Постанова № 29787958, 28.02.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/417/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

при секретарі - Пехоті М.О.,

за участю:

представника позивача - Решетняк В.В.

представника відповідача - Гаспарян С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Полтавський домобудівельний комбінат" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення №0000042310, -

В С Т А Н О В И В:

30 січня 2013 року Публічне акціонерне товариство "Полтавський домобудівельний комбінат" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення №0000042310.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що висновки відповідача зроблені в акті перевірки на підставі якого прийнято спірне рішення не відповідають дійсності та суперечать чинному законодавству. Оскільки, на момент укладання та виконання умов договорів на виконання будівельних робіт від 10.09.2010 та 11.01.2010 ПП фірма "Володар" було належним чином зареєстровано, наділене цивільною правосуб'єктністю та зареєстровано як платник ПДВ. Крім того, на цей час відсутнє будь-яке рішення, яким би було визнано фіктивним договір укладений між ВАТ "Полтавський ДБК" та ПП фірма "Володар".

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. У наданих до суду письмових запереченнях прохав в задоволенні адміністративного позову відмовити посилаючись на те, що за результатами проведеної перевірки встановлено порушення позивачем п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у зв'язку з чим занижено податок на прибуток за період з 01.01.2008 по 31.12.2011 в загальній сумі 12 618,00 грн.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Полтавський домобудівельний комбінат" (ідентифікаційний код 01270581) 22.01.1992 року зареєстровано Виконавчим комітетом Полтавської міської ради. Позивач перебуває на податковому обліку у ДПІ у м. Полтава.

29.11.2012 Державною Податковою інспекцією у м. Полтава проведено невиїзну документальну позапланову перевірку Публічного акціонерного товариства "Полтавський домобудівельний комбінат" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "фірма "Володар" за вересень, жовтень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 29.11.2012 № 4272/22-528/01270581 в якому зафіксовано зокрема порушення позивачем п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 12 618,00 грн.

За результатами розгляду вказаного акту ДПІ у м. Полтава 14.01.2013 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000042310, яким Публічному акціонерному товариству "Полтавський домобудівельний комбінат" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 15 772,50 грн. (у тому числі за основним платежем 12 618,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 3 154,50 грн.).

З вимогою про визнання протиправним та скасування вищезазначеного податкового повідомлення-рішення позивач звернувся до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню суд виходить із наступного.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі -Закон) визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи (пункт 1.32 статті 1 цього Закону).

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктами 5.3.1 та 5.3.9 пункту 5.3 статті 3 Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат потреби не пов'язані з веденням господарської діяльності та будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В обґрунтування позовних вимог позивачем суду надано Договори на виконання будівельних робіт від 10.09.2010 та 11.10.2010 укладені між ПП "Фірма "Володар" (підрядник) та ВАТ "Полтавський ДБК" (замовник) за умов яких замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати будівельні роботи по влаштуванню чистих бетонних полів, влаштування бетонних полів на неопалюваному складі будівельних матеріалів в м. Полтава по вул. Островського, 2.

Вартість робіт за умов договору від 10.09.2010 складає 35 000,00 грн. та за умов договору від 11.10.2010 складає 25 562,32 грн.

Дослідивши в судовому засіданні копії актів здачі-прийняття робіт судом встановлено, що вони не відповідають типовим формам, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009 року № 554, а саме: актам форми № КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт".

Крім того, а ні на вимогу суду, а ні з власної ініціативи позивачем суду не надано актів форми № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" на підтвердження вартості виконаних будівельних робіт.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вказані документи не можуть бути належним доказом виконання сторонами договірних зобов'язань, оскільки їх складено з порушенням вимог чинного законодавства України.

Згідно наданих суду актів здачі-прийняття робіт вартість виконаних робіт за вересень 2010 року становить 29 166,66 грн. та за жовтень 2010 року становить 21 301,93 грн. у той час як вартість робіт за договорами від 10.09.2010 складає 35 000,00 грн. та за умов договору від 11.10.2010 складає 25 562,32 грн.

В якості доказів оплати суду надано платіжні доручення від 24.09.2010 № 5443 на суму 25 000,00 грн., від 24.09.2010 на суму 10 000 грн., від 12.10.2010 року на суму 10 000,00 грн. та від 13.10.2010 на суму 15 562,32 грн. всього на суму 60 562,32 грн., що є значно більше вартості робіт вказаної в актах здачі-прийняття робіт.

Надані позивачем податкові накладні від 24.09.2010 № 240909, від 13.10.2010 № 131001 є неналежними доказами, в розумінні ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не мають відношення до формування валових витрат позивачем.

Разом з тим, суд вважає за необхідне вказати, що договори на виконання будівельних робіт та акти здачі-прийняття робіт підписані заступником директора ПП "Фірма "Володар" ОСОБА_3 у той час, як Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців керівником вказаного підприємства є ОСОБА_4.

Позивачем суду не надано доказів уповноваження директором ПП "Фірма "Володар" ОСОБА_4 заступника директора ОСОБА_3 на підписання договорів та первинної бухгалтерської документації від імені підприємства.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про безпідставність віднесення позивачем витрат по отриманню будівельних робіт від ПП "Фірма "Володар" до складу валових витрат.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем правомірно винесено спірне податкове повідомлення-рішення.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, обов'язок щодо доказування правомірності спірного податкового повідомлення-рішення покладено на відповідача у справі - Державну податкову інспекцію у м. Полтава.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що Державна податкова інспекція у м. Полтава приймаючи оскаржуване рішення діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо. А вимоги позовної заяви не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 05 березня 2013 року.

Суддя С.С. Бойко