Рішення № 29766737, 06.03.2013, Харцизький міський суд Донецької області

248/1339/13-ц

2/248/690/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2013 року Харцизький міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Сидорової М.В.

при секретарі - Нагорняк М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харцизьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії Державного закладу «Іловайська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Донецькій залізниці» Міністерства охорони здоров'я, третя особа - Управління Державної казначейської служби України у м.Харцизьку Донецької області, про стягнення розрахункових сум при звільненні, середнього заробітку за затримку розрахунку, моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення невиплачених йому при звільненні розрахункової сум, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди та після уточнення позовних вимог мотивує свої вимоги тим, що він наказом №72 від 28 вересня 2009 року був прийнятий на роботу в якості сторожа в Державний заклад «Іловайська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Донецькій залізниці» та наказом №47-к від 29 грудня 2012 року був звільнений з займаної посади за п.1ст.40 КЗпП України. Наказом Міністерства охорони здоров'я №176 від 21.09.2012р. «Про ліквідацію бюджетних закладів» підприємство де він працював ліквідовано та створена ліквідаційна комісія. При звільненні йому були нараховані розрахункові суми: компенсація за невикористану відпустку в сумі 1351,11 грн., вихідна допомога в сумі 1387,60грн., компенсація єдиного соціального внеску в сумі 490,45 грн., а всього 3229,16грн., які йому в день звільнення не були виплачені. Просить стягнути вказані суми, а також середній заробіток за весь час затримки розрахунку з 30.12.2012р. по 06.03.2013р. в сумі 2933,55 грн. Також вказує, що через несвоєчасну виплату належних йому сум йому була спричинена моральна шкода, яка полягає в тому, що він був поставлений в скрутний матеріальний стан, йому прийшлось докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Моральну шкоду оцінює в 1000 грн.

Позивач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляді справи у його відсутність, підтримав позовні вимоги та не заперечив про розгляду справи у заочному порядку.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про причину неявки суд не повідомив. Суд, на підставі ст. 224 ЦПК України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає за можливе постановити рішення при заочному розгляді справи.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явилась, надала заяву в який просить розглянути справу у її відсутність.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.

Виходячи з положень ст. ст. 11, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд встановив, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ДЗ «Іловайська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Донецькій залізниці» з 28 вересня 2009 року по 29 грудня 2012 року, працював на посаді сторожа, що підтверджується копією трудової книжки позивача (а.с.7-9).

Відповідно до наказу головного державного санітарного лікаря ДЗ «Іловайська лінійна СЕС на Донецькій залізниці» №47к від 29.12.2012р. позивач ОСОБА_1 звільнений з посади сторожа ДЗ «Іловайська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Донецькій залізниці» МОЗ України 29.12.2012р. у зв'язку з ліквідацією підприємства, п.1 ст.40 КЗпП України (а.с.10).

Згідно ч.1 ст.44 КЗпП України при звільнені працівника за п.1 ст.40 КЗпП України йому виплачується вихідна допомога у розмірі не менше однієї середньої заробітної плати.

Відповідно до ч.1 ст. 83 КЗпП України, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Згідно ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Судом також встановлено, що на виконання наказу Міністерства охорони здоров'я від 21.09.2012 р. № 176-о «Про ліквідацію бюджетних закладів, установ і організацій, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я» санітарно-епідеміологічні станції знаходяться у стані припинення. Відповідно до п.2 вищевказаного наказу затверджені персональні склади ліквідаційних комісій юридичних осіб. Відповідно до п.3.5 цього ж наказу головам ліквідаційних комісій вказано забезпечити додержання прав та інтересів працівників юридичних осіб при ліквідації відповідно до вимог законодавства України.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 105 ЦК України, з моменту призначення комісії з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Для проведення ліквідації в ДЗ «Іловайська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Донецькій залізниці» створена ліквідаційна комісія, головою якої є Яринко В.О. З дня призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження по управлінню справами установи.

Відповідно до довідки №843 від 29.12.2012р., виданої головою ліквідаційної комісії ДЗ «Іловайська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Донецькій залізниці» МОЗ України, ОСОБА_1 при звільненні нараховано, але не виплачено вихідну допомогу в розмірі середньомісячної заробітної плати в сумі 1387,60 грн., компенсацію за невикористану відпустку в сумі 1351,11 грн., нарахування на компенсацію відпустки єдиного соціального внеску - 490,45 грн., а всього 3229,16 грн. (а.с.11).

