Рішення № 29767022, 27.02.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.02.13 р. Справа № 5006/44/104пд/2012

Господарський суд Донецької області у складі

головуючого судді Кучерявої О.О.,

при секретарі судового засідання Москвітіній В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Інкор і Ко»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новгородський комбінат комунального господарства», Новгородської селищної ради

про зобов'язання укласти договір про надання послуг з постачання теплової енергії від 26 вересня 2012 року № 990, виклавши спірні пункти в редакції позивача,

за участю представників:

від позивача: Прядко І.М., за довір. від 21.11.2012р.,

від відповідача 1: Супруна І.Ф. - директора,

від відповідача 2: Переверзєвої І.М., за довір. від 14.01.2013р.,

у судовому засіданні 15 січня 2013 року оголошено перерву до 30 січня 2013 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Інкор і Ко» звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новгородський комбінат комунального господарства», Новгородської селищної ради про зобов'язання укласти договір на постачання теплової енергії від 26 вересня 2012 року № 990, а саме спірних пунктів 2.4, 2.5, 3.3, 3.5, 4.3.5, 4.3.7, 4.4.2 в редакції позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перед початком опалюваного сезону 2011 - 2012 років позивачем був направлений на адресу відповідача трьохсторонній договір на постачання теплової енергії від 26 вересня 2012 року № 990. 11 жовтня 2012 року відповідачем направлений протокол розбіжностей, відповідно до якого останній вніс зауваження до п.2.1, п.2.4, п.2.5, п.3.3, п.3.5, п.4.3.5, п.4.3.7, п.4.4.2.

15 жовтня 2012 року керівникові Товариства з обмеженою відповідальністю «Новгородський комбінат комунального господарства» вручений протокол узгодження розбіжностей до договору на постачання теплової енергії від 26 вересня 2012 року № 990, який останнім не підписаний.

На підставі зазначеного просив задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в позові просив задовольнити позовні вимоги. 19 лютого 2013 року представником позивача надане пояснення на доповнення до відзиву відповідача. Також, 27 лютого 2013 року надав через канцелярію суду заяву про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, надав пояснення аналогічні викладеним у відзивах на позов. 26 грудня 2012 року представник позивача надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідно до пункту 20 «Правил користування тепловою енергією», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року № 1198 облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія ведеться на межі балансової належності теплових мереж теплопостачальної організації та споживача або за домовленістю сторін в іншому місці. Зазначив, що відповідно до акту розмежування ділянок обслуговування між товариством з обмеженою відповідальністю «Новгородський комбінат комунального господарства» та товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Інкор і Ко» тепловий лічильник встановлений безпосередньо в тепловому пункті на території промислової площі заводу теплового цеху. На думку відповідача розрахунки повинні проводитися тільки на межі балансової належності за обсягами прийнятими в пункті 2.4 договору від 26 вересня 2012 року № 990 для віх категорій споживачів.

Зазначив, що посилання в пункті 3.5 договору на норми статті 25 Закону України «Про теплопостачання» та оформлення одностороннього акту про втрати з системи опалення, а також свідчення комерційного приладу обліку тепла відповідно до 4.3.5 договору є неправомірними.

Також відповідач вважає неправомірною вимогу позивача про передоплату за заявлену теплову енергію у розмірі 50% встановлену у пункті 4.3.7 договору у зв'язку з тим, що фактично споживачем даної послуги є населення, тому оплата проводиться за фактом надання комунальних послуг.

Здійснення поставки теплової енергії лише за умов письмово заявленого об'єму теплової енергії на опалюваний сезон з розбивкою по місяцям (пункт 4.4.2 договору) відповідач також вважає неправомірним.

19 лютого 2013 року представник відповідача надав через канцелярію суду доповнення до відзиву, в якому зазначив, що позивачем недотриманиі строки передбачені статтею 181 Господарського кодексу України.

