Постанова № 29779860, 11.02.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 лютого 2013 р. Справа №2а-12072/11/0170/3

(15:07) м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Шкляр Т.О., при секретарі Желудковій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-Кримський комбінат хлібопродуктів"

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участю представників сторін:

від позивача - Квасніков М.О., дов.,

від відповідача - не з'явився.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Північно-Кримський комбінат хлібопродуктів" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000471502/0 від 19.09.11 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність висновків відповідача про порушення вимог податкового законодавства в частині правомірності сформування податкового кредиту за підстав наявності дефектів у правовому статусі контрагента позивача.

Відповідачем надані письмові заперечення проти позову за підстав наявності ознак нікчемності правочину позивача з контрагентом ПП "Фенікс-Цукор", який має стан "8" - "до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням"; відомості, які містяться в документах, отриманих від ПП «Фенікс-Цукор», не відповідають даним податкового обліку останнього.

Ухвалою суду від 11.02.13 р. замінено позивача правонаступником Красноперекопською ОДПІ АР Крим ДПС.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час, дату та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

З урахуванням вищевикладеного, положень ст.. 128 КАС України, вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази та оцінивши їх у сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Північно-Кримський комбінат хлібопродуктів» є юридичною особою, ЄДРПОУ 34897914, зареєстрований 25.04.2008 р. Красноперекопською райдержадміністрацією АР Крим за адресою місцезнаходження: 96020, АР Крим, Красноперекопський р-н, с.Почетне, вул..Елеваторна, буд. 2, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 454228, свідчить довідка з ЄДР.

11.07.2008 р. ТОВ «Північно-Кримський КХП» отримано свідоцтво № 100127762 про реєстрацію платника податку на додану вартість НБ № 155661.

07.02.2011 р. Красноперкопською ОДПІ в АР Крим проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Північно-Кримський КХП» за липень 2010 р., вересень 2010 р., про що складено акт перевірки № 77/15-02/34897914.

Згідно з висновками вказаного акту перевірки № 77/15-02 від 07.02.2011 р. за результатами перевірки встановлено порушення:

1. У порушення п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168 завищено різницю між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за липень 2010 року на 5220,00 грн.;

2. У порушення п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за липень 2010 р. на 18334,00 грн.;

3. У порушення п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду за серпень 2010 року на суму 23554,00 грн.;

4. У порушення п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду за вересень 2010 року на суму 22035,00 грн.

Зокрема в п.п. 3.1 акту перевірки вказано про те, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту з ПДВ за липень 2010 року встановлено його завищення на суму ПДВ в розмірі 23553,94 грн.

Згідно наданого до перевірки реєстру отриманих податкових накладних за липень 2010 року та відповідно наданих до нього податкових накладних, у загальну суму податкового кредиту декларації з ПДВ за липень 2010 року були включені податкові накладні, які отримані від ПП «Фенікс-Цукор» на суму податкового кредиту з ПДВ 23553,94 грн. Згідно електронної бази даних автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, ПП «Фенікс-Цукор» з липня 2010 року має стан 8 - «до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням». Для підтвердження фактичного отримання товарів ТОВ «Північно-Кримський КХП» від ПП «Фенікс-Цукор» платником податків не було надано до перевірки видаткових накладних.

На стор. 5 акту перевірки вказано, що надані ПП «Фенікс-Цукор» податкові накладні не відповідають вимогам Податкового кодексу України, інформація, що зазначена в податкових накладних про місцезнаходження постачальника, не відповідає дійсності; правочин по придбанню товарів та послуг від ПП «Фенікс-Цукор» має ознаки нікчемного.

На стор. 13 акту перевірки вказано про те, що при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів була встановлена розбіжність з контрагентом - ПП «Фенікс-Цукор» у вересні 2010 року на суму 22034,83 грн., що склало завищення суми ПДВ.

ТОВ «Північно-Кримський КХП» вих..№ 103 від 11.02.2011 р. направлено на адресу Красноперекопської ОДПІ в АР Крим заперечення на акт перевірки № 77/15-02 від 07.02.2011 р., які вих..№ 1749/10/15-02 від 21.02.2011 р. залишені без задоволення.

19.09.2011 р. відповідно до п.п. 54.3 ст. 54, п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, на підставі акту перевірки № 77/15-02 від 07.02.2011 р., за порушення п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.4 п. 7.2, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» Красноперекопською ОДПІ в АР Крим збільшено ТОВ «Північно-Кримський КХП» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 45589 грн. за основним платежем та 11397,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, про що винесено податкове повідомлення-рішення № 0000471502/0.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пп. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках, то відповідно до п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Відображення суми податкових зобов'язань провадиться платником податку на підставі результатів господарської діяльності.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що відомості про господарську операцію та підтвердження її здійснення містяться у первинному документі.

Тобто будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 16.07.99 р. № 996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Тобто визначальною (обов'язковою) ознакою господарської операції є спричинення реальних змін майнового стану платника податків, що кореспондується з нормами Закону України "Про податок на додану вартість" в редакції на час вчинення спірного правочину, згідно п. 7.3.1 ст. 7 якого датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Отже при здійсненні господарської діяльності суб'єктами господарювання проводяться певні господарські операції - дії, що викликають зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємств, про що зазначено у ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.99 р.

Відповідно до п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п.7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору.

Отже, наведені правові норми Закону України "Про податок на додану вартість" дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно положень Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. N 165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за N 233/2037, який діяв на час оформлення податкових накладних, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та надає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

При цьому дані, наведені в накладній, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, що кореспондується із п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Тобто реальність господарської операції підтверджується даними податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 05.06.1995 р. № 168/704, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та непорушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Отже право на нарахування податкового кредиту для визначення об'єкта оподаткування ПДВ виникає у разі підтвердження фактичного здійснення витрат на придбання певного товару належним чином складеними первинними документами, які відображують реальність господарської операції.

Ознаками останньої є:

1) рух активів в процесі здійснення господарської операції, що підтверджується первинними документами, а також фізичними, технічними, технологічними можливостями контрагентів за змістом здійснюваної господарської операції.

2) встановлення податкового статусу постачальника товарів, придбання яких є підставою для нарахування податкового кредиту, а саме реєстрація особи, яка видає податкову накладну, у якості платника ПДВ на момент вчинення господарської операції, з урахуванням можливої обізнаності контрагента у наявності дефектів у правовому статусі останнього як платника ПДВ.

3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів та господарською діяльністю платника податку, що підтверджується наявністю певної господарської мети використання придбаного товару в межах господарської діяльності.

Тобто реальність вчинених господарських операцій характеризується: реальним рухом активів в процесі здійснення господарської операції (первинними документами, а також фізичними, технічними, технологічними можливостями контрагентів за змістом здійснюваної господарської операції); податковим статусом контрагентів позивача як платників ПДВ на час здійснення господарської операції; наявністю безпосереднього зв'язку між фактом придбання товарів та господарською діяльністю позивача; наявністю господарської мети при укладенні правочинів з контрагентами позивача.

Отже підтвердження постачання товару від контрагентів позивача у перевірямий період на адресу позивача за перевіряємий період, підтвердження факту отримання вказаного товару за перевіряємий період, підтвердження факту сплати за вказаний товар за перевіряємий період, підтвердження транспортування вказаного товару за перевіряємий період, підтвердження використання в господарській діяльності вказаного товару за перевіряємий період, -свідчить про реальність вчинення відповідних господарських операцій, а відтак, доводить правильність віднесення відповідних сум та нарахування податкового кредиту, сформування валових витрат підприємства та відємного значення об'єкта оподаткування.

Підтвердження здійснення господарської операції проводиться на підставі первинних документів, які складаються під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, про що зазначено у п.п. 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно пункту 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 у відповідності з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначений перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, зокрема такими реквізитами є:

- назва документу; дата та місце складання документу;

- назва підприємства, від імені якого складений документ;

- зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції;

- посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

Отже, з урахуванням вимог законодавства України в частині визначення первинних документів та їх обов'язкових реквізитів, їх змісту та призначення, до останніх можна віднести:

- договори із зазначенням предмету та істотних умов відповідного правочину, додаткові угоди до них;

- документи на виконання відповідного договору (акт приймання-передачі, акт виконаних робіт, рахунки фактури, податкові та видаткові накладні, довіреність на отримання товару, що містять дані стосовно обсягів та змісту наданих послуг);

- документи, що підтверджують транспортування товару (товарно-транспортні накладні, договори зберігання, перевезення товару);

- фінансово-господарські документи зі сплати коштів за придбаний товар (платіжні доручення, банківські виписки, чеки).

