ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
____________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" березня 2013 р. Справа № 5010/510/2012-П-21/26-6/2
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Марка Р.І.
суддів Бойко С.М.
Бонк Т.Б.
при секретарі судового засідання Куцик-Трускавецькій О.Б.
за участю представників
прокуратури: Куцик В.Б.;
від позивача: Чернов Р.М.;
від відповідачів: не з'явились,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вігро Трейд Україна", б/н від 24.01.2013р. (вх.№101 від 01.02.2013р.)
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.01.2013 року (повне рішення складено 14.01.2013р.)
у справі №5010/510/2012-П-21/26-6/22, суддя Грица Ю.І.
за позовом Заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області, м. Івано-Франківськ
до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Вігро Трейд Україна", м. Івано-Франківськ
до відповідача-2 Івано-Франківського обласного управління водних ресурсів, м. Івано-Франківськ
про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 8 575,81грн. та пені в сумі 95,02грн.; розірвання договору оренди нежитлових приміщень №213/05 від 17.10.2005 року з подальшими змінами; зобов'язання повернути займане приміщення ІІ-го поверху адмінбудівлі Івано-Франківського обласного виробничого управління по меліорації і водному господарству, загальною площею 205,0кв.м. за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Ак. Сахарова,23А,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 12.07.2012 року (суддя Скапровська І.М.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.09.2012 року (судді Мирутенко О.Л., Данко Л.С., Кравчук Н.М.), позов задоволено частково, стягнуто з Товариства на користь Регіонального відділення ФДМ України по Івано-Франківській області 4 281,67грн. основного боргу, 95,02грн. - пені; зобов'язано Товариство повернути займане приміщення II-го поверху адміністративної будівлі Івано-Франківського обласного виробничого управління по меліорації і водному господарству загальною площею 205 кв.м., що розташоване за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, 23а; у позові до Івано-Франківського обласного управління водних ресурсів відмовлено. В частині вимог про розірвання договору оренди нежитлових приміщень №213/05 від 17.10.2005р. та стягнення 4294,56грн. - провадження у справі припинено.
Постановою Вищого господарського суду України від 25.10.2012р. рішення господарського суду Івано-Франківської області від 12.07.2012 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.09.2012року зі справи №5010/510/2012-П-21/26 скасовано в частині припинення провадження у справі за вимогою про розірвання договору оренди нежитлових приміщень №213/05 від 17.10.2005р. та задоволення позову в частині зобов'язання Товариства повернути займане приміщення II-го поверху адміністративної будівлі Івано-Франківського обласного виробничого управління по меліорації і водному господарству загальною площею 205 кв.м., що розташоване за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, 23а, із передачею справи у скасованій частині на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі. У решті - рішення господарського суду Івано-Франківської області від 12.07.2012 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.09.2012року зі справи №5010/510/2012-П-21/26 залишено без змін.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 09.01.2013 року (суддя Грица Ю.І.) позов задоволено. Розірвано договір оренди нежитлових приміщень №213/05 від 17.10.05року з подальшими змінами, укладений між регіональним відділенням ФДМ України по Івано-Франківській області, ТОВ "Вігро Трейд Україна" та Івано-Франківським обласним управлінням по меліорації та водному господарству. Товариство"Вігро Трейд україна" (вул. Ак. Сахарова, 23а, м. Івано-Франківськ,76000, код ЄДРПОУ 19361657) зобов'язано повернути займане приміщення ІІ-го поверху адміністративної будівлі Івано-Франківського обласного виробничого управління по меліорації і водному господарству, загальною площею 205.0 кв.м., що розташоване за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, 23а.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, ТОВ "Вігро Трейд Україна" звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду у даній справі скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав неправомірності та необґрунтованості висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному судовому акті.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.2013р. апеляційну скаргу ТОВ "Вігро Трейд Україна" прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 18.02.2013р.
На виконання вимог ухвали суду від 04.02.2013р. представник позивача подав на розгляд суду відзив на апеляційну скаргу, №10-09-00308 від 14.02.2013р. Просить у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, рішення місцевого господарського суду у даній справі залишити без змін, з підстав обґрунтованості висновків суду першої інстанції, викладених в оспорюваному судовому акті.
Ухвалою суду від 18.02.2013р. на клопотання скаржника розгляд справи відкладено на 04.03.2013р.
В дане судове засідання відповідачі участі уповноважених представників повторно не забезпечили, хоча своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги.
Прокурор та відповідач-2 вимог ухвали суду від 04.02.2013р. в частині подання суду документально обґрунтованого відзиву на апеляційну скаргу не виконали.
25 лютого 2013 року на адресу суду поступило клопотання представника скаржника, б/н від 22.02.2013р., про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прибути у судове засідання, призначене на 04.03.2013р.
Представник позивача та прокурор заперечили проти задоволення клопотання скаржника про відкладення розгляду справи, вважаючи таке безпідставним, необґрунтованим та поданим виключно з метою затягування розгляду справи.
Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача з приводу заявленого клопотання, судова колегія відмовила в його задоволенні, оскільки причини для відкладення розгляду справи, викладені скаржником у клопотанні від 22.02.2013р., не є поважними, а в силу вимог ст.28 ГПК України особа не обмежена одним представником при здійсненні представництва.
Розглянувши матеріали справи, судом апеляційної інстанції встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.10.2005 року між Регіональним відділенням ФДМ України по Івано-Франківській області, як орендодавцем, Товариством, як орендарем та Івано-Франківським обласним управлінням по меліорації і водному господарству (правонаступником якого є правонаступником якого є відповідач-2), як балансоутримувачем, було укладено договір оренди №213/05 державного майна, а саме, нежитлових приміщень ІІ-го поверху адміністративної будівлі Івано-Франківського обласного виробничого управління по меліорації і водному господарству, загальною площею 386 кв.м., що розташовані за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. А. Сахарова, 23а (далі - договір).
Відповідно до п. 2.1 договору, вступ орендаря у користування майном, зазначеним в п. 1.1 договору, настає одночасно з підписанням договору та акта приймання-передачі вказаного майна.
Предмет оренди на підставі акта приймання-передачі державного майна був переданий орендарю (відповідачу-1) 17.10.2005року.
Відповідно до п. 3.1. орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою КМУ №786 від 04.10.1995року.
Пунктом 3.3 договору встановлено, що орендна плата перераховується орендарем щомісяця, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним місяцем і спрямовується: 50%- до державного бюджету, 50% - балансоутримувачу.
Строк дії вказаного договору закінчився 16.10.2010р.
Водночас, ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 21.06.2011р. у справі № 9/106-16/45 затверджено мирову угоду від 18.04.2011р. по справі № 9/106, укладену між Регіональним відділенням ФДМ України по Івано-Франківській області, як орендодавцем, ТОВ "Вігро Трейд Україна", як орендарем та Івано-Франківським обласним управлінням по меліорації і водному господарству.
Згідно з п. 1 мирової угоди сторони визнають договір оренди державного майна від 17.10.2005р. № 213/05 продовженим (пролонгованим) з 16.10.2010р. по 15.10.2015р.
30 листопада 2011р. згідно акта приймання-передачі державного майна, ТОВ "Вігро Трейд Україна" повернуло РВ ФДМ України по Івано-Франківській області частину об'єкта оренди площею 181 кв.м.
В квітні 2012 року заступник прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вігро Трейд Україна" та до Івано-Франківського обласного управління водних ресурсів про стягнення з Товариства 8 575,81 грн. та пені 95,02 грн. (з урахуванням збільшеного розміру позовних вимог), розірвання договору оренди нежитлових приміщень №213/05 від 17.10.2005р. з подальшими змінами, зобов'язання Товариства повернути займане приміщення II-го поверху адміністративної будівлі Івано-Франківського обласного виробничого управління по меліорації і водному господарству загальною площею 205 кв.м., що розташоване за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, 23а.
З врахуванням висновків ВГСУ, викладених в постанові від 25.10.2012р., рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 09.01.2013 року позов задоволено. Розірвано договір оренди нежитлових приміщень №213/05 від 17.10.05року з подальшими змінами, укладений між регіональним відділенням ФДМ України по Івано-Франківській області, ТОВ "Вігро Трейд Україна" та Івано-Франківським обласним управлінням по меліорації та водному господарству. Товариство"Вігро Трейд україна" (вул. Ак. Сахарова, 23а, м. Івано-Франківськ,76000, код ЄДРПОУ 19361657) зобов'язано повернути займане приміщення ІІ-го поверху адміністративної будівлі Івано-Франківського обласного виробничого управління по меліорації і водному господарству, загальною площею 205.0 кв.м., що розташоване за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, 23а.
При цьому, місцевим господарським судом встановлено, що орендар систематично порушував взяті на себе зобов'язання по сплаті орендних платежів.
В апеляційній скарзі скаржник покликається на те, зокрема, що такі висновки суду першої інстанції є безпідставними та необґрунтованими, оскільки станом на червень 2012р. заборгованість по сплаті орендних платежів відсутня; - постановою суду апеляційної інстанції у справі № 5010/830/2012-15/41 про визнання недійсним одностороннього правочину про відмову від договору оренди, який є предметом розгляду у даній справі, встановлено відсутність заборгованості зі сплати орендних платежів протягом трьох місяців підряд. Відтак, на переконання скаржника, правові підстави для розірвання договору оренди державного майна та його повернення позивачу - відсутні.
Судова колегія, оцінивши зібрані докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права дійшла висновку про те, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення Господарського суду Івано-Франківської області у даній справі - залишити без змін, виходячи з наступних підстав.
Так, відповідно до статті 283 ГК України, яка кореспондується зі ст. ст. 759, 762 ЦК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. При цьому п. 6 вказаної норми зазначено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Обставини, які з точки зору цивільного законодавства можуть слугувати підставою для розірвання договору найму, перелічені у статті 783 Цивільного кодексу України.
Так, відповідно до вказаної правової норми, наймодавець має право вимагати розірвання договору, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.
Імперативними приписами процесуального законодавства, зокрема статтями 22 та 54 ГПК України на позивача покладено обов'язок визначити підстави позову.
Як на підставу для розірвання Договору оренди від 01.02.2010 року позивач посилається на вимоги ч.2 ст.651 ЦК України.
Згідно ж з приписами даної правової норми, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення його умов другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні правочину.
Згідно з частиною третьою статті 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Як було зазначено вище, статтею 783 ЦК України визначено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.
При цьому, повинні враховуватися приписи частини другої статті 651 ЦК України, які є загальними для розірвання договору та які передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.
Статтею 782 ЦК України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Визначена статтею 782 ЦК України можливість розірвати договір найму шляхом відмови від договору в позасудовому порядку є правом, а не обов'язком наймодавця.
Право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене частиною першою статті 782 ЦК України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.
Водночас, орендоване майно є державним, тому на спірні правовідносини поширюється також дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно з частиною третьою статті 26 якого підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання сторонами своїх зобов'язань.
При цьому, вказана норма застосовується з урахуванням наведених вище загальних положень ГК України та ЦК України.
Право ж наймодавця вимагати повернення речі у разі припинення договору найму передбачено статтею 785 ЦК України.
Таким чином, істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).
При цьому згідно з рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 (справа № 1-2/2002 про досудове врегулювання спорів) право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.
Тому норми статті 188 ГК України та статті 11 ГПК України не позбавляють сторону договору права на безпосереднє звернення до суду з вимогою про розірвання договору оренди без дотримання порядку досудового врегулювання спору.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 08.05.2012 р. № 5021/966/2011.
Матеріали справи свідчать про те, що в період дії договору, зокрема, з 02.01.2011р. по 11.06.2012р., відповідач систематично допускався порушень умов договору оренди № 213/05 від 17.10.2005р. в частині внесення орендної плати (а.с.7, т ІІ).
Відтак, з наведеного в сукупності, місцевий господарський суд дійшов правомірно висновку про задоволення позовних вимог в частині розірвання договору та зобов'язання відповідача повернути орендоване ним майно.
Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відповідач не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтували неправомірність висновків суду першої інстанції.
Відтак, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, оцінивши повноту дослідження місцевим господарським судом всіх обставин справи, наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, дійшла висновку про відповідність рішення Господарського суду Івано-Франківської області законодавству, матеріалам та дійсним обставинам справи, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, -
Львівський апеляційний господарський суд , П О С Т А Н О В И В :
1. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.01.2013 року у справі № 5010/510/2012-П-21/26-6/22 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повна постанова складена 6 березня 2013р.
Головуючий суддя Марко Р.І.
Суддя Бойко С.М.
Суддя Бонк Т.Б.
Судове рішення № 29777390, Львівський апеляційний господарський суд було прийнято 04.03.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5010/510/2012-п-21/26-6/22. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: