Ухвала суду № 29779772, 05.03.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"05" березня 2013 р. Справа № 5019/238/11

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Трускавецького В.П.

при секретарі судового засідання Шандалюк О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубровицький завод продтоварів" на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області

про скасування Постанови про поновлення виконавчого провадження ВП № 29069124 від 22.11.2012р.

скаржник Товариство з обмеженою відповідальністю "Дубровицький завод продтоварів", Рівненська область, м. Дубровиця

стягувач Публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк", м. Луцьк

орган виконання судового рішення Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області, м. Рівне

у справі № 5019/238/11

за позовом Національного банку України в особі управління Національного банку України у Волинській області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубровицький завод продтоварів"

про стягнення в сумі 4 759 027 грн. 78 коп.

представники:

від стягувача - не з'явився;

від скаржника - Діонісьєв І.М. - представник;

від органу ДВС - Іщук Н.В.-представник.

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Рівненської області розглянуто справу №5019/238/11 за позовом Національного банку України в особі управління Національного банку України у Волинській області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубровицький завод продтоварів", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк" про стягнення в сумі 4 759 027 грн. 78 коп.

Рішенням суду від 26 липня 2011 року у цій справі позов задоволено. Стягнуто з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубровицький завод продтоварів" на користь позивача - Національного банку України в особі управління Національного банку України у Волинській області заборгованість за кредитним договором № 2003-1 від 20.03.2009 р. у розмірі 4 759 027 грн. 78 коп. Стягнуто з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубровицький завод продтоварів" в доход державного бюджету України державне мито в сумі 25 500 грн., витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.

На виконання рішення видано накази від 23 серпня 2011 року, які надіслано 01 вересня 2011 року.

Ухвалою від 03 травня 2012 року замінено стягувача - Національний банк України в особі управління НБУ у Волинській області на іншого стягувача - Публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк".

02 січня 2013 року боржником подано скаргу до господарського суду Рівненської області на дії державного виконавця, в якій просить скасувати постанову про поновлення виконавчого провадження ВП № 29069124 від 22.11.2012 року як незаконну. Скаргу обґрунтовує тим, що на виконання рішення господарського суду видано наказ № 5019/238/11 від 23.08.2011 року. Органом виконання за даним наказом було відкрито виконавче провадження. 07 листопада 2012 року щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубровицький завод продтоварів" було порушено справу про банкрутство, введено процедуру розпорядження майном боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів. Постановою від 04.10.2012 року про зупинення виконання провадження головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області Дудкою І.О. виконавче провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Рівненської області № 5019/238/11 від 23.08.2011 року було зупинено. 22 листопада 2012 року Постановою про поновлення виконавчого провадження дане виконавче провадження було поновлено. Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 15 від 18.12.2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство" дія мораторію поширюється виключно на вимоги виконавчих документів, що одержані кредиторами за їх позовами або безспірними вимогами зобов"язально-правового характеру на всі види забезпечення виконання зобов'язань неплатоспроможного боржника, зокрема, зупиняє заходи звернення стягнення на заставне майно та майно, яке знаходиться у податковій заставі на задоволення вимог кредиторів, забезпечених заставою майна боржника. Таким чином, скаржник вважає, що дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області Дудки І.О. по поновленню виконавчого провадження наказу господарського суду Рівненської області № 5019/238/11 від 23.08.2011 року під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не відповідають визначеним нормам Закону.

Ухвалою господарського суду від 04 січня 2013 року відновлено заявнику строк для подання скарги на дії органу державної виконавчої служби та прийнято скаргу до розгляду, скаргу призначено до розгляду у судовому засіданні на 29.01.2013р.

29 січня 2013 року від представника ТзОВ "Дубровицький завод продтоварів" надійшло клопотання в якому просить долучити до матеріалів справи копії Постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 06.10.2011 р. по справі № 12/181-НМ та копії Постанови Вищого господарського суду України від 07.12.2011 р. по справі № 12/181-нм.

29 січня 2013 року від Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області надійшов відзив в якому просить відмовити в задоволенні скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Дубровицький завод продтоварів" на постанову про поновлення виконавчого провадження від 22.11.2012 р.

Ухвалою від 29 січня 2013 року розгляд справи відкладено на 12.02.2013 р. у зв'язку з нез'явлення в засідання представників сторін.

08 лютого 2013 року від Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області надійшло клопотання (вхідний номер канцелярії 01-27/1586/13/1587) в якому просить перенести розгляд справи на іншу дату, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника в судове засідання, оскільки останній залучений до розгляду справи у ВГСУ та у Житомирському апеляційному адміністративному суді.

08 лютого 2013 року до господарського суду від відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області надійшли додаткові пояснення (вхідний номер канцелярії 01-27/1587/13/1586) в яких просить відмовити в задоволенні скарги ТзОВ "Дубровицький завод продтоварів" на постанову про поновлення виконавчого провадження від 22.11.2012 р. з додатками на 90 аркушах (копії матеріалів виконавчого провадження).

12 лютого 2013 року від представника скаржника ТзОВ "Дубровицький завод продтоварів" надійшло клопотання про відкладення слухання справи на іншу дату.

Ухвалою господарського суду від 12 лютого 2013 року розгляд справи відкладено на 26.02.2013 р. у зв'язку з нез'явлення в засідання представників сторін.

26 лютого 2013 року від представника скаржника ТзОВ "Дубровицький завод продтоварів" надійшло клопотання (вхідний номер канцелярії 01-27/2273/13/2265) в якому просить відкласти розгляд даної справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника, через перебування останнього у іншому судовому засіданні та про продовження строку розгляду даного спору.

Ухвалою господарського суду від 26 лютого 2013 року продовжено строк розгляду даної скарги на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд скарги на 05.03.2013 р.

5 березня 2013 року від представника скаржника ТзОВ "Дубровицький завод продтоварів" надійшло пояснення (вхідний номер канцелярії 2570/13) в яких зазначає, що дії органу виконання судового рішення щодо поновлення виконавчого провадження при порушенні щодо боржника провадження у справі про банкрутство не відповідають п. 8 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" у редакції, що існувала на час порушення справи про банкрутство, оскільки на виконанні у Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області, відсутній судовий наказ про звернення стягнення на заставне майно боржника.

У судове засідання 05 березня 2013 року представник стягувача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, проте про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що стверджується наявним повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник скаржника в судовому засіданні підтримав вимоги скарги повністю, з підстав вказаних у останній.

Представник Головного управління юстиції у Рівненській області в судовому засіданні заперечила проти скарги, зазначає, що Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області при примусовому виконанні виконавчого документу - наказу №5019/238/11 від 23.08.2011 р. керувався вимогами чинного законодавства та правомірно виніс постанову про поновлення виконавчого провадження.

Заслухавши пояснення представників скаржника та органу ДВС, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та давши їм належну оцінку, господарський суд Рівненської області прийшов до висновку, що скарга підлягає до задоволення. При цьому господарський суд виходив з такого.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 26 липня 2011 року по справі №5019/238/11 позов Національного банку України в особі управління Національного банку України у Волинській області задоволено. Стягнуто з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубровицький завод продтоварів" на користь позивача - Національного банку України в особі управління Національного банку України у Волинській області заборгованість за кредитним договором № 2003-1 від 20.03.2009 р. у розмірі 4 759 027 грн. 78 коп. Стягнуто з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубровицький завод продтоварів" в доход державного бюджету України державне мито в сумі 25 500 грн., витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.

23 серпня 2011 року господарським судом Рівненської області на виконання вищевказаного рішення було видано наказ.

Даний наказ пред'явлено для виконання до відділу ДВС Рівненського районного управління юстиції.

Судом встановлено, що на примусове виконання рішення господарського суду Рівненської області від 26.07.2011 р. відділом ДВС Рівненського міського управління юстиції 15 вересня 2011 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 5019/238/11, виданого 23.08.2011 року Господарським судом Рівненської області про стягнення з ТзОВ "Дубровицький завод продтоварів" на користь ПАТ "Західінкомбанк" заборгованість за кредитним договором № 2003-1 від 20.03.2009 р. у розмірі 4 759 027 грн. 78 коп. та надано термін на самостійне виконання рішення суду в строк до 29.09.2011 р.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону, для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Відповідно до ч.2, ч. 5 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

20 грудня 2011 року державним виконавцем накладено арешт на кошти та майно боржника (а.с. 16 Том 2). У зв'язку з відсутністю коштів на рахунках боржника 14.03.2012 року державним виконавцем описано й арештовано майно боржника, про що складений відповідний Акт опису та арешту майна (а.с.а.с. 28-35. Том 2).

14 березня 2012 року державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. (а.с. 37, том 2).

4 жовтня 2012 року державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження (а.с. 83, том 2), оскільки, ухвалою № 5019/1522/12 від 28.09.2012 р. господарського суду Рівненської області прийнято заяву до розгляду та порушено провадження про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубровицький завод продтоварів".

Як зазначає представник органу ДВС, до Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Рівненській області надійшов лист № 393 від 20.11.2012 року (а.с. 87, том 2) в якому ПАТ "Західінкомбанк" просив поновити виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Рівненської області № 5019/238/11 про стягнення з ТзОВ "Дубровицький завод продтоварів" заборгованості за кредитним договором у розмірі 4 759 027,78 коп. та продовжити звернення стягнення на заставне майно, яке перебуває в заставі ПАТ "Західінкомбанк".

22 листопада 2012 року державним виконавцем винесено постанову про поновлення виконавчого провадження (а.с. 89, том. 2).

При прийнятті ухвали суд виходив з наступного.

Судом встановлено, що стосовно ТзОВ "Дубровицький завод продтоварів" ухвалою господарського суду Рівненської області від 07.11.2012 року у справі № 5019/1522/12 було порушено справу про банкрутство, введено процедуру розпорядження майном боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до абзацу 24 ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно з частиною 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно з частиною 6 статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції що діяла на момент виникнення спірних відносин) дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до п. 8 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника), а також у разі звернення стягнення на заставне майно та виконання рішень у немайнових спорах.

Статтею 54 Закону України "Про виконавче провадження" зазначається, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Відповідно пунктів 38, 39 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 року № 15 № "Про судову практику в справах про банкрутство" відповідно до статті 1 Закону термін "мораторій на задоволення вимог кредиторів" (далі - мораторій) визначено як зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Згідно з частиною першою статті 11 та частиною четвертою статті 12 Закону мораторій вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Згідно з частиною сьомою статті 12 Закону дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство. Тому суди мають враховувати, що дія мораторію триває протягом усього строку провадження у справі про банкрутство, включаючи усі його процедури, за винятками, передбаченими Законом.

Згідно з частиною шостою статті 12 Закону дія мораторію не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, авторської винагороди, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян. Дія мораторію не поширюється також на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 Закону. Проте слід враховувати, що Законом України від 7 березня 2002 р. N 3088-III "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зі статті 14 Закону виключено норми, які дозволяли боржникові при проведенні процедури розпорядження майном одночасно задовольняти вимоги кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів (далі - реєстр). Тому боржнику дозволяється під час процедури розпорядження майном задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною шостою статті 12 Закону не поширюється дія мораторію. Задоволення, отримане кредитором внаслідок дій боржника, що порушують правила про режим мораторію, за позовом арбітражного керуючого має повертатися боржникові (або в ліквідаційну масу) на підставі статей 1212 - 1214 ЦК.

Відповідно до статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі: порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника), а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах.

Відповідно пунктів 41, 43 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 року № 15 відповідно до частини четвертої статті 12 Закону протягом дії мораторію, зокрема, забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства. Дія мораторію поширюється на вимоги кредиторів незалежно від моменту порушення виконавчого провадження за такими вимогами. Водночас потрібно мати на увазі, що відповідно до пункту 8 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадках порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) до порушення провадження у справі про банкрутство, які до ліквідаційної маси не включаються і на них не поширюються заходи щодо забезпечення грошових вимог кредиторів. Тому не підлягає зупиненню виконавче провадження, яке знаходиться на зазначеній стадії і здійснюється за виконавчими документами.

Дія мораторію поширюється виключно на вимоги виконавчих документів, що одержані кредиторами за їх позовами або безспірними вимогами зобов'язально-правового характеру на всі види забезпечення виконання зобов'язань неплатоспроможного боржника, зокрема зупиняє заходи звернення стягнення на заставлене майно та майно яке знаходиться у податковій заставі на задоволення вимог кредиторів, забезпечених заставою майна боржника, на вимоги щодо стягнення фінансових санкцій за порушення норм антимонопольного, банківського, валютного законодавства, законодавства про цінні папери, про ціноутворення тощо.

З матеріалів справи вбачається, що у порядку виконавчого провадження підлягає виконанню наказ №5019/238/11 від 23 серпня 2011 року про стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубровицький завод продтоварів" заборгованості за кредитним договором № 2003-1 від 20.03.2009 р. у розмірі 4 759 027 грн. 78 коп. на користь Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк".

Отже, зазначені грошові вимоги виникли до порушення справи про банкрутство боржника (28.09.2012 р.), відтак на них поширюється дія мораторію, веденого ухвалою господарського суду Рівненської області від 28.09.2012 р. у справі № 5019/1522/12 про банкрутство ТзОВ "Дубровицький завод продтоварів" відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З огляду на наведене та враховуючи те, що оскаржена постанова, винесена державним виконавцем після порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, у цьому випадку слід застосовувати норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" як спеціального Закону по відношенню до Закону України "Про виконавче провадження", оскільки Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є спеціальним Законом, дія якого поширюється на боржника, після порушення провадження у справі про банкрутство і який регулює порядок задоволення вимог кредиторів боржника, зокрема після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Також, слід відзначити, що посилання органу виконання судового рішення посилається на приписи п. 8 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" у редакції, що існувала на час порушення справи про банкрутство 28.09.2012 р., а саме, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника), а також у разі звернення стягнення на заставне майно та виконання рішень у немайнових спорах, є помилковими, з огляду на наступне.

26 липня 2011 року Господарським судом Рівненської області було винесено рішення по справі № 5019/238/11, яким задоволено позов та стягнуто з ТзОВ "Дубровицький завод продтоварів" на користь Національного банку України (ухвалою від 03.05.2012 року Господарського суду Рівненської області замінено стягувача - Національний банк України в особі управління НБУ у Волинській області на іншого стягувача - Публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк") заборгованість за кредитним договором № 2003-1 від 20.03.2009 року у розмірі 4 759 027,78 грн. Тобто, звернення стягнення на заставлене майно за кредитним договором № 2003-1 від 20.03.2009 року дане судове рішення не містить. Стягнення на заставлене майно за кредитним договором не було предметом розгляду у цій справі, оскільки кредитор не звертався до суду з таким позовом. Кредитор (заставодержатель) на свій розсуд обирає спосіб захисту свого порушеного права, і в даному випадку має місце позов про стягнення саме грошових коштів, а не звернення стягнення на заставлене майно. Даний факт підтверджується резолютивною частиною судового рішення. Рішення є чинним, судом видано наказ № 5019/238/11 від 23.08.2011 року. Органом виконання за даним наказом було відкрито виконавче провадження по примусовому стягненню з ТзОВ "Дубровицький завод продтоварів" заборгованості за кредитним договором № 2003-1 від 20.03.2009 року у розмірі 4 759 027,78 грн. Відтак, дії органу виконання судового рішення щодо поновлення виконавчого провадження при порушенні щодо боржника провадження у справі про банкрутство не відповідають п.8 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" у редакції, що існувала на час поручення справи про банкрутство, оскільки на виконанні у Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області, відсутній судовий наказ про звернення стягнення на заставлене майно боржника.

Проаналізувавши все вищевикладене суд прийшов до висновку, що доводи заявника, викладені у скарзі є правомірними, а оскаржена постанова підлягає визнанню недійсною.

Керуючись ст.86, 1212 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1.Доводи заявника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубровицький завод продтоварів", наведені у скарзі на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області про скасування Постанови про поновлення виконавчого провадження ВП № 29069124 від 22.11.2012р. у справі №5019/238/11 визнати правомірними.

2. Визнати недійсною постанову про поновлення виконавчого провадження ВП № 29069124 від 22.11.20012 р. з примусового виконання наказу господарського суду Рівненської області від 23.08.2011 р. у справі №5019/238/11.

Суддя Трускавецький В.П.