Рішення № 29769738, 04.03.2013, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

04.03.2013

227/559/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2013 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мамалуй М.В

при секретарі Коверченковій М.О.

за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача Бабійчук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Добропіллі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

11 лютого 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позов до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля про відшкодування моральної шкоди. Свій позов обґрунтовує тим, що вона знаходилася у трудових відносинах з ДП"Добропіллявугілля" ВП "Шахта "Піонер" з липня 1992 року. 03 вересня 2003 року під час виконання трудових обов'язків вона отримала травму, що підтверджується актом розслідування нещасного випадку від 05 вересня 2003 року та актом про нещасний випадок на виробництві від 06 вересня 2003 року. Після отримання травми вона довгий час перебувала на лікуванні. Відповідно до довідки МСЕК від 06 квітня 2004 року їй було встановлено 5% втрати професійної працездатності. Вважає, що ушкодженням здоров'я їй були спричинені не тільки фізичні, а і моральні страждання, оскільки порушений їй звичний образ життя, вона не може виконувати звичну роботу по дому, що призводить до дратівливості, скандалів. Її здоров'я ніколи не відновиться до попереднього стану, вона відчуває себе калікою, у зв'язку з чим стала рідше спілкуватися із друзями. Враховуючи ступень тяжкості своїх моральних страждань просить стягнути на його користь з відповідача спричинену йому моральну шкоду у розмірі 5000 гривень.

У судовому засіданні позивачка підтримала свої вимоги, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля Бабійчук Т.В., що діє на підставі довіреності, позов не визнала. Просила у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що згідно наказу Міністерства охорони здоров'я України № 212 від 22 листопада1995 р., яким затверджено "Порядок встановлення МСЕК ступеня втрати професійної працездатності", згідно якого обов'язок по встановленню факту заподіяння моральної шкоди працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням ним трудових обов'язків, покладено на медико-соціальні експертні комісії (МСЕК). У довідці МСЕК відносно позивача була встановлена втрата професійної працездатності у розмірі 5 %, але не міститься свідчень про те, яку моральну шкоду заподіяно і в якому розмірі. Вважає, що факт моральних страждань позивачем не доведено. Також вказує, що відповідно до протоколу засідання комісії від 13 травня 2004 року встановлено 25% провини позивачки ОСОБА_1 у виробничій травмі. На підставі наведеного просить відмовити в позові в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення позивача, доводи представника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропіллі, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Копією трудової книжки підтверджується, що позивачка перебувала у трудових відносинах з ДП "Добропіллявугілля" ВП "Шахта "Піонер" (а.с. 3-4).

Актом розслідування нещасного випадку від 03 вересня 2003 року за формою Н-5, встановлено, що на ВП "Шахта "Піонер" ДП "Добропіллявугілля" з ОСОБА_1 стався нещасний випадок, в результаті якого вона отримала перелам 1-го пальця правої кісті (а.с.5).

Актом № 39 про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1 від 06 вересня 2003 року вказано, що ОСОБА_1 отримала виробничу травму на ВП "Шахта "Піонер" ДП "Добропіллявугілля" 03 вересня 2003 року (а.с.6).

Протоколом № 8 засідання комісії по встановленню ступеня вини потерпілого у нещасному випадку на виробництві від 13 травня 2004 року встановлено 25 % провини ОСОБА_1 у нещасному випадку, що стався 03 вересня 2003 року (а.с.___).

Випискою з огляду у МСЕК серії 2-18 АВ № 076824 від 06 квітня 2004 року встановлено первино, що ОСОБА_1 втратила 5% професійної працездатності у зв'язку із виробничою травмою 03 вересня 2003 року (а.с.7).

Копією медичною картки ОСОБА_1 підтверджується, що вона неодноразово зверталася за медичною допомогою з приводу отриманої виробничої травми (а.с.8-19).

