Постанова № 29789581, 25.02.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2013 року Справа № 5013/1282/12

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач),

суддів: Білецької Л.М., Тищик І.В.

при секретарі: Мацекос І.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Куца В.В. довіреність № 04-4/119 від 10.01.12, представник;

представники відповідача та прокуратури не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Зерновик» на рішення господарського суду Кіровоградської області від 19.11.2012 року у справі №5013/1282/12

за позовом: Прокурора Новоукраїнського району в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області, м. Кіровоград

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Зерновик», м. Новоукраїнка

про стягнення 40 550 грн. 40 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 19.11.2012 року у справі №5013/1282/12 (суддя Колодій С.Б.) позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Зерновик» на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області шкоду, завдану засміченням земельної ділянки площею 6 400 кв.м. у розмірі 40 550 грн. 40 коп. та судовий збір 1 073 грн.

Рішення мотивовано тим, що в порушення вимог Земельного Кодексу України, Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про відходи» відповідач допустив несанкціоноване розміщення та складування відходів, що зумовило засмічення земельної ділянки площею 6 400 кв.м. Зазначені дії є підставою для застосування до відповідача правових наслідків у вигляді стягнення шкоди у розмірі 40 550 грн. 40 коп.

Не погодившись з рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає на порушення та не правильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, що стало причиною неповного дослідження обставин справи.

Скаржник посилається на те, що відповідно до ст.1192 ЦК України ним відновлено екологічне становище засміченої земельної ділянки. Стягнення шкоди оскаржуваним судовим рішенням є повторним притягненням відповідача до відповідальності, що є порушенням вимог ст.61 Конституції.

Також в апеляційній скарзі зазначено на те, що не є доведеним, що засмічення земельної ділянки відходами від тваринництва призвело до забруднення земельної ділянки, а навпаки, фізико-хімічний склад ґрунту був покращений.

Скаржник зазначає на невідповідність наявної у справі нормативної грошової оцінки земельної ділянки вимогам ст. 18 Закону України «Про оцінку землі».

Просить оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову прокурора Новоукраїнського району в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області відмовити.

У відзиві на апеляційну скаргу Державна екологічна інспекція в Кіровоградській області спростовує доводи апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Просить залишити рішення без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу прокурор Новоукраїнського району зазначає, що твердження відповідача в апеляційній скарзі щодо тлумачення норм закону є хибними, тому просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача (у попередньому судовому засіданні), перевіривши правильність встановлення господарським судом обставин справи та їх юридичну оцінку, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, 10.02.2012 року на вимогу прокуратури Новоукраїнського району від 26.01.2012 року №307 вих.12 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області Стецюренко С.О., помічником прокурора Новоукраїнського району Саргеян А.Г. в присутності інженера з охорони праці ТОВ «Зерновик» Бойко Л.І. складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Зерновик», в якому зазначено, що на час перевірки гній від тварин складається біля тваринницької ферми на відстані 20 м, за межами території, в несанкціонованому місці (а.с. 8-10 том 1).

На підставі вищевказаного акту головним спеціалістом відділу екологічного контролю атмосферного повітря та водних ресурсів - державним інспектором з охорони навколишнього середовища Кіровоградської області 22.02.2012 року складено розрахунок розміру шкоди, яка заподіяна в результаті засмічення земель відходами тваринництва на території прилеглій до тваринницької ферми ТОВ «Зерновик», що склала 40 550 грн. 40 коп. (а.с. 16-17 том 1).

Відповідальні особи відповідача - керівник та головний інженер ТОВ «Зерновик» притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення природоохоронного законодавства (а.с.11-14 том 1).

Предметом позову є стягнення з юридичної особи - ТОВ «Зерновик» шкоди, завданої засміченням земельної ділянки.

Відповідно до приписів статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та дотриманням вимог законодавства про охорону довкілля.

