість яких відноситься до складу валових витрат, відносяться до податкового кредиту.

Законом України «Про податок на додану вартість»не передбачено необхідність коригування податкового кредиту внаслідок продажу товарів по ціні, нижче ціни їх придбання.

Слід також зазначити, що відповідачем не подано жодних доказів які б підтверджували факт проведення уцінки калімагнезії порошкової, окрім протоколу на який посилається Калуської ОДПІ у акті перевірки. Однак даний протокол не підтверджує факту уцінки калімагнезії порошкової, а підтверджує лише факт наміру уцінки даного товару.

З огляду на викладене даний доказ є неналежним в розумінні ст.70 КАС України.

В розділі ІІІ «Перевірка правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неоподаткованих доходів, встановлених законодавством»п.3.4. «Податкове зобов’язання»акту перевірки зазначено, що в порушення п.4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачем не включено до податкового зобов’язання 275414 грн. податку на додану вартість з сум кредиторської заборгованості, по якій минув термін позовної давності.(а.с.213 том ІІ).

Що стосується даного правопорушення то слід зазначити наступне.

Відповідно до п.1.7 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 16 вересня 2002 р. N 429 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2002 р. за N 1023/7311 факти виявлених порушень податкового та валютного законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Також з приписів даного положення вбачається, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового та валютного законодавства необхідно: зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; зазначити перелік документів, що не були надані у ході здійснення перевірки; у разі відмови посадових осіб підприємства надати перевіряючим письмові пояснення щодо причини ненадання документів факт відмови відобразити в акті.

В акті перевірки відсутнє посилання на первинні документи, та відсутній опис конкретних господарських операцій, які б підтверджували господарські операції по конкретним договорам.

Відповідно до ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно зі п.1,4 ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись ніякими іншими засобами доказування.

Згідно з ч.1,ч.2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач не подав належних і допустимих доказів які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтовували правомірність і під ставність прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.69, 70, 79, 86, 158, 160, 195, 196, 198, 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, Львівський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 22.12.2005р. у справі № А-11/114-12/342-8/77 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку і строки, визначені ст.ст. 212, 254 КАС України.

Справу повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий-суддя Бонк Т.І

суддя Марко Р.І.

суддя Давид Л.Л.