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що між сторонами склалися правовідносини, врегульовані Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 р. №1105-XIV (з наступними змінами та доповненнями).

За змістом ст. ст. 21, 28, 30, 34, 35 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності, у тому числі виплати за моральну шкоду, виникає в особи з дня встановлення їй такої стійкої втрати працездатності вперше висновком МСЕК.

Відповідно до норм ст. ст. 1, 21, 28, 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди працівникові при стійкій втраті працездатності у разі ушкодження здоров'я на виробництві покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Положеннями ст. ст. 21, 28, 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в редакції, що діяла на час виникнення між сторонами спірних правовідносин, передбачало обов'язок Фонду провести потерпілому страхову виплату за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому такої шкоди.

А тому, враховуючи, що у зв'язку з отриманою виробничою травмою ОСОБА_1 вперше було встановлено втрату професійної працездатності висновком МСЕК від 06 квітня 2004 року, суд вважає, що позивачка має право на отримання з відповідача страхової виплати за моральну шкоду.

Згідно зі ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грошима, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат, їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.

Доказами, наявності факту заподіяння позивачу моральної шкоди, є акт розслідування професійної травми, рішення МСЕК про встановлення позивачу стійкої втрати працездатності, документи, що підтверджують знаходження позивача на лікуванні.

Відповідно до ч. 2 ст. 1193 ЦК України, якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.

В судовому засіданні на основі аналізу доказів вірогідно встановлено вину підприємства та потерпілого у спричинені позивачеві моральної шкоди внаслідок пошкодження здоров'я, що є підставою для часткового задоволення позову.

З врахуванням викладеного, суд вважає законними та обґрунтованими вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, так як внаслідок професійної травми позивачу заподіяні фізичний біль і душевні страждання. Дані обставини знайшли своє підтвердження в поясненнях позивача, матеріалах справи, досліджених у ході судового розгляду.

Прийняти до уваги заперечення представника відповідача про те, що позивач не довів факту спричинення йому моральної шкоди внаслідок спричиненої травми, суд не може, оскільки це твердження спростовується наданим позивачем та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Доводи відповідача, з приводу того, що факт моральних страждань позивачем не доведений, не заслуговують на увагу, оскільки у п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-9/2004 р. зазначено, що ушкодження здоров'я, заподіяне потерпілому під час виконання трудових обов'язків незалежно від ступеня втрати професійної працездатності вже спричиняють йому моральні і фізичні страждання.

Щодо визначення розміру моральної шкоди, суд виходить із фактичних обставин справи, характеру та обсягу спричинених позивачу моральних страждань, принципів справедливості та розумності, а також з того, що позивач має порушення здоров'я зі стійким розладом функцій організму, обумовленими травмою на виробництві, моральних страждань. У зв'язку із зазначеним, суд вважає, що стягненню на користь позивача підлягає сума в розмірі 1500,00 грн. (півтори тисячі) гривень.

В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

У відповідності зі ст. 88 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 114,70 гривень.

Керуючись ст.ст. 5, 10, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля - ОКПО 25968286, юридична адреса: 85004, м. Добропілля, вул. Фрунзе, 18, Р/Р 37172400901035 в ГУДКСУ в Донецькій області МФО 834016, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1 виданий Білозерським МВС Добропільського УМВС України в Донецькій області 29 грудня 1999 року, ідентифікаційний № НОМЕР_2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, в рахунок відшкодування моральної шкоди 1500,00 грн. (півтори тисячі) гривень.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля судовий збір на користь держави в 114,70 грн. (сто чотирнадцять гривень 70 копійок) на р/рахунок 31216206700035, код платежу 22030001, ЄДРПОУ 37755456 МФО 834016, банк отримувач - ДУ ДКУ Донецької області.

В решті позову відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня його проголошення, до апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення буде складено 05 березня 2013 року власноручно в єдиному екземплярі.

Головуючий суддя Мамалуй М.В.

04.03.2013