На підставі вищевикладеного просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача - Новгородської селищної ради в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог, 21 лютого 2013 року надав через канцелярію суду письмові пояснення, в яких просив укласти договір по нормативному розрахунку.

Ухвалою суду від 21 лютого 2013 року задоволено клопотання представника позивача та продовжено процесуальний строк розгляду справи на 15 днів до 14 березня 2013 року.

Клопотань щодо фіксації судового процесу не заявлено, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до рішення Новгородської селищної ради від 30 травня 2002 року № 4/2-4 «Про прийняття об'єктів соціальної інфраструктури в комунальну власність та передання їх на обслуговування товариству з обмеженою відповідальністю «Новгородський комбінат комунального господарства» прийнято та поставлено на баланс селищної ради від товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Інкор і Ко» КГП «Фенольний завод» житловий фонд загальною площею 28157, 30 кв.м. з вбудованими приміщеннями та прилеглими до них будовами, благоустроїв та магістральних мереж. Прийняті об'єкти передані на обслуговування товариству з обмеженою відповідальністю «Новгородський комбінат комунального господарства» на договірних умовах.

26 вересня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче обєднання «Інкор і Ко» («Теплогенеруюча організація», виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Новгородський комбінат комунального господарства» («Теплозабезпечуюча організація», споживач) та Новгородською селищною радою («Суб'єкт відносин у сфері теплозабезпечення») укладений договір про надання послуг з постачання теплової енергії № 990 (надалі по тексту - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору Теплогенеруюча організація (Виконавець) зобов'язується надавати Теплозабезпечуючій організації (Споживачеві) вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, а саме: постачати теплову енергію на період дії цього договору (за виключенням нормативно встановлених перерв), підтримувати параметри теплоносія у точці розмежування балансової приналежності теплових мереж, відповідно до встановлених норм, а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором. Сторони за цим договором затверджують температурний графік, який буде видержуватись у точці розподілу, що є невід'ємною частиною цього договору, на підставі технічного обліку спеціалізованої організації, при виконаних Теплозабезпечуючою організацією налагоджувальних заходів. Суб'єкт відносин у сфері тепло забезпечення зобов'язується регулювати діяльність відносин сторін у сфері теплозабезпечення в рамках діючого законодавства.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що сторони зобов'язуються керуватися Законом України «Про теплопостачання», постановою Кабінету Міністрів «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» від 21 липня 2005 року № 630, Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених Наказом Міністерства палива та енергетики України від 14 лютого 2007 року № 71, Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Кабінетом Міністрів України від 03 жовтня 2007 року № 1198, цим договором.

Загальний порядок укладення господарських договорів передбачений статтями 179-188 Господарського кодексу України.

Частинами 3, 7 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що укладання господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо, зокрема, існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання, чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з приписами частини 1 статті 181 ГК України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін; якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Згідно з частиною 4 цієї норми, у разі наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Відповідно до частин 5, 7 статті 181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони; в тому разі, якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

11 жовтня 2012 року відповідачем направлений позивачу протокол розбіжностей до договору, відповідно до якого пункти 2.1, 2.4, 2.5, 3.3, 3.5, 4.3.5, 4.3.7 та 4.4.2 виклав у своїй редакції.

15 жовтня 2012 року позивач направив на адресу відповідача протокол узгодження розбіжностей до договору для розгляду та підписання.

Так, сторони не прийшли до згоди по деяким пунктам договору, а саме: п.2.4, п.2.5, п.3.3, п.3.5, п.4.3.5, п.4.3.7 та п.4.4.2, що стало підставою для звернення до суду.

Позивач, згідно протоколу узгодження розбіжностей до договору в пункті 2.4 просить вказати саме плановий річний об'єм споживання теплової енергії із зазначенням Гкал для населення, бюджетних установ, організацій та інших споживачів та для соцкультсфери.

Відповідач не згоден із редакцією позивача та відповідно протоколу розбіжностей просить вказати річний об'єм споживання теплової енергії із зазначенням Гкал для вищевказаної категорії споживачів.

Відповідно до пункту 25 «Правил користування тепловою енергією», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року № 1198 (надалі по тексту - Правила № 1198) у договорі зазначається максимальне теплове годинне навантаження за кожним видом і параметром теплоносія на опалення, вентиляцію, кондиціювання, максимальне, середньогодинне і середньодобове теплове навантаження на гаряче водопостачання, а також місячний, квартальний та річний обсяг постачання теплової енергії.

У зв'язку з тим, що сторони дійшли згоди щодо погодження об'єму теплової енергії та враховуючи відсутність заперечень у судовому засіданні відповідача з приводу редакції вказаного пункту, пункт 2.4 договору має бути викладений в редакції позивача.

Відповідно до протоколу узгодження розбіжностей до договору пункт 3.3 договору позивачем запропоновано викласти в наступній редакції: «Розрахунки за фактично спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності, відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з тарифами вказаними п.2.2».

Відповідач пропонує викласти вказаний пункт договору в наступній редакції: «Розрахунки за фактично спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності, згідно з тарифами вказаними п. 2.2 і об'ємами вказаними в п. 2.4 цього договору»

Розглянувши спірну редакцію пункту 3.3 договору суд зазначає наступне.

Згідно із розділом 6 договору точкою розподілу (межею балансової належності), в якій здійснюється передача послуг від виконавця споживачеві, є колодязь теплотраси, який знаходиться на залізничній колії станції «Фенольна». Магістральна лінія від теплосилового цеху Теплогенеруючої організації до колодязя - є власністю виконавця, а теплотраса від колодязя і далі є балансовою належністю споживача.

Як встановлено у судовому засіданні точкою розподілу (межею балансової належності), в якій здійснюється передача теплової енергії від позивача, є колодязь теплотраси К-66, який знаходиться на залізничній колії станції «Фенольна», а також колодязь К-65. Магістральна лінія від теплосилового цеху позивача до колодязя К-66 і К-65 є власністю товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Інкор і Ко», а теплотраса від колодязів і далі є балансовою належністю товариства з обмеженою відповідальністю «Новгородський комбінат комунального господарства».

Вищенаведене підтверджується наявними в матеріалах справи актом розмежування ділянок обслуговування між товариством з обмеженою відповідальністю «Новгородський комбінат комунального господарства» та товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Інкор і Ко», трубопроводи яких з'єднані між собою та схемою розмежування ділянок обслуговування та схемою розмежування ділянок обслуговування. (а.с.34,35).

Як встановлено у судовому засіданні вузіл обліку теплової енергії встановлений в тепловому пункті на території промислової площі заводу - тепловому цеху позивача.

Згідно із довідкою товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Інкор і Ко» від 25 лютого 2013 року № 437-13з у складі орендованих основних засобів позивача згідно договору оренди ЦИК «Державний Фенольний завод» від 25 вересня 2001 року № 873/2001 знаходяться прилади обліку теплової енергії опалення за інвентарними номерами №7031, №7032.

Пунктом 17 «Правил користування тепловою енергією», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року № 1198 (надалі по тексту - Правила № 1198) для обліку відпуску та споживання теплової енергії застосовуються прилади комерційного обліку, занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, або ті, що пройшли державну метрологічну атестацію.

18 серпня 2011 року Державним підприємством «Донецькстандартметрологія» Державного комітету України позивачу - власнику засобів вимірювальної техніки (Теплолічільник «MULTICAL 401» та Теплолічільник «MULTICAL UF») видані свідоцтва про державну повірку робочих засобів вимірюваної техніки № 1/491 та № 1/492, які визнані придатними до застосування.

Також, в матеріалах справи містяться акт експертизи вузла обліку теплової енергії з теплолічільником «MULTICAL UF» та акт збереження пломб.

Відповідно до пункту 23 Правил № 1198 розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до пункту 7 Правил № 1198 усі системи теплопостачання і теплоспоживання повинні бути забезпечені вузлами обліку відповідно до затверджених технічних умов і проектів.

Згідно із пунктом 1.2 «Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж», затверджених Наказом Міністерства палива та енергетики України від 14 лютого 2007 року № 71 (надалі по тексту - Правила № 71) положення цих Правил поширюються на суб'єктів відносин у сфері теплопостачання (в тому числі, які мають власні джерела теплопостачання), що займаються виробництвом, передачею та постачанням теплової енергії, або є споживачами теплової енергії незалежно від їх відомчої належності та форм власності, що є складовою частиною системи заходів щодо організації виробництва, перетворення, постачання та споживання теплової енергії.

Так, відповідно до пункту 7.2.43 Правил №71 облік відпускання і використання теплової енергії має здійснюватися у вузлі обліку теплової енергії, організованому на межі розділу теплових мереж між теплопостачальною організацією та споживачем.

У разі організації вузла обліку не на межі розділу теплових мереж розрахунок за теплову енергію здійснюється з урахуванням втрат на ділянці мережі від межі розділу до місця установки розрахункових приладів.

Споживач теплової енергії - юридична або фізична особа (територіально відокремлений цех, будівельний майданчик тощо), яка використувує теплову енергію на підставі договору або від власних джерел теплопостачання. (пункт 3 Правил № 71).

Фактично, виходячи зі змісту договору відповідач є споживачем, який використовує теплову енергію на підставі договору та зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Окрім цього, пунктом 3.4 договору встановлено, що розрахунки за теплову енергію здійснюються Теплозабезпечуючою організацією шляхом перерахування на розрахунковий рахунок не пізніше 20 числа поточного місяця 50% передоплати від вартості місячного об'єму теплової енергії, яка буде використана у наступному місяці. Кінцевий розрахунок за спожиту теплову енергію у поточному місяці здійснюється за фактом поставки, після виставленого рахунку, протягом 10 (десяти) банківських днів.

Кількість теплових втрат від вузла обліку до межі балансового розмежування, при розрахунках за теплову енергію, відносяться на Теплогенеруючу організацію. Теплові втрати на зазначеному відрізку розраховані спец.організацією помісячно.

Таким чином сторони дійшли згоди щодо здійснення розрахунку за теплову енергію з урахуванням втрат на ділянці мережі від межі розділу до місця установки вузла обліку теплової енергії.

Посилання відповідача на пункт 20 Правил № 1198, зокрема на те, що розрахунки повинні проводитися по межі балансової належності за обсягами прийнятими в пункті 2.4 є необґрунтованими та не приймаються судом з огляду на те, що оплата за нормативами встановленими в Правилах № 1198 здійснюється тільки у разі саме відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів обліку комерційного обліку.

За таких обставин, пункт 3.3 договору має бути викладений в редакції, запропонованій позивачем.

Позивач пункт 2.5 договору запропоновано викласти наступним чином: «Середньомісячний об'єм споживання Теплозабезпечуючою організацією теплової енергії визначається відповідно затвердженого температурного графіку, діючого температурного режиму і показів вузла обліку».

Відповідач згідно із протоколом узгодження розбіжностей до договору пропонує викласти пункт 2.5 в наступній редакції: «Середньомісячний об'єм споживання Теплозабезпечуючою організацією теплової енергії визначається відповідно затвердженого температурного графіку, діючого температурного режиму і не може бути більше нормативних об'ємів споживання, вказаних у пункті 2.4».

Враховуючи те, що облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія ведеться на межі балансової належності теплових мереж позивача та відповідача з урахуванням втрат на ділянці мережі від межі розділу до місця установки вузла обліку теплової енергії, розрахунок нарахувань за теплову енергію, спожиту відповідачем необхідно здійснювати на підставі затвердженого температурного графіку, діючого температурного режиму і показів вузла обліку, а тому пункт 2.5 договору має бути викладений в редакції позивача.