З урахуванням викладеного, посилання відповідача в акті перевірки на відсутність видаткових накладних по взаємовідносинам з ПП «Фенікс-Цукор» під час проведення перевірки суперечить вимогам чинного законодавства з огляду на те, що видаткові накладні є одними з первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій суб'єктом господарювання, проте не єдиними та виключними.

Біль того, вказані видаткові накладні надані позивачем в матеріали справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частина 1 ст. 79 КАС України визначає, що письмовими доказами є документи (у тому числі, електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

В матеріалах справи наявні наступні документи, надані позивачем на підтвердження реальності здійсненого правочину по періодах, зазначених в акті перевірки, а саме: договори, податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, інвентарні картки, - якими підтверджуються:

факти отримання товарів за перевіряємий період,

факти сплати за товари за перевіряємий період.

Зокрема, в матеріалах справи наявний ряд договірів купівлі-продажу, укладених між ТОВ «Північно-Кримський КХП» (Покупець) та ПП «Фенікс-Цукор» (Продавець), зокрема:

- № 36/2 від 15.07.2010 р.,

- № 62/2 від 31.07.2010 р.,

- № 66/2 від 23.09.2010 р., -

відповідно до п.п. 1.1 яких продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та сплатити товар: пшеницю 6 класу врожаю 2010 року в кількості 50,520 тон., у кількості 7,57 тон, ячмінь 3 класу врожаю 2010 року в кількості 74,300 тон відповідно.

Фактичне постачання товарів від ПП «Фенікс-Цукор» на адресу ТОВ «Північно-Кримський КХП» підтверджується наявними в матеріалах справи податковими та видатковими накладними, зокрема:

- № 510 від 01.09.2010 р. на суму 9613,96 грн., в тому числі ПДВ 1602,33 грн. на товар пшеницю 6 класу у кільк. 7,57 тон.; видаткова накладна № 512 від 01.09.2010 р.;

- № 511 від 23.09.2010 р. на суму 122595,00 грн., в тому числі ПДВ 20432,50 грн. на товар ячмінь у кільк. 74,3 тон.; видаткова накладна № 513 від 23.09.2010 р.;

- №394 від 15.07.2010 р. на суму 47489,21 грн., в тому числі 7914,87 грн. на товар пшеницю 6 класу у кільк. 50,52 тон.; видаткова накладна № 398 від 15.07.2010 р.;

- № 393 від 10.07.2010 р. на суму 93834,42 грн., в тому числі ПДВ 15639,07 грн. на товар пшеницю 6 класу у кільк. 99,823 тон.; видаткова накладна № 397 від 10.07.2010 р.

Згідно з висновками судової експертизи № 29-09/12 від 21.01.2013 р., проведеної по даній справі, ТОВ «Північно-Кримський КХП» за період з 01.07.2010 р. по 30.09.2010 р. придбано пшениці у кількості 157,913 т., ячменя у кількості 74,3 т. Вказаний товар оприбутковано в бухгалтерському облік уна рахунок 281 «Товари на складі» в повному обсязі.

Сплата вищевказаного товару ТОВ «Північно-Кримський комбінат хлібопродуктів» на адресу ПП «Фенікс-Цукор» підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, зокрема:

- № 513 від 20.07.2010 р. на суму 141323,63 грн.;

- № 714 від 27.09.2010 р. на суму 14760,00 грн.;

- № 716 від 27.09.2010 р. на суму 122595,00 грн.

Згідно з висновками судової експертизи № 29-09/12 від 21.01.13 р., проведеної по даній справі, платіжними дорученнями ТОВ «Північно-Кримський КХП» оплата за отриманий товар від ПП «Фенікс-Цукор» за період липень-вересень 2010 року підтверджується в загальній сумі 263918,63 грн., в тому числі ПДВ 43986,44 грн.

Транспортування придбаного ТОВ «Північно-Кримський КХП» зерна від ПП «Фенікс-цукор» підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними, зокрема:

- Від 29.07.2010 р. у кільк. 7580 кг.;

- Від 06.07.2010 р. у кільк. 26250 кг.;

- Від 08.07.2010 р. у кільк. 24240 кг.;

- Від 09.07.2010 р. у кільк. 25580 кг.;

- Від 09.07.2010 р. у кільк. 25620 кг.;

- Від 13.07.2010 р. у кільк. 25800 кг.;

- Від 13.07.2010 р. у кільк. 24820 кг.;

- Від 18.07.2010 р. у кільк. 12490 кг.;

- Від 18.07.2010 р. у кільк. 26440 кг.;

- Від 18.07.2010 р. у кільк. 12490 кг.;

- Від 18.07.2010 р. у кільк. 12120 кг.;

- Від 18.07.2010 р. у кільк. 27040 кг.

Таким чином, матеріалами справи, що були досліджені та проаналізовані судом, досліджені та проаналізовані судовим експертом; висновком судової експертизи №51/12 від 18.10.12 р. підтверджуються:

- факти придбання позивачем товарів у перевіряємий період, про що свідчать податкові та видаткові накладні;

- факти транпортування вказаного товару, що підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними;

- факти сплати позивачем товарів у перевіряємий період, про що свідчать відповідні платіжні доручення позивача.

Згідно з даними Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр", на офіційному сайті якого розміщені дані з ЄДРПОУ згідно Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", з яких судом встановлено, що на момент вчинення відповідних господарських операцій у перевіряємий період, на час вчинення господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ «Північно-Кримський КХП» контрагент позивача, ПП «Фенікс-Цукор», - не перебував в процесі припинення; знаходився за адресою, вказаною в податкових накладних, а саме: м.Київ, вул..Дегтярівська, буд 25-А.

В матеріалах справи докази відсутності у ПП «Фенікс-Цукор» на час вчинення спірних господарських операцій статусу платника ПДВ -відсутні. Зокрема, свідоцтво платника ПДВ ПП «Фенікс-Цукор» було анульовано 28.09.2010 р., тобто після вчинення господарських операцій по укладеним договорам купівлі-продажу з ТОВ «Північно-Кримький комбінат хлібопродуктів»

Отже порушення в частині оформлення податкових накладних за наявними в матеріалах справи доказами не підтверджуються; відсутні докази того, що постачальник товарів, придбання яких було підставою сформування податкового кредиту позивачем у вказаному в акті перевірки періоді, не був зареєстрований як платник ПДВ на момент вчинення відповідних господарських операцій. Останнє виключає одну з ознак нікчемності укладених позивачем правочинів з огляду на підтвердження податкового статусу постачальника товарів.

Згідно з висновками судової експертизи № 29-09/12 від 21.01.2013 р., проведеної по даній справі, податкові накладні, отримані ТОВ «Північно-Кримський комбінат хлібопродуктів» від ПП «Фенікс-Цукор» на загальну суму 273532,59 грн., враховуючи ПДВ в розмірі 45588,77 грн., відповідають вимогам п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» від 30.05.1997 р. № 165.

Придбання певного виду товару суб'єктом господарської діяльності повинно бути характерним для виробничої діяльності такого платника податку, що є однією з ознак підтвердження реальності вчинення господарських операцій, підтвердження використання в господарській діяльності відповідних товарів.

Види діяльності позивача відповідно до КВЕД: складське господарство, оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості, вирощування зернових та інших культур та інш.

Тобто придбання позивачем товару, а саме зерна пшениці 6 класу та ячміню, відповідає напряму діяльності позивача.

