Рішення № 29773667, 05.03.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.03.13 р. Справа № 5006/4/118/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Геннліх Україна»,

ЄДРПОУ 35822064, м.Слов'янськ

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Краматорський завод важкого

верстатобудування», ЄДРПОУ 00222999, м.Краматорськ

про зобов'язання відповідача прийняти конвейєр 33-0981 172.000СБ за актом

приймання-передачі

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: Мальцев В.В.-по дов.

від відповідача: Гура С.В.-нач. юр. від.

В засіданні суду брали участь:

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду

оголошувалась перерва з 05.02. по 05.03.2013р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Геннліх Україна», м.Слов'янськ, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Краматорський завод важкого верстатобудування», м.Краматорськ, про зобов'язання відповідача прийняти від позивача конвейєр 33-0981 172.000СБ за актом приймання-передачі.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.12.2012р. по справі №5006/4/118/2012 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Геннліх Україна», м.Слов'янськ до Публічного акціонерного товариства «Краматорський завод важкого верстатобудування», м.Краматорськ про зобов'язання відповідача прийняти від позивача конвейєр 33-0981 172.000СБ за актом приймання-передачі залишено без розгляду згідно п.5 ст.81 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.12.2012р. ухвалу господарського суду Донецької області від 11.12.2012р. по справі №5006/4/118/2012 скасовано, справу передано до господарського суду Донецької області для розгляду по суті.

В заяві від 05.03.2013р. позивач уточнив предмет позову, заявивши вимоги про зобов'язання відповідача прийняти від позивача конвейєр 33-0981 172.000СБ (кресл. від виробника TR1101240500075XS) за актом приймання-передачі.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №390-11 від 25.05.2011р. в частині виконання свого обов'язку з прийняття товару.

Відповідач у відзивах на позовну заяву від 09.10.2012р. №26/07-274, від 31.01.2013р. №26/07-18, доповненнях до відзиву від 13.12.2012р. №26/07-255 проти позовних вимог заперечує, посилаючись на ненадіслання ним відповідного замовлення позивачу на поставку товару, а також нездійснення попередньої оплати за договором, внаслідок чого в нього відсутній обов'язок з прийняття цього товару.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

25.05.2011р. між позивачем та відповідачем був підписаний договір купівлі-продажу №390-11.

Відповідно до розділу 1 вказаного договору позивач зобов'язується передати у власність відповідача продукцію (товар), а відповідач зобов'язується згідно з умовами цього договору прийняти цю продукцію та сплатити її. Найменування, номенклатура (асортимент), кількість, якісні та інші характеристики продукції (товару), її ціна, строки та умови передачі визначаються у специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного договору.

Згідно зі специфікацією №2 від 25.05.2011р. до договору №390-11 від 25.05.2011р. визначено найменування продукції: конвеєр 33-0981 172.000СБ (кресл. від виробника TR1101240500075XS), ціною 41832,00 євро; умови поставки-FCA склад ТОВ «Геннліх Україна», строк поставки - 9 тижнів після замовлення.

Як вказує позивач, всупереч вимог ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідачем свої зобов'язання з прийняття продукції від позивача не виконані.

За таких обставин, позивач звернувся до відповідача з позовом про зобов'язання відповідача прийняти від позивача конвейєр 33-0981 172.000СБ (кресл. від виробника TR1101240500075XS) за актом приймання-передачі.

Відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на відсутність в нього обов'язку з прийняття продукції від позивача, враховуючи, що відповідного замовлення на постачання продукції ним позивачу не надавалось, попередньої оплати за договором №390-11 від 25.05.2011р. здійснено не було.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд не приймає до уваги заперечення відповідача та вважає позовні вимоги правомірними, такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Як вказувалось вище, 25.05.2011р. між сторонами був підписаний договір купівлі-продажу №390-11.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно розділу 1 договору №390-11 від 25.11.2011р., специфікації №2 від 25.05.2011р. до договору, його предметом є зобов'язання позивача передати у власність та, відповідно, обов'язок відповідача прийняти у власність конвеєр 33-0981 172.000СБ (кресл. від виробника TR1101240500075XS), ціною 41832,00 євро.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 662 Цивільного кодексу України встановлений обов'язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст.663 Цивільного кодексу України).

Одночасно, згідно із ст.689 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Як встановлено судом, сторонами у специфікації №2 від 25.05.2011р. до договору №390-11 від 25.05.2011р. узгоджено строки постачання продукції - 9 тижнів після замовлення.

Згідно з наданою до матеріалів справи копією листа від 26.05.2011р. №753/203/1279 на ім'я ТОВ «Геннліх Україна» відповідач звернувся до позивача з замовленням щодо запуску у виробництво, зокрема, конвеєру 33-0981 172.000СБ (кресл. від виробника TR1101240500075XS). Вказаний лист підписаний від імені відповідача директором з комерційних питань ПАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування» В.В.Нікітиним.

Відповідач у відзивах на позов, доповненнях до відзиву стверджує про ті обставини, що лист від 26.05.2011р. №753/203/1279 не є замовленням продукції за договором №390-11 від 25.05.2011р., а є лише частиною процесу переговорів, які велися між представниками сторін.

Проте, суд вказані заперечення відповідача до уваги не приймає, враховуючи, що лист від 26.05.2011р. №753/203/1279 був направлений відповідачем на адресу позивача вже наступного дня після укладання договору №390-11 від 25.05.2011р. Найменування та характеристика продукції, яку замовлено відповідачем у позивача згідно вказаного листа (однієї з декількох позицій), повністю співпадає з предметом договору купівлі-продажу №390-11 від 25.05.2011р. При цьому, жодних доказів відсутності належних повноважень у Нікітина В.В. здійснювати замовлення товару від імені відповідача останнім всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано.

В матеріалах справи також наявний лист від 26.10.2011р. №753/434/3005, згідно якого відповідачем запропоновано позивачу у зв'язку зі зміною графіку введення в експлуатацію станка моделі 1А665*16000 та важким фінансовим станом відстрочити відвантаження та оплату за договором від 25.05.2011р. (специфікація №2 від 25.05.2011р.) за виготовлений позивачем конвеєр згідно креслення 172.СБ (кресл. від виробника TR1101240500075XS) на 6 місяців. Вказаний лист підтверджує намір відповідача продовжувати правовідносини сторін за договором №390-11 від 25.05.2011р. та наявність бажання на придбання продукції за цим договором.

Судом також прийнято до уваги той факт, що згідно п.14.2 договору №390-11 від 25.05.2011р. сторонами було узгоджено строк його дії, тобто час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки - до 31.12.2011р. 20.12.2011р. сторонами було підписано додаткову угоду №1 до договору №390-11 від 25.05.2011р., якою продовжено термін дії договору до 31.12.2012р. Таким чином, укладання сторонами додаткової угоди та продовження строку дії договору №390-11 від 25.05.2011р. свідчать про наявність у сторін намірів виконувати свої обов'язки за договором купівлі-продажу №390-11 від 25.05.2011р.

З урахуванням викладеного, за висновками суду, позивач мав виконати свій обов'язок з постачання продукції відповідачу, а останній, відповідно, свій обов'язок з прийняття продукції за договором №390-11 від 25.05.2011р. в строк до 28.07.2011р.

Посилання відповідача на відсутність в нього обов'язку з прийняття продукції від позивача внаслідок невиконання умов договору щодо попередньої оплати суд вважає безпідставними, враховуючи, що за умовами договору №390-11 від 25.05.2011р. строк та порядок виконання сторонами своїх зобов'язань з передачі-прийняття продукції жодним чином не залежить від проведення покупцем попередньої оплати.

Свої зобов`язання щодо прийняття від позивача конвейєру 33-0981 172.000СБ за договором №390-11 від 25.05.2011р. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

Належних доказів припинення дії, розірвання, відмови від договору купівлі-продажу №390-11 від 25.05.2011р. на момент звернення позивача з позовом до суду відповідачем до матеріалів справи не надано, внаслідок чого у останнього, за висновками суду, існує обов'язок виконати свої зобов'язання за договором №390-11 від 25.05.2011р., а саме, прийняти від позивача конвеєр 33-0981 172.000СБ (кресл. від виробника TR1101240500075XS).

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно із ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. За приписом ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтями 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів. Зокрема, права та законні інтереси захищаються, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.

Згідно із 4 ст.690 Цивільного кодексу України передбачено право продавця вимагати від покупця прийняття товару, якщо покупець без достатніх підстав зволікає з його прийняттям.

З урахуванням викладеного, за висновками суду, позивачем при зверненні до суду з позовом до відповідача обрано належний спосіб захисту свого права.

За таких обставин, враховуючи, що позов повністю доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, виходячи з того, що заперечення відповідача проти позову є безпідставними, вимоги про зобов'язання відповідача прийняти від позивача конвейєр 33-0981 172.000СБ (кресл. від виробника TR1101240500075XS) за актом приймання-передачі підлягають задоволенню.

За висновками суду, спір по справі про зобов'язання відповідача прийняти певне майно носить майновий характер (тобто, товар, який вимагає позивач прийняти за своєю суттю має ціну, підлягає вартісній оцінці).

Таким чином, враховуючи, що вартість вказаного майна на момент звернення позивача з позовом до суду дорівнювала 430451,28 грн. (41832,00 євро*10,29 грн. за 1 євро згідно офіційного курсу НБУ станом на 28.09.2012р.), при подачі позову до суду сплаті підлягав судовий збір в сумі 8609,03 грн.

Проте, позивачем згідно платіжного доручення №91 від 25.09.2012р. було сплачено судовий збір в сумі 1073,00 грн.

За таких обставин, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 1073,00 грн., а решта судового збору в сумі 7536,03 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Геннліх Україна», м.Слов'янськ до Публічного акціонерного товариства «Краматорський завод важкого верстатобудування», м.Краматорськ про зобов'язання прийняти від Товариства з обмеженою відповідальністю «Геннліх Україна», м.Слов'янськ конвейєр 33-0981 172.000СБ (кресл. від виробника TR1101240500075XS) за актом приймання-передачі задовольнити повністю.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Краматорський завод важкого верстатобудування», м.Краматорськ прийняти за актом приймання-передачі від Товариства з обмеженою відповідальністю «Геннліх Україна», м.Слов'янськ конвейєр 33-0981 172.000СБ (кресл. від виробника TR1101240500075XS).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Краматорський завод важкого верстатобудування», м.Краматорськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Геннліх Україна», м.Слов'янськ судовий збір в сумі 1073 грн. 00 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Краматорський завод важкого верстатобудування», м.Краматорськ на користь державного бюджету України судовий збір в сумі 7536 грн. 03 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 05.03.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 06.03.2013р.

Суддя Левшина Г.В.