Згідно протоколу узгодження розбіжностей до договору позивач пункт 3.5 просить викласти наступним чином: «За несвоєчасне внесення плати із Споживача стягується пеня у розмірі 0,5 відсотків від суми простроченого платежу за кожний день прострочки. Оплата пені не звільняє Теплозабезпечуючу організацію від необхідності компенсувати Теплогенеруючій організації збитки, які спричинені не виконанням або неналежним виконанням своїх зобов'язань за цим договором. Оплата пені не звільняє від виконання обов'язків по договору.

Крім того, при порушенні Теплозабезпечуючою організацією строків оплати за теплову енергію, Теплогенеруюча організація залишає за собою право обмежити або повністю припинити постачання теплової енергії після письмового попередження, надісланого не пізніше ніж за три робочі дні, передбачені діючим законодавством (ст. 25 Закону України «Про теплопостачання»).

Датою оплати теплової енергії слід вважати дату надходження грошових коштів на рахунок Теплогенеруючої організації».

Відповідач в обґрунтування своєї редакції посилається на те, що стаття 25 Закону України «Про теплопостачання» визначає права та основні обов'язки теплогенеруючої, теплотранспортної та теплопостачальної організації по відношенню безпосередньо до споживачів, а саме населення, а тому пропонує викласти вказаний пункт у наступній редакції: «За несвоєчасне внесення плати із Споживача стягується пеня у розмірі 0,5 відсотків від суми простроченого платежу за кожний день прострочки. Оплата пені не звільняє Теплозабезпечуючу організацію від необхідності компенсувати Теплогенеруючій організації збитки, які спричинені не виконанням або неналежним виконанням своїх зобовязань за цим договором. Оплата пені не звільняє від виконання обовязків по договору.

Крім того, при порушенні Теплозабезпечуючою організацією строків оплати за теплову енергію, Теплогенеруюча організація залишає за собою право обмежити або повністю припинити постачання теплової енергії стосовно рішення суб'єкта відносин у сфері теплозабезпечення на умовах, передбачених діючим законодавством».

Закон України «Про теплопостачання» (надалі по тексту - Закон) визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов'язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.

Відповідно до статті 25 Закону теплогенеруюча, теплотранспортна та теплопостачальна організації мають правообмежувати або припиняти постачання теплової енергії споживачам після письмового попередження, надісланого не пізніше ніж за три робочі дні, в разі заборгованості за спожиту теплову енергію в порядку, встановленому законодавством.

Статтею 1 Закону визначено, що споживач теплової енергії - це фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

А тому посилання відповідача на те, що статтею 25 Закону визначаються права та обов'язки теплогенеруючої, теплопостачальної та теплотранспортної організацій по відношенню безпосередньо до населення є безпідставними.

Необхідно зазначити, що фактично користуватися грошовими коштами позивач може з моменту їх надходження на розрахунковий рахунок останнього. Крім того відповідач не запропонував іншої редакції даного підпункту договору, не обґрунтував неможливості встановлення даного порядку оплати теплової енергії.

Таким чином, пункт 3.5 договору має бути викладений в редакції позивача.

Позивачем пункт 4.3.5 запропоновано викласти наступним чином: «У разі несвоєчасного усунення поривів Теплозабезпечуючою організацією власних теплових мереж, скласти односторонній акт про втрати із системи опалення згідно з показаннями комерційних лічильників обліку тепла (затрати на поповнення теплової мережі) та внести вартість понесених затрат в рахунок для оплати та відшкодування збитків, повязаних з наповненням системи, а також припинити або обмежити поставку теплової енергії відповідно до «Правил користування тепловою енергією».

Відповідач просив пункт 4.3.5 договору виключити.

Відповідальність сторін по обслуговуванню зовнішніх та внутрішніх мереж визначається відповідно актами межі балансової та експлуатаційної належності.

Пунктом 34 Правил № 1198 встановлено, що якщо теплопостачання об'єкта було припинено з вини споживача, то теплопостачальна організація поновлює постачання теплової енергії лише після усунення причин, що викликали це припинення, та за умов відшкодування споживачем усіх спричинених теплопостачальній організації збитків.

Згідно із пунктом 41 Правил № 1198 споживач несе відповідальність за: технічний стан, обслуговування та експлуатацію системи теплоспоживання, що перебуває у межах його балансової належності (експлуатаційної відповідальності); витікання теплоносія через несвоєчасне усунення пошкоджень на власних теплових мережах та системі теплоспоживання.

Відповідач не запропонував іншої редакції пункту 4.3.5 договору. Фактично виключення даного пункту договору може привести до неузгодженості сторонами порядку фіксації понесення затрат, пов'язаних з наповненням системи у разі несвоєчасного усунення поривів відповідачем власних теплових мереж.

Враховуючи те, що суд не може вийти за межі позовних вимог, доцільним є викладення пункту 4.3.5 в редакції, запропонованої позивачем.

Пункт 4.3.7 договору позивач просить викласти наступній редакції: «За відсутності передоплати у розмірі 50% за заявлену теплову енергію до початку місяця, постачання теплової енергії може бути обмежене або повністю припинене (відповідальність за вказані дії покладається на споживача)».

Відповідач, згідно протоколу узгодження розбіжностей до договору вказаний пункт просив виключити.

Слід заначити, що фактично зазначеним пунктом встановлена відповідальність відповідача у разі відсутності 50% передоплати за заявлену теплову енергію.

Перелік підстав для припинення та обмеження постачання теплової енергії встановлений пунктами 28, 30 Правил № 1198, серед яких відсутні підстави припинення теплової енергії в разі не сплати 50% передоплати за заявлену теплову енергію.

Враховуючи пояснення відповідача про те, що основним споживачем теплової енергії є населення, передбачена пунктом 4.3.7 договору можливість припинення подачі теплової енергії є недоцільним.

Тому, на думку суду пункт 4.3.7 договору необхідно виключити.

Відповідно до протоколу узгодження розбіжностей до договору пункт 4.4.2 договору позивачем запропоновано викласти в наступній редакції: «Виконавець зобов'язаний здійснювати поставку теплової енергії на підставі письмово заявленого «Новгородським ККХ» об'єму теплової енергії на опалювальний сезон з розподілом по місяцям і узгодженого температурного графіка, при умовах оплати Тепозабезпечуючою організацією, згідно з умовами цього договору. Поставка теплової енергії здійснюється за показаннями комерційних лічильників обліку теплової енергії, повірених та опломбованих. Облік обсягу споживання теплової енергії і папраметрів теплоносія ведеться на межі балансової належності теплових мереж або за домовеністю сторін в іншому місці. Прилади комерційного обліку теплової енергії в діючій системі теплопостачання, які використовуються для розрахунків за теплову енергію між теплопостачальною організацією та споживачем, повинна придбати і встановити теплопостачальна організація (пункт 18 «Правил користування тепловою енергією»)».

Відповідач, згідно протоколу узгодження розбіжностей до договору пункт 4.4 договору просив виключити, обґрунтовуючи це тим, що вважає неправомірною вимогу про здійснення поставки теплової енергії лише за умов письмово заявленого об'єму теплової енергії на опалюваний сезон з розбивкою по місяцям.

Враховуючи те, що в пункті 2.4 договору сторони дійшли згоди щодо річного об'єму споживання Теплозабезпечуючою організацією теплової енергії, а також щодо підстав та порядку змінення місячного об'єму споживання, доцільним є здійснювати поставку теплової енергії на підставі письмово заявленого об'єму теплової енергії на опалювальний сезон з розподілом по місяцям і узгодженого температурного графіка.

Таким чином, пункт 4.4.2 договору має бути викладений в редакції позивача.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Інкор і Ко» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новгородський комбінат комунального господарства», Новгородської селищної ради зобов'язання укласти договір про надання послуг з постачання теплової енергії від 26 вересня 2012 року № 990, виклавши спірні пункти в редакції позивача задовольнити частково.