Крім того, в матеріалах справи наявні складські квитанції про зберігання зерна, прийнятого ТОВ «Північно-Кримський КХП» від ПП «Фенікс-Цукор»:

- № 151 від 29.07.2010 р. на пшеницю 6 класу у кільк. 7580 кг.;

- № 64 від 06.07.2010 р. на пшеницю 6 класу у кільк. 26250 кг.;

- № 75 від 08.07.2010 р. на пшеницю 6 класу у кільк. 24240 кг.;

- № 79 від 09.07.2010 р. на пшеницю 6 класу у кільк. 51200 кг.;

- № 97 від 13.07.2010 р. на пшеницю 6 класу у кільк. 50520 кг.;

- № 118 від 18.07.2010 р. на пшеницю 6 класу у кільк. 78090 кг.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які знаходяться у матеріалах справи, та не може ґрунтуватися припущеннями, крім цього, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 86 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з висновками судової експертизи № 29-09/12 від 21.01.2013 р., проведеної по даній справі, станом на 01.07.2010 р. на балансі ТОВ «Північно-Кримський КХП» були виробничі та матеріальні ресурси, які використовувались для прийому, переробки та зберігання придбаних у ПП «Фенікс-Цукор» зерна та ячменя, для здійснення господарської діяльності.

Згідно з висновками судової експертизи № 29-09/12 від 21.01.13 р. проведеної по даній справі, використання в господарській діяльності ТОВ «Північно-Кримський КХП» (подальша реалізація покупцям) товару, придбаного у ПП «Фенікс-Цукор» за період липень-вересень 2010 року, підтверджується видатковими накладними, журналами-ордерами по рахункам 28 «Товари», 361 «Розрахунки з покупцями та замовниками».

Вказані операції були обумовлені метою господарської діяльності підприємства, направлені на отримання прибутку.

Даними податкового та бухгалтерського обліку, а також первинними документами ТОВ «Північно-Кримський КХП» виконання угод, укладеними з ПП «Фенікс-Цукор», за період липень-вересень 2010 року, підтверджуються.

Отже матеріалами справи порушення позивачем порядку сформування податкового кредиту у перевірямий період матеріалами справи не підтверджується.

Взаємовідносини позивача та ПП «Фенікс-Цукор» у перевіряємому періоді не містять в собі ознак нікчемності правочину та відсутності відповідної господарської мети, а відтак, правовий кредит позивачем за вказаний в акті перевірки період сформований правомірно.

Відповідачем не надано доказів, які обґрунтовують правомірність зроблених в результаті проведеної перевірки позивача висновків щодо порушення останнім вимог податкового законодавства в частині сформування податкового кредиту у перевіряємий період по взаємовідносинам з контрагентом ПП «Фенікс-Цукор».

Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту поставки робіт/послуг, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Отже позивачем правомірно сформований податковий кредит у перевіряємому періоді, порушення позивачем податкового законодавства в частині порядка сформування податкового кредиту у перевіряємому періоді матеріалами справи спростовуються.

Відтак, висновок акту перевірки про порушення позивачем порядку сформування податкового кредиту у перевіряємий період, що є підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення про збільшення суми основного забовязання з ПДВ та застосування штрафних санкцій, не підтверджується матеріалами справи, в тому числі, первинними документами бухгалтерського і податкового обліку ТОВ «Північно-Кримський комі бант хлібопродуктів».

Вказане підтверджується також висновком судової експертизи № 29-09/12 від 21.01.13 р., проведеної по даній справі.

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення Красноперекопської ОДПІ в АР Крим від 19.09.2011 р. № 0000471502/0 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Відповідно до п. 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. N 845, безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Отже орган Державної казначейської служби зобов'язаний стягнути судові витрати з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунка суб'єкта владних повноважень -відповідача.

Вказана позиція висловлена також Вищим адміністративним судом України в листі від 21.11.2011 р. № 2135/11/13-11.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до п.3) ч. 3 ст. 87 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз.

У судовому засіданні 11.02.13 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. У повному обсязі постанову складено 15.02.13 р.

Керуючись ст.ст. 11, 94, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції від 19.09.2011 р. № 0000471502/0.

Стягнути з Державного бюджета України в особі розпорядника бюджетних коштів Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-Кримський комбінат хлібопродуктів" (ЄДРПОУ 34897914) 15021,90 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Шкляр Т.О.