Рішення № 29784910, 04.03.2013, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2013 року

справа № 919/04/13-г

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи № 919/04/13-г:

за позовом Фонду комунального майна Севастопольською міської Ради

(99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5,

ідентифікаційний код 25750044)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Постмол»

(99012, м. Севастополь, вул. Істоміна, 14

99022, м. Севастополь, вул. Горпіщенко, 74,

ідентифікаційний код 22264774)

про стягнення неустойки у розмірі 17 870,20 грн.

за участю представників сторін:

позивача – не з’явився;

відповідача - не з’явився.

Суть спору:

02.01.2013 Фонд комунального майна Севастопольською міської Ради (далі –позивач) звернувся до господарського суду міста Севастополя (далі – суд) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Постмол» (далі – відповідач) про стягнення неустойки у розмірі 17 870,20 грн.

Ухвалою суду від 04.01.2013 порушено провадження у справі та у порядку статтею 65 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) зобов’язано сторін надати суду документи, необхідні для вирішення спору, справу призначено до розгляду на 22.01.2013.

Ухвалами суду від 22.01.2013 та 06.02.2013 розгляд справи відкладався. Черговий розгляд справи призначено на 04.03.2013.

У судове засідання сторони явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду від 04.01.2013, 22.01.2013, 06.02.0213 не виконали, витребувані судом докази не надали. Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 ГПК України та не надав відзив на позовну заяву.

Так, із змісту ст.22 ГПК України вбачається, що явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов’язок, а тому справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. У випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

З урахуванням зазначеного суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю сторін за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

На підставі статті 85 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку представника позивача, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.2005 між управлянням з питань майна комунальної власності міської державної адміністрації (правонаступником якої є Фонд комунального майна Севастопольської міської ради) (орендодавець) та Відповідачем (орендар) укладений договір оренди нерухомого майна № 388-05 нерухомого майна – вбудованих приміщень цокольного поверху жилої п’ятиповерхової будівлі, загальною площею 210,80 м2, розташованих за адресою: м. Севастополь, вул. Ціолковського, 19, що знаходиться на балансі КП «Житлосервіс-13» (далі –Об’єкт оренди) для використання під розміщення молочної кухні (далі - Договір) (а.с.9-10),

На виконання умов Договору 01.12.2005 між сторонами Договору був підписаний акт прийому-передачі орендованого майна (а.с.18).

Згідно пунктів 2.3. Договору повернення Орендарем орендованого майна здійснюється протягом одного тижня після закінчення Договору. Передача майна Орендарем та приймання його Орендодавцем засвідчується Актом прийому-передачі, який підписується представниками сторін. Майно вважається повернутим Орендодавцю з моменту підписання сторонами Акту прийому-передачі об’єкту оренди.

Відповідно до пункту 4.12 Договору Орендар зобов'язується повернути орендоване майно при припиненні дії цього Договору в належному стані з урахуванням зносу.

Згідно пункту 7.1 Договору, він діє з моменту підписання до 26.08.2006.

Рішенням суду від 02.04.2008 по справі №5020-7/059, що набрало законної сили 18.04.2008, зобов’язано Відповідача повернути орендоване за Договором нерухоме майно по Акту прийому-передачі Позивачу.

Проте Відповідач впродовж тривалого часу ніяких дій по поверненню орендованого майна не вчиняв та продовжував користувався майном.

15.08.2011 Актом державного виконавця було встановлено, що рішення суду виконано у повному обсязі (арк. с 14).

Отже, на думку позивача, відповідач безпідставно користувався орендованим майном у період з 01.09.2009 по 14.08.2011, що стало підставою для нарахування позивачем відповідачу неустойки у розмірі 17 870,20 грн за користування орендованим майном та причиною звернення із відповідним позовом до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (далі — ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (далі — ГК України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Крім того, правові засади організаційних відносин, пов’язаних з передачею в оренду майна, яке перебуває у комунальній власності, та майнових відносин між орендодавцями щодо господарського використання даного майна, визначені Законом України «Про оренду державного та комунального майна» вiд 10.04.1992 № 2269-XII (у редакції чинній на час вчинення правовідносин, далі – Закон № 2269-XII).

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону № 2269-XII, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

З наведеною нормою узгоджуються ст. 283 ГК України та ст. 759 ЦК України, згідно з якими, за договором найму (оренди) одна сторона (орендодавець/наймодавець) передає другій стороні (орендареві/наймачу) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ч.2 ст. 20 ГК України, захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до ст. 610, ч.3 ст. 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до ст. 27 Закону № 2269-XII у випадку розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його пролонгації або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцю об'єкт оренди на умовах, визначених у договорі оренди.

Таким чином, суд погоджується з думкою позивача, щодо безпідставного користувався відповідачем орендованим майном у період з 01.09.2011 по 14.08.2011, що стало підставою для нарахування позивачем відповідачу неустойки у розмірі 17 870,20 грн. Доказів протилежного відповідачем суду надано не було.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок неустойки (а.с.8-8 зворотній бік), суд визнав його вірним.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю у розмірі 17 870,20 грн.

Витрати позивача по сплаті судового збору за правилами ст. 49 ГПК України при повному задоволенні позову покладаються на відповідача.

Підсумовуючи викладене, керуючись статтями 22, 49, 75, 82-85, 116, 117 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Постомол» (вул. Істоміна, 14, м.Севастополь, 99012; вул. Горпіщенко, 74, м. Севастополь, 99022, ідентифікаційний код 22264774; р/р 26008234340001 в СФ КБ «Приватбанк» м. Севастополя, МФО 324935) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського,5, р/с місцевий бюджет м. Севастополя № 33213870700001 в ГУГКСУ в м. Севастополі, МФО 824509, код в ЄДРПОУ 38022717, код платежу 22080400) неустойку у розмірі 17 870,20 грн (сімнадцять тисяч вісімсот сімдесят гривень 20 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Товариство з обмеженою відповідальністю «Постомол» (вул. Істоміна, 14, м.Севастополь, 99012; вул. Горпіщенко, 74, м. Севастополь, 99022, ідентифікаційний код 22264774; р/р 26008234340001 в СФ КБ «Приватбанк» м. Севастополя, МФО 324935) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського,5, р/с 37188003000416 в ГУ ГКСУ у м.Севастополі, МФО 824509, код в ЕДРПОУ 25750044, отримувач ФКМ СМР) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1609,50 грн (одна тисяча шістсот дев’ять грн. 50 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 06.03.2013

Суддя І.А.Харченко

Розсилка рекомендованою кореспонденцією із повідомленням:

1. Фонд комунального майна Севастопольською міської Ради

(вул. Луначарського, 5, м. Севастополь, 99011)

2. ТОВ “Постмол”

(вул. Істоміна, 14, м.Севастополь, 99012)

(вул. Горпіщенко, 74, м. Севастополь, 99022)