Згідно з вимогами пунктів «в» та «и» статті 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну та іншу відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення як, зокрема, псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Відповідно до частини 1 статті 35 Закону України «Про охорону земель» власники і землекористувачі, в тому числі орендарі земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; вживати заходів щодо запобігання негативного і екологонебезпечного впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Частиною 2 статті 46 цього Закону визначено, що підприємства, установи та організації, а також громадяни, діяльність яких пов'язана з накопиченням відходів, зобов'язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об'єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про охорону земель» юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно з законом; шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Аналогічні норми викладені і в ч. 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Відповідно до пункту «а» статті 32 Закону України «Про відходи» забороняється ведення будь-якої господарської діяльності, пов'язаної з утворенням відходів, без одержання від спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення і розміщення відходів.

Стаття 33 цього Закону регламентує вимоги щодо зберігання та видалення відходів, згідно з якими зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення); забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктах, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико - культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.

Згідно пунктів «а» та «б» частини першої статті 42 Закону України «Про відходи» особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків; самовільне розміщення чи видалення відходів.

Статтею 43 цього ж Закону унормовано, що підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Судом першої інстанції вірно зазначено правове обґрунтування відповідальності ТОВ «Зерновик», належним чином спростовано доводи відповідача щодо відсутності підстав для відшкодування шкоди.

Суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що факт засмічення земельної ділянки підтверджено матеріалами справи та не заперечується відповідачем. Відповідно до акту відбору проб ґрунтів від 28.03.2012 року №02-03-12 відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Кіровоградської області, проведені вимірювання при визначенні показників складу та властивостей проб ґрунтів, відібраних на території Новоукраїнської міської ради, прилеглої до тваринницької ферми ТОВ «Зерновик» та складено протокол №02-03-12 вимірювань показників складу та властивостей проб ґрунтів від 10.04.2012 року, яким зафіксовано перевищення вмісту хлоридів, амонію порівняно з фоном (а.с. 95-96 том 1).

Вказане спростовує доводи скаржника про те, що засмічення земельної ділянки не привело до її забруднення. Крім того, господарський суд надав детальний аналіз чинного законодавства, що кваліфікує два види порушень у сфері природоохоронного законодавства - «засмічення» та «забруднення» земельної ділянки і правомірно зазначив, що факт засмічення земельної ділянки є достатньою правовою підставою для відповідальності ТОВ «Зерновик».

Факт притягнення відповідальних працівників ТОВ «Зерновик» до адміністративної відповідальності за порушення вимог природоохоронного законодавства не є підставою для звільнення юридичної особи від відповідальності за спричинення збитків, завданих навколишньому природному середовищу, оскільки така відповідальність юридичної особи прямо передбачена вимогами ст.56 Закону України «Про охорону земель».

З огляду на положення ст.56 вказаного Закону неможливо погодитись і з доводами скаржника про те, стягнення шкоди оскаржуваним судовим рішенням є повторним притягненням відповідача до відповідальності та порушенням вимог ст.61 Конституції, оскільки екологічне становище засміченої земельної ділянки ним відновлено.

Щодо заперечень відповідача про безпідставність розрахунку завданої шкоди за відсутності належним чином оформленої нормативної грошової оцінки земельної ділянки слід зазначити наступне:

Пунктом 3.2 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі - Методика), затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997р. №171 та зареєстрована в Мін'юсті України 05.05.1998р. за №285/2725 (в редакції наказу від 04.04.2007 №149) передбачено, що землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Одним із показників формули розрахунку шкоди є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, джерелом одержання якого є довідка територіального органу Держкомзему.

Така довідка наявна в матеріалах справи та згідно неї нормативна грошова оцінка засміченої відповідачем земельної ділянки становить 0,3168 грн. за 1 кв.м.

Суд надав правомірне обґрунтування застосування такої довідки і доводи відповідача таке обґрунтування не спростовують.

Колегія суддів вважає, що при розгляді даного спору судом першої інстанції повно і всебічно здійснено оцінку обставин справи, надано спростування заперечень відповідача. Висновок суду про задоволення позову є законним та обґрунтованим.

Відповідно до ст.33 ГПК України апелянт висновки суду не спростував.

Отже, оскаржуване судове рішення слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 19.11.2012 року у справі № 5013/1282/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя: Л.М. Білецька

Суддя: І.В. Тищик

Підписано в повному обсязі 06.03.2013 року.