Постанова № 29772123, 27.02.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27 лютого 2013 р. № 2-а- 14472/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.

за участю секретаря судового засідання -Зеленькова О.В.

представників: позивача - Прокопченко К.А., відповідача - Дубрової К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові справу за адміністративними позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Машгідропривод" до Основ'янської міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Машгідропривод" звернулось до суду із позовом, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова № 0000012600/0 від 21 листопада 2008 року, № 0000012600/1 від 05 лютого 2009 року, № 0000012600/2 від 16 квітня 2009 року.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2013 року допущено заміну відповідача в порядку правонаступництва з Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова на Основ'янську міжрайонну Державну податкову інспекцію м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що висновки податкового органу про вчинення ним порушень є помилковими, не доведеними належними доказами і спростовуються первинними документами підприємства.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову посилаючись на матеріали перевірки та стверджував, що оскаржувані рішення винесені у відповідності до норм діючого законодавства, є такими, що відповідають фактичним обставинам справи та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Машгідропривод" зареєстрований у встановленому законом порядку, як юридична особа, набув правового статусу суб'єкта господарювання -юридичної особи, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів), знаходиться на обліку в Основ'янській міжрайонній Державній податковій інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби та є платником податку на додану вартість.

В ході судового розгляду перелічені обставини були визнані сторонами, суд не має підстав для сумнівів у добровільності визнання цих обставин сторонами та їх достовірності, а тому ці обставини окремо перед судом не доказуються.

Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі міста Харкова була проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Машгідропривод", з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 29 березня 2007 р. по 30 червня 2008 р., про що було складено акт № 3006/23-206-34953135 від 10 листопада 2008 року.

На підставі висновків акту перевірки Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі міста Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000012600/0 від 21 листопада 2008 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 68991,72 грн., у т.ч. за основним платежем - 45994,47 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями -22997,25 грн.

Як з'ясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення податкового повідомлення-рішення слугували відображені в акті перевірки № 3006/23-206-34953135 від 10 листопада 2008 року висновки відповідача про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Машгідропривод" ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП "Каф-Буд"; п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 45995 грн., у тому числі за березень 2008 року 995 грн., за квітень 2008 року в сумі 27500 грн., за травень 2008 року в сумі 9167 грн., за червень 2008 року в сумі 8333 грн.

Позивач не погодився з зазначеними в акті порушеннями, про що склав заперечення та звернувся в межах адміністративного оскарження зі скаргами на вищезазначене податкове повідомлення - рішення. За результатами адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення та прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000012600/1 від 05 лютого 2009 року , № 0000012600/2 від 16 квітня 2009 року.

Перевіряючи вказані висновки відповідача, а відтак і прийняті на їх підставі спірні податкові повідомлення-рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст. 2 КАС України, суд виходить з такого.

Правила обрахування розміру податкового кредиту з податку на додану вартість регламентовані п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про ПДВ", де вказано, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналіз зазначених норм свідчить, що наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Відповідні наслідки у податковому обліку платника податків створює не сам факт укладення договорів та виписування податкових накладних, а фактична поставка товару або послуг, тому що право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Машгідропривод" 27 березня 2008 р. укладений з Приватним підприємством "Каф-Буд"генеральний договір підряду № 17, на підставі якого підрядник -ПП "Каф-Буд" зобов'язується за завданням замовника -ТОВ "Машгідропривод" виконати будівельні, монтажні, ремонті чи інші роботи у відповідності до умов договору, а замовник, у свою чергу, зобов'язується їх прийняти та оплатити.

Додатковим договором до генерального № 17 від 27 березня 2008 р. визначений конкретний вид робіт, що має виконати ПП "Каф-Буд", а саме монтажні роботи відповідно до розробленого замовником технічного завдання та кошторисної документації - облицювання фасаду профлистом будівлі основного виробництва.

Згідно п.2.1 договору підряду № 17 від 27.03.2008 року підрядник зобов'язаний

до моменту початку робіт надати замовнику відповідні ліцензії та інші

дозвільні документа, що дозволяють робити певні види робіт(пп. 2.1.2.)

Виконувати роботи якісно й у встановленим термін, а також гарантувати якість

виконаної роботи (п.п. 2.1.2.) Виконувати роботи відповідно до проектно-кошторисної документації та іншої технічної документації, погодженою сторонами, власними силами, інструментами, механізмами, з власних матеріалів або матеріалів замовника, з дотриманням

будівних норм та правил (п.п.2.1.3.) У разі виконання підрядником робіт з матеріалів замовника, після завершення робіт до моменту підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт, передати замовнику невикористаний матеріал отриманий від останнього, й надати звіт про використання матеріалу (пп. 2.1.7.)

Відповідно п. 3.1 договору підряду № 17 від 27.03.2008 року ціна виконаних підрядником робіт зазначається в додатковому договорі та затвердженому сторонами Кошторису які є невід'ємною частиною цього договору

На підставі зазначеного договору у період з квітня 2008 р. по червень 2008 р. ПФ "Каф-Буд"виконувались роботи на користь позивача, про що надавались податкові накладні, що свідчать про оплату зазначених робіт, а саме: податкова накладна від 04 квітня 2008 р. за № 040408/07 на суму 95000 грн., у тому числі ПДВ - 15833,33 грн.; від 07 квітня 2008 р. за № 070408/07 на суму 70000 грн., у тому числі ПДВ - 11666,67 грн.; від 14 травня 2008 р. за № 140508/07 на суму 10000 грн., у тому числі ПДВ - 1666,67 грн.; від 28 травня 2008 р. за № 280508/07 на суму 20000 гри., у тому числі ПДВ - 3333,33 грн.; від 29 травня 2008 р. за № 290508/07 на суму 10000 гри., у тому числі ПДВ - 1666,67 грн.; від 30 травня 2008 р. за № 3005008/07 на суму 15000 грн., у тому числі ПДВ - 2500 грн.; від 02 червня 2008 р. за № 0268/07 на суму 10000 грн., у тому числі ПДВ - 1666,67 грн.; від 03 червня 2008 р. за № 0368/07 на суму 10000 грн., у тому числі ПДВ - 1666,67 грн.; від 04 червня 2008 р. за № 0468/07 на суму 10000 грн., у тому числі ПДВ - 1666,67 грн.; від 09 червня 2008 р. за № 0968/07 на суму 10000 гри., у тому числі ПДВ - 1666,67 грн.; від 11 червня 2008 р. за № 1168/07 на суму 10000 грн., у тому числі ПДВ - 1666,67 грн.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними ТОВ "Машгідропривод" включено до податкового кредиту квітень - червень 2008 року.

З акту перевірки № 3006/23-206-34953135 від 10 листопада 2008 року вбачається, що Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі м. Харкова отримано інформацію від ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова щодо проведення перевірки ПП "Каф-Буд" (лист від 13 жовтня 2008 року № 4766/7/23-213) за результатами якої складено акт про відсутність підприємства за юридичною адресою; ненадання податкової звітності, зокрема з податку на прибуток та податку на додану вартість; у відповідності до розрахунку комунального податку чисельність осіб - 1 особа; відсутність власних, орендованих, одержаних по договорах лізингу, закріплених за підприємством на праві господарського відання, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, в яких проводилася господарська діяльність.

Суд погоджується з висновками відповідача з огляду на наступне.

Оглянувши в судовому засіданні зазначені податкові накладні, судом встановлено, що податкові накладні від 04 квітня 2008 р. за № 040408/07; від 07 квітня 2008 р. за № 070408/07 ; від 14 травня 2008 р. за № 140508/07; від 28 травня 2008 р. за № 280508/07; від 29 травня 2008 р. за № 290508/07; від 30 травня 2008 р. за № 3005008/07 згідно умови продажу виписані за договором №8 від 23.04.2008 року, а в інших податкових накладних від 02.06.2008 року № 0268/07, від 03 червня 2008 р. за № 0368/07; від 04 червня 2008 р. за № 0468/07; від 09 червня 2008 р. за № 0968/07; від 11 червня 2008 р. за № 1168/07 в умовах продажу зазначено просто договір. Однак договірні відносини сторін були оформлені договором підряду № 17 від 27.03.2008 року. Таким чином суд приходить до висновку, що вказані податкові накладні не підтверджують факт надання послуг за договором підряду № 17 від 27.03.2008 року, оскільки виписані за іншим договором.

