Рішення № 29777894, 05.03.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" березня 2013 р. Справа № 911/538/13-г

за позовом державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», м. Бориспіль Київської області,

до відповідача приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт», с. Гора

Бориспільського району Київської області,

про стягнення 4 892,56 грн.

Суддя О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача: Дзюбайло О.О., уповноважена, довіреність від 02.01.2013р. №35-30-5;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

позивач - державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», м. Бориспіль Київської області, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 14.02.2013р. №35-28/7-24 до відповідача - приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт», с. Гора Бориспільського району Київської області, в якому просить суд стягнути з відповідача 4 892,56 грн. заборгованості за Договором від 16.06.2009р. №02.1.2-25-211 (08-213) про відшкодування витрат балансоотримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, в редакції укладених до нього додаткових угод, з яких: 4 730,09 грн. основної заборгованості, пеня в сумі 128,17 грн., втрати, завдані інфляційними процесами, в сумі 8,61 грн. та 3% річних в розмірі 25,69 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за Договором №08-213 про надання комунальних послуг для орендованих приміщень від 16.06.2009р. та не сплатив вартість отриманих за період серпень - грудень 2012р. послуг, у зв'язку з чим за відповідачем рахується заборгованість в сумі 4 730,09 грн. Крім того, як стверджує позивач, у зв'язку із простроченням грошового зобов'язання щодо сплати грошових коштів за Договором №08-213 про надання комунальних послуг для орендованих приміщень від 16.06.2009р., з відповідача належить до стягнення пеня в сумі 128,17 грн., втрати, завдані інфляційними процесами, в сумі 8,61 грн. та 3% річних в розмірі 25,69 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.02.2013р. заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі №911/538/13-г та призначено справу до розгляду.

04.03.2013р. позивачем ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» подано до господарського суду заяву від 04.03.2013р. №35-22/3-158 про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач зазначає, що з часу подання позовної заяви, у зв'язку із наданням відповідачу у січні 2013р. послуг за Договором від 16.06.2009р. №02.1.2-25-211 (08-213) про відшкодування витрат балансоотримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, що також не були відповідачем оплачені, сума основної заборгованості збільшилась на суму 1 784,60 грн. Відповідно позивач просить суд стягнути з відповідача 6 514,69 грн. основної заборгованості, 3% річних в сумі 34,45 грн., пеню в сумі 171,91 грн. та збитки, завдані інфляційними процесами, в розмірі 8,61 грн.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Як вбачається з поданої заяви від 04.03.2013р. №35-22/3-158 державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» про збільшення розміру позовних вимог, позивач не змінює предмету або підстав позову, а відповідно до свого права, передбаченого ст. 22 ГПК України, збільшує суму позову, за таких обставин зазначена заява приймається судом до розгляду.

Справа розглядається в редакції позовних вимог відповідно до вищевказаної заяви ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» від 04.03.2013р. №35-22/3-158 про збільшення розміру позовних вимог та стягнення з відповідача - ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» 6 514,69 грн. основної заборгованості, 3% річних в сумі 34,45 грн., пені в сумі 171,91 грн. та збитків, завданих інфляційними процесами, в розмірі 8,61 грн.

В судовому засіданні 05.03.2013р. представником позивача подані суду витребувані документи та докази. В усних поясненнях представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити у повному обсязі. Відповідач свого представника в судове засідання 05.03.2013р. не направив, вимоги суду, викладені в ухвалі від 18.02.2013р., не виконав, відзив на позов не подав, про причини нез'явлення в судове засідання суд належним чином не повідомив.

Відповідно до пункту 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Згідно даних витягу з офіційного сайту УДППЗ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» відповідне поштове відправлення (копію ухвали суду про порушення провадження у справі №911/538/13-г від 18.02.2013р.) отримав особисто 28.02.2013р., відповідно відповідач був належним чином завчасно повідомлений судом про дату, час і місце проведення судових засідань.

Враховуючи обмежений статтею 69 ГПК України строк розгляду справи, те, що всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду, та те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого його ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши позов державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», м. Бориспіль Київської області (далі по тексту - ДП «МА «Бориспіль»), до відповідача - приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт», с. Гора Бориспільського району Київської області (далі по тексту - ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт»), вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до частини першої ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 16.06.2009р. між ДП «МА «Бориспіль» (аеропорт) та закритим акціонерним товариством «Авіакомпанія «Аеросвіт» (правонаступником якого є приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «Аеросвіт») (клієнт) Договір №02.1.2-25-211 (08-213) про надання комунальних послуг для орендованих приміщень (далі - Договір), згідно якого, у зв'язку з наданням клієнту в оренду майна, яке знаходиться на балансі аеропорту - приміщення №21 та №22 на першому поверсі офісної будівлі служби поштово - вантажного обслуговування (СПВО) площею 35,2 кв.м. (приміщення), аеропорт надає, а клієнт отримує наступні комунальні послуги: забезпечення приміщень теплом (теплова енергія), забезпечення санітарно - гігієнічних умов праці, використання води для прибирання орендованих приміщень, прибирання (сміттєзбірник) та вивезення твердих побутових відходів, прибирання приміщення загального користування. Відповідно до умов Договору:

- аеропорт зобов'язується щомісяця до 10 числа місяця виставляти клієнту рахунок за надані послуги за звітний місяць та складати акт приймання - здачі виконаних послуг, який є контролюючим та звітним документом сторін щодо надання - отримання послуг та їх якості (п. 2.1.6. Договору);

- клієнт зобов'язується щомісяця, з 10 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії аеропорту рахунок та акт приймання - здачі виконаних послуг. Сплата рахунку здійснюється клієнтом до 20 числа того ж місяця. Підписаний акт приймання - здачі виконаних послуг клієнт зобов'язаний повернути в бухгалтерію аеропорту протягом 5-ти днів з дати його отримання. Якщо протягом 5-ти днів Акт приймання - здачі виконаних послуг не буде повернутий аеропорту, він вважається підписаний сторонами (п. 2.2.1. Договору);

- в разі несвоєчасної оплати отриманих послуг, клієнт зобов'язаний сплачувати аеропорту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати (п. 4.2. Договору);

- договір укладено з дати підписання сторонами акту передачі - приймання приміщень та діє 1 (один) рік (п. 6.1. Договору);

- сторони мають право вносити зміни і доповнення до Договору шляхом підписання додаткових угод до нього, які будуть вважатись невід'ємними частинами Договору (п. 6.3. Договору).

07.04.2009р. між Регіональним відділенням ФДМ України по Київській області, ДП «МА «Бориспіль» та ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» (правонаступником якого є ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт») складено акт про те, що ДП «МА «Бориспіль» передав, а ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» прийняв у користування нерухоме майно - приміщення №21 та №22 на 1-му поверсі офісної будівлі СПВО загальною площею 35,2 кв.м., яке знаходиться у Київській області, м. Бориспіль, міжнародний аеропорт «Бориспіль», для розміщення офісу для здійснення діяльності щодо оформлення документації та перевезення вантажів авіатранспортом.

В подальшому, 19.01.2012р. сторонами підписано Додаткову угоду №1 до Договору №02.1.2-25-211 (08-213) від 16.06.2009р. про відшкодування витрат балансоотримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (далі - Додаткова угода №1), відповідно до умов якого:

- змінено назву Договору з «про надання комунальних послуг для орендованих приміщень» на «про відшкодування витрат балансоотримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю». В преамбулі Договору слова «Аеропорт» та «Клієнт» змінено на слова «Балансоотримувач» та «Орендар» відповідно (п. 1 Додаткової угоди №1);

- сторони домовились включити до Договору пункт 1.1.1. про наступне: «Балансоотримувач забезпечує технічну можливість для під'єднання обладнання орендаря до електричних мереж балансоотримувача з метою передачі орендарю електричної енергії, а орендар відшкодовує витрати балансоотримувача за тарифами електропостачальної організації» (п. 4 Додаткової угоди №1);

- інші умови Договору залишаються без змін (п. 5 Додаткової угоди №1);

- угода є невід'ємною частиною Договору (п. 7 Додаткової угоди №1).

Відповідно до частини першої ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою ст. 173 та пунктом 2 частини першої ст. 175 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а з відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як стверджує позивач, за період серпень 2012р. - січень 2013р. позивач свої зобов'язання щодо надання послуг за Договором виконав у повному обсязі, що підтверджується відповідними актами приймання - здачі виконаних послуг (згідно звітів про використану електроенергію (активну, реактивну) за період серпень - грудень 2012р.), а саме:

акт приймання - здачі виконаних послуг згідно Договору від 31.08.2012р. на суму 469,19 грн. (відшкодування вартості спожитої електроенергії),

акт приймання - здачі виконаних послуг згідно Договору від 30.09.2012р. на суму 575,98 грн. (відшкодування вартості спожитої електроенергії),

акт приймання - здачі виконаних послуг згідно Договору від 31.10.2012р. на суму 627,10 грн. (відшкодування вартості спожитої електроенергії),

акт приймання - здачі виконаних послуг згідно Договору від 31.10.2012р. на суму 125,81 грн. (теплова енергія),

акт приймання - здачі виконаних послуг згідно Договору від 30.11.2012р. на суму 341,81 грн. (відшкодування вартості спожитої електроенергії),

акт приймання - здачі виконаних послуг згідно Договору від 30.11.2012р. на суму 891,02 грн., з яких: 73,08 грн. - забезпечення санітарно - гігієнічних умов праці за місяць, 48,58 грн. - використання води для прибирання приміщення, 36,84 грн. - прибирання та вивезення твердих побутових відходів, 437,14 грн. - прибирання приміщень загального користування, 295,40 грн. - теплова енергія,

акт приймання - здачі виконаних послуг згідно Договору від 31.12.2012р. на суму 620,24 грн. (відшкодування вартості спожитої електроенергії),

акт приймання - здачі виконаних послуг згідно Договору від 31.12.2012р. на суму 1 078,94 грн., з яких: 73,08 грн. - забезпечення санітарно - гігієнічних умов праці за місяць, 48,58 грн. - використання води для прибирання приміщення, 36,84 грн. - прибирання та вивезення твердих побутових відходів, 437,14 грн. - прибирання приміщень загального користування, 483,31 грн. - теплова енергія (копії наявні в матеріалах справи).

акт приймання - здачі виконаних послуг згідно Договору від 31.01.2013р. на суму 1 277,12 грн., з яких: 73,08 грн. - забезпечення санітарно - гігієнічних умов праці за місяць, 48,58 грн. - використання води для прибирання приміщення, 36,84 грн. - прибирання та вивезення твердих побутових відходів, 437,14 грн. - прибирання приміщень загального користування, 681,50 грн. - теплова енергія,

акт приймання - здачі виконаних послуг згідно Договору від 31.01.2013р. на суму 507,48 грн. (відшкодування вартості спожитої електроенергії).

На підставі зазначених актів приймання - здачі виконаних послуг згідно Договору, позивачем виставлені відповідні рахунки - фактури за надані послуги за період серпень 2012р. січень 2013р. всього на суму 6 514,69 грн., а саме:

рахунок - фактура від 31.08.2012р. №898/276 на суму 469,19 грн.,

рахунок - фактура від 30.09.2012р. №898/328 на суму 575,98 грн.,

рахунок - фактура від 31.10.2012р. №898/388 на суму 627,10 грн.,

рахунок - фактура від 31.10.2012р. №762/644 на суму 125,81 грн.,

рахунок - фактура від 30.11.2012р. №898/446 на суму 341,81 грн.,

рахунок - фактура від 30.11.2012р. №762/648 на суму 891,02 грн.,

рахунок - фактура від 31.12.2012р. №898/505 на суму 620,24 грн.,

рахунок - фактура від 31.12.2012р. №762/654 на суму 1 078,94 грн.,

рахунок - фактура від 31.01.2013р. №762/665 на суму 1 277,12 грн.,

рахунок - фактура від 31.01.2013р. №898/533 на суму 507,48 грн. (копії наявні в матеріалах справи).

Згідно частини першої ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов пункту 2.2.1. Договору відповідач взяв на себе зобов'язання щомісяця, з 10 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії аеропорту рахунок та акт приймання - здачі виконаних послуг. Сплата рахунку здійснюється клієнтом до 20 числа того ж місяця. Підписаний акт приймання - здачі виконаних послуг клієнт зобов'язаний повернути в бухгалтерію аеропорту протягом 5-ти днів з дати його отримання. Якщо протягом 5-ти днів Акт приймання - здачі виконаних послуг не буде повернутий аеропорту, він вважається підписаним сторонами.

Проте, відповідач отримавши зазначені акти приймання - здачі виконаних послуг за період серпень 2012р. - січень 2013р. їх не підписав та не відшкодував позивачу вартість наданих послуг, спожитих в процесі оренди приміщення, згідно виставлених рахунків - фактур за Договором, які були отримані відповідачем в бухгалтерії позивача. Доказів того, що відповідачем подавалися зауваження, заперечення та/або претензії щодо якості послуг або щодо їх вартості суду не подано. Отже, акти приймання - здачі виконаних послуг за період серпень 2012р. - січень 2013р. вважаються підписаними відповідачем, відповідно до умов п. 2.2.1 Договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З метою досудового врегулювання спору, позивач неодноразово звертався до відповідача - ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» з претензіями від 18.12.2012р. №35-28/5-56 та від 03.01.2013р. №35-28/5-1, в яких просив в місячний строк з моменту отримання зазначених претензій сплатити суму заборгованості по відшкодуванню вартості спожитої електричної енергії. Як свідчать наявні у матеріалах справи копії рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, зазначені претензії відповідач отримав 25.12.2012р. та 11.01.2013р. Суду не подано доказів того, що відповідач надав відповідь на зазначені претензії та/або задовольнив вимоги позивача та відшкодував позивачу вартість наданих комунальних послуг.

Статтею 16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу.

Згідно з частиною другою ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзив на позов не подав, доказів належного виконання своїх зобов'язань перед позивачем за Договором суду не представив та доводів позивача не спростував.

Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем - ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» своїх договірних зобов'язань перед ДП «МА «Бориспіль» в частині відшкодування позивачу вартості наданих послуг, спожитих в процесі оренди приміщення, відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості за Договором в сумі 6 514,69 грн. є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджується та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

У зв'язку з наявністю вказаної простроченої заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, передбачену пунктом 4.2 Договору, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати, що в сумі складає 171,91 грн.

Відповідно до частини першої ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Відповідно до частини 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною четвертою ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступені його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини шостої ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до частини шостої ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини другою статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до постанови правління Національного банку України від 21.03.2012р. №102 «Про регулювання грошово-кредитного ринку» розмір облікової ставки НБУ встановлений на рівні 7,5%.

Крім того, у зв'язку із простроченням грошового зобов'язання, позивач також просить суд стягнути з відповідача збитки, завдані інфляційними процесами, в розмірі 8,61 грн. та 3% річних в сумі 34,45 грн.

Відповідно до положень частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних не є штрафними санкціями, а є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Також, зазначеної правової позиції дотримується і Верховний Суд України (постанова від 23.01.2012р. у справі №37/64).

Пунктом 1.14 постанови Правління Національного банку України від 27.12.2007р. №480 «Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України» визначено, що індекс інфляції - індекс споживчих цін, оприлюднений Державним комітетом статистики України.

Відтак, оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожен місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці. Індекс інфляції розраховується в середньому на місяць і розраховується шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Отже, враховуючи:

- наявність у відповідача простроченого боргового зобов'язання перед позивачем;

- строк та порядок відшкодування вартості послуг встановлені Договором;

- відповідальність за порушення грошового зобов'язання, визначені пунктом 4.2 Договору, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»;

- спосіб захисту майнового права передбачений статтею 625 ЦК України;

- рекомендації Верховного суду України від 03.04.1997р. №62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»;

- встановлений постановою правління НБУ від 21.03.2012р. №102 «Про регулювання грошово-кредитного ринку» розмір облікової ставки НБУ встановлений на рівні 7,5% та виходячи з наступного розрахунку, який враховує встановлені судом розмір простроченого грошового зобов'язання відповідача та належні строки його виконання, передбачені законом та Договором,

документнараховано, грн.строк оплати (п. 2.2.1 Договору)фактично сплачено, грн.основний борг, грн.кількість днів простроченняпеня, грн.3% річних, грн.збитки, завдані інфляційними процесами, грн.рахунок - фактура від 31.08.2012р. №898/276469,1920.09.2012р. 469,1921.09.2012р.-20.10.2012р. (30 днів)5,771,160рахунок - фактура від 30.09.2012р. №898/328575,9820.10.2012р. 1 045,1721.10.2012р.-20.11.2012р. (31 день)13,282,66-1,05рахунок - фактура від 31.10.2012р. №898/388627,1020.11.2012р. 1 798,0821.11.2012-20.12.2012р. (30 днів)22,114,433,60рахунок - фактура від 31.10.2012р. №762/644125,81 рахунок - фактура від 30.11.2012р. №898/446341,8120.12.2012р. 3 030,9121.12.2012р.-20.01.2013р. (31 день)38,517,726,06рахунок - фактура від 30.11.2012р. №762/648891,02 рахунок - фактура від 31.12.2012р. №898/505620,2420.01.2013р. 4 730,0921.01.2013р.-20.02.2013р. (31 день)60,2612,050рахунок - фактура від 31.12.2012р. №762/6541 078,94 рахунок - фактура від 31.01.2013р. №762/6651 277,12 грн.20.02.2013р. 6 514,6921.02.2013р.-04.03.2013р. (12 днів)32,136,430рахунок - фактура від 31.01.2013р. №898/533507,48 грн. всього6 514,69 6 514,69 172,0634,458,61судом встановлено, що з відповідача належить до стягнення на користь позивача 172,06 грн. пені, 3% річних в сумі 34,45 грн. та збитки, завдані інфляційними процесами, в сумі 8,61 грн.

Позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 171,91 грн. Заяви про збільшення розміру позовних вимог, в порядку ст. 22 ГПК України, позивачем не подавалась. Суд приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 171,91 грн. підлягає задоволенню в заявленій сумі.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи надані позивачем розрахунки, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню повністю. Суд приймає рішення про стягнення з відповідача - приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» на користь позивача - державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» заборгованості в розмірі 6 729,66 грн., з яких: 6 514,69 грн. основного боргу, 171,91 грн. пені, 3% річних в сумі 34,45 грн. та збитки, завдані інфляційними процесами, в сумі 8,61 грн., та, відповідно до статті 49 ГПК України, відшкодування позивачу судового збору суд покладає на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 1 ст. 11, ст. 16, ч. 1 ст. 509, ст. ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530, ч. 2 ст. 536, ч. 1 ст. 546, ст. ст. 547, 610, ч. 2 ст. 614, ст. ст. 625, 629 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 173, пункт 2 ч. 1 ст. 175, ч. 1 ст. 193, ст. 230, ч. ч. 4, 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232, ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» до приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» (08324, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, код ЄДРПОУ 20048090)

на державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08307, Київська обл., м. Бориспіль, міжнародний аеропорт «Бориспіль, код ЄДРПОУ 20572069)

6 514,69 грн. (шість тисяч п'ятсот чотирнадцять гривень шістдесят дев'ять копійок) основної заборгованості,

171,91 грн. (сто сімдесят одну гривню дев'яносто одну копійку) пені,

34,45 грн. (тридцять чотири гривні сорок п'ять копійок) 3% річних,

8,61 грн. (вісім гривень шістдесят одну копійку) збитків, завданих інфляційними процесами.

1 720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень п'ятдесят копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя Конюх О.В.

Повний текст рішення підписано 06.03.2013р.