Рішення № 29781775, 26.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-10/16505-2012 26.02.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алєс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт-С»

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Чемерис М.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: Марцинюк Є.В. (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 26 лютого 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

16 листопада 2012 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Алєс» (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява б/н від 07.11.2012р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт-С» (відповідач) заборгованості за господарським договором поставки № 15/01 від 15 січня 2010 року в сумі 119 546,60 грн. з них основного боргу - 106 024,34 грн. (сто шість тисяч двадцять чотири гривні 34 копійки), пені - 11 274,43 грн. (одинадцять тисяч двісті сімдесят чотири гривні 43 копійки) та 3% річних - 2 247,83 грн. (дві тисячі двісті сорок сім гривень 83 копійки).

Під час перебування справи на розгляді в суді позивач, користуючись передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, 11.12.2012р. через канцелярію подав до суду заяву б/н від 10.12.2012р. «Про зменшення позовних вимог» в якій Товариство з обмеженою відповідальністю «Алєс» просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт-С» заборгованості за господарським договором поставки № 15/01 від 15 січня 2010 року, а саме: основного боргу - 106 024,34 грн. (сто шість тисяч двадцять чотири гривні 34 копійки), пені - 1 817,06 грн. (одна тисяча вісімсот сімнадцять гривень 06 копійок) та 3% річних - 2 247,83 грн. (дві тисячі двісті сорок сім гривень 83 копійки).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за господарським договором поставки № 15/01 від 15 січня 2010 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив в повному обсязі оплату вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»). Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» від 15.03.2007р.01-8/123 передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 13.12.2012 року.

11 та 13 грудня 2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та заява про зменшення позовних вимог, які долучено судом до матеріалів справи.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 13.12.2012р. справу № 5011-10/16505-2012 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Алєс» до Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарт - С» про стягнення 119 546,60 грн. передано для розгляду судді Морозову С.М. у зв'язку з перебування судді Коткова О.В. у відпустці.

Ухвалою суду від 13.12.2012р. суддя Морозов С.М. прийняв справу до свого провадження та призначив її до розгляду в судовому засіданні 10.01.2013 о 12:40.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 18.12.2012р справу № 5011-10/16505-2012 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Алєс» до Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарт - С» про стягнення 119 546,60 грн., у зв'язку із виходом судді Коткова О.В. з відпустки передано для розгляду судді Коткову О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2012 року призначено розгляд справи № 5011-10/16505-2012 на 10.01.2013р. о 12:40.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2013 року відкладено розгляд справи до 12.02.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2013 року судом, за клопотанням представника позивача, у відповідності до положень ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 днів, розгляд справи, у зв'язку з повторною неявкою представників відповідача було відкладено до 26.02.2013 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

15 січня 2010 року між позивачем (надалі - Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту - Покупець або Отримувач) (разом - сторони) було укладено господарський договір поставки № 15/01 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язуються у зумовлені Договором строки передати товар /по тексту - товар) у власність Покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а Покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму на умовах та в порядку, визначених Договором.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму - 106 612,50 грн., при цьому, позивач вказує, що Покупець лише частково розрахувався за товар в розмірі - 588,16 грн., а відтак, за розрахунками позивача, відповідач має заборгованість за Договором, що становить 106 024,34 грн., тобто 106 612,50 грн. - 588,16 грн.

Окрім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за невиконання умов Договору щодо оплати товару.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги, з урахуванням поданих уточнень, підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було встановлено судом, 15 січня 2010 року між сторонами укладено господарський договір поставки № 15/01 згідно п. 1.1. якого Постачальник зобов'язуються у зумовлені Договором строки передати товар у власність Покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а Покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму на умовах та в порядку, визначених Договором.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов Договору в період з липня 2011 року по березень 2012 року позивач передав товар на суму 106 612,50 грн., що підтверджується накладними (належним чином засвідчені копії накладних містяться в матеріалах справи), а відповідач отримав товар, що підтверджується підписом та відбитком печатки Отримувача на накладних.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 6.1.1. Договору встановлено, що оплата, за поставлений товар, здійснюється через 30 (тридцять) календарних днів від факту реалізації товару.

З матеріалів слідує, що на загальну суму 588,16 грн. Покупець частково оплатив отриманий по Договору товар, що підтверджується банківською випискою та поясненнями ТОВ «Алєс» щодо розрахункової величини заборгованості при отриманні грошових коштів (копії виписок містяться в справі).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 19.11.2012р. та 12.02.2013р. відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимог вказаних ухвал контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів оплати товару по Договору у більшому розмірі, а ніж вказано позивачем в позовній заяві, станом на лютий 2013 року, до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Договором поставки в розмірі 106 024,34 грн. з розрахунку: 106 612,50 грн. (загальні вартість товару) - 588,16 грн. (сума часткової оплати за товар).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

З пункту 7.2. Договору випливає, що за несвоєчасну оплату поставленого товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період виникнення заборгованості, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбечено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього

Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням викладеного, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 1 633,34 грн. пені за несвоєчасну оплату поставленого товару, що складає:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення20119.1321.05.2012 - 19.11.20121837.5000 %0.041 %*1508.93Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення886.5226.05.2012 - 24.11.20121837.5000 %0.041 %*66.49Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення772.2727.05.2012 - 25.11.20121837.5000 %0.041 %*57.92Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, за прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання щодо оплати товару, в межах заявленого періоду нарахування, стягненню з Покупця на користь Продавця підлягає 2 247,83 грн. 3% річних.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги, з урахуванням поданої позивачем заяви б/н від 10.12.2012р., підлягають частковому задоволенню про стягнення 109 905,51 грн. з них основного боргу - 106 024,34 грн. (сто шість тисяч двадцять чотири гривні 34 копійки), пені - 1 633,34 грн. (одна тисяча шістсот тридцять три гривні 34 копійки) та 3% річних - 2 247,83 грн. (дві тисячі двісті сорок сім гривень 83 копійки).

Щодо господарських витрат у справі № 5011-10/16505-2012.

В інформаційному листі від 20.10.2006р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року» Вищий господарський суд України з приводу запитання: «Якими є правові наслідки зменшення розміру позовних вимог?» довів до відома Господарським судам України наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Питання щодо повернення зайво сплаченої суми державного мита у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначених законодавством.

Загальна сума ціни позову, з урахування поданої представником позивача заяви про зменшення позовних вимог, становить - 110 089,23 грн.

Таким чином, судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 2 198,05 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт-С» (ідентифікаційний код: 24654657, адреса: 01601, м. Київ, площа Спортивна, буд. 3, р/р 26001962490417 в ПАТ «ПУМБ», МФО 334851, р/р 26007962489154 в ПАТ «ПУМБ», МФО 334851), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алєс» (ідентифікаційний код: 25408216, адреса: 04073, м. Київ, вул. Марка Вовчка, буд. 12/14, р/р 26001000016324 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 322012), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 106 024,34 грн. (сто шість тисяч двадцять чотири гривні 34 копійки), пені - 1 633,34 грн. (одна тисяча шістсот тридцять три гривні 34 копійки), 3% річних - 2 247,83 грн. (дві тисячі двісті сорок сім гривень 83 копійки) та судові витрати - 2 198,05 грн. (дві тисячі сто дев'яносто вісім гривень 05 копійок). Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Копію даного рішення направити відповідачу у справі № 5011-10/16505-2012.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 04.03.2013р.

Суддя О.В. Котков