Рішення № 29773764, 05.03.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" березня 2013 р. Справа № 918/155/13-г

Господарський суд Рівненської області у складі судді Торчинюка В.Г. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс холдинг" (далі - ТОВ "Ресурс холдинг")

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкомсервіс" (далі ТОВ "Будкомсервіс")

про стягнення заборгованості в сумі 131 024 грн. 84 коп.

за участю представників:

позивача: Стороженко Б.В. довіреність № 118 від 26.12.2012 року;

відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю "Ресурс холдинг" звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкомсервіс" про стягнення заборгованості в сумі 131 024 грн. 84 коп.

Свої позовні вимоги ТОВ "Ресурс холдинг" обґрунтовує наступним, між позивачем та відповідачем був укладений договір № 05/0512 від 29.05.2012 року про оренду майна спецтехніки, відповідно до умов якого позивач передав відповідачу екскаватор KOMATSU PC300-7 в строкове платне користування, проте відповідач умов оплати в повному обсязі не виконав, в результаті чого за останнім утворилася заборгованість. Посилаючись на ст.ст. 759, 762, 530, 286, 509, 629, 193, 612, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) позивач просив суд стягнути з ТОВ "Будкомсервіс" на користь "Ресурс холдинг" основний борг в сумі - 130 948 грн. 00 коп., інфляційних втрат в сумі - 33 грн. 79 коп. та 3% річних в сумі - 43 грн. 05 коп., а також покласти на відповідача суму судових витрат.

Ухвалою господарського суду Рівненької області від 05 лютого 2013 року порушено провадження у справі № 918/155/13-г, розгляд якої було призначено на 19 лютого 2013 року.

19 лютого 2013 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої просив стягнути з ТОВ "Будкомсервіс" на користь ТОВ "Ресурс холдинг" основний борг в сумі - 130 948 грн. 00 коп. та 3 % річних в сумі - 43 грн. 05 коп., також позивач просить стягнути з відповідача суму судових витрат у зв'язку з чим має місце нова ціна позову яка дорівнює 130 991 грн. 05 коп.

Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Ухвалою суду від 19 лютого 2013 року розгляд справи відкладено на 05 березня 2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні 05 березня 2013 року позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника у судові засідання, призначені на 19 лютого 2013 року та 05 березня 2013 року, витребуваних судом документів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи із зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - Постанова) визначено, що за змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали суду про порушення провадження у даній справі та про відкладення розгляду справи були надіслані відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а саме: 33027, місто Рівне, вулиця Данила Галицького, будинок 25. Повідомлення про вручення поштових відправлень були повернуті з відмітками про вручення повноважному представнику ТОВ "Будкомсервіс" підприємством поштового зв'язку. (а.с. а.с. 57, 74).

Отже, за змістом вищезазначеної норми відповідач завчасно та належним чином був повідомлений про місце, дату та час судового засідання, крім того, останньому надавалося достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, письмових пояснень та додаткових документів.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2012 року між ТОВ "Ресурс холдинг" (далі - орендодавець) та ТОВ "Будкомсервіс" (далі - орендар) було укладено договір оренди майна спецтехніки № 05/0512 (далі - договір), відповідно до умов якого, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування екскаватор марки KOMATSU PC 300-7 (далі - екскаватор), рік випуску 2006, реєстраційний номер 49328АА (а.с. 11-13).

Пунктом 1.1. договору визначено, що вартість 1 (однієї) машино-години роботи екскаватора становить 350 грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ.

Одна машино-зміна роботи екскаватора складає не менше 8 годин (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами акта приймання-передачі майна.

Згідно пункту 3.2. договору передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власник майна залишається орендодавець, а орендар користується та володіє ним протягом строку оренди.

В пункті 3.3. договору визначено, що у разі припинення або розірвання цього договору майно повертається орендарем орендодавцю. Орендар повертає майно орендодавцю аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання акта приймання-передачі майна.

Орендна плата за користування майном сплачується орендарем протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту виставлення рахунку орендодавцем на умовах передплати (п. 4.1. договору).

Відповідно до п. 4.2. договору акт виконаних робіт оформлюється і підписується сторонами подекадно. До акту додаються копії змінних рапортів про роботу майна.

Пунктом 7.1. договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.

Згідно до п. 8.1. договір набуває чинності з моменту підписання і діє по 31.12.2012 року.

Вказаний вище договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками печаток цих суб'єктів господарювання.

На виконання умов договору сторони підписали акт приймання-передачі в оренду майна від 11.06.2012 року відповідно до п. 1. якого орендодавець, згідно договором оренди майна (спецтехніки) від 29.05.2012 року № 05/0512 передає, а орендар приймає в користування та володіння наступне майно: 1.1. екскаватор марки KOMATSUI PC300-7, рік випуску 2006, реєстраційний номер 49328АА (а.с.14).

Вказаний акт підписаний повноважними представниками сторін та скріплений відтисками печаток цих суб'єктів господарювання.

Також на виконання умов договору між сторонами були укладені акти приймання виконаних робіт, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Так, як зазначалося вище, між орендодавцем та орендарем були укладені акти приймання передачі виконаних робіт: акт № 1 в червні 2012 року на суму 40 400 грн. 00 коп., акт № 2 в червні 2012 року на суму 22 400 грн. 00 коп., акт № ОУ-0000020 в липні 2012 року на суму 47 250 грн. 00 коп., акт № ОУ-0000021 в липні 2012 року на суму 44 912 грн. 00 коп., акт № 4 в серпні 2012 року на суму 96 256 грн. 00 коп., акт № 5 в серпні 2012 року на суму 54 144 грн. 00 коп., акт № 6 в вересні 2012 року на суму 30 080 грн. 00 коп., акт № 7 в вересні 2012 року на суму 48 782 грн. 00 коп., акт № 8 в вересні 2012 року на суму 18 000 грн. 00 коп., акт № ОУ-0000001 в грудні 2012 року на суму 27 224 грн. 00 коп. (загальна сума - 429 448 грн. 00 коп.) (а.с. 15 - 24).

Відповідно до п. 4.1. договору орендодавець виставив орендарю рахунки, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Орендодавець виставив орендарю наступні рахунки-фактури: № СФ-0000013 від 29.05.2012 року на суму 35 000 грн. 00 коп., № СФ-0000019 від 05.06.2012 року на суму 180 000 грн. 00 коп., № СФ-0000033 від 13.07.2012 року на суму 20 600 грн. 00 коп., № СФ-0000035 від 23.07.2012 року на суму 25 050 грн. 00 коп., № СФ-0000036 від 23.07.2012 на суму 28 000 грн. 00 коп., № СФ-0000046 від 13.08.2012 року на суму 44 090 грн. 00 коп., № СФ-0000047 від 13.08.2012 року на суму 20 000 грн. 00 коп., № СФ-0000049 від 22.08.2012 року на суму 46 256 грн. 00 коп., № СФ-0000050 від 31.08.2012 року на суму 70 400 грн. 00 коп., № СФ-0000051 від 31.08.2012 року на суму 20 000 грн. 00 коп., № СФ-0000057 від 24.09.2012 року 111 724 грн. 00 коп., № СФ-0000058 від 24.09.2012 року на суму 40 000 грн. 00 коп., № СФ-0000001 від 08.01.2013 року на суму 27 224 грн. 00 коп. (а.с. 27 - 39)

Як вбачається з матеріалів справи орендодавець виконав покладені на нього обов'язки згідно договору оренди майна спецтехніки № 05/0512 від 29.05.2012 року в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи, зокрема актом приймання передачі засвідчений факт передачі орендного майна, актами приймання виконаних робіт факт користування орендованим майном, та рахунками-фактури згідно яких орендар повинен був проводити розрахунки з орендодавцем.

В свою чергу, орендар покладені на нього обов'язки згідно договору оренди майна спецтехніки № 05/0512 від 29.05.2012 року по оплаті орендних платежів виконав лише частково, заборгувавши таким чином орендодавцю 130 948 грн. 00 коп., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 08.01.2013 року, який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений відтисками печаток цих суб'єктів господарювання.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічна норма закріплена й у частині 1 статті 759 ЦК України, відповідно до якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Плата за користування майном справляється з наймача (частина 1 статті 762 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що сума основного боргу за вищезазначеним договором, яка складає 130 948 грн. 00 коп., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які б могли свідчити про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність вимог ТОВ "Ресурс холдинг" про стягнення з ТОВ "Будкомсервіс" вказаної суми, у зв'язку з чим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.

Також позивачем було нараховано відповідачу 3 % річних за прострочення виконання зобов`язання.

Згідно зі ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідачем не виконані умови договору щодо розрахунку за користування майном, то останній зобов'язаний сплатити на користь позивача три відсотки річних від простроченої суми, розмір яких становить 43 грн. 05 коп. (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

Згідно зі ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

У відповідності до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

В силу вимог ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, положення норм ст.ст.32, 33, 34, 43 ГПК України, та оцінюючи усі докази, які містяться у матеріалах справи у сукупності, господарський суд дійшов висновку про те, що позивачем подано суду достатньо доказів, які підтверджують факт неналежного виконання відповідачем взятих на себе згідно договору оренди майна спецтехніки № 05/0512 обов'язків по оплаті орендних платежів, в результаті чого утворилася заборгованість в розмірі 130 948 грн. 00 коп., зазначені дії або бездіяльність відповідача призвела до порушення умов вищенаведеного договору та чинного законодавства, відповідно до яких передбачена відповідальність яка і застосовується судом до відповідача, а відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

За частиною 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкомсервіс" (33027, місто Рівне, вулиця Данила Галицького, будинок 25, код ЄДРПОУ: 32354712) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс холдинг" (07300, Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, вулиця Межигірського спасу, будинок 6, код ЄДРПОУ: 34693832) 130 948 (сто тридцять тисяч дев'ятсот сорок вісім) грн. 00 коп. основного боргу, 43 (сорок три) грн. 05 коп. 3% річних, а також 2 619 (дві тисячі шістсот дев'ятнадцять) грн. 82 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06 березня 2013 року

Суддя Торчинюк В.Г.