Рішення № 29781891, 26.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-10/16507-2012 26.02.13

За позовом Приватного акціонерного товариства

«Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фрегат»

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Чемерис М.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: Краснянський П.В. (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 26 лютого 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

16 листопада 2012 року Приватне акціонерне товариство «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка» (позивач) подало до канцелярії Господарського суду міста Києва на розгляд судом позовну заяву № 882 від 15.11.2012р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фрегат» (відповідач) заборгованості за договором поставки № 7/10 від 15 січня 2010 року в розмірі 34 597,79 грн. (тридцять чотири тисячі п'ятсот дев'яносто сім гривень 79 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором поставки № 7/10 від 15 січня 2010 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив в повному обсязі оплату вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»). Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» від 15.03.2007р.01-8/123 передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 13.12.2012 року.

12.12.2012р. через канцелярію Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 13.12.2012р. справу № 5011-10/16507-2012 за позовом Приватного акціонерного товариства «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім - Фрегат» про стягнення 34 597,79 грн. передано для розгляду судді Морозову С.М. у зв'язку з перебування судді Коткова О.В. у відпустці.

Ухвалою суду від 13.12.2012р. суддя Морозов С.М. прийняв справу до свого провадження та призначив її до розгляду в судовому засіданні 10.01.2013 о 12:05.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 18.12.2012р справу № 5011-10/16507-2012 за позовом Приватного акціонерного товариства «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім - Фрегат» про стягнення 34 597,79 грн. у зв'язку із виходом судді Коткова О.В. з відпустки передано для розгляду судді Коткову О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2012 року призначено розгляд справи № 5011-10/16507-2012 на 10.01.2013р. о 12:05.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2013 року відкладено розгляд справи до 12.02.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2013 року судом, за клопотанням представника позивача, у відповідності до положень ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 днів, розгляд справи, у зв'язку з повторною неявкою представників відповідача було відкладено до 26.02.2013 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

15 січня 2010 року між позивачем (надалі - Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту - Покупець або Отримувач) (разом - сторони) було укладено договір поставки № 7/10 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується виготовляти та систематично відпускати і передавати у власність Покупцю продукцію власного виробництва /по тексту - товар/, а Покупець зобов'язується приймати і реалізовувати цей товар та вчасно здійснювати його оплату на умовах Договору.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму - 45 497,86 грн., при цьому, позивач вказує, що Покупець лише частково розрахувався за товар в розмірі - 10 900,07 грн., а відтак, за розрахунками позивача, відповідач має заборгованість за Договором, що складає 34 597,79 грн., тобто 45 497,86 грн. - 10 900,07 грн.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було встановлено судом, 15 січня 2010 року між сторонами укладено договір поставки № 7/10 згідно п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується виготовляти та систематично відпускати і передавати у власність Покупцю продукцію власного виробництва, а Покупець зобов'язується приймати і реалізовувати цей товар та вчасно здійснювати його оплату на умовах Договору.

Матеріалами справи підтверджено, що в серпні 2011 року Продавець передав Покупцю товар на загальну суму 45 497,86 грн., а Покупець оплатив прийнятий товар на відповідну суму, що підтверджується накладними: № 560819053 від 19.08.2011р., № 560819058 від 19.08.2011р., № 640819013 від 19.08.2011р. і № 640819015 від 19.08.2011р. (належним чином засвідчені копії документів містяться в матеріалах справи).

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 5.2. Договору встановлено, що Покупець зобов'язаний здійснювати оплату за поставлений товар в гривнях на рахунок Постачальника, зазначений в п. 11 Договору, на умовах відстрочення платежу в кількості не більше 30 (тридцяти) днів з моменту відвантаження товару та дотримання Покупцем розміру ліміту дебіторської заборгованості.

З матеріалів слідує, що на загальну суму 10 900,07 грн. Покупець частково оплатив отриманий по Договору товар, що підтверджується випискою по рахунку та поясненнями ТОВ «Росинка» щодо формування заборгованості та розподілу отриманих коштів (оригінали документів містяться в справі).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 19.11.2012р. та 12.02.2013р. відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимог вказаних ухвал контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів оплати товару по Договору у більшому розмірі, а ніж вказано позивачем в позовній заяві, станом на лютий 2013 року, до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Договором поставки в розмірі 34 597,79 грн. з розрахунку: 45 497,86 грн. (загальна вартість товару) - 10 900,07 грн. (частково оплачений товар).

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 609,50 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 25, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фрегат» (ідентифікаційний код: 36657398, адреса: 02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1, п/р 26009260992000 в АКИБ «Укрсиббанк», МФО 351005), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка» (ідентифікаційний код: 00382496, адреса: 03057, м. Київ, вул. Е.Потьє, буд. 6, банківські реквізити: п/р 26001000144516, в ПАТ «КБ «Хрещатик», МФО 300670), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 34 597,79 грн. (тридцять чотири тисячі п'ятсот дев'яносто сім гривень 79 копійок) та судові витрати - 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 копійок). Видати наказ.

Копію даного рішення направити відповідачу у справі № 5011-10/16507-2012.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 04.03.2013р.

Суддя О.В. Котков