На підставі викладеного, з урахуванням довідки, виданої відповідачем, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача суми які нараховані йому при звільненні, але не виплачені, а саме вихідну допомогу в розмірі середньомісячної заробітної плати в сумі 1387,60 грн., компенсацію за невикористану відпустку в сумі 1351,11 грн., нарахування на компенсацію відпустки єдиного соціального внеску - 490,45 грн., а всього 3229,16 грн.

Статтею 117 КЗпП України визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відповідно до положень п. 20 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24.12.1999 року, встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд, на підставі ст. 117 КЗпП, стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

В зв'язку з чим, суд прийшов до висновку про задоволення позову в частині вимог про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, а саме з 30.12.2012р. по день постановлення рішення.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року за №100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці роботи, що передують події, з якої пов'язана відповідна виплата.

Відповідно даним довідки відповідача б/д, графік ОСОБА_1 складався з п'ятиденного робочого тижня тривалістю робочого дня 8 годин при сорокагодинному робочому тижні. Заробітна плата за листопад 2012р. - 1385,96 грн., відпрацьовано 176 годин. Заробітна плата за грудень 2012 року - 1417,50грн., відпрацьовано 168 годин. Таким чином середня заробітна плата за місяць складає 1401,73 грн., середньоденна заробітна плата - 65,19грн.

Виходячи з графіку роботи позивача (п'ятиденний робочий тиждень) позивач мав би відпрацювати станом на з 30.12.2012р. по 06.02.2013р. включено - 43 робочих дні.

Таким чином, суд вважає, розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахований позивачем вірно, та становить 2933,55 грн.(43 дні х 65,19грн.).

Відповідно до ч.1 ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд, вирішуючи питання про задоволення позову про відшкодування моральної шкоди приходить до висновку, що позивачу несвоєчасною виплатою належних йому при звільнення розрахункових сум була спричинена моральна шкода. Однак вважає вимоги позивача в цій частині завищеними і з урахуванням вимог ст. 23 ЦК України вважає за необхідне задовольнити їх частково, при цьому суд враховує ступень спричинених позивачу несвоєчасною виплатою нарахованих, але не виплачених сум, моральних страждань, їхній характер і тривалість, глибину душевних страждань позивача, вимоги розумності та справедливості, те, що невиплата заробітної плати вимагала від нього додаткових зусиль для організації свого життя, що потребувало матеріальних затрат. З урахуванням зазначеного суд вважає за доцільним стягнути з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 200 грн., що є справедливою компенсацією.

На підставі ст.88 ЦПК України, суд також вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 229,40грн. за розгляд позовних вимог майнового характеру, та 114,70грн. за розгляд позовних вимог немайнового характеру, а всього 344,10грн.

Керуючись ст. ст. 44, 116,117, 237-1 КЗпП України, постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року „Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати", ст. ст.10,11,30,209,212,214-215,224 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ліквідаційної комісії Державного закладу «Іловайська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Донецькій залізниці» Міністерства охорони здоров'я (86793, Донецька область, м.Іловайськ, вул.Шевченко, 112а, ідент.код 01112557) на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, розрахункові суми при звільненні з роботи в розмірі 3229,16 грн., середній заробіток за період затримки розрахунку в сумі 2933,55 грн. та моральну шкоду в сумі 200 грн., а всього 6362,71 грн. (шість тисяч триста шістдесят дві грн. 71 коп.).

Стягнути з ліквідаційної комісії Державного закладу «Іловайська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Донецькій залізниці» Міністерства охорони здоров'я (86793, Донецька область, м.Іловайськ, вул.Шевченко, 112а, ідент.код 01112557) судовий збір на користь держави в сумі 344,10 грн.( р/р 31218206700088, банк: ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄРДПОУ 34686480, отримувач: УДКСУ у м. Харцизьку (м. Харцизьк), код платежу 22030001 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)» символ звітності 206, код суду 02895679).

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд протягом десяти днів з дня проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою, поданою відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: