Рішення № 29781066, 05.03.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.03.13р. Справа № 904/858/13-г

За позовом Комунального підприємства "Теплоенерго", м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи - підприємець ОСОБА_1, м. Нікополь

про стягнення 8 783 грн. 77 коп.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: Сеіна Т.С. - представник, довіреність № 59 від 08.01.2013 року;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи - підприємець ОСОБА_1 (далі - відповідач), про стягнення 8 783 грн. 77 коп., із яких: 7828, 17 грн. - сума основного боргу за період з жовтень 2011 року - квітень 2012 року, 99, 73 грн. - сума інфляційних витрат, 329, 21 грн. - три відсотка річних, 526, 66 грн. - сума пені.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору на відпуск теплової енергії для потреб опалення № 388 від 04.02.2009 року, в частині повного та своєчасного розрахунку за відпущену теплову енергію.

Ухвалою господарського суду від 31.01.2013 року порушено провадження у справі, та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 18.02.2013 року.

Ухвалою господарського суду від 18.02.2013 року розгляд справи відкладено на 04.03.2013 року у зв'язку з неявкою представника відповідача у призначене судове засідання.

Відповідач у судові засідання 18.02.2013 року та 04.03.2013 року не з'явився, явку повноважного представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18).

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 04.03.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, оцінивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.02.2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір на відпуск теплової енергії для потреб опалення № 388 (далі-Договір), відповідно до умов п.1 якого, позивач здійснює відпуск теплової енергії для потреб центрального опалення Споживачу, по його об'єктах, розміщених за адресами: АДРЕСА_1, приміщення 2 б. від джерела теплопостачання : АДРЕСА_2.

Відповідно до п.2.1 Договору, позивач надає відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води в обсягах згідно з додатком № 1 до цього Договору з дотриманням споживчих властивостей, якісних показників і режимів.

Кількість теплової енергії, яка передається відповідачу у відповідний період по даному Договору визначається розрахунковим методом згідно нормативних документів галузі з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря, фактичних днів надання послуг в поточному місяці (п.2.3 Договору).

Відповідно п. 3.2.1 Договору, відповідач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.

Як зазначено в п. 5 Договору, ціна одиниці теплової енергії (1Гкал) згідно тарифів, затверджених Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 27.10.2008р. № 3363 складає (разом з ПДВ) - 497, 00 грн.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що відповідач щомісячно здійснює оплату за теплову енергію у розмірі 80% від планового місячного нарахування.

Згідно п. 6.2 Договору, відповідач зобов`язаний щомісячно, до 15-го числа місяця наступного за розрахунковим, отримати рахунок за фактично надані послуги. Кінцевий розрахунок відповідач здійснює до 20-го числа місяця наступного за розрахунковим шляхом безготівкового перерахування.

Як зазначено в п. 7.3 Договору, за неналежне виконання грошового зобов'язання відповідач має сплатити пеню у розмірі 1% від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу за весь період неналежного виконання зобов'язання відповідачем, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Спори між сторонами розв`язуються шляхом переговорів, а в разі неможливості досягти згоди сторони мають право звернутись до суду для вирішення спірного питання (п.8.3 Договору).

Цей Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2009 року (п.10.1 Договору).

Договір вважається пролонгованим на кожний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмової заяви однієї із сторін (п.10.6 Договору).

Так, на виконання умов Договору, позивачем в період з жовтня 2009 року по квітень 2012 року, відпущено відповідачу теплову енергію на загальну суму 7 828, 17 грн., що підтверджується Актами здачі теплової енергії, які знаходяться в матеріалах справи.

Як зазначає позивач, в порушення умов Договору відповідач за отриману теплову енергію в передбачені Договором строки не розрахувався, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Згідно ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарювання відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Зобов'язання є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку(ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Відповідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за відпущену теплову енергію за період з жовтень 2011 року - квітень 2012 року у розмірі 7 828 грн. 17 коп.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Як зазначено в п. 7.3. Договору, за неналежне виконання грошового зобов'язання відповідач має сплатити пеню у розмірі 1% від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу за весь період неналежного виконання зобов'язання відповідачем, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до п. 8.3 Договору, позивачем була нарахована до сплати відповідачу пеня за період з 20.12.2011 року по 20.05.2012 року у розмірі 526 грн. 66 коп., розрахунок якої судом перевірений та визнаний таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Таким чином, вимога щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 526 грн. 66 коп., є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі (а.с. 12).

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем за період з 20.11.2009 року по 20.05.2012 року були нараховані до сплати відповідачу інфляційні витрати у розмірі 99 грн. 73 коп. та 3% річних у розмірі 329 грн. 21 коп., розрахунки яких судом також перевірені та визнані такими, що відповідають вимогам чинного законодавства (а.с. 14, 15).

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат у розмірі 99 грн. 73 коп. та 3% річних у розмірі 329 грн. 21 коп. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи - підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, вулиця Погребняка, 7, код ЄДРПОУ 32688148) заборгованість за відпущену теплову енергію у розмірі 7 828 грн.17 коп., інфляційні витрати у розмірі 99 грн. 73 коп., 3% річних у розмірі 329 грн. 21 коп., пеню у розмірі 526 грн.66 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 720 грн. 50 коп.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Суддя Ю.Ю. Первушин

Повне рішення складено 05.04.2013 року.