Постанова № 29786708, 25.02.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

25 лютого 2013 р. Справа № 802/216/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Яремчука Костянтина Олександровича,

за участі секретаря судового засідання: Яковенка Дмитра Олександровича,

представника позивача: Нікитенко Т.М.,

представника відповідача: Гралєвського Л.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Погребищенський маслосирзавод"

до: Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

про: визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Погребищенський маслосирзавод" (надалі - ТОВ "Погребищенський маслосирзавод", Товариство) до Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що за результатами планової виїзної документальної перевірки з питань дотримання ТОВ "Погребищенський маслосирзавод" вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2010 року по 30 червня 2012 року податковим органом виявлено порушення вимог податкового законодавства, зокрема, положень підпунктів 10, 11, 12 пункту 1 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

На підставі виявлених порушень Іллінецькою міжрайонною державною податковою інспекцією 25 жовтня 2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000082301, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 498096 грн. за штрафними санкціями.

Не погоджуючись із висновками, викладеними у акті перевірки, а відповідно і з винесеним податковим рішенням, позивач звернувся до суду із вимогою визнати його протиправним та скасувати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, що викладені в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, що наведені у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Протягом періоду з 17 вересня по 05 жовтня 2012 року головними державними податковими ревізорами-інспекторами Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області проведена планова виїзна документальна перевірка з питань дотримання ТОВ "Погребищенський маслосирзавод" вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2010 року по 30 червня 2012 року. За наслідками проведеної перевірки складено акт №10/22/00444518 від 12 жовтня 2012 року (а.с. 6-31).

В ході перевірки, окрім інших порушень, виявлено порушення Товариством підпунктів 10, 11, 12 пункту1 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Суть виявлених порушень полягає у тому, що Товариством з порушенням терміну виплачені суми компенсації сільськогосподарським товаровиробникам за січень 2012 року в розмірі 42038 грн. 14 коп., за лютий 2012 року в розмірі 19903 грн. 02 коп., за квітень 2012 року в розмірі 207751 грн. та за травень 2012 року в розмірі 151065 грн.

На підставі виявлених порушень податковим органом 25 жовтня 2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000082301, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 498096 грн. за штрафними санкціями (а.с. 35).

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню, що оскаржується, суд зважає на таке.

Особливості справляння податку на додану вартість у період до 01 січня 2015 року юридичними особами при здійсненні ними операцій з постачання власної виробленої продукції (молока, молочної сировини, молочних продуктів, м'яса, м'ясопродуктів, іншої продукції переробки тварин тощо) виготовленої з поставлених молока або м'яса в живій вазі сільськогосподарськими підприємствами, іншими юридичними і фізичними особами, у тому числі фізичними особами - підприємцями, які самостійно вирощують, розводять, відгодовують продукцію тваринництва, передбачено пунктом 1 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Згідно із пунктом 1 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України у період до 1 січня 2015 року податок на додану вартість юридичними особами, які зареєстровані платниками податку на додану вартість, при здійсненні ними операцій з постачання власної виробленої продукції (молока, молочної сировини, молочних продуктів, м'яса, м'ясопродуктів, іншої продукції переробки тварин (шкур, субпродуктів, м'ясо-кісткового борошна), виготовленої з поставлених молока або м'яса в живій вазі сільськогосподарськими підприємствами, визначеними розділом V Кодексу, іншими юридичними і фізичними особами, у тому числі фізичними особами - підприємцями, які самостійно вирощують, розводять, відгодовують продукцію тваринництва, визначену розділом V Кодексу (далі - переробні підприємства), справляється з урахуванням таких особливостей:

- перерахування суми податку на додану вартість на спеціальний рахунок переробного підприємства для виплати компенсації здійснюється переробним підприємством до 15 числа місяця, наступного за звітним (податковим) періодом, до спеціального фонду Державного бюджету України - у строки, встановлені пунктом 203.2 статті 203 Кодексу.

Для підтвердження перерахування сум податку на додану вартість на спеціальний рахунок переробне підприємство разом з податковою декларацією з податку на додану вартість щодо діяльності з постачання продукції надає реєстр платіжних доручень про фактично зараховані на такий спеціальний рахунок кошти за звітний (податковий) період і виписку органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів з такого рахунка (підпункт 10 зазначеного вище пункту);

- сума компенсації розподіляється між сільськогосподарськими товаровиробниками за поставлене ними молоко або м'ясо в живій вазі переробним підприємством щомісяця згідно з Розрахунком розподілу суми компенсації з урахуванням наступного: а) компенсація для кожного сільськогосподарського товаровиробника визначається з урахуванням коефіцієнта, розрахованого як співвідношення суми компенсації, визначеної у податковій декларації з податку на додану вартість щодо діяльності з постачання продукції, до вартості закуплених молока або м'яса в живій вазі без урахування податку на додану вартість; б) визначений коефіцієнт застосовується до всіх сільськогосподарських товаровиробників на гривню вартості поставленого молока або м'яса в живій вазі без урахування податку на додану вартість.

Форма Розрахунку розподілу суми компенсації та порядок його заповнення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики за попереднім погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (підпункт 11 зазначеного вище пункту);

- виплата компенсації сільськогосподарським товаровиробникам (юридичним особам за платіжними дорученнями шляхом перерахування на їх окремі рахунки, відкриті в обслуговуючих банках, фізичним особам - готівкою безпосередньо з каси переробного підприємства або згідно з договорами доручення) здійснюється переробним підприємством до 20 числа місяця, наступного за звітним (податковим) періодом.

Підтвердженням виплати сільськогосподарським товаровиробникам компенсації є Відомості про виплачені суми компенсації сільськогосподарським товаровиробникам.

