Рішення № 29773596, 01.03.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2013 р. Справа № 24/098-12

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Публічного акціонерного товариства «Кашперівський бурякорадгосп»до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1про стягнення 346 180, 50 грн. за участю представників:

позивача:Паньковський С.І.відповідача:не з'явилися

суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача 346 180, 50 грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на самовільне зайняття відповідачем земельних ділянок загальною площею 333 га, законним користувачем яких є позивач.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.11.2012 р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 22.11.2011 р.

До господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання б/н від 21.11.2012 р. (вх. № 18873 від 22.11.2012 р.) щодо долучення до справи додаткових доказів.

22.11.2012 р. через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення б/н від 21.11.2012 р. (вх. № 18874 від 22.11.2012 р.).

До господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання щодо витребування документів б/н від 21.11.2012 р. (вх. № 18875 від 22.11.2012 р.), у якому останній просить суд витребувати від Державної інспекції сільського господарства у Київській області письмові докази - письмову інформацію щодо: того, які саме із числа орендованих ВАТ «Кашперівський бурякорадгосп» у фізичних осіб земельних ділянок загальною площею 333 га самовільно зайняті ФОП ОСОБА_1, факт чого встановлено актом перевірки Держсільгоспінспекції в Київській області від 19.06.2012 р. (із вказівкою на конкретні договори оренди, П.І.Б. орендодавця та кадастровий номер земельної ділянки); доказів направлення/вручення ОСОБА_1 акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 19.06.2012 р. та розрахунку розміру шкоди, заподіяної ОСОБА_1 ВАТ «Кашперівський бурякорадгосп» внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки від 27.06.2012 р. № 41/02; конкретного періоду нарахування («з» - «до») шкоди, заподіяної ОСОБА_1 ВАТ «Кашперівський бурякорадгосп» внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, визначеної в розрахунку від 27.06.2012 р. № 41/02.

Дослідивши в судовому засіданні 22.11.2012 р. вищезазначене клопотання, судом встановлено, що лист-звернення до Державної інспекції сільського господарства у Київській області щодо надання інформації направлено позивачем лише 13.11.2012 р., що не доводить обставини про неможливість самостійно надати позивачем витребувані докази. Таким чином, вищезазначене клопотання не підлягає задоволенню у зв'язку з невідповідністю його ст. 38 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, у судовому засіданні 22.11.2012 р. судом встановлено, що у провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 21/093-12 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Кашперівський бурякорадгосп» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, вилучення землі та приведення її у придатний для використання стан, а тому зазначені позивачем обставини можуть бути встановлені у рішенні господарського суду Київської області у справі № 21/093-12.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.11.2012 р. зупинено провадження у справі № 24/098-12 до набрання рішенням господарського суду Київської області у справі № 21/093-12 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Кашперівський бурякорадгосп» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, вилучення землі та приведення її у придатний для використання стан законної сили.

10.01.2013 р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання б/н від 08.01.2013 р. (вх. № 312 від 10.01.2013 р.) про поновлення провадження у даній справі та судове рішення по справі № 21/093-12.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.01.2013 р. поновлено провадження у справі № 24/098-12 та призначено її розгляд у судовому засіданні на 31.01.2013 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.01.2013 р., за клопотанням представника позивача, продовжено строк розгляду спору у справі № 24/098-12 на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 15.02.2013 р. у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача, неналежним виконанням сторонами вимог суду та необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

До господарського суду Київської області від позивача надійшли письмові пояснення по справі б/н від 12.02.2013 р. (вх. № 2636 від 13.02.2013 р.) на виконання ухвали суду від 05.11.2012 р.

13.02.2013 р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання б/н від 12.02.2013 р. (вх. № 2637 від 13.02.2013 р.) щодо долучення до справи додаткових доказів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.02.2013 р. розгляд справи відкладено на 01.03.2013 р. у зв'язку з неналежними виконанням позивачем вимог ухвали суду від 31.01.2013 р.

До господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання б/н від 19.02.2013 р. (вх. № 3179 від 20.02.2013 р.) про долучення до матеріалів справи доказів, витребуваних судом.

28.02.2013 р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про долучення до справи матеріалів б/н від 27.02.2013 р. (вх. № 3728 від 28.02.2013 р.), відповідно до яких Відкрите акціонерне товариство «Кашперівський бурякорадгосп» змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство «Кашперівський бурякорадгосп» у зв'язку з приведенням статутних документів позивача до вимог Закону України «Про акціонерні товариства», оновлена завірена копія статуту і виписки щодо Публічного акціонерного товариства «Кашперівський бурякорадгосп» та протокол засідання наглядової ради долучені до даного клопотання.

До господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання щодо здійснення технічної фіксації б/н від 27.02.2013 р. (вх. № 3726 від 28.02.2013 р.), у якому останній просить суд при розгляді справи здійснювати фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ст. 811 Господарського процесуального кодексу України на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом клопотання позивача щодо здійснення технічної фіксації судового процесу задоволено.

28.02.2013 р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання щодо накладення штрафу на відповідача б/н від 27.02.2013 р. (вх. № 3725 від 28.02.2013 р.), у якому останні просить суд при ухваленні рішення по справі стягнути з відповідача в доход Державного бюджету України штраф у розмірі до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом ухвалами по справі від 05.11.2012 р., 31.01.2013 р., 15.02.2013 р. В обґрунтування зазначеного клопотання позивач зазначає, що відповідачем за час розгляду справи систематично, умисно ігнорувалися вимоги ухвал по справі, а тому наявні підстави для застосування положення ст. 83 Господарського процесуального кодексу України щодо притягнення відповідача до відповідальності за зловживання процесуальними правами, що виявилось у невиконанні вимог суду.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

Матеріали справи свідчать, що судом було зобов'язано відповідача подати документи, на підставі яких діє відповідач (установчий договір, статут, положення), Свідоцтво про державну реєстрацію, довідку з органу статистики про включення відповідачів до ЄДР; відзив (письмові пояснення) по суті позовної заяви з наданням доказів, що стверджують викладені в ньому обставини, а позивачу його копію у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України; нормативно обґрунтовані та документально підтверджені письмові пояснення щодо наявності правових підстав користування земельною ділянкою загальною площею 333 га, що розташована за межами с. Кашперівка в адміністративних межах Кашперівської сільської ради Тетіївського району Київської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право після одержання ухвали про порушення справи надіслати: господарському суду - відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу, іншим відповідачам, а також прокурору, який бере участь в судовому процесі, - копію відзиву.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на вищезазначене та враховуючи те, що подані позивачем докази є достатніми для вирішення даного спору, суд не вбачає підстав для застосування, наданого йому процесуальним законом права, щодо стягнення з відповідача в доход Державного бюджету України штрафу у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на відповідача, а тому клопотання позивача щодо накладення штрафу на відповідача не підлягає задоволенню.

Присутній у судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час, дату і місце розгляду справи у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті та зважаючи на обмежені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строки вирішення спору, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 01.03.2013 р., відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

19.06.2012 р. Державною інспекцією сільського господарства в Київській області було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні ВАТ «Кашперівський бурякорадгосп» земель сільськогосподарського призначення в адміністративних межах Кашперівської сільської ради Тетіївського району Київської області, за результатами якої складено акт.

В ході перевірки встановлено, що відповідач в своїй господарській діяльності використовує земельну ділянку площею 333 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка згідно наявних та зареєстрованих в установленому порядку договорів оренди повинна перебувати в користуванні позивача; в якості правовстановлюючого документа зі сторони відповідача пред'явлено договір суборенди землі від 15.09.2011 р., укладений між позивачем та відповідачем, відповідно до умов якого позивач передав відповідачу в суборенду земельну ділянку площею 333 га терміном на 2 роки - до 01.11.2013 р., державна реєстрація вказаного договору відсутня, а тому він не набрав законної сили; дані факти свідчать про неправомірне використання відповідачем земельної ділянки 333 га, що знаходиться в законному користуванні позивача, чим порушено вимоги ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

У зв'язку із виявленням порушення земельного законодавства, 26.06.2012 р. Державною інспекцією сільського господарства в Київській області складено протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до якого відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності.

З метою усунення наслідків виявленого порушення, 26.06.2012 р. Державною інспекцією сільського господарства в Київській області видано припис № 41/03 відповідачу щодо усунення порушення земельного законодавства шляхом звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

26.06.2012 р. Державною інспекцією сільського господарства в Київській області винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 41/03, відповідно до якої відповідача визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 531 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Крім того, 26.06.2012 р. Державною інспекцією сільського господарства в Київській області було проведення обстеження земельної ділянки, що знаходиться за межами с. Кашперівка в адміністративних межах Кашперівської сільської ради Тетіївського району, загальною площею 333 га.

В ході перевірки встановлено, що відповідач самовільно займає земельну ділянку площею 333 га для вирощування кукурудзи, ярого ячменю та соняшнику.

За результатами перевірки Державною інспекцією сільського господарства в Київській області було складено акт обстеження земельної ділянки від 26.06.2012 р. та проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки в адміністративних межах Кашперівської сільської ради Тетіївського району Київської області (за межами населеного пункту) на загальну суму 346 180, 50 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач самовільно займає земельну ділянку загальною площею 333 га, законним користувачем якої на підставі договорів оренди є позивач, у зв'язку з чим він звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 346 180, 50 грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказана вимога позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

У відповідності до ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Відповідно до ст. 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Згідно з ст. 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» серед основних завдань державного контролю за використанням та охороною земель є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

Статтею 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Згідно з Положенням про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженим Указом Президента України № 459/2011 від 13.04.2011 р., Державна інспекція сільського господарства України (Держсільгоспінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Відповідно до п. 6 вказаного Положення Держсільгоспінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи - державні інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1300 від 12.12.2011 р. утворено територіальні органи Державної інспекції сільського господарства, серед яких Державна інспекція сільського господарства в Київській області.

Одним з основних завдань Держсільгоспінспекції є організація та здійснення державного нагляду (контролю) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності. До її завдань також і відноситься здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання їх не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву без спеціального дозволу, та вживає заходів до її відшкодування в установленому законодавством порядку (п. 4 Положенням про Державну інспекцію сільського господарства України).

Згідно з п. 5 Положенням про Державну інспекцію сільського господарства України Держсільгоспінспекція України та її посадові особи в межах своїх повноважень мають право складати акти перевірок, протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, давати обов'язкові для виконання приписи (розпорядження), а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок для притягнення винних осіб до відповідальності.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведених Державною інспекцією сільського господарства в Київській області перевірки дотримання вимог земельного законодавства та обстеження земельної ділянки, що знаходиться за межами с. Кашперівка в адміністративних межах Кашперівської сільської ради Тетіївського району, загальною площею 333 га, встановлено, що відповідач самовільно займає зазначену земельну ділянку для вирощування кукурудзи, ярого ячменю та соняшнику.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі ст. 126 Земельного кодексу України (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) документами, що посвідчують право на земельну ділянку є: державний акт на право власності на земельну ділянку; цивільно-правова угода щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтво про право на спадщину; державний акт на право постійного користування земельною ділянкою; договір оренди землі, зареєстрований відповідно до закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Факт самовільного зайняття та використання відповідачем земельної ділянки, що знаходиться за межами с. Кашперівка в адміністративних межах Кашперівської сільської ради Тетіївського району, загальною площею 333 га, встановлений матеріалами перевірки проведеної Державною інспекцією сільського господарства в Київській області та рішенням господарського суду Київської області від 25.12.2012 р. у справі № 21/093-12.

Так, рішенням господарського суду Київської області від 25.12.2012 р. у справі № 21/093-12 зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняті земельні ділянки, належні Відкритому акціонерному товариству «Кашперівський бурякорадгосп» на підставі договорів оренди шляхом вилучення зазначених ділянок у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та передачі їх Відкритому акціонерному товариству «Кашперівський бурякорадгосп».

Зазначеним рішенням господарського суду Київської області встановлено факт самовільного зайняття відповідачем земельних ділянок у кількості 87 шт., загальною площею 333 га, що розташовані в адміністративних межах Кашперівської сільської ради Тетіївського району, з огляду на відсутність у останнього правовстановлюючих документів на користування землями. Рішення господарського суду Київської області від 25.12.2012 р. у справі № 21/093-12 на момент прийняття рішення у даній справі набрало законної сили.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до статей 211, 212 Земельного кодексу України, статей 22, 623, 1166, 1172, 1192 Цивільного кодексу України особами, що її заподіяли. Вирішуючи спори про відшкодування власникам землі й землекористувачам шкоди, заподіяної самовільним зайняттям або забрудненням земельних ділянок та іншими порушеннями земельного законодавства, суди мають виходити з того, що відповідно до статті 156 ЗК, статті 1166 ЦК така шкода відшкодовується у повному обсязі.

Стаття 211 Земельного кодексу України встановлює, що громадяни та юридичні особи за самовільне зайняття земельних ділянок несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Статтею 157 Земельного кодексу України передбачено, що відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007 р. затверджено Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (далі - методика № 963 від 25.07.2007 р.), відповідно до якої розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, визначається для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадської забудови) за такою формулою: Шс = Пс х Нп х Кф х Кі (1), де Шс - розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, гривень; Пс - площа самовільно зайнятої земельної ділянки, гектарів; Нп - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, визначений у додатку 1, з урахуванням переліків, наведених у додатках 2 і 3; Кф - коефіцієнт функціонального використання земель, визначений у додатку 4; Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2007 та наступні роки, що визначаються відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000 р. N 783.

Відповідно до п. 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції і контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 р. №110 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. № 963 (далі - методичні рекомендації) підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме:

- акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;

- протокол про адміністративне правопорушення:

- припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);

- акт обстеження земельної ділянки.

Таким чином, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є вказані документи в їх сукупності, оскільки саме такі документи можуть підтвердити факт вчинення цього правопорушення, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

Аналогічний висновок міститься у Постанові Пленуму Вищого Господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин».

Суд звертає увагу, що матеріали справи містять усі необхідні документи, які підтверджують факт вчинення відповідачем правопорушення та є підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок.

Як вбачається із матеріалів справи, Державною інспекцією сільського господарства в Київській області було проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної відповідачем внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в адміністративних межах Кашперівської сільської ради Тетіївського району Київської області (за межами населеного пункту) відповідно до вищезазначеної методики № 963 від 25.07.2007 р. із використанням: площі самовільно зайнятої земельної ділянки - 333 га; середньорічного доходу, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, визначеного у додатку 1 до методики, який для земель сільського господарського призначення, що розташовані на території Київської області становить - 831; коефіцієнту функціонального використання земель, визначеного у додатку 4 до методики, що для таких земель становить - 1 та коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель - 1, 254.

Згідно здійсненого Державною інспекцією сільського господарства в Київській області розрахунку розміру шкоди, заподіяної відповідачем внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, площею 333 га, що знаходиться в адміністративних межах Кашперівської сільської ради Тетіївського району Київської області (за межами населеного пункту) становить 346 180, 50 грн.

Відповідно до п. 2.2 Методичних рекомендацій шкода (збитки), що заподіяні на земельних ділянках, які надані у користування чи передані у власність юридичних та фізичних осіб, внаслідок їх самовільного зайняття повинні бути відшкодовані власнику чи користувачу земельної ділянки.

Кошти за шкоду (збитки), що заподіяні на земельних ділянках державної та комунальної власності, які надані у користування чи передані у власність юридичних та фізичних осіб, відшкодовуються власникам чи користувачам земельних ділянок (п. 2.4 Методичних рекомендацій)

З огляду на вищевикладене, враховуючи встановлений факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки площею 333 га, що перебуває у законному користуванні позивача на підставі договорів оренди, та обґрунтованість здійсненого розрахунку розміру шкоди, заподіяної відповідачем внаслідок самовільного зайняття зазначеної земельної ділянки, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 346 180, 50 грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок є доведеними, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Разом з тим, відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); 5) закриття провадження у справі.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

За таких обставин, суд вважає за необхідне повернути з Державного бюджету України Публічному акціонерному товариству «Кашперівський бурякорадгосп» 76, 39 грн. надмірно сплаченого судового збору згідно платіжного доручення № 124 від 31.10.2012 р.

Оригінал платіжного доручення № 124 від 31.10.2012 р. знаходиться в діловодстві господарського суду Київської області у матеріалах справи № 24/098-12.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Кашперівський бурякорадгосп» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (09800, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Кашперівський бурякорадгосп» (09812, Київська область, Тетіївський район, село Кашперівка, вулиця Леніна, будинок 15, ідентифікаційний код - 00385879) 346 180 (триста сорок шість тисяч сто вісімдесят) грн. 50 коп. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок та 6 923 (шість тисяч дев'ятсот двадцять три) грн. 61 коп. судового збору.

3. Повернути Публічному акціонерному товариству «Кашперівський бурякорадгосп» (09812, Київська область, Тетіївський район, село Кашперівка, вулиця Леніна, будинок 15, ідентифікаційний код - 00385879) з Державного бюджету України суму судового збору у розмірі 76 (сімдесят шість) грн. 39 коп., сплаченого згідно платіжного доручення № 124 від 31.10.2012 р.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено: 06.03.2013 р.

Суддя Т.В. Лутак