Відповідно до Національного Класифікатора України, прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 р. № 375, економічна діяльність -процес виробництва продукції (товарів та послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічна діяльність характеризується витратами на виробництво, процесом виробництва та випуском продукції.

Основний вид економічної діяльності -вид діяльності статистичної одиниці, на який припадає найбільший внесок у валову, додану вартість (або визначений інший критерій). При цьому, вибір показника для визначення основного виду діяльності, як правило, не впливає на результат.

Згідно з п. 4 Наказу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 13 вересня 2001 року № 112/182, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 листопада 2001 р. за № 939/6130 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження будівельної діяльності (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджуючи конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж)"суб'єкти господарювання здійснюють будівельну діяльність за наявності організаційних, кваліфікаційних та технологічних умов.

Із акту перевірки ТОВ "Машгідропривод" вбачається, що із ПФ "Каф-Буд" була укладена за цей період єдина угода підряду на суму 398601,63 грн. При цьому, перевіркою зазначено, що фактично згідно податкової звітності та наданих до перевірки документів, у ПФ "Каф-Буд" відсутні необхідні умови для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки ЄДРПОУ та фактично здійснюваного протягом перевіряємого періоду, а саме - відсутні трудові ресурси та необхідні основні фонди та обладнання для виконання укладених угод щодо здійснення будівельної та іншої діяльності (відповідно до штатного розкладу протягом перевіреного періоду на підприємстві працював 1 штатний робітник, що суперечить п. 4 наказу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 13 вересня 2001 р. № 112/182).

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що нежитловим приміщенням, ремонтні та будівельні роботи якого за договором підряду № 17 від 27 березня 2008 р. мала здійснити ПФ "Каф-Буд", позивач користується на правах оренди у відповідності до договору від 01 листопада 2007 р., укладеного з ТОВ "Виробничо-технічний центр "ІСЖМ".

Пунктом 4.5 зазначеного договору оренди орендар - ТОВ "Машгідропривод"зобов'язаний за власний рахунок здійснювати поточний, а за домовленістю з орендодавцем і капітальний ремонт орендованого приміщення, усувати пошкодження, як у орендованому приміщенні, так і в інших місцях, що виникли за вини орендаря.

У свою чергу умовами договору підряду № 17 від 27 березня 2008 р. та додаткової угоди до нього визначено, що підрядник виконує роботи, обумовлені вимогами договору, у відповідності до проектно-кошторисної документації та іншої технічної документації, одночасно обов'язком замовника визначено надання підряднику технічного завдання на виконання робіт на кожний об'єкт окремо.

ТОВ "Машгідропривод" ні фахівцям ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова, ні у судовому засіданні не надано документацію стосовно належного погодження позивачем із орендодавцем необхідності проведення капітального ремонту будівлі, технічну та проектно-кошторисну документацію, що була надана підряднику для виконання робіт. Надане ТОВ

"Машгідропривод" листування із ТОВ "Виробничо-технічний центр "ІСЖМ"щодо капітального ремонту орендованого приміщення не може бути визнане належним погодженням, оскільки останнє не містить технічного обґрунтування проведення таких ремонтних робіт, конкретизації їх видів, а лише загальні визначення.

Отже, зазначена вище документація, яка має підтверджувати реальність виконання робіт, на час розгляду справи відсутня.

При цьому суд зазначає, що відповідно до п. 5.5 договору оренди нежитлового приміщення № 357 від 01.11.2007р. встановлено обов'язок орендодавця здійснювати капітальний ремонт приміщення разом з капітальним ремонтом всієї будівлі, в якій розташовано приміщення.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Керуючись положеннями наведеної норми процесуального закону, суд відмічає, що позивачем в ході розгляду справи не надано належних та допустимих доказів на підтвердження об'єктивної потреби в укладанні переліченого договору з метою організації власної господарської діяльності, оскільки обов'язок проведення такого капітального ремонту покладений на орендодавця, а не на позивача.

Крім того, з кошторису до додаткового договору №1 від 27.03.2008 року до генерального договору № 17 від 27 березня 2008 р. та технічного завдання вбачається , що вони не затверджені генеральним директором ТОВ "Машгідропривод".

Також із технічного завдання облицювання фасаду профлистом основного виробництва (північна сторона) взагалі не вбачається ні суб'єкта господарювання, яким воно виконане, та кому надане, ні точного зазначення об'єкту, що підлягає ремонту, із зазначенням його адреси, ні договору чи іншої угоди, на виконання якої будуть здійснюватись такі роботи.

В технічному завданні зазначений план проведення облицювання фасаду профлистом будівлі основного виробництва: 1) часткову очистку стін від штукатурки і цегли, 1300 м2; 2)у місцях де зруйнувалася цегли справити кладку нового, по фактичними обсягами виконаних робіт; 3)пристрій утеплювача і гідробар'єра, 45 м2; 4)монтаж профлиста, 1625 м2; 5)штукатурка стін і укосів і їх фарбування, 150 м2;6) монтаж планок обрамлення вікон і колон, 960 м / п; 7) монтаж водостічної системи, 104 м / п; 8) вантаження і вивіз сміття, за фактичними обсягами виконаних робіт.

В акті зазначено про те, що роботи були виконані в повному обсязі у встановлений договором строк на суму 270 000 - грн. (двісті шістдесят тисяч. грн. 00 коп.) у тому числі ПДВ - 45 000 (сорок п'ять тисяч грн. 00 коп.). Однак як вбачається з матеріалів справи з сіми запланованих видів робіт виконано лише один вид робіт - монтаж профнастіла, доказів виконання інших робіт до суду не подано, при цьому кошти на транспортні витрати пов'язані з виконанням всіх видів робіт використані в повному обсязі. Цегла у кошторисі не передбачена, хоча в технічному завданні передбачено кладка нової цегли у місцях руйнування старої.

Відповідно до п. 3.4 додаткової угоди № 1 від 27.03.2008р. до генерального договору підряду № 17 від 27.03.2008р. підрядник придбає будівельні матеріали кількість яких і ціни погоджуються з Замовником в кошторисній документації, наданої підрядником.

Оглядаючи акт виконаних робіт від 22.08.2008 року по влаштуванню каркаса, монтажу профнастилу, на-фасад будівлі основного виробництва розташованого за адресою: м, Харків, вул. Каштанова, 14 та вищезазначений кошторис, судом встановлено, що у найменуванні використаних матеріалів зазначені товари які не були враховані при складанні кошторису, а саме: профіль СД-60, кронштейн П-образний, доказів надання вказаних матеріалів підряднику замовником або погодження ціни та кількості вказаних матеріалів в кошторисній документації до суду не подано.

Згідно кошторису було заплановано придбати профнастіл ПС-15 у кількості 1624,99. м.кв., L-прогон 1,5 мм у кількості 2440 м.п., опорний стіл 1,5 мм у кількості 2650 шт., само різ для м/профилю у кількості 12000 шт., саморіз № 14 у кількості 4600 шт., анкер у кількості 5300 шт., утеплювач, гідробарєр, матеріали для підготовки стін, планки для оздоблення вікон та колон, водостійка система, пісок, сітка перфорована, швидкий монтаж, фактично згідно акту виконаних робіт використано профнастіл ПС-15 у кількості 1458,315 м.кв., L-прогон 1,5 мм у кількості 1840 м.п., опорний стіл 1,5 мм у кількості 2350 шт., саморіз для м/профилю у кількості 12000 шт., саморіз № 14 у кількості 4600 шт., анкер у кількості 4299 шт. (а.с. 121, 178 т.1) Доказів надання підрядником звіту, щодо використаних матеріалів та повернення придбаних матеріалів замовнику, які не були використані при проведенні робіт до суду позивачем не подано.

Відповідно до п. 3.11 додаткової угоди № 1 від 27.03.2008р. до генерального договору підряду № 17 від 27.03.2008р. передбачено, що замовник видає підряднику тимчасові перепустки для його співробітників для проходження на об'єкт виконання робіт, що знаходиться на території Замовника.

На виконання вимог ст.11 та ст. 71 КАС України судом було зобов'язано позивача подати до суду докази, що підтверджують факт видачі таких перепусток або допуску працівників ПП «Каф-буд» на об'єкт виконання робіт, однак відповідних доказів до суду позивачем не подано.

Технічне завдання та кошторис містить суперечливі дані, а саме в технічному завданні монтаж водостічної системи складає 104 м.п., а в кошторисі 190 м.п.

Відповідно до п. 4.21 договору оренди нежитлового приміщення № 357 від 01.11.2007р. вартість невідокремлених поліпшень приміщення, здійснених орендарем за згодою орендодавця підлягають відшкодуванню по закінченні строку дії договору. Поліпшення здійснені без погодження з орендодавцем відшкодуванню (компенсації) не підлягають.

Як вбачається з матеріалів справи договір оренди нежитлового приміщення № 357 від 01.11.2007р. припинив свою дію 01.09.2010р., при цьому з пояснень представника позивача в судовому засіданні судом встановлено, що відшкодування невідокремлених поліпшень за вказаним договором не проводилось.

Посилання ТОВ "Машгідропривод" на фотографії, як на доказ проведення капітальних ремонтних робіт, судом також не приймаються, оскільки із останніх неможливо зробити висновки щодо того, яка саме будівля на них зображена, який технічний стан будівлі був до проведення робіт, чи проведені такі роботи взагалі, та якщо так, які саме. Отже, надані фотографії не містять інформації та даних, що можуть підтвердити реальність укладеної угоди.

Відповідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Виходячи з вищезазначеного позивач не надав до суду документів які підтверджують реальність виконання робіт, надані податкові накладні складені з порушенням п.п.7.2.1, п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 ст.7 Закону України Закону України "Про податок на додану вартість".

Враховуючи неналежне оформлення первинної документації, а саме відсутності документів щодо реальності виконання робіт, позивач не підтвердив реальність господарської операції, яка може бути об'єктом оподаткування.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україно" № 996-ХІV від 16.07.1999 р. (далі -Закон № 2996) визначено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже будь які документи, в тому числі акт виконаних робіт, мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарських операцій.

Відповідно до ч.5 ст.203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є поставою недійсності правочину. Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відсутність відповідних документів, які підтверджують факт надання послуг вказує на відсутність реального виконання договору.

Відповідно до ст. 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільною виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -підприємцями.

Між тим, сторони, укладаючи вищевказаний договір підряду не ставили за мету здійснення господарської діяльності, спрямовану на надання послуг та отримання доходу від цих послуг, а мали намір спрямований на отримання податкової вигоди та безпідставне ухилення від сплати податку до державного бюджету.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже є нікчемним.

Визнання нікчемних правочинів недійсними, згідно з частиною другою статті 215 Цивільного кодексу України, не вимагається, так як відповідно до частини першої статті 216 цього Кодексу вони не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Отже, правочини укладені між позивачем та ПП "Каф-Буд" суперечать інтересам держави і суспільства, а тому є нікчемними.

Крім цього суд зазначає, що з наданої до суду постанови Ленінського районного суду м. Харкова від 25.11.2009 року за обвинуваченням ОСОБА_3 за ст. 366 ч. 1 КК України службове підроблення, звільнено від кримінальної відповідальності в силу п. в) ст. 1, ст. 6 Закону України «Про амністію» від 12 грудня 2008 р. від кримінальної відповідальності та припинено провадження у кримінальній справі.

З постанови вбачається, що ОСОБА_3 працюючи директором ПП «КАФ-БУД» склав і підписав від імені підрядника і завірив печаткою ПП «КАФ- БУД» завідомо неправдиві документи для замовника (ОКЗ) «Харківське художнє училище» в березні, квітні, серпні 2008 року. Фактично договірні відносини між ПП «КАФ-БУД» і ОКР «Харківське художнє училище» не мали місця, ПП «КАФ-БУД» не мало намірів виконувати будь-які ремонтні роботи в ОКУ «Харківське художнє училище» і не виконувало там якихось ремонтних та інших робіт, свою вину в інкримінованому йому злочині ОСОБА_3 визнав повністю.

Враховуючи вищезазначене суд вважає, що позивач не надав доказів, що спростовують твердження відповідача, а відповідач під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень -рішень дів на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись Законом України "Про податок на додану вартість ", ст.ст. 7-11, 71, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Машгідропривод" до Основ'янської міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 04 березня 2013 року.

Суддя Волошин Д.А.