Рішення № 29777731, 04.03.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.03.13р. Справа № 904/957/13-гЗа позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ

до Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас", с. Вороново, Синельниківський район, Дніпропетровська область

про стягнення 18 370 127,19 грн. за договором № 89-Ц від 14.02.12р. про постачання електричної енергії

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Булана Ю.М.

Представники:

від позивача - Козак Т.В., дов. № 292/1010 від 27.06.12р.;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього за договором про постачання електричної енергії за державні кошти № 89-ц від 14.02.2012р. заборгованості у розмірі 18 370 127,19 грн., у тому числі: заборгованість за спожиту активну електроенергію у сумі 16 804 421,94 грн.; заборгованість по оплаті втрат, які виникають через перетоки реактивної електроенергії у сумі 542 551,83 грн., 3 % річних у сумі 191 650,30 грн., пені у сумі 831 503,12 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на невиконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті поставленої позивачем електроенергії за договором на постачання електричної енергії за державні кошти № 89-ц від 14.02.2012р.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач надав відзив на позовну заяві від 04.03.2013р. в якому зазначив, що позовні вимоги частково обґрунтовані в розмірі суми 18 268 007,07грн. виходячи з контррозрахунку.

Відповідно до підписаного сторонами акту звірки станом на 29.01.2013р. позивач помилково збільшив розмір заборгованості за активну електроенергію за березень на 94 966,77грн. та реактивну електроенергію на 2 206,60грн.

Також зазначив, що позивач припустився помилки при розрахунку пені та 3% річних на заборгованість за активну та реактивну електроенергію, а саме враховуючи дату отримання рахунків за липень - грудень 2012р. та положення пункту 2.1. Додатку №3 до договору № 89-Ц від 14.02.2012р. щодо оплати рахунку протягом 5 операційних днів з дня отримання.

Відповідач надав клопотання від 04.03.2012р. в якому просить зменшити розмір пені на 50%.

Позивач не заперечив проти даного клопотання.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

18.02.2013р. в судовому засідання розгляд справи відкладався до 04.03.2013р.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.02.2012р. між Публічним акціонерним товариством „Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" в особі Синельниківського району електричних мереж (далі - Постачальник, Позивач) та Державним міжрайонним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства „Дніпро-Західних Донбас" (далі - Споживач, Відповідач) укладено договір № 89-ц про постачання електричної енергії за державні кошти (далі - Договір), який набрав чинність з моменту його підписання і діє до 31.12.2012р., але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань по Договору (10.1. договору).

Відповідно до п.1.1. Договору, Постачальник зобов'язаний у 2012 році поставити Споживачу електричну енергію у точку (точки) продажу електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 55160 кВт, величини якої по об'єктах Споживача визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а Споживач оплатити Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснити інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Точка (точки) продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена додатками "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" та/або "Загальна схема електропостачання", які є невід'ємною частиною даного Договору.

Кількість обсягу електричної енергії, яку Постачальник зобов'язується постачати Споживачу, визначається згідно із додатками до Договору "Обсяги постачання електричної енергії Споживачу", "Порядок розрахунків" та "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" (п. 1.2. Договору).

Обсяги закупівлі електричної енергії Споживачем можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків та на підставі скоригованого додатку "Обсяги постачання електричної енергії Споживачу" (п. 1.3. Договору).

Відповідно до п.3.1. Договору, ціна цього Договору становить 20 420 000,00 грн., в тому числі ПДВ 3 403 333,33 грн. з урахуванням вартості активної, реактивної електричної енергії та інших видів нарахувань, визначених умовами Договору.

Тариф на електричну енергію визначається нормативними документами в сфері електроенергетики відповідно до чинного законодавства.

Згідно із абзацами 2, 4 п.3.2. Договору, вартість фактично спожитої електричної енергії визначається як добуток обсягу електричної енергії, визначеного за фактичними показами розрахункових засобів обліку у розрахунковому періоді та підтверджених Актом приймання-передавання товарної продукції, на тариф, що діяв протягом цього розрахункового періоду. Сума фактичної сплати за перетікання реактивної електроенергії визначається розрахунковим шляхом згідно додатку до Договору "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

Позивач належним чином виконував свої зобов'язання за договором, що підтверджується звітами про споживання електроенергії Державним міжрайонним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства „Дніпро-Західних Донбас" за період з 14 лютого по 31 грудня 2012р.

Відповідач, у свою чергу, неналежним чином виконував свої обов'язки, порушував умови договору, несвоєчасно та не в повному обсязі здійснював оплату за поставлену активну електроенергію та не здійснював компенсацію втрат позивача, що виникають через перетоки реактивної електроенергії.

Порядок розрахунків встановлено в Додатку № 3 до Договору № 89-ц від 14.02.2012р.

Так, відповідно до п. 1 Додатка 3 до Договору, розрахунковий період для визначення обсягу спожитої електричної енергії становить один місяць, а саме: з останнього числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця.

Відповідно до п. 2 Додатку 3 до Договору, Споживач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії за розрахунковий період один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії згідно з виписаним та самостійно отриманим у Постачальника рахунком.

Згідно із п. 2.1 Додатка 3 до Договору, оплата рахунків за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеня, 3% річних, індекс інфляції та інші платежі (за надання Споживачу додаткових послуг, суми завданих Споживачем збитків тощо) згідно з умовами цього Договору, здійснюється на рахунки Постачальника, зазначені у Договорі, на підставі самостійно отриманих у Постачальника рахунків протягом п'яти операційних днів з дня їх отримання.

У разі неявки Споживача (уповноваженого представника Споживача) для отримання рахунків, Постачальник направляє рахунки Споживачу рекомендованим листом на адресу (юридичну або поштову), що вказана в Договорі. У такому разі рахунки вважаються отриманими з дні їх відправлення.

Позивач щомісяця надавав відповідачу рахунки на оплату за поставлену активну електроенергію та на оплату компенсації втрат, які виникають через перетікання реактивної електричної енергії, що підтверджується корінцями рахунків по активній та реактивній електроенергії за лютий - грудень 2012р., на яких стоїть підпис уповноваженого представника споживача.

Проте, відповідач виставлені рахунки за спожиту активну електроенергію оплачував частково, а за реактивну - не оплачував зовсім, внаслідок чого утворилась заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену в період з 14 лютого по 31 грудня 2012р. активну електроенергію у сумі 16 804 421,94 грн. та заборгованість по компенсації за перетоки реактивної енергії в період з 14 лютого по 31 грудня 2012р. у сумі 542 551,83 грн., що підтверджується рахунками та даними розрахунків сум заборгованості, які додаються.

Відповідач у відзиві на позовну заяві від 04.03.2013р. зазначив, що позовні вимоги частково обґрунтовані в розмірі суми 18 268 007,07грн. виходячи з контррозрахунку (а.с. 93-95).

Відповідно до підписаного сторонами акту звірки станом на 29.01.2013р. позивач помилково збільшив розмір заборгованості за активну електроенергію за березень місяць на 94 966,77грн. та реактивну електроенергію на 2 206,60грн.

В судовому засіданні позивач не заперечив проти розрахунку відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, Договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічну норму містить і ст. 526 ЦК України.

Згідно із ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором". За ч. 7 ст. 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Крім основного боргу Позивач просить стягнути з Відповідача пеню у сумі 831 503,12 грн. та 3 % річних у сумі 191 650,30 грн.

Відповідач в відзиві на позов зазначив, що позивач припустився помилки при розрахунку пені та 3% річних на заборгованість за активну та реактивну електроенергію, а саме враховуючи дату отримання рахунків за липень - грудень 2012р. та положення пункту 2.1. Додатку №3 до договору № 89-Ц від 14.02.2012р. щодо оплати рахунку протягом 5 операційних днів з дня отримання. Відповідно до контррозрахунків сума пені складає 827 380,91 грн., а 3% річних 190 825,86 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов'язання.

Пунктом 7.5. Договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 6.1.6-6.1.7. цього Договору порушення термінів, визначених додатком „Порядок розрахунків". Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ яка діяла в той період, та 3 % річних з простроченої суми. При цьому сума грошових зобов'язань за цим Договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Відповідач надав клопотання від 04.03.2012р. в якому просить зменшити розмір пені на 50%.

Суд з цього приводу зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Як зазначається у листі ВАСУ від 24 січня 1997 р. № 01-8/23 "Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів", тяжкий з фінансовий стан боржника відповідно до законодавства (ч. 2 ст. 205 ЦК УРСР, чинного на той час) не може розглядатися як підстава для зменшення неустойки. При зменшенні неустойки судом до уваги може братися незначність прострочення виконання зобов'язання, перевищення розміру штрафних санкцій над сумою заборгованості, будь-яка нерозмірність штрафних санкцій наслідкам правопорушення.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК господарський суд, приймаючи рішення, має право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, яка порушила зобов'язання.

Враховуючи, що підприємство відповідача не є прибутковою організацією, приймаючи до уваги, що розрахунок відповідачем за електроенергію здійснювався частково, суд вважає можливим зменшити розмір пені на 50 % та стягнути з відповідача 50% пені в розмірі 413 690,46 грн.

В частині стягнення пені в розмірі 413 690,45 грн. слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки, надані сторонами, суд встановив, що 3% річних розраховано не вірно, тому розмір 3% річних з 14.02.2012р. по 31.12.2012р. включно становлять 190 825,86 грн.

В частині стягнення 824,44 грн. 3% річних слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

На підставі вище викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню із стягненням з відповідача на користь позивача основної заборгованості за спожиту активну електроенергію у сумі 16 709 455,17 грн., за реактивну електроенергію у сумі 540 345,13 грн., пені - 413 690,46 грн. та 3% річних - 190 825,86 грн.

В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, приймаючи до уваги, що спір доведено до розгляду в суді з вини відповідача, суд вважає за можливе покласти на нього судові витрати у справі пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 87, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства „Дніпро-Західних Донбас" (52521, Дніпропетровська область, Синельниківсикий район, с. Воронове, вул. Дніпровська, 28, код ЄДРПОУ 03564045) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" (49107, м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе, буд. 22, код ЄДРПОУ 23359034) заборгованість за спожиту активну електроенергію у сумі 16 709 455,17 грн. (шістнадцять мільйонів сімсот дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят п'ять грн. 17 коп.), заборгованість за спожиту реактивну електроенергію у сумі 540 345,13 грн. (п'ятсот сорок тисяч триста сорок п'ять грн. 13 коп.), пені у сумі 413 690,46 грн. (чотириста тринадцять тисяч шістсот дев'яносто грн. 46 коп.), 3 % річних 190 825,86грн. (сто дев'яносто тисяч вісімсот двадцять п'ятдесят грн. 86 коп.), а також витрати по сплаті судового збору у сумі 68 437,43 грн. (шістдесят вісім тисяч чотириста тридцять сім тисяч грн. 43 коп.), про що видати наказ.

В частині стягнення заборгованісті за спожиту активну електроенергію у сумі 94 966,77 грн., заборгованісті за спожиту реактивну електроенергію у сумі 2 206,70 грн. пені у розмірі грн. 413 690,45 грн. та 821,44грн.- 3% річних - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.Г. Назаренко Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 06.03.2013р.