Пункт 2.4 договору викласти в редакції позивача: «Плановий річний об'єм споживання Теплозабезпечуючою організацією теплової енергії становить 3865, 91 Гкал.:

для населення - 2012, 94 Гкал.

для бюджетних установ - 1397, 65 Гкал.

для організацій та інших споживачів - 146, 02 Гкал.

для соцкультсфери - 309,3Гкал.

Об'єм споживання змінюється у разі зміни опалюваної площі. При необхідності збільшення або зменшення місячного об'єму теплової енергії, Споживач погоджує до 15 числа поточного місяця з Теплогенеруючою організацією коректировку місячного об'єму і оплати за теплову енергію».

Пункт 2.5 договору викласти в редакції позивача: «Середньомісячний об'єм споживання Теплозабезпечуючою організацією теплової енергії визначається відповідно затвердженого температурного графіку, діючого температурного режиму і показів вузла обліку».

Пункт 3.3 договору викласти в редакції позивача: «Розрахунки за фактично спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності, відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з тарифами вказаними п 2.2».

Пункт 3.5 договору в редакції позивача: «За несвоєчасне внесення плати із Споживача стягується пеня у розмірі 0,5 відсотків від суми простроченого платежу за кожний день прострочки. Оплата пені не звільняє Теплозабезпечуючу організацію від необхідності компенсувати Теплогенеруючій організації збитки, які спричинені не виконанням або неналежним виконанням своїх зобов'язань за цим договором. Оплата пені не звільняє від виконання обов'язків договору.

Крім того, при порушенні Теплозабезпечуючою організацією строків оплати за теплову енергію, Теплогенеруюча організація залишає за собою право обмежити або повністю припинити постачання теплової енергії після письмового попередження, надісланого не пізніше ніж за три робочі дні, передбачені діючим законодавством (ст. 25 Закону України «Про теплопостачання»)

Датою оплати теплової енергії слід вважати дату надходження грошових коштів на рахунок Теплогенеруючої організації

Пункт 4.3.5 викласти в редакції позивача: «У разі несвоєчасного усунення поривів Теплозабезпечуючою організацією власних теплових мереж, скласти односторонній акт про втрати із системи опалення згідно з показаннями комерційних лічильників обліку тепла (затрати на поповнення теплової мережі) та внести вартість понесених затрат в рахунок для оплати та відшкодування збитків, повязаних з наповненням системи, а також припинити або обмежити поставку теплової енергії відповідно до «Правил користування тепловою енергією».

Пункт 4.3.7 виключити.

Пункт 4.4.2 викласти в редакції позивача: «Виконавець зобов'язаний здійснювати поставку теплової енергії на підставі письмово заявленого «Новгородським ККХ» об'єму теплової енергії на опалювальний сезон з розподілом по місяцям і узгодженого температурного графіка, при умовах оплати Тепозабезпечуючою організацією, згідно з умовами цього договору. Поставка теплової енергії здійснюється за показаннями комерційних лічильників обліку теплової енергії, повірених та опломбованих. Облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія ведеться на межі балансової належності теплових мереж або за домовленістю сторін в іншому місці. Прилади комерційного обліку теплової енергії в діючій системі теплопостачання, які використовуються для розрахунків за теплову енергію між теплопостачальною організацією та споживачем, повинна придбати і встановити теплопостачальна організація (пункт 18 «Правил користування тепловою енергією»)».

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Новгородський комбінат комунального господарства» (85295, Донецька область, м. Дзержинськ, с. Новгородське, вул. Артема,1, ЄДРПОУ 31459617) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Інкор і Ко» (83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 93а, ЄДРПОУ 31297266) витрати зі сплати судового збору в сумі 919 (дев'ятсот дев'ятнадцять) грн., 71 коп.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 27 лютого 2013 року. Повний текст рішення складений та підписаний 04 березня 2013 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Кучерява О.О.