Форма Відомості про виплачені суми компенсації сільськогосподарським товаровиробникам та порядок її заповнення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики за попереднім погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (підпункт 12 зазначеного вище пункту);

- суми податку на додану вартість, не перераховані на спеціальний рахунок або перераховані з порушенням терміну, встановленого цим пунктом, а також суми компенсації, не виплачені сільськогосподарським товаровиробникам або виплачені з порушенням терміну, встановленого цим пунктом, вважаються такими, що використані не за призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету (підпункт 13 зазначеного вище пункту).

Разом з тим, відповідно до пункту 123.2 статті 123 Податкового кодексу України використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу) додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті, тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов'язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

Відтак, з аналізу наведених вище норм випливає, що суб'єкт господарювання повинен перерахувати суми податку на додану вартість на спеціальний рахунок для виплати компенсації постачальникам сировини до 15 числа місяця, наступного за звітним (податковим) періодом, до спеціального фонду Державного бюджету України. В подальшому, виплата компенсації сільськогосподарським товаровиробникам за поставлену сировину здійснюється платником податку до 20 числа місяця, наступного за звітним (податковим) періодом. При цьому, законодавцем визначено, що у разі, якщо суми податку не перераховані на спеціальний рахунок або не виплачені сільськогосподарським товаровиробникам (постачальникам сировини) або перераховані на спеціальний рахунок чи виплачені сільськогосподарським товаровиробникам з порушенням зазначеного вище терміну, вважається, що такі суми використані не за призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету з урахуванням положень статті 123 Податкового кодексу України.

Як встановлено судом, що також не заперечується представником позивача, Товариством виплата компенсації сільськогосподарським товаровиробникам за січень та лютий 2012 року здійснювалась з порушенням терміну, що визначений Перехідними положеннями Податкового кодексу України, тобто пізніше 20 чисел відповідних місяців. За квітень місяць 2012 року Товариством кошти, які слід було сплатити на спеціальний рахунок, сплачено на інший рахунок. Така обставина не заперечується представником позивача також. Компенсація Товариством коштів сільськогосподарським товаровиробникам за травень 2012 року здійснено не в повному обсязі (перераховано лише 82536 грн. із 151065 грн.) та з порушенням терміну, визначеного Перехідними положеннями Податкового кодексу України, тобто пізніше 20 числа відповідного місяця. Решту суми компенсації за травень 2012 року Товариство перерахувало на рахунки сільськогосподарських товаровиробників у період, що не перевірявся податковим органом.

Відтак, зважаючи на те, що Товариством не виплачено вчасно компенсації сільськогосподарським товаровиробникам (тобто до 20 числа місяця, наступного за звітним (податковим) періодом) за січень, лютий, квітень та травень 2012 року, тому податковим органом обгрунтовано зроблено висновки, що кошти виплачені сільськогосподарським товаровиробникам з порушенням зазначеного вище терміну, вважаються такими, що використані не за призначенням (такі висновки випливають із положень підпункту 13 пункту 1 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України), а тому Товариство повинно нести відповідальність, що передбачена пунктом 123.2 статті 123 Податкового кодексу України.

Водночас, не можуть слугувати підставою для визнання протиправним податкового повідомлення-рішення, що оскаржується, посилання представника позивача на те, що відповідачем при проведенні перевірки не враховані первинні документи Товариства, які були вилучені під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12012010060000096 та підтверджують виплату компенсації сільськогосподарським товаровиробникам, оскільки такі первинні документи також підтверджують, що виплата компенсації здійснювалась з порушенням терміну, встановленого підпунктом 12 пункту 1 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України. Більше того, представник позивача не заперечувала проти факту невчасної компенсації Товариством сільськогосподарським виробникам коштів.

Також суд критично оцінює твердження представника позивача про те, що Товариством здійснено виплату компенсації сільськогосподарським товаровиробникам за квітень 2012 року, оскільки судом встановлено, що Товариством відкрито картки особових рахунків по сплаті податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів; податку на додану вартість, що сплачується при здісненні юридичними особами операцій з постачання власної виробленої продукції, виготовленої з поставлених молока або м'яса в живій вазі сільськогосподарськими підприємствами, іншими юридичними і фізичними особами, у тому числі фізичними особами-підприємцями, які самостійно вирощують, розводять, відгодовують продукцію тваринництва - у розмірі 30%; спеціальний рахунок, відкритий платником податку в органі державної казначейської служби, з якого виплачується компенсація сільськогосподарським товаровиробникам у розмірі 70%. У відповідності до зазначених вище норм податкового законодавства Товариство зобов'язано було перерахувати кошти за квітень 2012 року на рахунок по сплаті податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів та повідомити про це податковий орган, після чого відбувається перерахування коштів на два вказаних вище рахунки. Проте, позивачем здійснено перерахування коштів на рахунок по сплаті податку на додану вартість, що сплачується при здісненні юридичними особами операцій з постачання власної виробленої продукції, виготовленої з поставлених молока або м'яса в живій вазі сільськогосподарськими підприємствами, іншими юридичними і фізичними особами, у тому числі фізичними особами-підприємцями, які самостійно вирощують, розводять, відгодовують продукцію тваринництва. На думку представника позивача, податковий орган сам повинен був перерахувати залишок коштів, на рахунок спеціального фонду, однак такого обов'язку органу державної податкової служби податкове законодавство не передбачає.

Таким чином, з огляду на те, що органом державної податкової служби обґрунтовано прийнято оскаржене податкове повідомлення-рішення, а також вірно нараховано грошове зобов'язання, тому вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0016001701, прийнятого Іллінецькою міжрайонною державною податковою інспекцією Вінницької області 25 жовтня 2012 року, не можуть бути задоволеними.

З приводу розподілу судових витрат суд враховує положення частини 2 статті 94 КАС України та за відсутності витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, вважає, що судові витрати компенсації не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович